Постанова

від 01.12.2022 по справі 910/2434/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2022 р. Справа№ 910/2434/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання - Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 01.12.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.06.2022

у справі №910/2434/22 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва",

Комунального підприємства "Чоколівське" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 877 038,41 грн

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» та Комунального підприємства «Чоколівське» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення солідарно 877 038,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов`язань з оплати вартості теплової енергії у розмірі 557 620,24 грн (за особовим рахунком №1541376-01), послуг з централізованого опалення житлових приміщень (гуртожитку) у сумі 100 349,95 грн (за особовим рахунком №154137602550100), послуг з централізованого постачання гарячої води до житлових приміщень (гуртожитку) у сумі 1 368,89 грн, отриманих для потреб 6 та 7 поверху житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська 16. В зв`язку з порушенням відповідачами грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів 3% річних в розмірі 62 754,64 грн та інфляційні втрати в розмірі 154 944,69 грн. за період з листопада 2018 року по січень 2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували фактичний обсяг спожитої теплової енергії за вказаний період, зокрема відсутні відомості лічильників теплопостачання, табуляграм з відображенням теплових навантажень чи інше, а тому суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено розмір заборгованості, заявленої ним до стягнення з відповідачів.

Не погодившись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 27.06.2022 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги.

Також, в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій акту від 11.10.2018 № 23 приймання-передавання фізичного носія/пристрою зберігання інформації, на якому записані файли баз даних білінгових систем ПК «БІТеК» та ПК «Уніван-Термал» від 11.10.2018 та договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 з додатками № 1 та № 2 до нього. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що твердження суду першої інстанції стосовно відсутності доказів, які б підтверджували обсяг спожитої теплової енергії за спірний період не відповідає дійсним обставинам справи. Апелянт вважає, що воно прийняте через неналежне дослідження і оцінку доказів - особових карток (табуляграм), у яких відображено кількість фактично спожитої теплової енергії, визначену у Гкал та її вартість за кожним особовим рахунком споживача. Облікові картки містять вичерпну інформацію про порядок нарахування за теплову енергію розрахунковим способом по навантаженню, кількість днів/годин постачання теплової енергії, обсяг поставленої (спожитої) теплової енергії, тариф на теплову енергію та вартість.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 апеляційну скаргу у справі №910/2434/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2022 відкладено розгляд питань про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги у справі №910/2434/22 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2434/22 за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

26.09.2022 на адресу суду від представника відповідача 1 - Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві представник відповідача 1 зазначає, що споживачами послуг у даному випадку є мешканці 6 та 7 поверхів гуртожитку житлового будинку за яким стягується заборгованість. Крім того, заперечує проти долучення додаткових доказів у суді апеляційної інстанції та наводить аргументи щодо недостатності доказів наданих позивачем.

Також на адресу суду 07.10.2022 надійшов відзив від відповідача - Комунального підприємства "Чоколівське" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому представник просить суд залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 погоджується з висновками суду першої інстанції та додатково зазначає, що він не є належним відповідачем у даній справі та про сплив строку позовної давності.

05.10.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва". Та 24.10.2022 надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства "Чоколівське" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від представника позивача.

Щодо клопотання позивача, викладеного в апеляційній скарзі про доручення доказів варто зазначити наступне.

Згідно ч.1-3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Апелянт зазначає, що документи не були подані до суду першої інстанції помилково. Додаткового обґрунтування неподання таких доказів не наводить.

Оскільки позивачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про долучення доказів, яке викладене ним в апеляційній скарзі.

У судове засідання, яке відбулось 01.12.2022 з`явилися представники позивача відповідача 1, які надали суду пояснення по суті апеляційної скарги. Представник Комунального підприємства "Чоколівське" Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином за допомогою на наявні у матеріалах справи електронні адреси. Крім того усі процесуальні документи по справі своєчасно внесені та опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень для можливості ознайомлення учасників справи з їх текстом. Суд враховує, що відповідачем 2 позиція щодо апеляційної скарги висловлена письмово у відзиві.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та відповідача 1, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

На виконання затвердженої Господарським судом міста Києва мирової угоди у справі №910/7807/18 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (кредитор) та КП «Київтеплоенерго» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №601-18, відповідно до якого КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Каскад» щодо виконання ним грошових зобов`язань перед кредитором з оплати теплової енергії, відпущеної ПАТ «Київенерго» до 01.05.2018, в розмірі 557 620,24 грн (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку основного боргу за теплову енергію заборгованість у сумі 557 620,24 грн нарахована за період з листопада 2015 до квітня 2018 року, фактична адреса постачання теплової енергії - м. Київ, вул. Молодогвардійська,16.

Як зазначає позивач, на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18 ПАТ «Київенерго» відступило на користь позивача право вимоги щодо заборгованості за надані до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 100 349,95 грн та постачання гарячої води в розмірі 1 368,89 грн (особовий рахунок № 154137602550100).

Разом з тим, постановою Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі №910/12640/14 ПАТ «НВП «Каскад» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Верховний Суд в постанові від 02.02.2021 у справі №910/12640/14 дійшов висновку про те, що встановлений законом припис з передачі ліквідатором у межах виконання обов`язку з формування ліквідаційної маси належних банкруту об`єктів житлового фонду без додаткових умов зі здійсненням подальшого фінансування цих об`єктів в установленому законом порядку (ч.13 ст.41 та ч.1 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI (що набрав чинності з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство)) виключає виникнення у банкрута з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури жодних додаткових зобов`язань у зв`язку з утриманням та фінансуванням зазначених об`єктів житлового фонду, зокрема зобов`язань за комунальні послуги, що були надані у відповідних об`єктах житлового фонду в період ліквідаційної процедури боржника.

За висновком Верховного Суду, враховуючи встановлені судами обставини щодо періоду нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію та комунальні послуги, що надавались до належних боржнику житлових об`єктів (розташованих за адресами: вул. Серпова, 18, Яснополянська, 19, 19а - за період 2015 - 2017 роки; Молодогвардійська, 16 у м.Києві - за період з 2015 - 2020 роки), тобто після визнання боржника банкрутом постановою від 24.12.2014, а також обставини вчинених ліквідатором боржника дій з передачі об`єктів житлового фонду боржника на баланс балансоутримувача, ПАТ «НВП «Каскад» з 24.12.2014 (в силу імперативної норми ч.2 ст.38 Закону про банкрутство, ч.1 ст.59 чинного Кодексу України з процедур банкрутства) не є суб`єктом відповідальності за вимогами щодо заборгованості перед Київтеплоенерго, що складає спірні кредиторські вимоги до боржника.

При цьому Верховний Суд зазначив, що відповідні зобов`язання боржника щодо власних об`єктів житлового фонду припиняються з дати ухвалення постанови про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури незалежно від моменту передачі ліквідатором вказаних об`єктів територіальній громаді відповідно до вимог ч.13 ст.41, абзацу першого ч.1 ст.42 Закону про банкрутство та ч.7 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, та незалежно від причин та суб`єкта дій/бездіяльності, що перешкоджали передачі належних банкруту об`єктів житлового фонду територіальній громаді.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» з метою здійснення діяльності у сфері утримання та обслуговування житлового фонду було створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», яке віднесено до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно із зазначеним рішенням Київської міської ради КП «Чоколівське» передало Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» житловий фонд, який був переданий до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.

Розпорядженням Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації передано, а КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`яського району м. Києва» прийнято житловий фонд у Солом`янському районі м. Києва, а саме: вул. Молодогвардійська, 16.

Враховуючи наведене, будинок по вул. Молодогвардійська, 16 у м. Києві знаходиться в управлінні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`яського району м. Києва».

В обґрунтування позовних вимог КП «Київтеплоенерго» посилається на те, що відповідачі своєчасно не вносили плату за отримані для потреб 6 та 7 поверху житлового будинку (гуртожитку), розташованого за адресою: м. Київ, вул.Молодогвардійська, 16, теплову енергію, послуги з центрального опалення житлових приміщень та послуги з центрального постачання гарячої води до житлових приміщень, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 659 339,08 грн, яка останніми не погашена.

Судом встановлено, що на підтвердження постачання теплової енергії до житлових приміщень за період з листопада 2015 р. по квітень 2018 р. та наявності заборгованості з оплати спожитої теплової енергії позивачем як новим кредитором подано до суду: довідки про нарахування за теплову енергію та облікові картки за особовим рахунком № 1541376-01 за період з листопада 2015 р. по квітень 2018 р., корінці нарядів на включення/відключення житлового будинку №16 на вул. Молодогвардійська у м. Києві до мереж теплопостачальної організації у 2016 - 2018 роках, акт №525 прийняття теплового вузла обліку за адресою м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд.16 від 27.11.2015, рахунок фактуру від 31.01.2022 № 1541376-01/2022/01 на суму 557 620,24 грн, а також розрахунок основного боргу за теплову енергію за період діяльності АТ «К.ЕНЕРГО» (до 01.05.2018).

Окрім того, позивачем подано до суду довідку про стан розрахунків за послуги з централізованого опалення за період березень 2016 - січень 2022 рр. за особовим рахунком № 154137602550100, рахунок на оплату заборгованості за послуги централізованого опалення від 31.01.2022 № 154137602550100/01/2022/1 на суму 100 349,95 грн, а також довідку звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період травень 2016-січень 2022 за особовим рахунком № 154137602550100 та рахунок на оплату заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води від 31.01.2022 № 154137602550100/01/2022/1 на суму 1 368,89 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували фактичний обсяг спожитої теплової енергії за вказаний період, зокрема відсутні відомості лічильників теплопостачання, табуляграм з відображенням теплових навантажень чи інше, а отже позивачем не доведено розмір заборгованості, заявленої ним до стягнення з відповідачів.

Стосовно доводів позивача, наведених у апеляційній скарзі щодо достатності доказів для обґрунтування позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього ж закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи. Для контролю і впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачу та їх прийняття відповідачем є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вищевказаних положень законодавства.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18 та постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 910/927/17.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підтвердження доводам апелянта щодо достатності доказів для обґрунтування заборгованості та вважає обґрунтованим відмову у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції. Також апеляційний суд погоджується з мотивами місцевого суду щодо незастосування строків позовної давності.

Щодо інших доводів Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/2434/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм процесуального законодавства, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги), згідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Приватне підприємство "Статус Умань".

Керуючись ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі №910/2434/22 залишити без змін.

Матеріали справи №910/2474/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2022.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук