Ухвала

від 02.12.2022 по справі 569/13856/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 569/13856/22

1-кс/569/5572/22

02 грудня 2022 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання дізнавача СД Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач СД Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:020:0502, що перебуває у власності ОСОБА_5 , встановити заборону володільцю (власнику), чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування вилученими речами до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні СД Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42022181110000106 від 14. 09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що в ході опрацювання інформації встановлено, що рішенням Судилківської сільської ради Шепетівського району від 21.03.2017 №5 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , площею 0, 25 га, кадастровий номер 6825589000:03:001:0032.

На підставі вказаного рішення 14.06.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права приватної власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_6 (індексний номер рішення:35653890).

Однак ОСОБА_6 , знаючи що він отримав у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) шляхом приватизації, повторно 11.06.2021 звернувся до Рівненської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Рівненської міської ради №1186 від 20.08.2021 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність громадянинові ОСОБА_5 вільної від забудови земельної ділянки АДРЕСА_2 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі АДРЕСА_2 ) ОСОБА_5 (ідентифікаційний НОМЕР_1 ) безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та передано ОСОБА_5 безоплатно у власність земельну ділянку площею 911 м2 в районі АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5610100000:01:020:0502) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Так, вказане свідчить, що ОСОБА_5 повторно використано своє право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка та, як наслідок, незаконно отримано у власність земельну ділянку площею 911 м2.

Вказане свідчить про наявність у діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме шахрайство.

Постановою дізнавача земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:020:0502 була визнана речовим доказом в кримінальному провадженні.

Також відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:020:0502 належить ОСОБА_5 .

Отже, враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що земельна ділянка площею 0,0911 га, кадастровий номер 5610100000:01:020:0502 є об`єктом кримінально протиправних дій, є доказом злочину і в подальшому відносно неї може бути застосовано спеціальна конфіскація у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскація у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можлива конфіскація майна.

Дана земельна ділянка має суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, а саме використання як доказу, і не накладення арешту на дане майно може призвести до його зникнення, втрати чи пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Дізнавач СДРівненського районногоуправління поліціїГУ НПв Рівненськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з`явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістомст. 170 КПК Україниарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом. Так, згідно даної статті речовим доказом є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як убачається із п.7 ч. 2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.

Враховуючи, те що слідчим доведено, що з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, яке є речовими доказами та відповідає критеріям передбаченими ст. 98 КПК України, за таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення даного клопотання та накладення арешту.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 174 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:020:0502, що перебуває у власності ОСОБА_5 , встановити заборону володільцю (власнику), чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування вилученими речами до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Петро ДЕНИСЮК