Рішення

від 09.12.2022 по справі 212/2614/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2614/22

2/212/2588/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Дущак К.О., в порядку ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Агро Лайн» про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Верба А.П. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «ЮГ АГРО ЛАЙН» про стягнення суми боргу за договором позики у розмірі 1903 471,00 гривень.

В обґрунтування вимог зазначено, що 26.12.2020 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 1 700 000 гривень, що за курсом Національного банку України станом на 26.12.2020 еквівалентно 59743 долари США 25 центів, позичальник зобов`язується повернути позику у визначений Договором до30.09.2021. В порядку виконання вказаного договору між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ АГРО ЛАЙН», в особі директора Товариства Куришко Ярослава Вікторовича, що діє на підставі статуту, 26.12.2020 склали договір поруки, відповідно до якого поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору та чинним законодавством України. Після настання терміну повернення коштів, ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором не виконав і кошти ОСОБА_3 не повернув. 14.12.2021 на адресу Відповідачів були направлені досудові вимоги по сплату заборгованості, дані вимоги були отримані 17.12.2021 та 04.01.2022 відповідно. Станом на день звернення до суду відповідачі, суму боргу ні в повному обсязі на частково не погасили, тому просить стягнути суму боргу з урахуванням розміру процентів за позикою на рівні облікової ставки Національного банку України, трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних збитків до моменту виконання рішення, що складає: 1700000грн.00 коп. борг за договором позики від 26.12.2020, 92801 грн.37 коп. проценти за позикою, 20400 грн.00 коп. 3% річних, 90270 грн.00 коп.- інфляційні збитки, а загалом 1 903471 грн.31 коп.

Ухвалою суду від 25 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідачам був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву, його право на пред`явлення зустрічного позову.

У зв`язку з припиненням відрядження судді Овсяннікова В.С. на підставі наказу голови Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №187-к від 22.11.2022 року, розпорядженням керівника апарату Жовтневого районного суду Дніпропетровської області № 112 від 30.11.2022 року справа № 212/2614/22 відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2022 року перерозподілена судді Ваврушак Н.М.

Ухвалою від 01.12.2022 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Верба А.П. звернувся з клопотанням про розгляд справи без його та позивача участі. Позов підтримують в повному обсязі.

Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені, відзив на позов не надали, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність від них не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідност.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістомстатті 208 ЦК Україниу письмовій формі належить вчиняти: правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першоюстатті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно зістаттею 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зістаттею 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно достатті 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) викладено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до вчинення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц, провадження № 61-4560 св 21.

У частині першійстатті 1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно достатті 525 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з частиною першоюстатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до договору позики від 26 грудня 2020 року ОСОБА_1 надав, а ОСОБА_2 отримав у борг грошові кошти в сумі 1 700000 гривень. Строк повернення боргу, за домовленістю сторін, був визначений до 30 вересня 2021 року. Відповідно до п.3.1 Договору встановлено графік повернення коштів, п.4 оговорена відповідальність сторін у разі несвоєчасного або не в повному обсязі повернення суми позики. (а.с.7-8).

На підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_2 надав письму розписку (а.с.8 обор.)

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. ст.1046,1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У той самий час за змістом ч. 1, 2 ст.207і ч.2 ст.1047ЦК Українидотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов`язанням її повернення), так і дати її отримання.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Крім того, частиною першоюстатті 1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідну розписку, складену відповідачем, яка свідчить про те, що між сторонами було укладено договір позики, за яким позивач передав, а відповідач отримав в борг грошові кошти та зобов`язався їх повернути, однак свої зобов`язання за договором позики не виконав, що є підставою для задоволення позову.

Наявність розписки (чи іншого боргового документа) у боржника підтверджує виконання ним своїх обов`язків. Відповідно ж наявність оригіналу розписки у кредитора свідчить про невиконання боржником свого обов`язку, в тому числі і щодо повернення боргу.

Щодо стягнення грошових коштів в порядку ст. 625 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За борговою розпискою від 26 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_2 прострочив грошове зобов`язання з 30 вересня 2021 року, а тому у відповідача виник обов`язок сплатити позивачеві суму 1700 000,00 гривень.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд приймає до уваги положення Закону України № 2120-IX, тому слід обраховувати 3 % річних від простроченої суми боргу за період з моменту прострочення грошового зобов`язання до моменту визначеного вищевказаним законом за борговою розпискою від 26 грудня 2020 року, а саме з 01.10.2021 року до 23.02.2022 року .

Суд обраховує 3 % річних за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де Ссума заборгованості, Дкількість днів прострочення; період прострочення грошового зобов`язання: з 01.10.2021 до 23.02.2022 року, кількість днів146; 1700000,00 х 3% х 146 : 365 : 100 = 20 400 гривень.

Щодо нарахування інфляційний збитків, суд розраховує суми за формулою: втрати від інфляції = сума боргу х індекс інфляції : 100% - сума боргу. Індекс інфляції за період прострочення з жовтня 2021 року по лютий 2022 року складає 101,04; (1700000 х 101,4 : 100% -1700000 =17680 гривень.

Щодо стягнення процентів за користування тілом боргу, то суд виходить з наступного.

Належним виконанням зобов`язання є повернення коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті. Водночас, облікова ставка НБУ є одним із монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює орієнтир вартості коштів на відповідний період. Вона не є сталою величиною, змінюється рішенням правління НБУ та встановлюється виключно для національної валюти України. Це унеможливлює застосуванняст.1048 ЦКз огляду на відсутність передбаченого законодавчими актами або конкретним договором механізму (формули) нарахування відсотків. Такий висновок підтверджується усталеною судовою практикою (Постанова Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 22.09.2021 року, справа № 757/50591/16-ц)

З огляду наведеного відсутні підстави для стягнення з відповідача процентів за користування сумою позики відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українина рівні облікової ставки НБУ.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГ АГРО ЛАЙН», в особі директора Товариства Куришко Ярослава Вікторовича, що діє на підставі статуту, 26.12.2020 склали договір поруки, відповідно до якого поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору та чинним законодавством України. Договором поруки вбачається, що договір діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, та відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі.(а.с.9-10)

Згідно із ч. 1ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до вимогст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов`язання; договір поруки не створює обов`язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором; в договорі поруки кредитор наділений лише правами, а поручитель - обов`язками; у разі невиконання боржником основного зобов`язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов`язується виконати борг боржника замість останнього; обов`язок поручителя полягає не лише у виконанні обов`язку замість боржника, а у відшкодуванні збитків, завданих невиконанням обов`язку боржником.

Судом встановлено, що поручителем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ АГРО ЛАЙН», в особі директора Товариства Куришко Ярослава Вікторовича, особа яка є боржником по справі, таким чином договір поруки суперечить публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору.

Окрім того, суд також виходячи із засад загальних засад розумності та справедливості зауважує, що гарантована положеннями ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem - «двічі за одне й те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання.

При цьому, відповідно дост.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Важливість етапу дослідження доказів для оцінки доказів полягає в тому, що забезпечується формування внутрішнього переконання суддів одразу з моменту надходження справи до суду і прийняття доказів, на етапі дослідження доказів, у процесі детального аналізу кожного з них у суду є можливість оцінити докази у своїй сукупності та порівняти їх, оскільки належна оцінка судом наявних у справі доказів є однією з гарантій права особи на справедливий судовий розгляд, зокрема вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ст.6) роль мотивувального судового рішення полягає в тому, що судом були досліджені всі надані докази і аргументи сторін.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача ОСОБА_2 суми бору за договором позики 1 700 000 грн. 00 коп., 3% річних - 20400 грн.00 коп., інфляційні збитки -17680 грн.00 коп.

Відповідно до ч. 1, 3 (пункт 1) ст. 133 та ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Законодавець пов`язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з здійсненням даних витрат стороною у справі. Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Однак, в матеріалах справи відсутні, тобто представником позивача адвокатом Верба А.П. не були надані, докази, які б підтверджували склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відсутній акт приймання-передачі послуг при наданні правової допомоги.

За таких підстав, вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 12405,00 гривень.

Відповідно до положеньст.141ЦПК Україниз відповідачів підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі11327,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,81-83,133,137, 141,211,247,263-265,279, 280-282 ЦПК України , суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Агро Лайн» про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 26.12.2020 у розмірі 1700000 гривень 00 копійок; 3% за користування грошима з 01.10.2021 по 23.02.2022 в розмірі 20 400 гривень 00 копійок, інфляційні збитки з 01.10.2021 по 23.02.2022 в розмірі 17680 гривень 00 копійок, всього 1 738 080 (один мільйон сімсот триста вісімдесят тисяч вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подачу позовної заяви в сумі 11327 гривень 14 копійок (одинадцять тисяч триста двадцять сім гривень 14 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенніпозовних вимогдо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ЮгАгро Лайн» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат: Верба Андрій Петрович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 49069, м.Дніпро, пр-т О.Поля, б.46,к.262.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ АГРО ЛАЙН», код ЕДРПОК 41358602, юридична адреса: 74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Ентузіастів, буд.1, офіс. 301.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2022 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак