Рішення

від 07.12.2022 по справі 914/1706/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2022 Справа № 914/1706/22

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдан-Сервіс», Львівська область, Жовківський район, село Нова Кам`янка,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд», м. Львів,

предмет позову: стягнення 98 799,02 грн,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору оренди від 01.12.2017,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олдан-Сервіс» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» про стягнення 98 799,02 грн.

1.2. Ухвалою суду від 29.07.2022 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 05.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву 18.10.2022 без клопотання про поновлення пропущеного строку на його подання. Ухвалу про відкриття провадження у справі та про встановлення строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач отримав 06.09.2022, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за трек-кодом 7901414603206. Відповідно строк на подання відзиву закінчився 21.09.2022.

1.5. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

1.6. У судове засідання 07.12.2022 сторони явку представників не забезпечили, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Неявка представника відповідача є повторною та систематичною.

1.7. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

1.8. Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

1.9. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.10. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.11. За таких обставин, враховуючи повторну та систематичну неявку представника відповідача, обізнаного ро судовий процес, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

1.12. У судовому засіданні 07.12.2022 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач стверджує, що відповідач порушує договірні зобов`язання стосовно сплати орендної плати, у зв`язку з чим станом на 31.03.2022 існує заборгованість за січень березень в розмірі 87 907,41 грн. Крім суми боргу по орендній плат, відповідачу нараховано також 1 090,28 грн пені та 9 0801,33 грн інфляційних втрат.

2.2. Відповідач у відзиві на позовну заяву, поданому із пропуском строку без клопотання про поновлення пропущеного строку, заперечує позовні вимоги з тих підстав, що відносин оренди тривали до жовтня 2021, після цього з листопада 2021 до березня 2022 позивач не реєстрував податкові накладні. Підписання акта від березня 2022 відбулося помилково. Явку представника у судові засідання не забезпечував.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олдан-Сервіс» (згідно з договором орендодавець, надалі по тексту рішення позивач) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» (згідно з договором орендар, надалі по тексту рішення відповідач) уклали договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.12.2017, площею 152,8 кв. м. (офісне приміщення 3-го поверху будівлі адміністративного корпусу (літера Б-3) у м. Львові на вул. Зеленій, 273.

3.2. Відповідно до п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3 договору розмір орендної плати за місяць визначається двома складовими:постійною складовою - 150,00 грн за 1 (один) м. кв. площі орендованого приміщення, в тому числі ПДВ 25,00 грн. Повна вартість за постійною складовою становитиме 22 920,00 грн; змінною складовою - еквівалентною вартості використаної орендарем електроенергії, згідно встановленого приладу обліку електроенергії в орендованому приміщенні, по тарифах ПАТ «Львівобленерго». Загальна вартість оренди приміщення за місяць дорівнюватиме сумі постійної та змінної складових орендної плати, яка включатиме в себе суму ПДВ. Сплата орендної плати здійснюється щомісяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунків орендодавця.

3.3. Відповідно до п. 8.1 договору такий вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2018 включно. Відповідно до п. 8.3 договору строк дії договору приміщення може бути пролонгованим за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

3.4. Сторонами договору підписано акт приймання-передачі приміщення від 01.12.2017.

3.5. Сторонами підписано додаткову угоду від 02.04.2018 стосовно розміру орендної плати, зокрема, в частині розміру постійної складової визначено 180,00 грн за 1 кв. м. площі орендованого приміщення та в частині повної вартості за постійною складовою 27 504,00 грн. А 28.12.2018 сторонами підписано додаткову угоду № 2 стосовно продовження дії договору оренди до 31.12.2019, а 28.12.2019 - додаткову угоду № 3 стосовно продовження дії договору оренди до 31.12.2020.

3.6. Згідно з актом надання послуг № 18 від 31.03.2022, підписаним обома сторонами, загальна вартість послуг по орендні за січень, лютий, березень 2022 становить 87 907,41 грн, а саме за січень 29 560,20 грн, за лютий 29 268,00 грн, за березень 29 079,21 грн.

3.7. Акт приймання-передачі приміщення з оренди підписано сторонами 11.04.2022.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з оренди нежитлових приміщень по договору від 01.12.2017 зі строком дії до грудня 2020. Позивач заявляє до стягнення заборгованість за період січня березня 2022. Тобто, після закінчення строку дії договору орендар продовжував користуватись орендованим майном, а орендодавець не висловлював стосовно цього претензій.

4.3. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тому на підставі вказаної норми закону, яка не передбачає можливості інших наслідків, передбачених договором, а також враховуючи підписання акта про повернення об`єкта оренди лише 11.04.2022, суд доходить висновку, що договір оренди продовжувався до 31.12.2021 і до 31.12.2022. Враховуюючи таке, безпідставним і не підтвердженим є висловлювання відповідача про те, що правовідносини між сторонами припинилися в жовтні 2021.

4.4. Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

4.5. Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

4.6. Відповідно до підписаного сторонами акта надання послуг № 18 від 31.03.2022 вартість послуг по орендні за січень, лютий, березень 2022 становить 87 907,41 грн. Крім цього, лише 11.04.2022 сторонами підписано акт про повернення майна з оренди. Твердження відповідача про те, що такий акт підписаний помилково, є суб`єктивною думкою сторони та не підтверджені жодними доказами, тому не спростовують обставини підписання акта та визнання вказаної суми як вартості послуг за три місяці.

4.7. Як передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

4.8. Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на їх спростування відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини щодо існування орендних відносин і користування відповідачем об`єктом оренди у період січень березень 2022.

4.9. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.10. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.11. Як встановлено вище, згідно з умовами договору сплата орендної плати здійснюється щомісяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунків орендодавця. Так, позивач не надсилав відповідачу рахунків, адже не подав таких доказів та не стверджував про такі обставини. Проте, як зазначає Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2020 у справі № 910/1558/19, ненадання позивачем рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 цього Кодексу, а, отже, наявність чи відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату фактично спожитих послуг за договором. У свою чергу відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставин неотримання ним відповідних послуг у спірний період, зокрема, виявлення ним небажання отримувати зазначені послуги від позивача, неналежної якості послуг, а навпаки підписав акт від 31.03.2022 на суму 87 907,41 грн.

4.12. Суд також звертає увагу, що договором сторони передбачили обов`язок орендодавця по закінченню поточного місяця в останній робочий день поточного місяця складати і надавати орендарю акт наданих послуг за поточний місяць. Орендар самостійно забирає акт наданих послуг у орендодавця по закінченню поточного місяця не пізніше 10-го числа наступного місяця. У свою чергу орендар зобов`язується підписати два примірники актів протягом п`яти робочих днів з дня отримання від орендодавця та один примірник повернути орендодавцю (п. 4.1.4, п. 4.4.12).

4.13. Із аналізу вказаних умов договору в їх сукупності вбачається, що підставою для здійснення оплати споживачем послуг є настання 5-го числа поточного місяця, і як підтверджується судовою практикою, незалежно від виставлення рахунку. Момент складення та підписання актів наданих послуг не визначено договором як передумову для здійснення розрахунків за оренду. Тому суд доходить висновку, що у відповідача був обов`язок сплатити до 05.01.2022 29 560,20 грн, до 05.02.2022 29 268,00 грн, до 05.03.2022 29 079,21 грн. Загальна сума платежів становить 87 907,41 грн, що визнано сторонами в підписаному акті від 31.03.2022. Докази здійснення оплати таких сум відсутні.

4.14. Враховуючи зазначене, заявлена до стягнення сума 87 907,41 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

4.15. Щодо заявленої до стягнення пені в розмірі 1 090,28 грн, то суд зазначає, що право на її стягнення сторони погодили в п. 6.3 договору, оскільки передбачили, що у випадку прострочення орендарем сплати орендних платежів орендодавцеві, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від належної до сплати суми за кожен день прострочення, включно по день сплати.

4.16. Позивачем нараховано пеню на суму боргу 29 560,20 грн за період 06.01.2022 24.02.2022 та на суму 29 268,00 грн за період 06.02.2022 24.02.2022. На суму боргу 29 079,21 грн позивач не нараховує пеню. Здійснивши перерахунок пені за правильно визначені позивачем суми заборгованості та періоди, суд зазначає, що така порахована правильно. Відповідно, позовна вимога про стягнення 1 090,28 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

4.17. Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, то суд звертає увагу, що відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (п. 3.2) розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

4.18. Враховуючи, що платіж на суму 29 560,20 грн мав бути здійснений в січні, то період для нарахування інфляційних втрат починається з 01.02.2022 і закінчується, як визначає позивач, 27.07.2022. Аналогічно, оскільки прострочення на суму 29 268,00 грн настало в лютому 2022, то інфляційні втрати починають нараховуватись з 01.03.2022, а не з 06.02.2022, як вказує позивач. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за вказані періоди, які не співпадають із визначеними позивачем, суд зазначає, що інфляційні втрати за період 01.02.2022 27.07.2022 на суму 29 560,20 становлять 4 941,03 грн, а за період 01.03.2022 27.07.2022 на суму 29 268,00 грн - 4 354,24 грн, що разом дорівнює 9 295,27 грн.

4.19. Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 9 295,27 грн, а не 9 801,33 грн.

4.20. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

4.21. У позовній заяві позивач вказував орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, а докази на підтвердження понесення таких витрт подано 08.11.2022 з доказами надіслання іншій стороні.

4.22. Представництво інтересів позивача у справі здійснює адвокат Гулін Юрій Олександрович на підставі ордера серії ВС № 1159296 від 07.09.2022. Відповідно до договору про надання правової допомоги від 20.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Олдан-Сервіс» доручив адвокату Гуліну Юрію Олександровичу зобов`язання надавати правову допомогу: 1) підготувати та скласти позовну заяву для подачі в Господарський суд Львівської області про стягнення з ТзОВ «Спецавтономбуд» суми заборгованості, пені та інфляційних втрат; 2) подати позовну заяву в Господарський суд Львівської області про стягнення з ТзОВ «Спецавтономбуд» суми заборгованості, пені та інфляційних втрат; 3) представити інтереси замовника в судових засіданнях в Господарському суді Львівської області по справі за позовом замовника до ТзОВ «Спецавтономбуд» про стягнення суми заборгованості, пені та інфляційних втрат.

4.23. Здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом приймання наданих послуг (п. 4.1. договору). За надані адвокатом послуги замовник сплачує винагороду в розмірі 10 000,00 грн (п. 5.1 договору).

4.24. Замовником і адвокатом 08.11.2022 підписано акт приймання наданих послуг по договору від 20.07.2022, відповідно до якого визнали, що адвокат надав замовнику такі послуги: 1) підготовлена позовна заява для подачі в Господарський суд Львівської області про стягнення з ТзОВ «Спецавтономбуд» суми заборгованості, пені та інфляційних втрат; 2) подана позовна заява в Господарський суд Львівської області про стягнення з ТзОВ «Спецавтономбуд» суми заборгованості, пені та інфляційних втрат; 3) представлені інтереси замовника в судових засіданнях в Господарському суді Львівської області по справі за позовом замовника до ТзОВ «Спецавтономбуд» про стягнення суми заборгованості, пені та інфляційних втрат 07.09.2022, 05.10.2022, 19.10.2022. Вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн.

4.25. Позивачем також складено детальний опис наданих адвокатом послуг у справі № 914/1706/22.

4.26. Розглядаючи клопотання позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.28. Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.29. Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4.30. Відповідачем не подано заперечень стосовно заявлених до стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу. Проте, як стверджує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

4.31. Аналізуючи розмір витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування позивачем у даній справі, з урахуванням наведених критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та у співвідношенні зі здійсненим адвокатом позивача обсягом і видами правової допомоги, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю та документальним обсягом справи, а також з урахуванням відсутності заперечень відповідача, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума є обґрунтованою.

4.32. Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як встановлено вище, позовні вимоги задоволено частково, а саме на 99,49 %. Тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача в розмірі 9 949,00 грн.

4.33. Суд враховує також позицію Об`єднаної Палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 40520152, 79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олдан-Сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи 30985226, 80330, Львівська обл., Жовківський р-н, село Нова Кам`янка, вулиця Криве, будинок 21) 87 907,41 грн основного боргу, 1 090,28 грн пені, 9 295,27 грн інфляційних втрат, 2 468,35 грн в рахунок відшкодування судового збору, 9 949,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 506,06 грн інфляційних втрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12.12.2022.

Суддя Матвіїв Р.І.