Рішення

від 24.11.2022 по справі 905/2265/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.11.2022р. Справа №905/2265/17 (905/87/22)

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання (помічник суді за дорученням) Григор`євій М.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд», м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 20 427,20 грн.

в межах справи:

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс, м.Маріуполь,

до боржника: Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193),

про банкрутство

ліквідатор - Гайдуков С.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

арбітражний керуючий - не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

12.01.2022 до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява б/н від 23.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 18 972,16грн, суми пені у розмірі 954,70грн, 3% річних у розмірі 177,70грн, суми інфляційних втрат у розмірі 322,64грн. (всього 20 427,20грн).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору (публічного договору приєднання) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту з березня 2021 по вересень 2021 електричну енергію, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені.

У протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.01.2022 міститься посилання як на підставу передачі справи до розгляду судді Макаровій Ю.В. на ст.7 Кодексу України з питань банкрутство, на те, що справа №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд», м.Маріуполь Донецької області, знаходиться в провадженні судді Макарової Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2022 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі №905/2265/17 (905/87/22) у межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь Донецької області; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підготовче судове засідання 10.03.2022 не відбулося.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2022 призначено підготовче судове засідання на 12.10.2022 та учасникам справи запропоновано висловити свою позицію стосовно можливості переходу до розгляду справи по суті, а також розгляду справи без участі їх представників. У разі наявності заперечень щодо переходу до розгляду справи по суті - надати обґрунтовані письмові пояснення.

Ухвалою суду від 12.10.2022 відкладено підготовче судове засідання на 02.11.2022 та учасникам справи повторно запропоновано висловити свою позицію стосовно можливості переходу до розгляду справи по суті, а також розгляду справи без участі їх представників. У разі наявності заперечень щодо переходу до розгляду справи по суті - надати обґрунтовані письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду від 02.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2265/17 (905/256/20) до судового розгляду по суті на 24.11.2022.

23.11.2022 через система «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника товариства за наявними в матеріалах справи документами.

Судом встановлено, що вже після порушення провадження у справі позивачем було змінено юридичну адресу на наступну: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Моссаковького Володимира, будинок 7, при цьому інші засоби зв`язку у позивача залишились без змін.

У засідання суду 24.11.2022 представники сторін участь не брали, в свою чергу судом було вчинено всі можливі заходи для належного повідомлення сторін про місце, дату та час слухання справи.

Відповідач жодного разу у судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву та будь-які заяви (клопотання) від ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь Донецької області до суду не надходили. При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду судом справи не надходило і будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Судом вживалися усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.02.2022 була надіслана відповідачу (ліквідатору) рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його адресу та отримана ним 21.02.2022, також ухвала про відкриття провадження направлялась на адресу Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь Донецької області та отримана 22.02.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями.

Пунктом 2, 3 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Всі інші ухвали суду у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати у суді були надіслані на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - azovstalstroy@emitent.net.ua та на електрону адресу ліквідатора Гайдукова С.П. - gsp19641@gmail.com.

Також судом були направлені телефонограми 26.09.2022, 24.10.2022 та 15.11.2022 для повідомлення дати та часу слухання справи, які буди прийняті ліквідатором Гайдуковим С.П.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

При цьому, в усіх ухвалах суду було зазначено, що інформацію щодо руху справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою (з посиланням на адресу сайту).

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, сторони у справі не були позбавлені можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Враховуючи наведене, відповідач був належним чином повідомлений про всі судові засідання по справі та відповідно мав можливість брати участь в судових засіданнях, одержувати інформацію про подальший рух справи.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Суд відзначає, що враховуючи тривалість розгляду справи, сторонам було надано достатньо часу реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. При цьому, як вже зазначалося, від відповідача впродовж всього строку розгляду судом справи не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи судом.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву, в той час як згідно приписів Закону України "Про правовий режим воєнного стану" підстави для відкладення розгляду справи по суті чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи частину 9 статті 165 та частину 2 статті 178 ГПК України.

Приймаючи до уваги викладене, а також ту обставину, що явка представників учасників справи у судове засідання 24.11.2022 не визнавалась судом обов`язковою, в свою чергу неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, виходячи з критеріїв "розумності" строку розгляду справи судом, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи по суті у даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429, Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариством з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги розміщено на офіційному веб сайті https://www.dn.yasno.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційної пропозиції до вказаного договору.

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Позивач стверджує, що відповідач 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору шляхом фактичного споживання електричної енергії та підписанням Акту прийняття-передавання по рахунку за січень 2019 року.

01.01.2019 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд», м.Маріуполь (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг №165 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії.

Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладений сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до Договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII та Правила роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018.

Відповідно до п.1.1. договору, зазначений договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно заявки-приєднання, яка є додатком 1 до договору.

Згідно п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору та повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору (3.1 договору).

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднання, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (п. 3.4 договору).

За змістом п.4.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N312 (далі - ПРРЕЕ), оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Згідно п.4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

У відповідності до п.5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Згідно п.5.5. договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6 договору).

Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання (п.13.1 договору).

Згідно п.5.10. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п. п. 1 п. 6.2 договору).

Постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором, проводити оплату послуги з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи (п. 7.2 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальністю, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

Згідно п. 13.1 договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

За умовами Розділу 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції "Універсальна", яка є Додатком 3 до договору, розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет".

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду на підставі даних отриманих від оператора системи/адміністратора комерційного обліку або внесених споживачем. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги постачальника про забезпечення виконання зобов`язання.

За внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3 % річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (Розділ 6 комерційної пропозиції).

Відповідно до Розділі 10 комерційної пропозиції договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим договором, але в будь-якому випадку договір діє до повної оплати заборгованості по договору, включаючи штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у виконання своїх зобов`язань за договором поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується зокрема актами про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період березень 2021 - вересень 2021, які підписані представником постачальника, докази їх направлення рекомендованими відправленнями на адресу відповідача містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору та на підставі отриманих даних від оператора системи розподілу позивач оформив та надав відповідачу відповідні рахунки за спожиту електричну енергію.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період, за твердженнями позивача у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 18972,16грн., що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію за період з березня по вересень 2021 у розмірі 18972,16грн та сум 3% річних у розмірі 177,70грн, пені у розмірі 954,70грн, інфляційних втрат у розмірі 322,64грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно частин 1, 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до п.8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N312 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Таким чином, враховуючи викладене, між сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, п. 8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N312 укладено договір №165, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання, визначає порядок та умови постачання електричної енергії.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N 312 (далі по тексту - Правила) та є однаковими для усіх споживачів.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями частей 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відтак, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №165 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу з комерційною пропозицією постачальника електричної енергії, який укладено шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

За умовами розділу 4 Правил, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Судом встановлено, що відповідачем за період з квітня 2021 по вересень 2021 спожито електроенергії в обсязі 12662 кВт/год на загальну суму 21272,16 грн. (у березні 2021 - в обсязі 1700 кВт/год на суму 2856,00грн., у квітні 2021 - в обсязі 1331 кВт/год на суму 2236,08грн., у травні 2021 - в обсязі 1835 кВт/год на суму 3082,80 грн., у червні 2021 - в обсязі 1759 кВт/год на суму 2955,12грн., у липні 2021 - в обсязі 2310кВт/год на суму 3880,80грн., у серпні 2021 - в обсязі 2354 кВт/год на суму 3954,72грн., у вересні 2021 - в обсязі 1373 кВт/год на суму 2306,64грн.), на підтвердження чого позивачем надано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період з березня2021 по вересень 2021.

Факт отримання електроенергії у вказаних об`ємах не спростований відповідачем.

У розрахунку заборгованості ціни позову позивачем зазначено, що відповідач частково сплатив заборгованість за березень місяць у розмірі 2300,00грн., таким чином сума боргу за березень 2021 складає 556,00грн., а загальна сума боргу за період з березня 2019 по вересень 2019 складає 18972,16грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів сплати повної вартості спожитої електричної енергії за вищевказані періоди у розмірі 18972,16грн відповідачем не надано.

Відповідно до статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач свої грошові зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, всупереч вимог статей 526, 530 ЦК України, статті 193 ГК України, не виконав.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 ЦК України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію у розмірі 18972,16грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 954,70 гривень за період з 01.05.2021 по 19.11.2021 суд зазначає наступне.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Відповідно до абз.2 п.5.11. договору у разі порушення споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно п.6 Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Позивач здійснив нарахування пені за наступних розрахунком:

- за березень 2021 на суму 2856,00грн за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 у розмірі 35,21грн., за період з 31.05.2021 по 12.10.2021 на суму 556,00грн. у розмірі 32,60грн., загальна сума пені за березень 67,81грн.

- за квітень 2021 на суму 2236,08грн. за період з 21.05.2021 по 13.11.2021 у сумі 180,06грн;

- за травень 2021 на суму 3082,80грн за період з 22.06.2021 по 19.11.2021 у сумі 220,09грн;

- за червень 2021 на суму 2955,12грн. за період з 13.07.2021 по 19.11.2021 у сумі 173,34грн;

- за липень 2021 на суму 3880,80грн. за період 01.09.2021 по 19.11.2021 у сумі 143,64грн.

- за серпень 2021 на суму 3954,72грн. за період з 23.09.2021 по 19.11.2021 у сумі 128,94грн;

- за вересень 2021 на суму 2306,64грн. за період з 25.10.2021 по 19.11.2021 у сумі 40,82грн.

Обрані позивачем періоди нарахування пені не суперечать умовам Розділу 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції, при цьому перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені, в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що він за арифметичним підрахунком є не вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 900,61грн., у зв`язку з чим вимоги в частині стягнення 54,09грн пені не підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 177,70грн. та інфляційні втрати в розмірі 322,64грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач здійснив нарахування пені наступним чином:

- за березень 2021 на суму 2856,00грн за період з 01.05.2021 по 31.05.2021 у розмірі 7,04грн., за період з 31.05.2021 по 19.11.2021 на суму 556,00грн. у розмірі 7,92грн., загальна сума 3% річних за березень 14,96грн.

- за квітень 2021 на суму 2236,08грн. за період з 21.05.2021 по 19.11.2021 у сумі 34,92грн;

- за травень 2021 на суму 3082,80грн за період з 22.06.2021 по 19.11.2021 у сумі 40,77грн;

- за червень 2021 на суму 2955,12грн. за період з 13.07.2021 по 19.11.2021 у сумі 31,57грн;

- за липень 2021 на суму 3880,80грн. за період 01.09.2021 по 19.11.2021 у сумі 25,52грн;.

- за серпень 2021 на суму 3954,72грн. за період з 23.09.2021 по 19.11.2021 у сумі 22,76грн;

- за вересень 2021 на суму 2306,64грн. за період з 25.10.2021 по 19.11.2021 у сумі 7,20грн.

Обрані позивачем періоди нарахування 3% річних не суперечать умовам Розділу 5 "Термін оплати" комерційної пропозиції, при цьому перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" їх розмір, в межах обраних позивачем періодів встановив, що він що він за арифметичним підрахунком є не вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 167,71грн., в частині стягнення 3% річних у розмірі 9,99грн. слід відмовити у задоволенні.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена вказаною вище нормою, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 зазначив, що порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий п. 4 постанови КМУ №1078).

Верховний Суд у п.28 роз`яснив механізм розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного: при зменшенні суми боргу у конкретному місяці на певну суму, до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду, помножена на індекс інфляції у цьому місяці, і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення. За наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць, який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Отже, при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок інфляції з використанням індексів інфляції з травня 2021 по жовтень 2021 на загальну суму 322,64грн та встановлено, що він є арифметично правильним та відповідає правовим позиціям Верховного Суду в постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь про стягнення 20427,20грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Якова Гугеля, 3; код ЄДРПОУ 01237193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковького Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ42086719) борг за спожиту електроенергію у розмірі 18972,16грн, суму пені у розмірі 900,61грн, 3% річних у розмірі 167,71грн, суму інфляційних втрат у розмірі 322,64грн та судовий збір у розмірі 2262,88грн.

В частині вимог 3% річних у розмірі 9,99грн, пені у розмірі 54,09грн. - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Ліквідатору включити присуджені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» грошові кошти до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості, що передбачена законом.

Згідно із статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні 24.11.2022 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2022.

Суддя Ю.В. Макарова