Постанова

від 07.12.2022 по справі 926/3832/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. Справа №926/3832/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Яремко О.А.,

явка учасників справи:

від позивача: Тістик Р.Б. (адвокат, довіреність за № 12/2021/113 від 28.12.2021)

від відповідача: не з`явилися

від третьої особи: не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт за № 2/2022/10/6868 від 28.10.2022

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2022, суддя: Марущак І.В., м. Чернівці

про відмову в забезпеченні позову, в справі №926/3832/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт, м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Пастораль О.О. груп, смт. Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державного реєстратора комунального підприємства Кельменецьке районне бюро технічної інвентаризації Накая Юрія Вікторовича, смт. Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область

про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

17.10.2022 товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (надалі ТОВ «ФК «Форінт») звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Пастораль О.О. груп (надалі ТОВ Пастораль О.О. груп), в якому просить:

1) скасувати рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, прийняте державним реєстратором Накаєм Ю.В. № 45641548 від 21.02.2019 про закриття розділів № 1735836973240 та № 775974773220;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45641272 від 21 лютого 2019 року, прийняте державним реєстратором Накаєм Ю.В. про державну реєстрацію права власності на будівлю по вул. Сагайдачного, 10Б смт. Кельменці Чернівецької області, за товариством з обмеженою відповідальністю Пастораль О.О. груп, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770922873220;

3) скасувати державну реєстрацію права власності (номер запису 30400075) на будівлі площею 329,5 кв.м. по вул. Сагайдачного, 10Б смт. Кельменці Чернівецької області за товариством з обмеженою відповідальністю Пастораль О.О. груп, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770922873220.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову.

Одночасно з пред`явленням позову до Господарського суду Чернівецької області звернувся позивач- ТОВ «ФК «Форінт» із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони відчуження будівлі по вул. Сагайдачного, 10Б смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області, площею 329,5 кв.м., що належить ТОВ «Пастораль О.О. груп», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770922873220;

- заборони державним нотаріусам, приватним нотаріусам, державним реєстраторам, іншим суб`єктам державної реєстрації тощо проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень по відношенню до об`єкта нерухомого майна будівлі по вул. Сагайдачного, 10Б смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області, площею 329,5 кв.м., що належить ТОВ «Пастораль О.О. груп», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770922873220.

В обґрунтування заяви позивач покликається на те, що під час слухання справи №717/383/17 за позовом ТОВ «ФК «Форінт» до ТОВ «Пастораль О.О. груп» та ОСОБА_1 про визнання недійсними правочинів із відчуження магазину «Нива», відповідач ТОВ «Пастораль О.О. груп», за яким на той час було зареєстроване речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчинило дії по державній реєстрації новоствореного майна, яке утворилось після нібито приєднання магазину «Нива» до іншого належного відповідачу нежитлового приміщення. Це потягло за собою припинення держаної реєстрації права власності на магазин за ТОВ «Пастораль О.О. груп» та фактичне припинення речового права на вказаний магазин як на самостійний об`єкт нерухомого майна.

Також під час розгляду справи №717/383/17 Кельменецьким районним судом Чернівецької області від 25.04.2022 за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» з метою забезпечення позову було накладено арешт на нежитлову будівлю приміщення магазину «Нива», яка розташована по вул. Сагайдачного, 12 та належить ТОВ «Пастораль О.О. груп». Однак за апеляційною скаргою ТОВ «Пастораль О.О. груп» вжиті заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 21.06.2017, що унеможливило скасування державної реєстрації права власності на магазин «Нива» за ТОВ «Пастораль О.О. груп» та повернення його у власність ОСОБА_1 і як наслідок виникли обставини щодо уникнення виконання рішення суду в справі №717/383/17 на користь позивача.

При цьому, як стверджує позивач, вказані обставини є доказом недобросовісної поведінки відповідача та є обгрунтованим припущенням, що ТОВ «Пастораль О.О. груп» під час розгляду справи, відчужить нерухоме майно, щодо якого подано позов (як новостворене після об`єднання двох приміщень), що унеможливить виконання рішення суду, або ініціює вчинення дій з реєстрації нерухомого майна в державному реєстрі речових прав.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форінт» про забезпечення позову - відмовлено, з тих підстав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення відповідачем дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна.

Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, відсутній конкретний зв`язок між вказаними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що:

1)місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що метою забезпечення позову в справі було не тільки заборонити відчуження нерухомого майна за правочинами, а також унеможливити вчинення реєстраційних дій суб`єктам державної реєстрації;

2)вчинення відповідачем недобросовісних дій в справі № 717/383/17 є достатнім доказом необхідності вжиття заходів забезпечення позову в цій справі;

3)помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що заявником не подано доказів наявності у відповідача мети відчужити нерухоме майно;

4)суд не звернув увагу на те, що правочини, які були визнані недійсними в справі № 717/383/17, передбачали відчуження часток у праві власності (24/100 та 76/100), які належали ОСОБА_1 ;

5)висновок суду про те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій не стосується предмету спору, є помилковим, оскільки такий вид заходу забезпечення передбачений ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач має намір відчужити будівлі по АДРЕСА_1 .

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження в справі до закінчення воєнного стану в Україні. Подане клопотання обгрунтоване тим що директора ТОВ «Пастораль О.О. груп» - ОСОБА_2 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України мобілізовано до лав Збройних Сил України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 за № 407 від 12.03.2022.

Заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання враховуючи наступне.

Учасниками справи в справах позовного провадження є сторони та треті особи (ч.1 ст. 41 ГПК України). Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України (ч.1 ст. 45 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, оскільки у даному випадку, ОСОБА_2 , який подав вказану вище заяву, є керівником ТОВ «Пастораль О.О. груп», але не є стороною у цій справі №926/3832/22, а стороною у справі є саме ТОВ «Пастораль О.О. груп», який є юридичною особою, тому, зважаючи на наведені норми права, вказане виключає застосування п.3 ч.1 ст. 227 ГПК України, яким чітко та безумовно визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 926/1794/21, яка в силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом.

В судове засідання 07.12.2022 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому враховуючи строки розгляду апеляційної скарги визначені ч. 2 ст. 273 ГПК України та в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, що не з`явилися за наявними в справі доказами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2022 скасувати.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Предметом позову в даній справі є вимоги про скасування (1) рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, прийняте державним реєстратором Накаєм Ю.В. № 45641548 від 21.02.2019 про закриття розділів № 1735836973240 та № 775974773220; (2) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45641272 від 21 лютого 2019 року, прийняте державним реєстратором Накаєм Ю.В. про державну реєстрацію права власності на будівлю по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770922873220, за товариством з обмеженою відповідальністю Пастораль О.О. груп; (3) державної реєстрації права власності (номер запису 30400075) на будівлі площею 329,5 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю Пастораль О.О. груп, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770922873220.

Зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме, відчуження будівлі по АДРЕСА_2 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Оскільки ТОВ «ФК «Форінт» звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є надання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Судами встановлено, що постановами приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. від 05.08.2019 відкрито виконавчі провадження №59717213 та № 59718575 з примусового виконання рішень Кельменецького районного суду та Сокирянського районного суду Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансової компанії «Форінт» заборгованості за кредитом у розмірі 688 408,24 грн та 14 430,41 доларів США та пеню в розмірі 382 893,88 грн, штрафи в розмірі 683 453,47 грн на підставі виконавчих документів №722/1460/16-ц від 13.02.2017 та №717/325/14-ц від 18.09.2014.

Під час розгляду справи №717/383/17 Кельменецьким районним судом Чернівецької області від 25.04.2017 за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» з метою забезпечення позову було накладено арешт на нежитлову будівлю приміщення магазину «Нива», яка розташована по вул. Сагайдачного, 12 та належить ТОВ «Пастораль О.О. груп».

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21.06.2017 вжиті заходи забезпечення позову були скасовані.

На підставі рішення державного реєстратора № 45641548 від 21.02.2019 був закритий розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «Пастораль О.О. груп» на нежитлове приміщення магазин «Нива» площею 257,9 кв.м., реєстраційний номер 775974773220, а вказаний магазин був об`єднаний із іншим нерухомим майном.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26.04.2021 у справі № 717/383/17 визнано договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купівлі-продажу 76/100 частин нерухомого майна від 07.06.2016 недійсним; визнано передачу ОСОБА_1 24/100 частин нежитлової будівлі приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 на користь ТОВ «Пастораль О.О. груп» шляхом підписання акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.10.2016 недійсною; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Пастораль О.О. груп»; повернуто у власність ОСОБА_1 нежитлову будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з підвалом по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 775974773220.

Заявник зазначає, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що відповідач під час розгляду справи № 717/383/17 вчиняв недобросовісні дії, спрямовані на невиконання рішення суду, а, отже, може вчинити подібні дії для невиконання рішення суду в цій справі.

Судами, це припущення не взято до уваги, оскільки не стосується предмету спору саме в цій справі, і вчинені дії відповідачем в іншій справі (№ 717/383/17) є аналізом обставин в іншій справі, де і прийнято рішення та відновлено порушене право позивача.

Судами встановлено, що питання забезпечення позову було предметом судового розгляду та вирішено по суті.

При цьому суд зазначає, що оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, судом першої інстанції враховано відсутність зв`язку між змістом порушеного права, інтересу та зі способом і наслідками забезпечення позову.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову, надав належну оцінку адекватності заявлених заходів до забезпечення позову та дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності заявником (позивачем) підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Також, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, а саме, у вигляді заборони державним нотаріусам, приватним нотаріусам, державним реєстраторам, іншим суб`єктам державної реєстрації тощо проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень по відношенню до об`єкта нерухомого майна будівлі по АДРЕСА_2 .

Проте, предметом спору в даній справі не є об`єкт нерухомого майна будівля по АДРЕСА_2 , площею 329,5 кв.м., визнання чи захист права власності на нього. Предметом спору є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлю по АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, відсутній конкретний зв`язок між вказаними заходами забезпечення позову і предметом спору.

Звідси спростовуються доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій не стосуються предмету спору.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, позивачем не доведено обґрунтованого припущення, що ТОВ Пастораль О.О. груп прийняло, здійснює певні дії або має намір прийняти рішення про відчуження нерухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли підтвердження.

Усі інші доводи та міркування скаржника взяті судом до уваги, однак не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Заперечення відповідача відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвала суду першої інстанції залишена без змін, то судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. сплачений апелянтом за подання апеляційної скарги покладається на нього.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт за № 2/2022/10/6868 від 28.10.2022 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19.10.2022 у справі №926/3832/22 залишити без змін.

Судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя С.М. Бойко

СуддіТ.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови складено 08.12.2022