Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/16250/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2022Справа № 910/16250/21Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5»

про визнання недійсними рішення установчих зборів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 ,

від відповідача: Патрик Г.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5» про визнання недійсними рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5», які оформлені протоколом № 1 установчих зборів від 30.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення, скликання та прийняття рішень на вказаних установчих зборах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16250/21, призначено підготовче засідання на 03.11.2021.

03.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Також, 03.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, у якому останній просить поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_3 та відеозапис проведення установчих зборів 30.09.2020.

У підготовче засідання 03.11.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, поновити пропущений строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи подані позивачем докази.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача про відкладення/оголошення перерви в підготовчому засіданні задовольнити, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 29.11.2021, встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву, встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

05.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.11.2021 до суду від відповідача та від позивача надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 29.11.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача та відповідача про відкладення підготовчого засідання задовольнити, відкласти підготовче засідання на 22.12.2021.

22.12.2021 до суду від відповідача надійшли клопотання про залишення позову без розгляду або повернення позову та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

У підготовче засідання 22.12.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду або повернення позову відмовити, клопотання представника відповідача про долучення доказів задовольнити, долучити до матеріалів справи подані відповідачем докази.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, клопотання представника відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні задовольнити, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 31.01.2022, встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом 10 днів з дати підготовчого засідання - 22.12.2021.

Підготовче засідання 31.01.2022 не відбулося через перебування судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному.

07.02.2022 після виходу судді Трофименко Т.Ю. з лікарняного суд ухвалив підготовче засідання у справі призначити на 14.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року

№ 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи зазначене, судове засідання 14.03.2022 у справі № 910/16250/21 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 підготовче засідання у справі призначено на 06.06.2022.

У підготовче засідання 06.06.2022 представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 відкладено підготовче засідання у справі на 29.06.2022.

29.06.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

У підготовче засідання 29.06.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні задовольнити, у підготовчому засіданні оголосити перерву до 08.08.2022.

08.08.2022 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 08.08.2022 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задовольнити, відкласти підготовче засідання на 14.09.2022.

14.09.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про виклик свідка.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив причини пропуску відповідачем строку для подання доказів визнати поважними та поновити строк на їх подання, долучити до матеріалів справи докази, які додані до клопотання про приєднання доказів від 22.06.2022; клопотання представника позивача про виклик свідка задовольнити.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.10.2022, зобов`язати позивача забезпечити явку свідка.

Судове засідання 12.10.2022 не відбулося у зв`язку з розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 № 16 «Про деякі питання організації роботи Господарського суду міста Києва» про запровадження дистанційного режиму роботи з 12 по 14 жовтня 2022 року для збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 судове засідання у справі призначено на 14.11.2022.

У судове засідання 14.11.2022 з`явились представники сторін та свідок - ОСОБА_4 .

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2022 надав суду пояснення по суті позовних вимог, представник відповідача заперечував проти позовних вимог. Свідок надав суду показання щодо обставин справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 28.11.2022.

У судове засідання 28.11.2022 з`явились представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2022 підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.12.2020 як юридичну особу було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5» (далі - ОСББ «Голосіївська вежа 5») (ідентифікаційний код 43922364) за адресою: вул. Забіли Віктора, буд. 5, м. Київ, 03039.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30.09.2020 відбулися установчі збори ОСББ «Голосіївська вежа 5», оформлені протоколом установчих зборів № 1.

До порядку денного установчих зборів ОСББ «Голосіївська вежа 5» були включені наступні питання:

1. Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви.

2. Затвердження статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та кошторису на 2020 рік.

3. Обрання органів управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4. Інше.

У зв`язку з тим, що винесені на голосування питання не набрали необхідної кількості голосів «за» або «проти», протягом 15 днів було проведено письмове опитування.

За результатами підрахунку голосів протокол установчих зборів № 1 було закрито 14.10.2020.

Так, на установчих зборах ОСББ «Голосіївська вежа 5», оформлених протоколом установчих зборів № 1 від 30.09.2020, було прийнято такі рішення:

1. Створити ОСББ «Голосіївська вежа 5» в будинку по АДРЕСА_2 .

2. Затвердити статут ОСББ «Голосіївська вежа 5» та кошторис на 2020 рік.

3. Обрати у склад правління: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; обрати у склад ревізійної комісії: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

4. Доручити правлінню взяти будинок в управління ОСББ «Голосіївська вежа 5» через статутні органи, ефективно використовувати спільне майно, в тому числі здавати в оренду, крім допоміжних приміщень підвалу і технічного поверху.

5. Доручити ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зареєструвати ОСББ «Голосіївська вежа 5» в органах державної реєстрації юридичних осіб.

6. Доручити правлінню обмежувати право користування спільним майном (в т.ч. електричними загальнобудинковими мережами) тим співвласникам, які мають заборгованість перед ОСББ «Голосіївська вежа 5» по будь-яким платежам за три і більше місяців.

7. Обрати форму договірних відносин з постачальниками комунальних послуг: на теплопостачання та постачання гарячої води - колективний споживач; на водопостачання та водовідведення - індивідуальний договір; на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів - колективний споживач.

8. Адміністрації ОСББ «Голосіївська вежа 5» застосовувати коригуючі коефіцієнти до зарплати співробітників пропорційно змінам мінімальної заробітної плати в державі.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить суд визнати недійсними рішення установчих зборів ОСББ «Голосіївська вежа 5», які проведені 30.09.2020 та оформлені протоколом установчих зборів № 1, посилаючись на таке:

- при скликанні установчих зборів було порушено положення статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки такі збори скликано особами, які не є власниками квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

- було порушено порядок проведення установчих зборів в частині реєстрації присутніх та порядку проведення голосування;

- всупереч приписам частини 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» письмове опитування було проведено особами, які не є співвласниками будинку, а листки опитування не відповідають законодавчо встановленій формі та деякі з цих листків підписані без зазначення прізвища власника, який проводив опитування. Водночас, мало місце підписання листків опитування особами за довіреностями, які не були наділені відповідними повноваженнями щодо голосування від імені власника на установчих зборах;

- порушено встановлений частиною 10 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» порядок повідомлення про результати голосування;

- неправильно підраховано результати голосів, оскільки не взято до уваги голоси власників машиномісць у підземному паркінгу, площа якого відповідно до Статуту мала бути додана до площі будинку, відтак, більшість голосів мала вираховуватись із загальної площі будинку та паркінгу;

- питання, які були винесені на голосування під пунктом 4 «Інше» порядку денного установчих зборів, не відносяться до компетенції цих зборів, а віднесені до компетенції загальних зборів;

- порушено положення статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині набрання достатньої кількості голосів для прийняття рішень;

- положення пунктів 1.3, 2.1, 2.2, 3.4.2, 6.2 Статуту не відповідають нормам чинного законодавства;

- при державній реєстрації ОСББ «Голосіївська вежа 5» порушено положення статей 27, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що позивач не довів порушення його прав оспорюваними рішеннями та не обґрунтував доводи по суті позовних вимог належним чином.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (частина 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Враховуючи наведені вище приписи Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ «Голосіївська вежа 5» є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а тому спір у даній справі є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки як зазначалось раніше, позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі №501/1471/16-ц.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (пункт 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів ОСББ у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Щодо доводів позивача про порушення порядку скликання установчих зборів.

Статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

З матеріалів справи вбачається, що головою ініціативної групи співвласників житлового будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_17 листом

від 15.09.2020 було повідомлено позивача про скликання установчих зборів зі створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Суд відхиляє твердження позивача про порушення вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо відсутності на повідомленні про скликання установчих зборів підписів усіх членів ініціативної групи, оскільки законодавством не затверджено конкретної форми повідомлення про проведення установчих зборів, в тому числі і не встановлено вимог щодо його обов`язкового підписання усіма членами ініціативної групи, отже, таке повідомлення має довільну форму. Водночас, у такому повідомленні обов`язково має бути зазначено, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення та проект порядку денного.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, а позивачем не заперечується, що вказаний лист-повідомлення від 15.09.2020 містить інформацію про членів ініціативної групи, яка складається із 7 осіб, про місце та час проведення установчих зборів, а також проект порядку денного.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про невідповідність повідомлення про скликання установчих зборів нормам чинного законодавства як необґрунтовані та безпідставні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язковою умовою для скликання установчих зборів за положеннями статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є наявність у складі ініціативної групи не менш як трьох власників квартир або нежилих приміщень, яку при скликанні установчих зборів 30.09.2020 було дотримано.

Тобто, дана норма встановляє мінімальну чисельність власників квартир або нежилих приміщень, які повинні входити до складу ініціативної групи, щоб така група вважалася повноважною. При цьому, максимальна кількість членів групи не регламентується.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи позивача про безпідставне включення до ініціативної групи осіб, які не є власниками житла у будинку по АДРЕСА_2 , оскільки це не призвело до порушення відповідачем вимог законодавства в частині скликання установчих зборів ініціативною групою, яка повинна складатися не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення установчих зборів.

Статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Відповідно до частини 7 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Як вбачається з протоколу № 1 установчих зборів ОСББ «Голосіївська вежа 5» від 30.09.2020, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 128 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення в будинку загальною площею 8621,2 кв.м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 20 осіб, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1480,0 кв.м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 53 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 3912,8 кв.м.

ОСОБА_1 брала участь в установчих зборах ОСББ «Голосіївська вежа 5» через уповноваженого нею на підставі довіреності від 30.09.2020 представника - Сітко А.І.

За переконанням суду, протокол № 1 установчих зборів ОСББ «Голосіївська вежа 5» від 30.09.2020 є належним та достовірним доказом згідно зі статтями 76, 78 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження дійсної кількості осіб - співвласників, які були присутні та брали участь у голосуванні на установчих зборах ОСББ «Голосіївська вежа 5».

Доказів протилежного позивачем до суду пред`явлено не було, а долучений ним до матеріалів справи відеозапис проведення установчих зборів зазначених обставин не спростовує, адже не може вважатись належним доказом у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не дає можливості суду вірогідно встановити ані місце проведення, ані характеру зборів, або ж ідентифікувати присутніх там осіб як співвласників (їх уповноважених представників) квартир або нежитлових приміщень у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що мешканці неприватизованих квартир або орендарі приміщень не позбавлені права бути присутніми під час проведення установчих зборів, однак їхні голоси не враховуються при визначенні кворуму.

Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення письмового опитування.

Так, в обґрунтування цих доводів позивач зазначає, що письмове опитування було проведено у тому числі особами, які не є співвласниками будинку, а у деяких листках опитування неможливо встановити особу, яка таке опитування проводила. Також листки опитування були підписані особами, які не мали на те відповідних повноважень. При цьому, листки опитування не відповідають встановленій законодавством формі.

Частиною 11 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до частини 8 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Враховуючи наведені положення, дослідивши долучені до позовної заяви листки опитування письмового опитування співвласника, суд встановив їхню відповідність за формою вимогам законодавству. При цьому, законом взагалі не встановлено обов`язку зазначення ПІБ особи, яка проводила письмове опитування, лише підпис.

Разом з тим, суд зазначає, що наведені позивачем обставини щодо порушення порядку проведення письмового опитування не впливають на чинність листів письмового опитування та достовірність вказаних у них результатів, не позбавляють можливості врахувати виражену співвласником волю за результатами голосування.

Позивач також зазначає, що від імені квартир АДРЕСА_3 та № 36 голосував ОСОБА_18 за довіреністю від 15.03.2018, а від імені власника квартири АДРЕСА_4 голосував ОСОБА_19 за довіреністю від 23.02.2017, однак зазначені довіреності не наділяють вказаних осіб правом голосу від імені власників квартир на установчих зборах ОСББ.

Однак, такі доводи позивача не відповідають дійсності та спростовуються самим змістом довіреностей. Так, довіреністю від 23.02.2017 власник квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_20 уповноважив ОСОБА_19 управляти цією квартирою, для чого надав останньому право представлення інтересів власника, зокрема, в ОСББ; довіреністю від 15.03.2018 ОСОБА_21 уповноважила ОСОБА_18 бути її представником, зокрема, в ОСББ та наділила останнього правом підпису на відповідних документах, необхідних для виконання цієї довіреності, а також правом приймати участь у зборах ОСББ, виконувати всі інші дії, пов`язані з користуванням та управлінням нерухомим майном.

Щодо доводів позивача про порушення (неправильність) підрахунку голосів під час проведення установчих зборів.

Так, за результатами голосування по питанню створення ОСББ «Голосіївська вежа 5» в будинку по АДРЕСА_2 «за» проголосувало 64 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4738,0 кв.м., що складає 55,0% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню затвердження статуту ОСББ «Голосіївська вежа 5» та кошторису на 2020 рік «за» проголосував 61 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4557,7 кв.м., що складає 52,9% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню обрання у склад правління: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; обрання у склад ревізійної комісії: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , «за» проголосувало 64 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4738,0 кв.м., що складає 55,0% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню доручення правлінню взяти будинок в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5» через статутні органи, ефективно використовувати спільне майно, в тому числі здавати в оренду, крім допоміжних приміщень підвалу і технічного поверху «за» проголосувало 62 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4628,1 кв.м., що складає 53,7% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню доручення ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зареєструвати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5» в органах державної реєстрації юридичних осіб «за» проголосувало 64 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4738,0 кв.м., що складає 55,0% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню доручення правлінню обмежувати право користування спільним майном (в т.ч. електричними загальнобудинковими мережами) тим співвласникам, які мають заборгованість перед ОСББ «Голосіївська вежа 5» по будь-яким платежам за три і більше місяців «за» проголосувало 58 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4327,4 кв.м., що складає 50,2% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню обрання форми договірних відносин з постачальниками комунальних послуг: на теплопостачання та постачання гарячої води - колективний споживач; на водопостачання та водовідведення - індивідуальний договір; на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів - колективний споживач, «за» проголосувало 59 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4363,6 кв.м., що складає 50,6% від загальної площі будинку.

За результатами голосування по питанню адміністрації ОСББ «Голосіївська вежа 5» застосовувати коригуючі коефіцієнти до зарплати співробітників пропорційно змінам мінімальної заробітної плати в державі, «за» проголосувало 61 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4495,1 кв.м., що складає 52,1% від загальної площі будинку.

Рішення з питань затвердження порядку нарахування пені на суму заборгованості співвласника по всім платежам в ОСББ та визначення статусу прибудинкової земельної ділянки як закритої території з обмеженим доступом сторонніх осіб не прийнято, оскільки не було набрано необхідної кількості голосів.

Позивач, із посиланням на пункт 5.5 Статуту ОСББ «Голосіївська вежа 5», зазначає, що володільці машиномісць у підземному паркінгу, як і інші співвласники мають право на участь в установчих зборах, однак вони навіть не були повідомлені про проведення таких зборів, а площа паркінгу 1655 кв.м. мала бути додана до площі будинку 8621,2 кв.м при вирахуванні кількості голосів під час голосування.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»:

співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з визначенням, наведеним у додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»:

машино-місце - площа, необхідна для встановлення одного автомобіля, що складається з площі горизонтальної проекції нерухомого екіпажа з додаванням розривів наближення (зон безпеки) до сусідніх екіпажів або будь-яких перешкод;

паркінг (англ. parking < park) - ставити автомобіль на стоянку (паркувати). У зарубіжній літературі та практиці паркінги - автостоянки, наземні (переважно відкритого типу) та підземні гаражі для тимчасового зберігання легкових автомобілів;

гаражі підземні - споруди, позначка стелі основних приміщень яких нижче рівня спланованої поверхні землі.

Разом з тим, згідно з пунктом 2.51 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» у підвальних, цокольних і на перших поверхах житлових будинків допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.2-9 та інших відповідних нормативних документів.

Частина друга Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, визначає поняття «приміщення» - це частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу, а «вбудовані приміщення» - це приміщення, що є частиною внутрішнього об`єму будівлі.

Згідно із пунктом 14.1.1291 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки.

Отже, законодавством, що регулює діяльність ОСББ напряму не визначено ні статусу паркомісць, ні статусу їх власників, ні порядку участі власників машиномісць у прийнятті рішень під час проведення загальних зборів співвласників ОСББ.

При цьому, Статутом ОСББ «Голосіївська вежа 5» також не передбачено участі власників паркономісць в голосуванні на установчих/загальних зборах співвласників, а пункт 5.5, на який посилається позивач, передбачає якраз окреме прийняття рішень власниками паркінгу щодо свого майна.

Таким чином, зі змісту наведених вище визначень суд дійшов висновку, що машиномісце (паркомісце) не є приміщенням (як допоміжним, так і нежитловим) в розумінні наведених приписів закону, а набуття права власності лише на машиномісце в паркінгу, власником або балансоутримувачем якого є ОСББ, автоматично не зараховує такого власника до співвласників багатоквартирного будинку, а тому немає правових підстав для врахування голосів власників машиномісць та зарахування площі підземного паркінгу при визначенні необхідної кількості голосів на зборах співвласників багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим відповідні доводи позивача визнаються судом необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про вирішення на установчих зборах питань, які віднесені законом до компетенції загальних зборів та не набрали достатньої кількості голосів.

Позивач стверджує, що затвердження кошторису та всі інші питання (п. 4 порядку денного «Інше»), які не стосуються створення ОСББ та затвердження його статуту, не відносяться до компетенції установчих зборів, а віднесені до компетенції загальних зборів.

Статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено загальний порядок проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку й обов`язкові рішення, які включаються до порядку денного таких зборів. Відповідно до частин 7-13 цієї статті установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, за винятком якщо власником квартир (нежитлових приміщень) є особа, яка володіє 50 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Закон допускає можливість проведення письмового опитування співвласників упродовж 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів, якщо кількості голосів співвласників, що з`явилися на установчі збори, недостатньо для прийняття рішення про утворення такої юридичної особи.

Отже, результати голосування з усіх питань порядку денного установчих зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в установчих зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування). Відтак прийняття рішення про утворення ОСББ фактично відбувається одночасно із прийняттям рішення про затвердження його кошторису та розміру внесків співвласників, що виключає обґрунтованість тверджень позивача про те, що затвердження кошторису та вирішення інших питань не може бути вирішено на установчих зборах.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність віднесені до загальних засад цивільного законодавства. Тому законодавство підлягає тлумаченню виходячи із цих засад. Зокрема, слід мати на увазі, що юридична особа вже з моменту її створення повинна мати цивільну дієздатність, яку юридична особа набуває через свої органи (частина перша статті 92 ЦК України). Отже, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» необхідно тлумачити таким чином, щоб він забезпечував набуття дієздатності ОСББ через його органи з моменту реєстрації ОСББ.

Статтею 6 цього Закону не передбачено заборони щодо внесення до порядку денного установчих зборів інших питань діяльності ОСББ, зокрема щодо прийняття рішень, які віднесено статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів ОСББ (обрання його органів управління, вирішення інших питань організації діяльності об`єднання затвердженням первісного кошторису, визначення розміру членських внесків). Під час здійснення господарської діяльності загальними зборами можуть бути внесені зміни до кошторису за поданням правління ОСББ виходячи із компетенції правління щодо підготовки кошторису, балансу об`єднання та річного звіту відповідно до частини двадцятої статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Цей Закон не обмежує прав співвласників у їх волевиявленні щодо прийняття колективного рішення з питань, віднесених до виключної компетенції зборів співвласників, за наявності необхідної кількості голосів на установчих зборах для прийняття відповідного рішення, яке віднесено до компетенції загальних зборів співвласників, оскільки прийняття таких рішень відповідає меті утворення ОСББ за цим Законом - визначення порядку колективного управління спільним майном співвласниками.

Так, відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, у тому числі відомості про органи управління юридичної особи та про її керівника. Формою заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5, передбачено внесення відомостей про керівника юридичної особи.

Отже, ще до державної реєстрації ОСББ воно повинне прийняти рішення про обрання членів правління ОСББ. Водночас відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ таке повноваження належить до виключної компетенції загальних зборів співвласників як вищого органу управління ОСББ. Тому суд вважає, що компетенція установчих зборів ОСББ не обмежується повноваженнями, визначеними частиною тринадцятою статті 6 Закону № 2866-ІІІ, а установчі збори вправі також приймати рішення, передбачені статтею 10 цього Закону, в тому числі рішення про затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Суд зазначає, що волевиявлення зборів співвласників багатоквартирного будинку не може спростовуватися з посиланням на «виключність компетенції установчих зборів співвласників» тільки щодо прийняття рішень про утворення ОСББ та затвердження його статуту, оскільки установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20.

Отже, доводи позивача щодо порушення процедури проведення установчих зборів шляхом винесення на голосування питань, які віднесені до компетенції загальних зборів, спростовуються вищевикладеним та відхиляються судом.

Також судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані доводи позивача щодо нечіткості формулювання питань, винесених на голосування, а саме: питання другого «Затвердження статуту ОСББ «Голосіївська вежа 5» та кошторису на 2020 рік».

Стосовно аргументів позивача про те, що питання про доручення правлінню взяти будинок в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Голосіївська вежа 5», доручення правлінню обмежувати право користування спільним майном та затвердження кошторису не набрало достатньої кількості голосів суд зазначає таке.

Відповідно до частини дванадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ кожний співвласник (його представник) під час голосування на зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, розташованих у багатоквартирному будинку, за винятком якщо такій особі належить більше половини від загальної кількості квартир та нежитлових приміщень.

За приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже, для визначення необхідної кількості голосів із указаних питань суду належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Суд зазначає, що у п. 3.3.8 Статуту «Голосіївська вежа 5» повністю процитовано вказану норму та не передбачено спеціальних чи інших вимог щодо кількості голосів, необхідних для прийняття рішень зі спірних питань (зокрема, 2/3 загальної кількості голосів співвласників), а тому суд дійшов висновку, що спірні рішення прийняті достатньо кількістю голосів.

Щодо доводів позивача про невідповідність положень Статуту ОСББ нормам чинного законодавства.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об`єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об`єднання; статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об`єднання і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим.

Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об`єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов`язковим.

Типовий статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 238 від 23.09.2015.

Типовий статут містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним, щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений, проте не повинен суперечити загальним вимогам.

Разом з цим, якщо положення статуту ОСББ як акта, який визначає правовий статус цієї юридичної особи, суперечать законодавству та/або порушують права та охоронювані законом інтереси співвласників багатоквартирного будинку (в даному випадку позивача), за наявності відповідного спору окремі положення статуту можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту (його окремих пунктів). (п. 5.10 постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 910/17657/20)

Суд наголошує, що порушення вимог закону під час проведення установчих зборів 30.09.2020 та прийняття ними рішення в частині затвердження Статуту позивачем не наведено, а судом не виявлено, а тому невідповідність окремих його положень вимогам закону можу бути підставою для подання відповідного позову до суду та не може бути підставою для визнання недійсним рішення установчих зборів про затвердження вказаного документа в цілому. При цьому позивачем не заявлено вимоги про визнання недійсними положень Статуту, з якими останній не погоджується.

Поряд з викладеним суд вважає, що положення Статуту (зокрема, у пунктах 1.3, 2.1, 2.2, пп. 5,6 п. 3.4.2, на невідповідність яких закону посилається позивач) не виходять за рамки чинного законодавства.

Щодо доводів позивача про порушення порядку державної реєстрації ОСББ.

Відповідно до частини 4 статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. При цьому рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання (стаття 57 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» саме засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, за внесення до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, і за відповідність копій документів їх оригіналам.

Позивач зазначає про порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» при проведенні державної реєстрації ОСББ «Голосіївська вежа 5».

Однак, суд згадані доводи відхиляє, оскільки порушення під час державної реєстрації об`єднання (навіть у випадку їх наявності) не можуть бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, адже не стосуються обставин їх скликання та проведення.

Аналогічно, суд відхиляє і доводи позивача про порушення порядку повідомлення про результати голосування, встановленого частиною 10 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки це також не стосується порядку скликання і проведення загальних зборів та відповідно не може бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів.

Поряд з викладеним, щодо інших аргументів позивача, наведених в обґрунтування недійсності спірних рішень ОСББ, суд звертає увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі

№ 525/505/16-ц).

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Зазначені висновки про те, що порушене право та/або охоронюваний законом інтерес є об`єктом судового захисту, є характерними та загальними для усіх правовідносин, що передані на вирішення суду, у тому числі і для правовідносин у цій справі.

Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення установчих зборів не відповідають інтересам співвласників, порушують їх права чи прийняті з порушенням передбаченої процедури.

Так, враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів щодо створення ОСББ безпосередньо стосується відносин створення ОСББ «Голосіївська вежа 5» як юридичної особи, а вимоги позивача про визнання недійсними цих рішень спрямовані на припинення ОСББ «Голосіївська вежа 5», а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний висновок міститься у пункті 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).

Доводи, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги можуть використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, який є релевантним до спірних правовідносин у цій справи в аспекті застосування встановленого законом способу захисту порушеного права).

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

Зі встановлених судом обставин справи вбачається, що ОСББ «Голосіївська вежа 5» здійснює свою діяльність, яка спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків, а тому визнання недійсними установчих зборів ОСББ «Голосіївська вежа 5», яке фактично нівелює юридичну підставу його створення, буде здійснене без урахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників, які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні справами ОСББ «Голосіївська вежа 5», та інтересами позивача.

Позовна вимога щодо визнання недійсним рішення установчих зборів юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача у даній справі. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20.

Отже, суд зазначає, що оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування юридичної особи - ОСББ «Голосіївська вежа 5» не порушує прав або правомірних інтересів позивача, яка, вказуючи у позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ, відсутні підстави для визнання недійсними рішення установчих зборів, які оформлені протоколом № 1 установчих зборів.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12.12.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко