Рішення

від 08.12.2022 по справі 522/17082/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/17082/21

Провадження № 2/496/721/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді- Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Бондаренко Л.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження з викликом сторін в залі суду цивільну справу за позовом Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання за державним замовленням,

В С Т А Н О В И В:

Одеський Національний медичний університет (далі ОНМедУ) звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з навчанням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі в сумі 168 603,52 грн. та стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2 529,05 грн.

В обґрунтування вимог посилався на те, що 16.07.2014 року між ОНМедУ та ОСОБА_1 було укладено угоду №690 від 16.07.2014 року про підготовку фахівців з вищою освітою на контрактних умовах.

Відповідно до ч.1 Договору «Предмет договору» Університет прийняв на себе зобов`язання надати якісні теоретичні і практичні освітні послуги студенту строком на 5 років на факультеті лікувальна справа медичного факультету №2 в ОНМедУ за рахунок Державного бюджету України.

22.05.2020 року керівництво ОНМедУ затвердило заяву ОСОБА_1 про самостійне працевлаштування. Станом на серпень 2021 року ОСОБА_1 не надав жодних документів про відпрацювання. ОНМедУ умови угоди №690 від 16.07.2014 року виконувались у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач умови договору не виконав, своєчасно не приступив на місце відпрацювання та не надав до Університету жодних пояснювальних документів.

Відповідно до розрахунку бухгалтерської служби ОНМедУ заборгованість за навчання ОСОБА_1 складає 51151,52 грн. (витрати на виплату стипендії) та 117452 грн. (витрати на навчання), що разом складає 168 603,52 грн. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подавав.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідача відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 16.07.2014 року між ОНМедУ та ОСОБА_1 було укладено угоду №690 від 16.07.2014 року про підготовку фахівців з вищою освітою на контрактних умовах (а.с.15-16).

У 2020 році ОСОБА_1 закінчив ОНМедУ та здобув кваліфікацію - освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, спеціальність лікувальна справа, професійна кваліфікація лікар (а.с.11).

Заявою ОСОБА_1 , поданою 22.05.2020 року, останній висловив бажання працевлаштуватись самостійно (а.с.10).

Відповідно до розрахунків економічного відділу Університету, за період з вересня 2014 року по червень 2019 року та грудень 2019 року сума витрат на навчання ОСОБА_1 складає за виплату стипендії 51 151,52 грн. та витрати на навчання у розмірі 117 452 грн., що загалом складає 168 603,52 грн.(а.с.12-14)

Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов`язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов`язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).

Вступаючи, на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності проходження інтернатури та відпрацювання певного строку після закінчення навчання.

Відповідно до п. 1.1 Положення Міністерства охорони здоров`я України про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів спеціалізація (інтернатура) є обов`язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюєтеся кваліфікація лікаря (провізора) спеціаліста певного фаху.

Інтернатура проводитися в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров`я (п. 1.4 Положення).

Відповідно до п. 2.2.3, Угоди № 454, студент зобов`язуєтеся прибути після закінчення університету на місце працевлаштування за направленням МОЗ України і відпрацювати не менше 3 років після закінчення інтернатури. В разі відмови їхати на працевлаштування за рішенням МОЗ України або відмови відпрацьовувати не менше 3 років відшкодовувати до державного бюджету повну вартість навчання, у встановленому порядку.

Підпунктом 2.2.5. Угоди №690 студент, що вступив до Університету за цільовим направленням УОЗ, незалежно від умов, після закінчення університету зобов`язуєтеся відпрацьовувати за місцем призначення згідно з направленням не менше трьох років.

Так, за невиконання або неналежне виконання умов даної Угоди сторони несуть майнову громадянську відповідальність у відповідності з діючим законодавством (п. 5.1 Угоди №690).

Відповідно до ч.1 ст. 72 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», одним з основних важелів здійснення державної політики у сфері науково-технічної діяльності є бюджетне фінансування.

На виконання Указу Президента від 23.01.1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента від 16.05.1996 року №342, відповідно до ст. 65 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 197 Кодексу законів про працю України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22.08.1996 року № 992.

Пунктом 4 вищенаведеного Порядку визначено, що керівники навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.

Відповідно до п. 8 Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років.

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).

Зазначені положення нормативно-правових актів, щодо відшкодування випускниками вартості навчання в разі неприбуття (не відпрацювання впродовж трьох років за місцем розподілу) закріплені також Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.12.1997 року №367«Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

Відповідно до розрахунків університету, за період з 01.09.2014 по 31.12.2020 року сума, сплачена відповідачу, становить 51 151,52 грн., згідно розрахунку наданого позивачем, витрати на навчання за державним замовленням (без урахування стипендіального фонду) з 03.03.2015 року по 30.06.2020 року становить 117 452 грн., що загалом складає 168 603,52 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню всі понесені та документально підтверджені судові витрати у сумі 2529,05 грн. (платіжне доручення №1969 від 19.07.2021 року)

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання за державним замовленням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ) суму витрат на навчання та суму виплаченої стипендії у загальному розмірі 168 603,52 грн. на користь Одеського національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Одеського національного медичного університету (код ЄДРПОУ 02010801, місце знаходження: 65082, м. Одеса, провулок Валіховський,2) суму сплаченого судового збору у розмірі 2529,05 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя М.Л. Пасечник