Постанова

від 08.12.2022 по справі 160/3602/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/3602/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року (головуючий суддя Серьогіна О.В.) у справі №160/3602/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вежа Будпостач» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ «Вежа Будпостач» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЖА БУДПОСТАЧ, оформленої листом від 20.12.2021 року №99924/6/04-36-18-08;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЖА БУДПОСТАЧ з податку на додану вартість за листопад 2021 року, реєстраційний №9385686328, днем її фактичного отримання, а саме 16.12.2021 року;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЖА БУДПОСТАЧ, оформленої листом від 20.01.2022 року №4396/6/04-36-18-08-16;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЖА БУДПОСТАЧ з податку на додану вартість за грудень 2021 року, реєстраційний №9422243170, днем її фактичного отримання, а саме 19.01.2022 року.

Позов обґрунтований тим, що підприємством подано декларації, в яких зазначено усі необхідні реквізити, у зв`язку з чим у відповідача не існувало правових підстав для невизнання їх податковою звітністю. Також позивач вказував на порушення відповідачем строків щодо надання повідомлення про неприйняття звітності.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов задоволено.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено те, що фактично відмова в прийнятті декларацій обумовлена позицією контролюючого органу про недостовірність зазначення податкової адреси платника податку.

Встановивши такі підстави для відмови в прийнятті поданих декларацій, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позиції відповідача з огляду на те, що зазначена в поданих деклараціях податкова адреса позивача відповідала інформації з ЄДР.

Крім цього, суд зазначив те, що контролюючий орган був зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання. Але у спірному випадку відповідачем такий строк дотримано не було, а у відповідності до пп.49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України у разі не надсилання такого повідомлення у визначені строки, податкова декларація вважається прийнятою.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач наводить свою позицію, яка фактично і стала підставою для неприйняття податкової звітності позивача, а саме недостовірність зазначення податкової адреси платника податку в поданих деклараціях.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із такого.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЖА БУДПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 43354018) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань -18.11.2019 року, номер запису: 12241020000092718. Місцезнаходженням юридичної особи визначена адреса: 49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд.17. Керівник - Чермошенцев А.В.

Податкова адреса платника підтверджується договором суборенди нежитлового приміщення №20-11/19ОД04 від 18.11.2020 року: 49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд.17.

16.12.2021 року ТОВ ВЕЖА БУДПОСТАЧ направлено на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

Відповідно до квитанції №1, податкову декларацію доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.12.2021 року в 19:42:54.

Внаслідок обробки та прийняття податкової декларації з податку на додану вартість підприємства за листопад 2021 року Державною податковою службою України надіслано ТОВ ВЕЖА БУДПОСТАЧ квитанцію №2 від 16.12.2021 року.

Відповідно до квитанції №2 пакет прийнято 16.12.2021 року в 19:42:54, документу привласнено реєстраційний №9385686328. В програмному забезпеченні M.E.Doc при відкритті електронної декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 (реєстраційний №9385686328) відображається штамп документ прийнято.

19.01.2022 року ТОВ ВЕЖА БУДПОСТАЧ направлено на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Відповідно до квитанції №1, податкову декларацію доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 19.01.2022 року в 18:49:14.

Як вбачається з квитанції №2 пакет прийнято 19.01.2022 року в 18:49:14, документу присвоєно реєстраційний №9422243170. В програмному забезпеченні M.E.Doc при відкритті електронної декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 (реєстраційний №9385686328) відображається штамп документ прийнято.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлено на адресу позивача листи Про надання інформації №99924/6/04-36-18-08 від 20.12.2021 року за №4396/6/04-36-18-08 від 20.01.2022 року, в яких зазначено, що податкові декларації з податку на додану вартість підприємства за листопад 2021 року №9385686328 та грудень 2021 №9422243170 заповнені з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а саме поле податкова адреса не відповідає відомостям, що містяться у Єдиному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно чого, податкові декларації з податку на додану вартість підприємства за листопад 2021 року №9385686328 та грудень 2021 року №9422243170 не вважаються податковою звітністю.

Не погодившись із такими діями контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.3 ст.48 ПК України).

Так, згідно із п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 49.8. ст. 49 Податкового Кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено як обов`язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для відмови у прийнятті контролюючим органом податкової декларації.

При цьому, вказані норми права не передбачають таких повноважень податкового органу як не визнавати подану декларацію податковою звітністю, як про це зазначено в листах ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

У спірному випадку встановлено, що позивачем до контролюючого органу подані декларації з податку на додану вартість, що підтверджено Квитанцією №1.

При цьому, повідомлення про неприняття податкових декларацій в електронному вигляді із зазначенням причин контролюючим органом до позивача не направлялась.

В той же час контролюючим органом на адресу позивача направлено листи Про надання інформації №99924/6/04-36-18-08 від 20.12.2021 року за №4396/6/04-36-18-08 від 20.01.2022 року, в яких зазначено, що оскільки подані декларації складені з порушенням ст.48 ПК України (до декларації не долучено фінансового звіту), вони не вважається податковою звітністю.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вирішуючи питання про прийняття податкової звітності, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом.

Крім цього встановлені обставини справи свідчать про те, що зазначена в поданих деклараціях податкова адреса позивача відповідала інформації з ЄДР щодо зареєстрованої податкової адреси.

Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (пп.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України).

У відповідності до пп.49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Як зазначено вище, у спірному випадку контролюючим органом взагалі не було направлено позивачу повідомлення про відмову у прийнятті його податкових декларацій. Натомість, контролюючим органом на адресу позивача було направлено Листи «Про надання інформації», але і вказані Листи були направлені поза межами строків, визначених пп.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, а отже наявні підстави для визнання його дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі №160/3602/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 08.12.2022

Повне судове рішення складено 09.12.2022

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк