Рішення

від 09.12.2022 по справі 240/3315/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/3315/22

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Проспект-Проект" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Проспект-Проект" (далі - ПП "Проспект-Проект") із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №309393 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену від 30 листопада 2021 відносно ПП «Проспект-Проект».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови до підприємства застосовано штраф у розмірі 34000 грн, за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм від 20% до 30% включно, без відповідного дозволу. Пояснює, що транспортним засобом перевозився подільний вантаж - гранітний відсів та законодавчими актами не передбачено правил отримання дозволу на рух з подільним вантажем, а тому оскаржувана постанова є такою, що винесена з порушенням законодавства.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

20.07.2022 до суду надійшов від Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач 1) відзив на позов, в якому представник просив залишити без задоволення позовні вимоги ПП "Проспект-Проект".

Представник відповідача зауважує, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. При цьому, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Натомість, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент складання актів про проведення перевірки, як наслідок за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, встановлених під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було винесено постанову від 30.11.2021 № 309393 (за ігнорування встановленої заборони положеннями законодавства, що призвело до допущених порушень).

13.10.2022 ухвалою суду залучено до участі у даній справі, як другого відповідача - Відділ державного нагляду (контролю) в Житомирській області (далі - Відповідач 2) та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву впродовж п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками.

Відповідач 2 не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 23.10.2021 посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю на 158 км, а/д М-21 Виступовичі-Житомир-М.Подільський під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку №013860 від 18.10.2021 (яке міститься в матеріалах справи) проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN TGA 18.430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом SCHWARZMVLЕR НKS-2Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки вищевказаного транспортного засобу встановлено, що водієм здійснювалося перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм на 22,69% без відповідного дозволу.

Відповідальність за вищевказане порушення передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами перевірки вказаного транспортного засобу складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №297572 від 23.10.2021, яким встановлено, що позивач здійснював перевезення сипучого вантажу (відсів гранітний) з перевищенням встановлених норм без відповідного дозволу на 22,69% та за результатами розгляду справи про порушення ст.48 Закону № 2344-III начальником управління винесено постанову №309393 від 30.11.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача у розмірі 34000 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон №3353-ХІІ), відповідно до частина 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Як вже вказувалось, пунктом 16 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2 Порядку №879)

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2 Порядку №879).

Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Статтею 48 Закону №2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207 затверджений Перелік документів (далі - Перелік, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За п. 1 Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 2 Переліку).

У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за здійснення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та винесено оскаржувану постанову.

За змістом акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №297572 від 23.10.2021, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку №297572 від 23.10.2021 в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено 22,69 % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

В обґрунтування своєї позиції, представник позивача зауважує, що при перевезенні транспортним засобом подільного вантажу (гранітний відсів) законодавчими актами не передбачено правил отримання дозволу на рух з подільним вантажем, а тому посадові особи відповідача застосували до підприємства санкцію за неотримання дозволу, який в апріорі не існує, а отже і не міг бути отриманим.

Однак, суд не погоджується із таким твердженням представника позивача, та вважає за необхідне наголосити наступне.

Як вже зазначалося, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За змістом товаро-транспортної накладної від 23.10.2021 №3158, наданої водієм посадовим особам Укртрансбезпеки на момент перевірки, перевозився подільний вантаж, а саме: відсів граніт, тобто підприємством здійснювалося перевезення подільного вантажу з перевищенням нормативно-вагових параметрів.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-ІV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 (далі - Постанова №198) перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 199" року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правила № 363), вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно пункту 12.5 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Твердження позивача про те, що вантаж, який перевозився є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху є безпідставними, оскільки транспортний засіб на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.

Зміщення вантажу під час зупинки транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки для проведення габаритно-вагового контролю, що могло б вплинути на результати зважування виключено, оскільки, водій транспортного засобу завчасно був попереджений інформаційно-вказівними знаками (габаритно-ваговий контроль), знаками пріоритету (знак 2.2. «Стоп») заборонними знаками (знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год) про допустиму швидкість транспортного засобу, що виключає екстрене гальмування при проведенні габаритно-вагового контролю.

Аналіз вказаних норм, дає підстави для висновку, що обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху. Зміщення вантажу, та як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням.

Крім того, наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, в тому числі і у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Згідно чинного законодавства та жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні сипучих вантажів.

А тому, суд вважає, що доводи позивача на обґрунтування позовних вимог не заслуговують на увагу, крім того зважування транспортного засобу здійснювалось на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П/630/Щ чинного до 16.04.2022, яке наявне в матеріалах справи.

Доказів наявності у позивача спеціального дозволу, який давав право на рух автомобільними дорогами України транспортному засобу позивача з вантажем, що перевищує вагові обмеження, - до суду не надано.

Суд акцентує увагу на тому, що перевищення норм вагових або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху не є припустимим, оскільки його перевищення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу, та як наслідок впливає на процес гальмування автомобіля, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою на відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, що підтверджується позицією викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у постанові від 24.04.2019 у справі №804/1403/17.

Разом з тим, слід відмітити, що законодавцем передбачено, критичну похибку в розмірі 2% на одинарну вісь під час здійснення перевезення вантажу (п.22.5 Правил дорожнього руху), однак перевищення вантажу становило 22,69%.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що доводи представника позивача не доведені наявними матеріалами справи та не спростовують перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів та відсутність дозвільних документів на перевезення, а тому спірна постанова винесена правомірно, та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи зазначене, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №309393 від 30.11.2021 прийнято відповідності до вимог чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 КАС України,

вирішив:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Проспект-Проект" (вул. Небесної сотні, 60, м.Житомир,10001. ЄДРПОУ: 37604876) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м.Київ 135,01135. ЄДРПОУ: 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 09 грудня 2022 р.