Ухвала

від 12.12.2022 по справі б8/142-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № Б8/142-12 (911/3359/20)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами

на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2021 року

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року

у справі № Б8/142-12 (911/3359/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1)Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Інвест-Буд",

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4)Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайфселл",

5)Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна",

6)Приватне акціонерне товариство "Київстар",

про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення коштів в сумі 560000,00 грн,

в межах справи № Б8/142-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф."

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Витребувано від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." димову трубу № 6, що входить до цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь боржника 2102 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2021 у справі №Б8/142 12(911/3359/20), залишено без змін.

09.11.2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року у справі № Б8/142-12 (911/3359/20), в якій скаржник просить суд визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними; поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення в частині відмови у задоволенні позову про витребування від ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." димової труби №6, що входить до цілісного майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 , застосувавши інститут пропуску строку позовної давності, не передаючи справи на новий розгляд; зупинити виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2021 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року у справі № Б8/142-12 (911/3359/20).

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що після ознайомлення з матеріалами справи, а саме 21.10.2022 року стало відомо, що повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції було отримано представником ОСОБА_1 - адвокатом Софійським С.Ю. 15.02.2022 року, що підтверджується повідомленням про отримання поштового відправлення. Разом з тим копія повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року на адресу ОСОБА_1 не надходила.

У зв`язу із широкомаштабною військового агресією російської федерації на території України в тому числі місті Києві відповідач з сім`єю 25.02.2022 року виїхав до с. Олександрівка, Одеської області, Болградського району де згідно довідки виданої виконкомом Городненської сільської ради Болградського району Одеської області перебував до 18.10.2022 року.

Крім того, адвокат Софійський С.Ю. як військовозобовязаний у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» був призваний на військову службу та не мав можливості підготувати та подати касаційну скаргу в межах визначеного законодавством строку. В жовтні 2022 року після повернення до Києва скаржник звернувся за правовою допомогою до адвоката Васильченко Л.І., яка ознайомилася з матеріалами справи в приміщенні Господарського суду міста Києва 21.10.2022 року та підготувала касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2022 року витребувано з Господарського суду Київської області, Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №Б8/142-12 (911/3359/20). Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року до надходження до матеріалів справи №Б8/142-12 (911/3359/20) до Верховного Суду.

До Верховного Суду з Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи №Б8/142-12 (911/3359/20).

Від ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до Верховного Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі. Заперечення мотивовані зокрема тим, що скаржником подано касаційну скаргу в порушення частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України тобто з пропущенням процесуального строку на касаційне оскарження. Крім того, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" зазначає, що скаржник не наводить жодного з вказаного в пп.а)-г) п.2 частини 3 ст. 287 ГПК України випадку, що надає підстави для касаційного оскарження судового рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та скаржником не зазначено відповідної підстави на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої ст. 287 ГПК України підстави (підстав).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року повний текст якої складено 24.01.2022 року, (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 27.01.2022 року) тобто останнім днем подання касаційної скарги є 14.02.2022 року.

Однак, касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції подано 09.11.2022 року, тобто за спливом більш ніж 9 місяців після останнього дня строку на касаційне оскарження, що свідчить про пропуск процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При перевірці матеріалів справи №Б8/142-12(911/3359/20) колегією суддів встановлено, що представник скаржника Константінова Н.А., адвокат Софійський С.Ю. був присутній в судовому засіданні 18.01.2022, тобто скаржник безумовно був обізнаний про ухвалення постанови в даному судовому засіданні за його ж апеляційною скаргою.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції представник скаржника - адвокат Софійський С.Ю. отримав 15.02.2022 року, що підтверджується «Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення» ( том 3, а.с. 31).

Щодо доводів скаржника, що адвокат Софійський С.Ю. як військовозобовязаний у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» був призваний на військову службу та не мав можливості підготувати та подати касаційну скаргу в межах визначеного законодавством строку, Суд звертає увагу, що з долученого до касаційної скарги Витягу з наказу №27 від 11.03.2022 року Начальника управління військових сполучень на Південно-Західній залізниці (по стройовій частині) вбачається наступне «майора - юстиції Софійського С.Ю. , призваного на військову службу під час мобілізації для доукомплектування військових посад передбачених штатом воєнного стану, який прибув з Деснянського територіального центру комплектування та соціальної підтримки у м. Києві 11.03.2022 року зараховано до списків особового складу управління військових сполучень на Південно - Західній залізниці Сил логістики Збройних Сил України та поставлено на всі види забезпечення».

Крім того, Суд наголошує, що доводи про відсутність можливості у представника скаржника вчасно подати касаційну скаргу не приймаються до уваги, оскільки скаржник не був позбавлений права подати касаційну скаргу самостійно.

Суд також приймає до уваги не надання скаржником доказів, що на території Одеської області тобто за місцем знаходження скаржника відповідно до наданої довідки В.о. старости с. Олександрівка Городецької сільської ради О.М. Кирмизи, існували обставини, які перешкоджали звернутися до суду з касаційною скаргою.

Скаржником не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду із касаційною скаргою раніше ніж 09.11.2022 року тобто протягом майже 9 місяців з моменту оприлюднення в Єдиному Державному реєстрі судових рішень повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Посилання заявника у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на введення воєнного стану на території України та сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Інформація про стан судових справ є відкритою, і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення, як за допомогою контакт-центру суду, так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

З огляду на викладене, Суд вважає, що підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року у справі № Б8/142-12 (911/3359/20), слід визнати неповажними.

Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушено принципу «правової визначеності».

Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішеннь, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі. Скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, а саме в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України у контексті статті 310 ГПК України (частини першої та/або відповідного пункту (пунктів) частини третьої).

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року у справі № Б8/142-12 (911/3359/20) - залишити без руху.

2.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3.Роз`яснити скаржнику у справі №Б8/142-12 (911/3359/20), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Жуков С.В.