Постанова

від 07.12.2022 по справі 125/222/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/222/22

Провадження № 22-ц/801/2014/2022

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Питель О. В.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 рокуСправа № 125/222/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Голоти Л. О., Копаничук С. Г.,

за участі секретаря судового засідання Михайленко А. В., особи, яка подала апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Люлька О.В., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні у м. Він-ниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Барської

міської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання по-

новленими договорів оренди землі, зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2022 року, ухвале-не у приміщенні суду у м. Бар Вінницької області за головування судді Питель О. В., повний текст якого складений 22 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися у Барський районний суд Вінницької області з позовом до Барської міської ради Жме-ринського району Вінницької області про визнання поновленими на той самий строк договорів оренди землі, зобов`язання вчинити дії, посилаючись на нас-тупні обставини. 20 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 як орендарем та Го-ловним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області як орендодавцем були укладені на строк дії у сім років, тобто, до 19 жовтня 2021 року договори оренди землі: № 792 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 520282400:02:001:0261 площею 14,4456 га та № 793 щодо земельної ділянки площею 20,000 га, кадастровий номер 0520282400:02:002:0216. Згідно з пунк-том восьмим вказаних договорів оренди після закінчення строку їх дії орендар має переважне право поновити цю дію на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про відповідний свій намір. Керуючись правом на поновлення строку дії договорів оренди на новий строк, ОСОБА_3 27 жовтня 2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотаннями про поновлення на сім років договорів оренди зазначе-них земельних ділянок, додавши до клопотань договори оренди, копію паспор-та, коду, агрохімічні паспорти земельних ділянок. Дані клопотання отримані ад-ресатом 18 грудня 2020 року, про що свідчать реєстраційні штампи на самих клопотаннях. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Єдиними спадкоємицями за законом після його смерті є позивачки, його дружина та дочка, які успадку-вали усі права та обов`язки спадкодавця, у тому числі права та обов`язки орен-даря за договорами оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793. У трав-ні 2021 року ОСОБА_1 на підставі пункту 37 договорів оренди землі особис-то зверталася із заявою до голови Барської міської територіальної громади Са-волюка В. В. про укладення з нею договорів оренди земельних ділянок, які бу-ли в оренді у її покійного чоловіка ОСОБА_3 , але їй було вказано на перед-часність звернення, оскільки вона та донька не набули права на спадщину. У відповідь на клопотання за життя ОСОБА_3 від 27 жовтня 2020 року пози-вачки отримали від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листи від 12 серпня 2021 року № С-30100/0-6718/0/95-21, № С-30100/0-6648/0/95-21, якими повідомлялося, що з дня набрання чинності пунктом 24 розділу ХХ «Перехідних положень» Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються усі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територі-альних громад, крім земель, визначених підпунктами «а»-«е» даного пункту; земельні ділянки переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачки вказують, що згідно з вимогами зазначеного пункту, перехід земельних ділянок з державної власності у комунальну не є підставою для при-пинення права оренди, інших речових прав. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з січня 2021 року власником земель-них ділянок та відповідно орендодавцем за договорами від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 є Барська міська рада.

02 вересня 2021 року позивачки звернулися до Барської міської ради з листом, яким повідомили, що вони як спадкоємиці ОСОБА_3 , нові орендарі за чинними правочинами мають намір продовжити дію договорів оренди землі, бажають скористатися своїм переважним правом на укладення договорів орен-ди на новий строк, просили поновити договори оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 на новий строк, уклавши з ними додаткові угоди до цих до-говорів, проекти яких були додані до листа. Їхнє звернення у Барській міській раді не зареєстрували. 04 листопада 2021 року позивачки звернулися до Барсь-кої міської ради із клопотанням про укладення з ними як спадкоємицями ОСОБА_4 договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 520282400:02:001:0261, 0520282400:02:002:0216, але отримали відповідь Барсь-кої міської ради від 02 грудня 2021 року № 4524 про пропуск ними строків повідомлення орендодавця про намір продовжити договори оренди на новий строк, тому укласти з ними договори оренди земельних ділянок неможливо. Проте, позивачки вважають, що ними не пропущений строк звернення до орен-додавця з повідомленням про намір продовжити строк дії договорів оренди, оскільки вони неодноразово зверталися з відповідними заявами. Крім того, пи-тання поновлення договорів оренди слід вирішувати на підставі законодавства, яке діяло на момент укладення договорів. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції станом на 20 жовтня 2014 року у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закін-чення строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Після закінчення строку дії договорів оренди землі позивачки продовжують користуватися спірними земельними ділянками, обробляють їх, проводять оранку, здійснили посів озимих культур на зимовий період 2021-2022 років. Будь-яких зауважень, заперечень та/або листів-повідомлень від Барської міської ради щодо продовження користування земельними ділянками та поновлення договорів оренди позивачки не отримували до часу подання даного позову у суд, тому договори оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах. Відповідач зобов`язаний в обов`язковому порядку укласти з позивачками до-даткову угоду ( або договір ) про поновлення строків дії договорів оренди зем-лі. Листом від 18 січня 2022 року позивачки повторно звернулися до Барської міської ради зазначивши, що договори оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, просили Барську міську раду укласти з ними додаткові угоди до договорів оренди землі про поновлення строку їх дії на наступні сім років або укласти з ними нові договори оренди землі. До листа були додані проекти додаткових угод. Проте, листом від 26 січня 2022 року № 04-04/404 Барська міська рада від-мовила позивачкам у задоволенні їхнього звернення, не визнала договори оренди землі поновленими на новий строк та відмовила в укладенні додаткових угод до договорів. Позивачки вважають, що такі дії Барської міської ради пору-шують їхні законні права та інтереси щодо права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 520282400:02:001:0261, 0520282400:02:002:0216, вони просили суд визнати договори оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, а саме на сім років, тобто до 20 жовтня 2028 року; зобов`язати Барську міську раду Жмеринського району Вінницької області укласти із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткові угоди до вищезазначених договорів оренди землі про поновлення строку їх дії на наступні сім років; стягнути з відповідача на користь позивачок понесені судові витрати.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання поновленими на той самий строк договорів оренди землі, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. Судові витрати залишені за позивачками.

Не погоджуючисьз ухваленим12вересня 2022року рішеннямсуду першоїінстанції, ОСОБА_1 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рі-шення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог її та ОСОБА_2 : визнати договори оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 поновленими на наступні сім років до 20 жовтня 2028 року, зобов-язати відповідача укласти з нею та ОСОБА_2 додаткові угоди до договорів оренди землі з поновлення строків їх дії на новий строк, а саме на сім років, стягнути з Барської міської ради на користь позивачок понесені ними судові витрати. Скаржниця ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з рішенням су-ду першої інстанції, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим за неповного, не всебічного з`ясування усіх обставин справи, за неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, унаслідок неправильної їх оцінки, з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуван-ням норм матеріального права.

Виклавши у скарзі фактичні обставини справи, які є аналогічними зазначе-ним у позовній заяві, ОСОБА_1 вказує, що з 27 січня 2021 року відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на земельні ділянки, орендувати які вона бажає, зареєстроване за Барською міською радою - відповідачем у справі. Далі скаржниця зазначає, що згідно з абзацом четвертим розділу ІХ Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими до-говорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повинен повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Барської міської ради 02 вересня 2021 року, повідомили про намір скористатися переважним правом на укладення до-говорів оренди на новий строк. Але їхній лист не був зареєстрований відповіда-чем, відповідь на нього не надана. 04 листопада 2021 року позивачки звернули-ся до відповідача з таким же за змістом листом, зазначали, що є спадкоємицями орендаря ОСОБА_3 , але отримали лист від 02 грудня 2021 року № 4524 з від-мовою у задоволенні клопотання через пропуск строку повідомлення орендо-давця про намір продовжити договори оренди землі на новий строк. Посила-ючись на те, що перехід права власності із державної у комунальну власність не є підставою для припинення права оренди, ОСОБА_1 зазначає, що Барська міська рада зобов`язана розглянути клопотання ОСОБА_3 від 04 листопада 2020 року про поновлення договорів оренди на новий строк. Скаржниця вказує, що оскільки зверталася у міську раду із заявами 12 травня, 02 вересня 2021 року, то вона не пропустила строк звернення до орендодавця з повідомленням про намір продовжити строк дії договорів оренди землі. Крім цього, вона про-довжує користуватися земельною ділянкою і протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди орендодавець не заперечив поновлення договору, тому останній вважається поновленим на новий той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені договором. На звернення від 18 січня 2022 року Барська міська рада відмовила позивачкам у визнанні поновленими договорів оренди землі на новий строк, в укладенні додаткових угод. ОСОБА_1 вважає, що Барська міська рада повинна була розглянути клопотання ОСОБА_3 від 27 жовтня 2020 року, адресоване Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області, але, зловживаючи своїм правом, не надала відповіді ні заяв-нику, ні його спадкоємицям; вона просить задоволити вимоги апеляційної скар-ги.

Встановленим цивільним процесуальним законом правом, забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач Барська міська рада Жмеринського району Він-ницької області, позивачка ОСОБА_2 не скористалися, відзиви від зазначе-них учасників справи суду апеляційної інстанції не надходили.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Під час розгляду справи працівниками відділу прийому суду у судове засідання було надано те-лефонограму представника міської ради Куцого О. В. з клопотанням про пов-торне відкладення розгляду справи, оскільки через несправність транспортного засобу він не може з`явитися у судове засідання. Ураховуючи думку скаржниці та її адвоката, які вважають можливим розглянути справу у відсутності пред-ставника відповідача, керуючись нормами статті 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу по суті апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у відсутності представника відповідача. Позивачка ОСОБА_5 була присутня у залі судових засідань, але участі у розгляді справи не брала.

Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи судом апеляц-ійної інстанції, який переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстан-ції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції до-сліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учас-ник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов-язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Згідно з чинними нормами цивільного процесуального закону апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , де вона вик-лала вимоги оскарження рішення суду першої інстанції від імені ОСОБА_2 . Скаржниця не уповноважена на представлення інтересів повнолітньої позивач-ки ОСОБА_2 , тому доводи апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_2 , яка судове рішення не оскаржує, розгляду не підлягають.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Люлька О. В., дослідивши матеріали справи, ретельно проаналізувавши у сукупності наявні в ній докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимо-гам.

У цій цивільній справі мають місце наступні фактичні обставини.

20 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та Головним управлінням Дер-жземагенства у Вінницькій області були укладені два договори оренди землі № 792, № 793, згідно з умовами яких у строкове платне користування ОСОБА_3 передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу та резервного фонду Кузьминець-кої сільської ради ( за межами населеного пункту ) Барського району Вінниць-кої області, площею 14, 4456 га з кадастровим номером 0520282400:02:001:0261 та площею 20,0000 га з кадастровим номером 0520282400:02:001:0216. Догово-ри укладені на сім років, тобто, закінчення строку їх дії мало місце 19 жовтня 2021 року. Після закінчення строку дії договорів орендар має переважне право поновити його на новий строк, письмово повідомивши про такий намір орендо-давця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договорів. 27 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Головного Головного управління Держгео-кадастру у Вінницькій області з клопотаннями про поновлення на сім років до-говорів оренди земельних ділянок, у додатках до яких вказано: договір оренди, паспорт, код, агрохімічний паспорт. Ці звернення орендаря зареєстровані адре-сатом 18 грудня 2020 року за номерами С-30100/0/94-20 та С-30101/0/94-20.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, 11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області заведена спадкова справа № 94/2021 щодо майна померлого спадкодавця. ОСОБА_6 згідно з копією виданого 08 січня 2022 року свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті подружжя ОСОБА_3 успадкувала земель-ну ділянку з кадастровим номером 0520280600:09:016:0030, площею 0,2500 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будин-ку, господарських будівель і споруд.

12 серпня 2021 року на ім`я ОСОБА_3 Головним управлінням Держ-геокадастру у Вінницькій області за № С-30101/0-6648/0/95-21 надана відповідь про неможливість поновлення договору оренди від 20 жовтня 2014 року № 793, оскільки розпорядження даними землями не відноситься до повноважень Го-ловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Дійсно, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєс-тру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного ре-єстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки, що є предметом спору у цій справі, зареєстровані як майно комунальної власності, розпорядником якого є відповідач у праві.

18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася у Барську міську раду з вимо-гою про укладення із нею додаткових угод, поновлення строку дії договорів оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 на новий строк у сім років або укласти з нею нові договори оренди землі. Барська міська рада Жмеринсь-кого району Вінницької області листом від 26 січня 2022 року № 04-04/404 від-мовила позивачці у продовженні договорів оренди на новий строк, оскільки во-на у встановлений законом строк не подала повідомлення про намір скориста-тися переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк після смерті орендаря ОСОБА_3 . У цьому листі вказано, що відповідно до да-них журналу реєстрації вхідної кореспонденції звернень від ОСОБА_1 від 12 травня та 02 вересня 2021 року не надходило. Крім того, у відповіді вказано, що ОСОБА_1 як спадкоємиця ОСОБА_3 могла успадкувати право оренди за укладеними ОСОБА_3 договорами, але відповідне свідоцтво про право на спадщину у вигляді права оренди нею не подане.

