Постанова

від 22.11.2022 по справі 916/1876/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа№ 916/1876/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явися;

від відповідача 1: не з`явися;

від відповідача 2: не з`явися;

від відповідача 3: не з`явися;

від третьої особи - ТОВ "Адікт": не з`явися;

від третьої особи - ТОВ "Крипт Інвест Клуб": Павельченка І.В. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крипт Інвест Клуб"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (повний текст складено 12.04.2021)

у справі № 916/1876/20 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер ЛТД"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Адікт"

про визнання договору удаваним правочином, визнання договору недійсним та зобов`язання усунути перешкоди

та за позовом третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крипт Інвест Клуб"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон капітал"

про визнання недійсним договору,

УСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Интер ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Интер ЛТД") звернулось у Господарський суд Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - Банк "Київ"), в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" (далі - відповідач 1, ФК "Паріс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авалон Капітал" (далі - відповідач 2, ФК "Авалон Капітал") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Проперті" (далі - відповідач 3, ТОВ "Індастріал Проперті"), в якому просило суд:

- договір №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019р., укладений між Банком "Київ", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Караченцев Артем Юрійович, та ФК "Паріс", від імені якого діяв виконуючий обов`язки директора, визнати удаваним правочином та таким, що вчинений з метою приховання договору факторингу;

- визнати, що 12.11.2019р. між Банком "Київ", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду Караченцев Артем Юрійович та ФК "Паріс", від імені якого діяв виконуючий обов`язки директора, був укладений договір факторингу за яким Банк "Київ" відступив ФК "Паріс" своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника);

- визнати недійсним договір №17/02/2020-1 від 17.02.2020 про відступлення права вимоги, укладений між ФК "Паріс", від імені якого діяв директор Клевець Світлана Василівна на підставі статуту та ФК "Авалон Капітал" від імені якого діяв директор Габрильчук Вадим Олександрович;

- зобов`язати ТОВ "Індастріал Проперті" усунути перешкоди ТОВ ТОВ "Интер ЛТД" на реалізацію його права на належне забезпечення його боргових зобов`язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримав у кредит Банку "Київ", який забезпечувався іпотекою, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Адікт" (далі - ТОВ "Адікт"). Заборгованість за кредитним договором була стягнута судовим рішенням у справі №34/17-2164-2011, а в подальшому Банк "Київ" відступив права вимоги за кредитним договором і договором іпотеки на користь ФК "Паріс", а останнє відступило ці права на користь ФК "Авалон Капітал". Позивач вважає, що договір відступлення прав вимоги, укладений між Банком "Київ" та ФК "Паріс", є удаваним та таким, що вчинений з метою приховання договору факторингу. Оскільки наступне відступлення фактором права грошової вимоги не допускається, договір відступлення між із ФК "Паріс" та ФК "Авалон Капітал" підлягає визнанню недійсним, а ТОВ "Індастріал Проперті", за яким зареєстроване право власності на предмет іпотеки, має усунути перешкоди позивачу в належному забезпеченні боргових зобов`язань.

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Крипт Інвест Клуб" (далі - ТОВ "Крипт Інвест Клуб") подало позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ФК "Паріс" та ФК "Авалон капітал", в якому просила суд визнати недійсним договір №17/02/2020-1 від 17.02.2020 про відступлення права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010, що укладений між ФК "Паріс" та ФК "Авалон" капітал".

Позовні вимоги ТОВ "Крипт Інвест Клуб" мотивовані тим, що договір відступлення між банком та ФК "Паріс" (за суб`єктним складом, метою, ціною) є договором факторингу, тому останнє не мало права відступати право вимоги ФК "Авалон" капітал" і укладений між ними договір підлягає визнанню недійсним. В обґрунтування порушення його прав послався на те, що він є власником нежитлових будівель, на які ФК "Авалон" капітал" незаконно зареєструвало право власності під виглядом стягнення на предмет іпотеки в рахунок задоволення вимог за кредитним договором, стороною якого ТОВ "Крипт Інвест Клуб" не виступав і у забезпечення виконання якого ніколи не передавав належне йому майно.

