Постанова

від 29.11.2022 по справі 624/783/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 624/783/17 Номер провадження 22-ц/814/2007/22Головуючий у 1-й інстанції Єрьоміна О.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ковток Ольги Вікторівни

на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року, постановлене суддею Єрьоміною О.В.

по справі за позовом Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Харківської областідо ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 259 759 грн. 84 коп. за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 серпня 2011 року між Кегичівською селищною радою та ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,9735 га кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.04.2014 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 2,9735 кв.м., кадастровий номер 6323155100:06:028:0006.

Рішенням Кегичівської селищної ради № 1129 від 13.10.2014 року достроково розірвано договір оренди з ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» на підставі договору купівлі-продажу від 30.04.2014 року з ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищевказана земельна ділянка є комунальною власністю Кегичівської селищної ради.

Починаючи з 29.11.2014 року плата за використання вищевказаної земельної ділянки не здійснювалася.

При цьому відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки лише 19.10.2016 року (дата державної реєстрації01.11.2016 року).

Відповідач у період з 29.11.2014 року по 01.11.2016 року належним чином не оформив правовідносини щодо користування вказаною земельною ділянкою та в порушення вимог чинного законодавства фактично користувався земельною ділянкою, отримував доходи від її використання, не сплачуючи жодних платежів за таке користування.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не уклав договір оренди земельної ділянки, внаслідок чого відповідач володів і користувався чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

На підставі викладеного Кегичівська сільська рада Кегичівського району Харківської області звернулася до Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури з листом, в якому просили здійснити захист інтересів Кегичівської селищної ради в суді.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 06 липня 2021 року залучено до участі у справі замість Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Красноградську окружну прокуратуру Харківської обласної прокуратури.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 жовтня 2021 року позовні вимогизаступника керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі позивача Кегичівської селищної ради Харківської областізадоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Кегичівської селищної ради Харківської області безпідставно збережені кошти у сумі 259 759 грн. 84 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Ковток Ольга Вікторівна, просила рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог в межах суми 218365,01 грн. скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в частині задоволених позовних вимог на суму 41394,83 грн. залишити рішення без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд помилково виходив з того, що для визначення розміру безпідставно збережених коштів слід враховувати площу всієї земельної ділянки, а не визначати площу під об?єктами, які використовуються відповідачем.

Вказала, що загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою, яка зайнята під об`єктами нерухомості, що належать ОСОБА_1 за період 2014-2016 складає 41394,83 грн., тому стягнення з відповідача коштів у сумі 259 759 грн. 84 коп. є незпідставним.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченомуст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.

Протоколом розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 17 червня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Кузнєцова О.Ю., судді: Карпушин Г.Л., Одринська Т.В.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 21 червня 2022 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Місцевим судом встановлено, що 10 серпня 2011 року між Кегичівською селищною радою та ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,9735 га кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вищевказана земельна ділянка є комунальною власністю Кегичівської селищної ради (т.1, а.с. 16-20).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.04.2014 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 2,9735 кв.м., кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 (т. 1, а.с. 15-16).

Згідно рішення Кегичівської селищної ради Харківської області LХ сесії VІ скликання від 13.10.2014 року № 1129 розірвано договір оренди землі № 632315514000245 від 14.10.2011 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, на земельну ділянку комунальної власності, площею2,9735 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6323155100:06:028:0006 з ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» на підставі договору купівлі-продажу від 30.04.2014 року з ОСОБА_1 . В свою чергу, п. 3 даного рішення Кегичівської селищної ради ОСОБА_1 зобов`язано укласти договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером:6323155100:06:028:0006 у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (т. 1, а.с. 10).

Згідно копії листів Кегичівської селищної ради Харківської області від 02.12.2014 № 634/02-34 та від 01.04.2015 № 239/02-00, ОСОБА_1 було запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки площею 2,9735 га, кадастровий номер: 6323155100:06:028:0006 та зареєструвати договір оренди у Державній реєстраційній службі (т.1, а.с. 11-12).

Відповідно до договору оренди землі № 17 від 19.10.2016 року, укладеного між Кегичівською селищною радою Харківської області та ОСОБА_1 , вбачається, що останньому передано в оренду земельну ділянку загальною площею 29735 кв.м., кадастровий номер: 6323155100:06:028:0006, на якій розміщені нежитлові приміщення, що знаходяться у власності орендаря. Відповідно до п. 8 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що станом на час укладення договору складала 4694561,80 грн. х 0,035 = 164309,66 грн. (сто шістдесят чотири тисячі триста дев`ять грн. 66 коп.) щорічно (т. 1, а.с. 23-24).

Згідно Акту про передачу та прийом земельної ділянки із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення в межах населеного пункту АДРЕСА_1 , від 19.10.2016 року, земельна ділянка в розмірі 29735 м?, з кадастровим номером: 6323155100:06:028:0006 передана ОСОБА_1 . Зовнішні межі погоджені з суміжними землекористувачами. Спірні питання відсутні (т. 1, а.с. 25).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач використовував земельну ділянку без оформлення договору оренди, а відтак ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави. Для визначення розміру безпідставно збережених коштів, суд вказав, що слід враховувати площу всієї земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, а не визначати площу під об`єктами, які належать на праві власності відповідачу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно достатті 13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно із статтями 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

Отже, за положенням ст. 120 ЗК України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, перехід права на земельну ділянку не відбувається автоматично, а потребує оформлення. Набуттю права користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування. За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

За приписами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1ст. 1212 ЦК України, оскільки користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексуУкраїни застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Сплата орендних платежів за користування землями територіальної громади є джерелом поповнення місцевого бюджету. У зв`язку з неукладенням договору оренди землі, місцевий бюджет не отримує суму орендних платежів за користування земельною ділянкою.

Згідно із п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Так, згідно із ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда земліце засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Таким чином, з часу виникнення у відповідача права власності на нерухоме майно у нього виник іобов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.А використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило селищну раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 є фактичним користувачем земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок Кегичівської селищної ради Харківської області - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги, щодо лише часткового використання земельної ділянки, на якій розташоване належне ОСОБА_1 нерухоме майно, у зв`язку з чим розрахунок за використання земельної ділянки підлягає здійсненню лише в цій частині, а не за користування всією земельною ділянкою та те, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки мав відбуватися частково з коефіцієнтом «1,2» (для земель під забудовою), а частково за коефіцієнтом «0,1» (для всіх інших земель), колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 79ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1- 4, 9 статті 79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 29735 м?, кадастровий номер: 6323155100:06:028:0006 має цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (т. 1, а.с. 16, а.с. 54).

Згідно Розпорядження Кегичівської РДА Харківської області від 22.06.2017 року № 219, затверджено Акт № 2 від 22.06.2017 року комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих ОСОБА_1 Кегичівській селищній раді Харківської області.

Згідно розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 29735 м?, кадастровий номер: 6323155100:06:028:0006:

станом на 2014 рік становить 2622924,35,56 грн.,

станом на 2015 рік становить3276032,51 грн.,

станом на 2016 рік становить4695034,59 грн. (т. 1, а.с.13-15).

Відповідно до розрахунку збитків внаслідок неодержаного доходу і зв`язку із використанням земельної ділянки ОСОБА_1 без документів, що посвідчують право оренди землі, з 29.11.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.12.2015 року, з 01.01.2016 по 01.11.2016 року, складає 259759 грн. 84 коп. (т. 1, а.с. 26-28).

Матеріали справи не містять доказів того, що частина земельної ділянки має інше цільове призначення і як наслідок цього при обрахунку розміру орендної плати необхідно застосовувати коефіцієнт «0,1» (для всіх інших земель).

Відповідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.367, ст.374ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвокатаКовток ОльгиВікторівни залишити без задоволення.

Рішення Сахновщинськогорайонного судуХарківської областівід 26жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді: Г.Л. Карпушин

Т.В. Одринська