Рішенням 22 сесії 8 скликання Барської міської ради Вінницької області від 17 лютого 2022 року № 13 «Про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах» право оренди на земельні ділянки площею 14,4456 га з кадастровим номером 0520282400:02:001:0261 та площею 20,000 га з кадастровим номером 0520282400:02:002:0216 виставлене на земельні торги.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , керуючись нормами ста-тей 16, 781, 792, 1216, 1218, 1220, 1225, 1267, 1297 ЦК України, статті 125 ЗК України, статей 7, 13, 31- 33 Закону України «Про оренду землі», частини чет-вертої статті 263 ЦПК України, ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18, Верховного Суду, викладені у постанові від 22 червня 2020 року у справі № 615/ 724/17, текстуально виклавши у рішенні вказані норми права та позиції суду касаційної інстанції, суд першої інстанції підкреслив, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків ( спадщина ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавець ), до інших осіб ( спадкоємців ), до складу спад-щини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спад-щини ( частина п`ята статті 1268 ЦК України ). Право на оренду земельної ді-лянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не перед-бачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орен-дарем і виявили бажання стати орендарями у разі, якщо це не суперечить вимо-гам Земельного кодексу України та цього Закону. Якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачається заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря ( фі-зичної особи - підприємця ) після смерті останнього можуть успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору. Саме так у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які не відмовилися від спадщини і прийняли її, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкрит-тя спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Оскільки у договорах оренди землі від 20 квітня 2014 року № 792, № 793 передбачений перехід права на орендовані земельні ділянки у разі смерті фі-зичної особи - орендаря до спадкоємців з обов`язковим укладенням договору, то суд першої інстанції дійшов висновку, що до ОСОБА_1 перейшло право оренди земельних ділянок за договорами, вона мала право скористатися пере-важним правом на поновлення договорів у порядку, визначеному для спадко-давця, і якого, безумовно, їй належало дотриматися. Правильно визначившись із нормами матеріального права, які регулюють виниклі та наявні між сторо-нами у справі правовідносини, суд першої інстанції погодився із доводами скаржниці стосовно необхідності дотримання учасниками орендних відносин порядку поновлення договорів оренди після закінчення строку, на який вони укладені, визначеного Законом України «Про оренду землі» у редакції, яка діяла на момент укладення договорів.

Виклавши у рішенні норми статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, якими регулюється питання поновлення договору оренди землі, суд наголосив, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди зем-лі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу стро-ку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди землі. До листа-повідом-лення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати, інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення дого-вору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, переві-ряє його на відповідність вимогам закону, за необхідності узгоджує з орендарем істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про по-новлення договору оренди землі, зокрема, щодо земель комунальної власності, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішен-ня. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про запере-чення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновле-ним на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі щодо, зокрема, земель комунальної власності.

Зазначені норми закону відомі скаржниці, вона на них посилалася в об-грунтування заявлених позовних вимог та посилається у скарзі на рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції акцентував увагу, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або при наявності заперечень щодо такого поновлення договору надіслати відповідний лист-повідомлення має передуватизвернення орендаряз повідомленнямпро намірпродовжити орендніправовідносини,до якогомає бутидодано проектдодаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для на-правлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відпо-відьна вчаснонадісланий орендаремлист-повідомленняз проектомдодаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення догово-ру оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна квалі-фікувати як його «мовчазну згоду» на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/ 376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/ 212/17 (провадження № 14-330цс18).

Суд першої інстанції констатував, що у строк, передбачений пунктом вось-мим договорів оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793, не пізніше, ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору, завчасно отримавши лист-відмовуГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 12 серпня 2021 року, будучи поінформованою про зміну орендодавця з Голов-ного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на Барську міську раду Жмеринського району Вінницької області, спадкоємиця орендаря, скаржниця ОСОБА_1 не повідомила орендодавця ( відповідача у справі ) про намір по-новити правочини.

У контексті зазначеного апеляційний суд убачає доцільним наголосити на наступному. У матеріалах справи міститься копія непідписаної заяви позивачок від 02 вересня 2021 року, адресована Барській міській раді, де вони просять поновити договори оренди землі від 20 жовтня 2014 року № 792, № 793 на новий строк, уклавши, зокрема, із ОСОБА_1 додаткові угоди до вказаних до-говорів. Це звернення в установленому порядку у Барській міській раді не зареєстроване. Суд першої інстанції підкреслив, що до такого звернення у місь-ку раду, звертаючись у суд з даним позовом, позивачки додали відповіді від 12 серпня 2021 року № С-30100/0-6718/0/95-21 та № С-30100/0-648/0/95-21 на звернення ОСОБА_3 від 27 жовтня 2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, з яких убачається, що уже у серпні 2021 року позивачкам була відома причина відмови у поновленні договорів оренди землі, що спростовує твердження скаржниці про отримання такої відповіді у грудні 2021 року. У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 04 листопада 2021 року листом від 02 грудня 2021 року № 4524 Барська міська рада Жмеринсь-кого району Вінницької області відмовила позивачці у продовженні договорів оренди на новий строк через пропуск нею строку повідомлення орендодавця про намір продовжити орендні відносини. Суд не прийняв у якості доказу факту звернення ОСОБА_1 у травні 2021 року до орендодавця з питання поновлення договорів оренди землі показання свідка ОСОБА_7 , визнавши їх неналежним, недопустимим, недостатнім доказом, оскільки із цих показань неможливо встановити чи містила розмова між ОСОБА_1 та головою міської ради Саволюком В. В. інформацію щодо предмета доказування у цій справі. Крім того, обставина звернення скаржниці до Барської міської ради не може бу-ти підтверджена показаннями свідка стосовно розмови ОСОБА_1 з міським головою Саволюком В. В. Позивачка мала обов`язок письмово повідомити орендодавця, тобто Барську міську раду, про свій намір, проте не надала належ-них, допустимих доказів виконання такого свого обов`язку. Через невиконання скаржницею свого обов`язку з повідомлення орендодавця про намір поновити договори оренди землі, відповідно у орендодавця не виник зустрічний обов`я-зок щодо вирішення питання поновлення договорів чи надсилання повідомлен-ня про заперечення щодо користування ділянками. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішен-ні, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується, оскільки вони є правильними, обєктивними,зробленими зурахуванням усіхфактичних обста-винсправи;суд правильнозастосував доспірних правовідносиннорми матері-альногоправа,що їхрегулюють,не порушиввимог процесуальногозаконодав-ства.Окремо судапеляційної інстанціївважає необхіднимзазначити,що поси-ланняскаржниці напродовження користуваннянею земельнимиділянками,які перебувалив оренді ОСОБА_3 ,проведення їхоранки,посіву озимихкультур наперіод 2021-2022років,не доведеніжодними належними,допустимими,до-статнімидоказами.Разом зтим,як ужезазначалося вище,через невиконання ОСОБА_1 свого обов`язку зповідомлення орендодавцяпро намірпоновити договориоренди землі,у міськоїради невиник зустрічнийобов`язок знад-силанняїй повідомленняпро запереченнящодо користуванняділянками.

З доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 погодитися не можна, в об-грунтуванні вимог скаржниці вони не відповідають фактичним обставинам справи, є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інс-танції щодо безпідставності заявлених нею позовних вимог, через що апеля-ційна скарга задоволенню не підлягає.

Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто пере-буває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене у статті 6 Кон-венції. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» націо-нальні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав лю-дини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх ар-гументів стосовно прийняття чи відмови у прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» ( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узго-джених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням пра-восуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути на-лежним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт пер-ший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, Європейський суд з прав людини, від 10 лютого 2010 року ).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів апеляційного суду, як уже зазна-чалося, не знаходить законних підстав для висновку про неправильне застосу-вання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Оскаржу-ване ОСОБА_1 судове рішення є законним та обґрунтованим, тому апеля-ційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення.

Згідно з нормами статті 141 ЦПК України понесені ОСОБА_1 судові витрати у справі підлягають залишенню за нею.

Керуючись статтями 367, 368, 372, 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволен-ня.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання поновленими договорів оренди землі, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 12 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді Л. О. Голота

С. Г. Копаничук