Позовну заяву ТОВ "Крипт Інвест Клуб" було прийнято до спільного розгляду із первісним позовом у даній справі, об`єднано їх в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2020 було закрито провадження у справі в частині вимог до Банку "Київ" у зв`язку із його ліквідацією, а ухвалою від 28.12.2020 справу було передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2021 року було повністю відмовлено у задоволенні позовів ТОВ "Интер ЛТД" та ТОВ "Крипт Інвест Клуб".

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ "Интер ЛТД" та ТОВ "Крипт Інвест Клуб" не доведено, що спірними договорами відступлення права вимоги порушені їх права; договір №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019, укладений між Банком "Київ" та ФК "Паріс", є договором цесії, а не договором факторингу, тому відсутні обмеження у подальшому відступленні права вимоги та, відповідно, відсутні підстави для визнання недійсним договору із ФК "Авалон" капітал", а перехід права власності на предмет іпотеки до ТОВ "Індастріал Проперті" не впливає на права та обов`язки позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ТОВ "Интер ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки договори відступлення права вимоги укладені з порушенням закону і порушили права позивача на виконання зобов`язання належному кредитору; договір №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019 є саме договором факторингу, оскільки відступлення права вимоги у даному випадку відбувалося в обмін на грошові кошти за плату у вигляді дисконту; висновок суду про те, що друга позовна вимога є вимогою про встановлення юридичного факту є неприйнятним, оскільки встановивши, що правочин є удаваним, суд має встановити, який договір був насправді укладений між сторонами; оскільки вказаний договір є договором факторингу і ним не передбачено права нового кредитора на наступне відступлення права вимоги, укладений між ФК "Паріс" та ФК "Авалон Капітал" договір №17/02/2020-1 від 17.02.2020 підлягає визнанню недійсним.

Також не погодившись з прийнятим рішенням суду, ТОВ "Крипт Інвест Клуб" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд виклав свої висновки виходячи із доводів, які третя особа із самостійними вимогами не заявляла; права апелянта спірним договором порушуються, оскільки ФК "Авалон" капітал" вважає належні ТОВ "Крипт Інвест Клуб" на праві власності будівлі предметом іпотеки та вчиняє дії на заволодіння цим майном, тому апелянт має право подати позов про визнання договору недійсним. Договір відступлення між банком та ФК "Паріс" (за суб`єктним складом, метою та ціною) є договором факторингу, тому останнє не мало права відступати право вимоги ФК "Авалон" капітал" і укладений між ними договір підлягає визнанню недійсним.

Розгляд апеляційних скарг ТОВ "Интер ЛТД" та ТОВ "Крипт Інвест Клуб" було об`єднано у одне апеляційне оскарження.

Відповідач 2 у відзиві на апеляційні скарги заперечив проти їх задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що апелянти не є сторонами спірного договору і вказаний договір не порушує їх права; договір №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019 є саме договором цесії, а не факторингу; закон не позбавляє фінансові установи, якими є Банк "Київ", ФК "Паріс", ФК "Авалон Капітал", права на укладення договору відступлення права вимоги незалежно від наявності у них права на укладення договору факторингу; вимоги до ТОВ "Індастріал Проперті" є безпідставними, оскільки не зазначено спосіб усунення перешкод.

Відповідачем 3 була подана заява про розгляд справи без участі відповідача, в якій він просить суд розглядати справу за відсутності його представника та зазначає, що проти задоволення апеляційних скарг не заперечує, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У письмових поясненнях від 22.11.2022 представник відповідача 2 просить врахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, до вимог ТОВ "Крипт Інвест Клуб", згідно яких зазначеною особою обрано неналежний спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, оскільки належним способом, у даному випадку, є вимога про визнання права іпотеки відсутнім.

Сторони і треті особи неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд апеляційних скарг в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду на адреси їх місцезнаходження, а також на офіційні електронні адреси, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та електронні адреси їх представників.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи ТОВ "Адікт" у судове засідання не з`явились.

Ураховуючи положення статей 202, 270 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на обізнаність сторін про розгляд справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, і участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційних скарг по суті за відсутності представників позивача, відповідачів та третьої особи ТОВ "Адікт".

За клопотанням представника ТОВ "Крипт Інвест Клуб" судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник третьої особи - ТОВ "Крипт Інвест Клуб" у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника ТОВ "Крипт Інвест Клуб", дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 лютого 2010 року між Банком "Київ", як кредитором, та ТОВ "Интер ЛТД", як позичальником був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії за №004/10 (далі - кредитний договір), за яким ТОВ "Интер ЛТД" отримало від Банку "Київ" у кредит грошові кошти в сумі 40 900 000,00 грн.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Интер ЛТД" за вищевказаним кредитним договором, 26 лютого 2010 між Банком "Київ", як іпотекодержателем та ТОВ "Адікт", як іпотекодавцем укладено іпотечний договір (далі - іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 198, згідно до умов якого ТОВ "Адікт" передало в іпотеку Банку "Київ" нежитлові будівлі та споруди загальною площею 10 349,1 квадратних метри, які в цілому складаються з: літ. А - адміністративно-виробнича будівля № 2, загальною площею 4 120,8 квадратних метри, літ "Б" - виробнича будівля № 1 - 4 611, 2 квадратних метри, літ. "В, В1" - склад-допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. "В, В1" - склад- допоміжна будівля № 1-732,4 квадратних метри, літ. "Г" - виробнича будівля №3 - загальною площею 269,2 квадратних метри, літ "Д" - склад № 2 - загальною площею 47,3 квадратних метри, літ. "И" - виробнича будівля №4, №5 - загальною площею 226,7 квадратних метри, літ. "К" - підсобна будівля №1 - загальною площею 52,6 квадратних метри, літ. "М,М1" - допоміжна будівля №1 - загальною площею 219, 2 квадратних метри, літ. "Л" - підсобна будівля №2 - загальною площею 69,7 квадратних метри, літ. "І" - вимощення, 1-6 - огорожа, що знаходяться за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 14, та належали іпотекодавцеві на підставі Договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 09.02.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 198 право власності, яке зареєстроване згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10 лютого 2010 року КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", номер витягу 25281346, реєстраційний номер - 29658810, номер запису 3058 в книзі 93неж-135.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2011 у справі №34/17-2164-2011, яке набрало законної сили, стягнуто з ТОВ "Интер ЛТД" на користь Банку "Київ" заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010 на загальну суму 53 901 257,44 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.11.2010 у справі №15/148-10-4045, яке набрало законної сили, було задоволено позов Банку "Київ" до ТОВ "Адікт" та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.02.2010.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 24 червня 2015 р. №411 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Київ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 25 червня 2015 року №122, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Київ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку "Київ".

12 листопада 2019 року між Банком "Київ", як Банком, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Караченцев Артем Юрійович та ФК "Паріс", як Новим кредитором, був укладений договір за №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги (далі - договір відступлення 1 або договір від 12.11.2019), відповідно до умов якого, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (п. 1 договору відступлення).

У преамбулі договору сторонами вказано, що при його укладенні сторони керувались статтями 6, 512, 627 ЦК України.

Відповідно до п.2 договору відступлення 1 за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами: права вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, визначених у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рамках виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку боржника, що надане банку відповідно до умов основних договорів. Сторони домовились, що права вимоги включають усі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів, або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів та індексу інфляції, 3% річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, в тому числі із справ про банкрутство, виконавчих проваджень в тому числі щодо майна, яке не було реалізовано на торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів, права на отримання повернутих авансових внесків, сплачених судових зборів, тощо.

Банк та Новий кредитор зобов`язані повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним основним договором, в тому числі із використанням форми повідомлення, яка наведена у додатку № 2 до цього договору (п. 3 договору відступлення 1).

Відповідно до п. 4 договору відступлення 1, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору Новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 3 934 634,03 грн (надалі за текстом - ціна відступлення). Ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів, переможцем яких став покупець. Згідно протоколу № UA-EA-2019-10-01-000007-b від 24.10.2019 початкова ціна лоту складає 40 121 852,46 грн та ціна продажу лоту складає 17 408 220,00 грн. Лот включає в себе пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 126 кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання; прав вимоги за 43 кредитними договорами, що укладені з фізичними особами; дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю (548 позицій); основних засобів (бланки в кількості 393 штук); майнових прав, які випливають з цінних паперів за 6 договорами, що укладені з юридичними особами; майнових прав за 12 кредитними договорами, що укладені з фізичними особами. Ціна договору визначена пропорційно до співвідношення між ціною продажу лоту та його початковою ціною.

Банк не відповідає перед Новим кредитором за невиконання або неналежне виконання боржниками своїх зобов`язань за основними договорами. Усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення умов цього договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України (п.7 договору відступлення 1).

Відповідно до п. 14 Договору відступлення 1 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами та скріплення відтисками печаток сторін.

Матеріали справи містять Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, що є Додатком №1 до Договору №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019, в п. 47 якого вказано про відступлення прав вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 004/10 від 26.10.2010, укладеного з ТОВ "Интер ЛТД", у п.48 вказано про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором з ТОВ "Адікт", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. 26.02.2010 та зареєстрованим в реєстрі за № 198, а у пункті 49 вказано про відступлення прав вимоги за договором застави майнових прав №004/10-3 від 26.02.2010 з ТОВ "Адікт".

Таким чином, за вказаним договором відступлення 1 Банк "Київ" відступив ФК "Паріс" серед інших кредитних портфелів, право вимоги за кредитним договором №004/10 від 26 лютого 2010 року на загальну суму 60 196 120,60 грн (з яких 40 900 000, 00 грн - сума за кредитом, 10 470 400,00 грн - сума за процентами, 8 825 720, 60 грн - сума за пенею), у зв`язку із чим ФК "Паріс" стало новим кредитором у відповідних зобов`язаннях.

Укладання вказаного договору відступлення здійснювалось уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у процедури ліквідації неплатоспроможного банку.

ФК "Паріс" сплатило на рахунок Банку "Київ" грошові кошти у розмірі 17 408 220,00 грн, як оплату за лот, що підтверджується платіжним дорученням №283 від 06.11.2019.

14 листопада 2019 року між Банком "Київ", як первісним іпотекодержателем, та ФК "Паріс", як новим іпотекодержателем, був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1457, за умовами якого на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв`язку з укладанням Договору про відступлення права вимоги № 12/11-2019/2 від 12 листопада 2019 р., укладеним між первісним іпотекодержателем та ФК "Паріс", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права вимоги за Іпотечний договором, посвідчений Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 лютого 2010 року за реєстровим №198, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, укладеним між Первісним іпотекодержателем та ФК "Адікт", а Новий іпотекодержатель набуває зазначене право вимоги.

Таким чином, відповідно до умов цього договору, Банк "Київ" відступив ФК "Паріс" право вимоги за іпотечним договором з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід`ємною частиною, а ФК "Паріс" набуло зазначене право вимоги.

17 лютого 2020 року між ФК "Паріс", як Первісним кредитором, та ФК "Авалон капітал", як Новим кредитором, був укладений договір за №17/02/2020-1 про відступлення прав вимоги (далі - договір відступлення 2 або договір від 17.02.2020), відповідно до умов якого, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (п. 1 договору відступлення).

У преамбулі договору сторони вказали, що вони керувались статтями 6, 512, 627 ЦК України.

Відповідно до п.2 договору відступлення 2 за цим договором Новий кредитор в день проведення повного розрахунку та отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, визначених у додатку № 1, 2 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рамках виконання зобов`язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Сторони домовились, що права вимоги включають усі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів, або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів та індексу інфляції, 3% річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, в тому числі із справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізовано на торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів, права на отримання повернутих авансових внесків, сплачених судових зборів, тощо.

Первісний кредитор та Новий кредитор зобов`язані повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або відповідним основним договором (п. 3 договору відступлення 2).

Первісний кредитор не відповідає перед Новим кредитором за невиконання або неналежне виконання боржниками своїх зобов`язань за основними договорами. Усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення умов цього договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України (п.7 договору відступлення 2).

Відповідно до п. 14 Договору відступлення 2 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами та скріплення відтисками печаток сторін.

Матеріали справи містять Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, що є Додатком №1 до Договору №17/02/2020-1 про відступлення прав вимоги від 17.02.2020, в яких зазначені кредитний договір із ТОВ "Интер ЛТД" та іпотечений договір з ТОВ "Адікт".

Тобто, за вказаним договором ФК "Паріс" відступило ФК "Авалон капітал" право вимоги за кредитним договором № 004/10 від 26 лютого 2010 року на загальну суму 60 196 120,60 грн.

Згідно платіжного доручення №45 від 17.02.2020 ФК "Авалон Капітал" перерахувало ФК "Паріс" грошові кошти у розмірі 2 365 000,00 грн, як оплату згідно договору № 17/02/2020-1 відступлення прав вимоги.

21 лютого 2020 року між ФК "Паріс", як Первісним іпотекодержателем, та ФК "Авалон капітал", як Новим іпотекодержателем, був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зуєвою Н.В. за реєстровим номером 34, відповідно до умов якого, на умовах, викладених у цьому Договорі, та у зв`язку із укладанням Договору про відступлення права вимоги №17/02/2020-1 від 17.02.2020 р., укладеним між ФК "Паріс" та ФК "Авалон капітал", з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід`ємною частиною, Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю права вимоги за Іпотечним договором, посвідченим Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 лютого 2010 року за реєстровим номером 198, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід`ємною частиною, укладеним між Банком "Київ" та ТОВ "Адікт", а Новий іпотекодержатель набуває зазначене право вимоги.

06.03.2020 ФК "Авалон Капітал" направило на адресу ТОВ "Интер ЛТД" повідомлення в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", в якому повідомило по укладання вищенаведених договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором та за іпотечним договором і вимагало у тридцятиденний строк виконати зобов`язання за кредитним договором.

24.04.2020 ФК "Авалон Капітал" направило на адресу ТОВ "Интер ЛТД" повідомлення в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", в якому повідомило по укладання вищенаведених договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором та за іпотечним договором і вимагало у тридцятиденний строк виконати зобов`язання за кредитним договором.

Проте, згідно інформації з сайту відстеження поштових відправлень, роздруківки яких наявні у матеріалах справи, вказані повідомлення були повернуті поштою без вручення.

Не погоджуючись із вказаними договорами відступлення прав вимоги від 12.11.2019 та від 17.02.2020, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив визнати договір від 12.11.2019 удаваним правочином та таким, що фактично є договором факторингу, визнати недійсним договір від 17.02.2020, а також зобов`язати ТОВ "Індастріал Проперті" усунути позивачу перешкоди на реалізацію його права на належне забезпечення його боргових зобов`язань.

Позивач вважає, що укладенні договору відступлення від 12.11.2019 його сторони намагались приховати укладення договору факторингу, а оскільки ФК "Паріс" не мало законних підстав на наступне відступлення прав вимог ФК "Авалон Капітал", договір від 17.02.2020 має бути визнаний недійсним. Також вказує, що перехід права власності на предмет іпотеки зачіпає його права як боржника за кредитним договором, оскільки, законом йому гарантовано право не перебування у певному чітко визначеному правовому становищі, в тому числі у відносинах з кредитором, який набув право вимоги на законних підставах.

В обґрунтування вимог до ТОВ "Індастріал Проперті" позивач послався на те, що із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 22.05.2020 йому стало відомо, що власником предмета іпотеки - нежитлових приміщень є ТОВ "Індастріал Проперті", а адреса приміщень зазначена: м.Одеса, вул.Варненська, 21Е. При цьому, опис і площа майна (нежитлових будівель і споруд) співпадає з описом майна по іпотечному договору, згідно якого майно знаходиться за адресою м.Одеса, вул.Космонавта Комарова, 14.

ТОВ "Крипт Інвест Клуб", як третя особа яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, також не погоджуючись із вказаними договорами від 12.11.2019 та від 17.02.2020, звернулось із позовом про визнання недійсним договору від 17.02.2020, посилаючись на те, що договір від 12.11.2019 є договором факторингу, яким не передбачено права нового кредитора (ФК "Паріс") на наступне відступлення права вимоги, тому договір від 17.02.2020 підлягає визнанню недійсним.

В обґрунтування порушення своїх прав ТОВ "Крипт Інвест Клуб" послалось на те, що він не був стороною у жодному із вказаних вище договорів, однак є власником нежитлових будівель за адресою: м.Одеса, вул.Варненська, 21Е, які були передані йому у власність в якості внеску до статутного капіталу від ТОВ "Індастріал Проперті" 25.05.2020, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

ФК "Авалон Капітал", заперечуючи проти позовів, посилалось на те, що договір від 12.11.2019 є саме договором відступлення права вимоги (цесії), а не договором факторингу, тому ФК "Паріс" мало право укладати наступний договір відступлення права вимоги від 17.02.2020 і відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Також вказувало, що іпотекодавець ТОВ "Адікт", з метою ухилення від виконання взятих на себе зобов`язань за іпотечним договором та створення штучних перешкод у зверненні стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення боргу за кредитним договором, розпочало процедуру безпідставного оскарження іпотечного договору, а заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси було від 12.12.2016 іпотечний договір було визнано недійним. Вказане рішення в подальшому було скасовано, однак особи, які контролювали діяльність ТОВ "Адікт", вчинили ряд правочинів щодо цього майна, у тому числі змінивши його адресу з м.Одеса, вул.Космонавта Комарова, 14, на м.Одеса, вул.Варненська, 21Е, і в результаті ряду договорів дарування позики, іпотеки, внесення до статутного капіталу тощо іпотечне майно зареєстровано за ТОВ "Індастріал Проперті", а в подальшому за ТОВ "Крипт Інвест Клуб", проте незважаючи на ці дії, майно зберегло статус іпотечного майна і до нового власника (ТОВ "Крипт Інвест Клуб") перейшли всі права і обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність і необгрунтованість позовних вимог, як за позовом ТОВ "Интер ЛТД", так і за позовом ТОВ "Крипт Інвест Клуб".

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між учасниками даної справи виникли на підставі наступних правочинів:

- Договору про надання відновлювальної кредитної лінії за №004/10 від 26 лютого 2010 року, який укладений між Банком "Київ" та ТОВ "Интер ЛТД";

- Іпотечного договору від 26 лютого 2010 року, який укладений між Банком "Київ" та ТОВ "Адікт";

- Договору за №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12 листопада 2019 року, який укладений між Банком "Київ", в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, та ФК "Паріс";

- Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 14 листопада 2019 року, який укладений між Банком "Київ", в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, та ФК "Паріс";

- Договору за №17/02-2020-1 про відступлення прав вимоги від 17 лютого 2020 року, який укладений між ФК "Паріс" та ФК "Авалон Капітал";

- Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 21 лютого 2020 року, який укладений між ФК "Паріс" та ФК "Авалон Капітал".

Предметом розгляду за позовом позивача є вимоги про визнання договору від Договору від 12 листопада 2019 року удаваним правочином і фактично договором факторингу, визнання недійсним Договору від 17 лютого 2020 року, з підстав, що ФК "Паріс", як фактор, не мав права на наступну передачу прав вимоги, та зобов`язання ТОВ "Індастріал Проперті" усунути перешкоди у реалізацію права на належне забезпечення боргових зобов`язань.

Предметом розгляду за позовом третьої особи ТОВ "Крипт Інвест Клуб" є вимога про визнання недійсним Договору від 17 лютого 2020 року, з підстав, що ФК "Паріс", як фактор, не мав права на наступну передачу прав вимоги.

Положеннями статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес; порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково; при оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи; отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За приписами частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово приходила до висновку, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Обґрунтування та доведення порушення своїх прав/законних інтересів здійснюється особою, яка звертається до суду та вказує про їх порушення, саме в контексті предмета та підстав позову.

При цьому, вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Щодо позовної вимоги позивача та відповідних доводів ТОВ "Крипт Інвест Клуб" про визнання Договору №12/11-2019/2 про відступлення прав вимоги від 12.11.2019 удаваним правочином та таким, що вчинений з метою приховання договору факторингу, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 дійшла висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.

Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України.

Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Зміст зобов`язання, у якому відступається право вимоги (оплата за поставлений товар, надану послугу, повернення наданих коштів тощо), не впливає на оборотоздатність цього майнового права, тому не має вирішального значення для відмежування договору відступлення права вимоги від договору факторингу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі №906/1174/18 прийшла до висновку, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами відкритих торгів Банк "Київ" (первісний кредитор), який перебуває у процедурі ліквідації, та ФК "Паріс" (новий кредитор) уклали договір про відступлення прав вимоги №12/11-2019/2 від 12.11.2019, за яким банк шляхом продажу відступив ФК "Паріс" право вимоги за кредитним договором, іпотечним договором та договором застави майнових прав.

Із наведеного вбачається, що за результатами відкритих торгів Банк "Київ" визначив переможця та продав йому майнове право вимоги виконання боржниками зобов`язань за кредитним та забезпечувальними договорами. Предметом спірного договору є відступлення прав вимог за плату (купівля-продаж). Метою укладення цього договору є отримання банком коштів для розрахунку зі своїми кредиторами у процедурі ліквідації.

Отже, за своєю правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу майнового права, укладеним банком під час розпродажу активів у процедурі ліквідації з метою розрахунку з кредиторами, тому не може бути віднесений до договорів факторингу.

Посилання апелянтів на правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16 відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки у справі, що розглядається, попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії, перебував у процедурі ліквідації та розпродував свої активи з метою розрахунку зі своїми кредиторами і ця обставина суттєво відрізняє дану справу від справи №909/968/16.

У постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, тому апеляційним господарським судом враховані правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає хибними доводи апелянтів про те, що договір від 12.11.2019 є удаваним правочином та таким, що вчинений з метою приховання договору факторингу, а тому є юридично правильним висновок висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у цій частині.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання договору №12/11-2019/2 від 12.11.2019 саме договором факторингу, то як вірно відзначив суд першої інстанції, така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту і суперечить вищенаведеним висновкам щодо правової природи вказаного договору, а тому не також не підлягає задоволенню.

Вказана позиція висловлена зокрема у постановах Верховного суду від 14.06.2019 №910/6642/18, від 04.04.2018 у справі №910/6914/17 та від 18.04.2018 у справі №910/6916/17.

Щодо позовних вимог позивача і третьої особи про визнання недійсним договору №17/02/2020-1 від 17.02.2020 про відступлення права вимоги, то апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вимога про визнання недійсним правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

Єдиною підставою для визнання договору від 17.02.2020 недійсним позивач і третя особа вказали те, що він укладений в порушення приписів статті 1083 ЦК України, відповідно до якої наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, до вказаного договору не застосовуються обмеження, встановлені статтею 1083 ЦК України, оскільки договір від 12.11.2019 не є договором факторингу, а тому позовні вимоги позивача та ТОВ "Крипт Інвест Клуб" про визнання недійсним договору від 17.02.2020 не підлягають задоволенню.

Також судом першої інстанції зроблено юридично правильний висновок про те, що оспорюваним договором від 17.02.2020 не порушуються права ні позивача, як боржника, ні ТОВ "Крипт Інвест Клуб", як власника майна, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Вказаний висновок відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання ТОВ "Індастріал Проперті" усунути перешкоди позивачу на реалізацію його права на належне забезпечення його боргових зобов`язань, то, як вірно відзначив суд першої інстанції, позивачем не наведено будь-якого нормативного обґрунтування відповідної вимоги та не зазначено, які саме перешкоди чиняться ТОВ "Індастріал Проперті", та яким чином вони мають бути усунуті відповідною особою, тому ця позовна вимога також не підлягає задоволенню.

За таких обставин доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційних скарг, покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Интер ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крипт Інвест Клуб" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01 квітня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.12.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко