Ухвала

від 09.12.2022 по справі 640/17950/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/17950/20

адміністративне провадження № К/990/34278/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі - ГУ ДПС), на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №640/17950/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ОРДЕРІ» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ордері» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0346533308 від 12.06.2020 про застосування до ТОВ «ОРДЕРІ» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі: штраф - 40776,81 грн, пеня - 17394,07 грн за період з 21.01.2016 до 22.02.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, адміністративний позов ТОВ «Ордері» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 0346533308 від 12.06.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування до ТОВ «Ордері» штрафних санкцій на суму 40753,54 грн та пені в сумі 17393,95 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

01.12.2022 ГУ ДПС до Верховного Суду подало касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №640/17950/20 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом касаційного оскарження у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, пункту 6 частини шостої статті 12 КАС.

ГУ ДПС у касаційній скарзі не наводить доводів, що суд першої інстанції неправомірно (помилково) розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження. Колегією суддів, призначеною для вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС, також не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні.

Разом з тим, ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить доводи про виняткове значення цієї справи для контролюючого органу та значний суспільний інтерес справи, оскільки розгляд справи має вплив на наповнення Державного бюджету України. Однак, такий довід не відповідає правовому навантаженню норми підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС, адже не створюються для відповідача несприятливі наслідки в його правовому статусі, а стосуються виконання функцій, визначених законом. Що ж до значення справи в контексті фіскального інтересу держави, то будь-яка справа, спір в якій стосується прав і обов`язків сторін у податкових правовідносинах, в тій чи іншій мірі стосується наповнення бюджету. У зв`язку з цим слід визнати, що одне лише посилання на фіскальний інтерес у справі не рівнозначно суспільному значенню, з яким норма підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС пов`язує виключення для касаційного оскарження судових рішень у справі, яка розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко