ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6782/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплантеко до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Агроплантеко (далі - ТОВ Агроплантеко, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2022 №0001510701 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 26 390,00 грн за грудень 2020 року; від 17.01.2022 №0001500701 в частині донарахування податку на додану вартість за липень 2019 року на суму 149 285,40 грн., в т.ч. основного платежу - 135 714 грн, штрафної санкції - 13 571,40 грн, від 17.01.2022 №0001520701 в частині нарахування штрафу в сумі 81 052 грн за нереєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість за липень 2019 року, січень 2020 року; від 17.01.2022 №0001490701 в частині нарахування податку на прибуток на суму 228 093 грн, в тому числі за 3 квартал 2019 року на 191 963 грн та за 4 квартал 2019 року на суму 36 130 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом листопада-грудня 2021 року працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ Агроплантеко з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2021 №10620/07-01/38009502, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 17.01.2022 №0001510701, №0001500701, №0001520701, №0001490701, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки податкового органу про заниження товариством податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 228 093 грн, з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 135 714 грн, завищення від`ємного значення, що підлягає включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду на 26 390 грн та нереєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість за липень 2019 року, січень 2020 року на загальну суму ПДВ 162 104 грн є надуманими та безпідставними, що здійснені без врахування наданих платником податків пояснень щодо виправлених помилок в обліковій системі підприємства та коригування ціни товарів, які підтверджуються первинними документами. Відповідачем умисно не взято до уваги надані пояснення та первинні бухгалтерські документи, а помилка бухгалтера в частині кількісного обліку товарів не мала ніякого впливу на вартісний облік, натомість класифіковано контролюючим органом як безоплатне отримання товарів, чим штучно сформовано базу оподаткування податком на прибуток, на яку в подальшому нараховані грошові зобов`язання. Крім того, правильність відображення обліку та нарахування податків по операціях з коригування ціни товарів з контрагентами ТОВ Агріклаб та ТОВ АГРІТЕХ Україна вже були предметом судового розгляду, за результатами якого прийнято Волинським окружним адміністративним судом рішення від 19.05.2021 у справі №140/1566/21, яке набрало законної сили.
Також зазначена в картках обліку товариства кількість товарно-матеріальних цінностей повністю відповідає даним інвентаризації, проведеної підприємством на вимогу податкового органу, а залишки товарів підтверджені попередньою перевіркою.
З урахуванням наведеного вважає, що відсутня база оподаткування, на підставі якої донараховані податкові зобов`язання та застосовано штраф за нереєстрацію податкових накладних, а тому просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено факти безоплатного отримання та реалізацію товариством товарів без відображення в бухгалтерському та податковому обліку таких операцій. Частина товарів списана підприємством без нарахування доходів та податкових зобов`язань з ПДВ. Позивач не надав будь-яких первинних документів щодо придбання товарів, які зазначені в акті перевірки. Також не надав документів щодо повернення таких товарів постачальникам, або їх списання та утилізацію. Вищенаведене свідчить про реалізацію таких товарів невстановленим перевіркою особам. Також звертає увагу на те, що дані залишків товарів на складі станом на 31 грудня 2019 року по рах. 281, які були встановлені на підставі наказу підприємства №184 про інвентаризацію залишків (ТМЦ, палива, запчастини, МШП) від 31.12.2019, які надані платником податків суду, відрізняються від тих даних, які були надані контролюючому органу під час проведення перевірки. Крім того, перевіркою встановлено, що при продажу товарів без відображення їх в обліку 01.07.2019 та у січні 2020 року підприємством також не визначалися витрати в частині собівартості таких реалізованих товарів.
На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю, а розгляд справи здійснювати за участю представника ГУ ДПС у Волинській області.
У відповіді на відзив представник позивача просить позов задовольнити з підстав, наведених у позові.
В заяві від 07.12.2022 позивач уточнив позовні вимоги шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: від 17.01.2022 №0001510701 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 26 390,00 грн за грудень 2020 року; від 17.01.2022 №0001500701 в частині донарахування податку на додану вартість за липень 2019 року на суму 149 285,40 грн., в т.ч. основного платежу - 135 714 грн, штрафної санкції - 13 571,40 грн, від 17.01.2022 №0001520701 в частині нарахування штрафу в сумі 81 052 грн за нереєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість за липень 2019 року, січень 2020 року; від 17.01.2022 №0001490701 в частині нарахування податку на прибуток на суму 228 093 грн, в тому числі за 3 квартал 2019 року на 191 963 грн та за 4 квартал 2019 року на суму 36 130 грн, штрафної санкції на суму 22 809,30 грн.
Ухвалою суду від 09 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд в судовому засіданні за участю сторін даної адміністративної справи.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 15.11.2021 №№3462, 3463, 3464. 3465, наказу на перевірку від 29.10.2021 №3107 ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Агроплантеко з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 31.12.2020, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2021 №10620/07-01/38009502.
В акті перевірки встановлено наступні порушення:
1) 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5, п.7. п.21 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153; п. 12 НП(С)БО "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 №246, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/4044, п. 4 НП(С)БО 19 "Об`єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 №163, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року за №499/3792, п.5, п.6, п.7, 10 НП(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 228 093 грн, в тому числі за III квартал 2019 року на 191 963 грн та IV квартал 2019 року на 36130 грн;
2) п. 187.1. ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 135 714 грн за жовтень 2019 року та завищення від`ємного значення, що підлягає включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду на 26 390 грн станом на кінець періоду, що перевіряється.
3) п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 162 104 грн. в т.ч. за: липень 2019 року на 135714 грн; січень 2020 року на 26 390 грн.
4) пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб на дату виплаченого доходу на загальну суму 6073,10, в т.ч. за 2020 рік - 6073,10 грн.
На підставі акта перевірки від 13.12.2021 №10620/07-01/38009502 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 17.01.2022 №0001510701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 390,00 грн за грудень 2020 року, від 17.01.2022 №0001500701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 135 714,00 грн та 13 571,40 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, від 17.01.2022 №0001520701, яким застосовано штраф у сумі 81 052,00 грн за нереєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість за липень 2019 року, січень 2020 року, від 17.01.2022 №000149070, яким збільшено грошові зобов`язання з податку на прибуток на суму основного платежу 228 093,00 грн, в тому числі за 3 квартал 2019 року на 191 963 грн та за 4 квартал 2019 року на суму 36 130 грн, а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 22 809,30 грн.
Не погоджуючись із нарахованими податковим органом грошовими зобов`язаннями та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Згідно з вимогами частини 1 статті 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти прийому-передачі, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Пунктами 3, 8 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - П(С)БО 15 Дохід), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Відповідно до п.7 П(С)БО 15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Відповідно до п.21 П(С)БО 15 Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Пунктом 12 НП(С)БО Запаси, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.10.1999 №246, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України, 2 листопада 1999 року за №751/4044, встановлено, що первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Визначення поняття справедлива вартість наведено в п. 4 ІІП(С)БО 19 Об`єднання підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 №163, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року за №499/3792.
Справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов`язання за звичайних умов на певну дату.
Відповідно до Н(П)СБО 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 встановлено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань (п.5); витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п.6); витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п.7); собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси.
Відповідно до НП(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868, встановлено що звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід (п. 2 розділу І); у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п. 8 Розділу II); фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою); інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності (п. 3 Розділу III).
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Щодо встановленого відповідачем порушення про заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 228 093 грн, в тому числі за ІІІ квартал 2019 року на 191 963 грн, за IV квартал 2019 року 36 130 грн слід зазначити наступне.
24.12.2019 ТОВ Агроплантеко підписано додаткові договори з ТОВ Агріклаб та ТОВ АГРІТЕХ Україна.
Умови зазначених додаткових договорів передбачали зменшення ціни товару, поставка якого відбулась у 2019 році.
Відповідно до п. 1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 1 ст. 192 ПК України, ТОВ АГРІКЛАБ та ТОВ АГРІТЕХ Україна склали розрахунки коригування до відповідних податкових накладних, а ТОВ Агроплантеко провело їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Сума зменшення податкового кредиту в розмірі 17319,38 грн відображена ТОВ Агроплантеко по рядку 14 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року.
В бухгалтерському обліку товариства на підставі складених бухгалтерських довідок №17 від 24.12.2019 та №23 від 24.12.2019 зроблено проведення:
Дт 281 Товари Кт 631 Розрахунки з постачальниками - 86596,08 грн.
Дт 6442 Податковий кредит Кт 631 Кт 631 Розрахунки з постачальниками - 17319,38 грн.
Проте, при відображенні зазначених господарських операцій в бухгалтерській обліковій системі підприємства, бухгалтером було помилково задіяно кількісний облік товару, у зв`язку з чим в обліку товарів, по яким відбулась зміна ціни, відобразились некоректні дані.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 Товари, картками обліку товарів, фінансовою звітністю підприємства.
Аналогічно проведено помилкове відображення кількості товару по всім товарним позиціям, по яким відбулася зміна ціни згідно додаткових угод з ТОВ АГРІКЛАБ та ТОВ АГРІТЕХ Україна.
Зазначена помилка не вплинула на показники фінансової звітності підприємства за 2019 рік, оскільки не мала впливу на показники сумового обліку, а стосувалася лише кількісного обліку товарів.
В лютому 2020 року дану помилку було виявлено підприємством самостійно, про що складено бухгалтерські довідки №4 від 01.02.2020 та №5 від 01.02.2020. В обліковій системі підприємства помилково нарощені кількісні показники залишків товарів відсортовано. Жодного руху товару у зв`язку з цією операцією не відбувалося, відбулося лише виправлення помилки, допущеної в грудні 2019 року.
Таким чином, в даному випадку, мало місце лише виправлення кількості товару, помилково занесеної в облікову систему в грудні 2019 року.
Вказані обставини були предметом дослідження в адміністративній справі №140/1566/21 у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплантеко до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в частині, за результатами якої прийнято рішення від 19.05.2021, яке набрало законної сили 03.09.2021.
Відтак, зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що при проведенні перевірки, помилкове збільшення кількості товару в обліку в грудні 2019 року працівниками ДПС не взято до уваги, натомість по операції виправлення помилки в лютому 2020 року прораховано собівартість товару та на цю суму, та нараховано податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 125 934 грн, що на думку суду є помилковим та безпідставним.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено обставини у спорі між тими самими сторонами, що стосувалися, зокрема, бухгалтерського та податного обліку позивача відносно господарських операцій з ТОВ АГРІКЛАБ та ТОВ АГРІТЕХ Україна, а саме щодо зміни ціни товару та виправлення некоректних даних кількості товарів, що не вплинуло на показники фінансової звітності підприємства за 2019 рік, а тому не підлягають доказуванню у даній справі. У зв`язку з цим суд вважає, що позивачу протиправно донараховано грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість за цими господарськими операціями, оскільки не відбулося збільшення бази оподаткування, а також не доведено безоплатного отримання платником податків товарів.
Фактична кількість товару на складі підтверджується інвентаризацією залишків товарно-матеріальних цінностей по рах. 281 станом на 11.10.2019, яка здійснена ТОВ Агроплантеко на виконання листа ГУ ДПС у Волинській області від 08.10.2019 №4002/10/03-20-058-01-11 на підставі наказу №178 про проведення інвентаризації від 09.10.2019.
Також із виробничою необхідністю ТОВ Агроплантеко на підставі наказу від 31.12.2019 №184 про інвентаризацію залишків (ТМЦ, палива, запчастин, МШП) здійснено інвентаризацію залишків товарів на складі станом на 31.12.2019 по рах. 281, а також проведено інвентаризацію залишків товарів на складі станом на 31.12.2020 по рах. 281 на підставі наказу від 04.01.2021 №217 про інвентаризацію залишків (ТМЦ, палива, запчастин, МШП). Облікована кількість ТМЦ в картках рахунках 281 по визначених товарних позиціях за період з 01.07.2019 по 11.10.2019 відповідає даним інвентаризації.
Натомість залишок товарів станом на 30.06.2019, зазначений відповідачем в акті перевірки, не підтверджується первинними документами, обліковими регістрами, результатами інвентаризацій. Водночас придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними, наданими платником податків.
Визначення податковим органом в акті перевірки бази оподаткування для нарахування податку на додану вартість на підставі різниці між фактичними залишками товариства станом на 01.07.2019 та залишками, які визначені контролюючим органом станом на 30.06.2019, без врахування реальних господарський операцій, які підтверджені первинними документи, а також результатів проведеної інвентаризації, не може свідчити про факти безоплатного отримання та реалізацію товариством товарів, а відтак і про факти заниження позивачем податкових зобов`язань.
Наявність помилок у кількісних показниках бухгалтерського обліку, які виправлені підприємством самостійно, та які не мали впливу на показники сумового обліку (бази оподаткування), не свідчить про наявність додаткового придбання, списання, утилізацію, чи про повернення таких товарів постачальникам.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно нарахована ТОВ Агроплантеко додаткова база оподаткування, на підставі якої визначені грошові зобов`язання зі сплати податку на прибуток на суму 228 093 грн, в тому числі за 3 квартал 2019 року на 191 963 грн та за 4 квартал 2019 року на суму 36 130 грн, а також штрафної санкції на суму 22 809,30 грн, податку на додану вартість за липень 2019 року на суму 149 285,40 грн., в т.ч. основного платежу - 135 714 грн, штрафної санкції - 13 571,40 грн. Також відповідачем безпідставно зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 26 390,00 грн за грудень 2020 року та нараховано штраф в сумі 81 052 грн за нереєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість за липень 2019 року, січень 2020 року, оскільки відсутні господарські операції, за результатами яких необхідно складати та подавати на реєстрацію такі податкові накладні.
Відповідно до часини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 17.01.2022 №0001510701, №0001500701, №0001520701, №0001490701.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 7614,45 грн, сплачений відповідно до платіжних доручень №743 від 21.09.2022, №813 від 07.12.2022.
Керуючись статтями 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 17 січня 2022 року №0001510701, №0001500701, №0001520701, №0001490701.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплантеко (43022, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ранкова, будинок 26А, код ЄДРПОУ 38009502) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) судовий збір у сумі 7614,45 грн (сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень 45 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2022 |
Оприлюднено | 14.12.2022 |
Номер документу | 107805647 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні