Рішення

від 12.12.2022 по справі 320/6283/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року Київ справа №320/6283/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 за формою "Р" № 0273480715.

Згідно з ухвалою від 26.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи; судове засідання призначене на 18.08.2022. Протокольною ухвалою від 18.08.2022 судове засідання відкладено на 25.08.2022. Протокольною ухвалою від 25.08.2022 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 за формою "Р" № 0273480715, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 181 948, 00 грн. Вважає, що відповідачем оскаржуване ППР прийняте з перевищенням повноважень, без врахування фактичних обставин справи, таким, що базується на довільному трактуванні положень податкового законодавства. Висновки акта перевірки є грубим порушенням методології здійснення податкових перевірок, визначених Порядком № 727 та свідчать про поверховість самої перевірки та заангажованість її висновків. Ревізор в описовій частині акта перевірки фактично дублює відомості наявні в базах контролюючого органу щодо контрагента, довільно та розширено трактуючи норми законодавства та підлаштовуючи їх під свій висновок про безтоварність правочинів позивача. Протягом серпня 2020 року позивач уклав декілька договорів із ТОВ "ТБК 7", господарські операції між сторонами підтверджені належним чином та повністю. Відображені у бухгалтерському обліку позивача. В акті перевірки контролюючим органом не спростовано ні фактів отримання робіт і оприбуткування у контрагента, ні пов`язаності такого отримання робіт з реальною господарською діяльністю позивача, на підтвердження чого у позивача є всі необхідні первинні документи, так і дані бухгалтерського і податкового обліку. Посилається на практику Верховного Суду у справах № 804/1940/14, № 810/1811/17, № 804/6909/17 та № 815/253/16. Позивач стверджує, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та належить скасуванню.

Відповідач позов не визнав, 12.08.2022 (згідно з відтиском поштового штемпеля Укрпошти на конверті) подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що перевіркою встановлено порушення пункту 198.1, 198.3 статті 198 ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 165 407 грн. Зазначає про нереальність господарських операцій, досліджені в ході перевірки первинні документи не підтверджують фактичне виконання послуг з поточного ремонту водогону по вулиці Садова, смт Дослідницьке Васильківського району Київської області; поточного ремонту водогону по вулиці Польова смт Дослідницьке Васильківського району Київської області; реконструкції існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Агрофірма "Розволожжя" (будівельно-монтажні роботи); влаштування бетонних площадок за адресою: с. Озерна Білоцерківського району Київської області; поточного ремонту водогону по вулиці Ювілейна, 4а-8, смт Дослідницьке Васильківського району Київської області не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для позивача для податкового кредиту у взаємовідносинах із контрагентом ТОВ "ТБК 7". Господарські операції між позивачем та ТОВ "ТБК 7" не мають змісту, обсягів і фактів здійснення господарських операцій. Посилається на практику Верховного Суду у справах № 826/9368/15, № 817/3736/14, № 420/2935/19 та № 804/249/16. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 42654473, місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Київська, будинок 50, офіс 10, перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Київській області (м. Біла Церква). Основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797), є суб`єктом владних повноважень, що реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

На підставі наказу Головного управлінням ДПС у Київській області від 10.09.2021 № 1975-п, направлення від 16.09.2021 № 6525, посадовою особою відповідача у період з 16.09.2021 до 22.09.2021 здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" щодо дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах із ТОВ "ТБК 7" (код ЄДРПОУ 42905987) за період з 01.08.2020 до 31.08.2020.

За результатами перевірки складено акт від 29.09.2021 № 16246/10-36-07-15/42654473 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (далі акт перевірки), яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 165 407 грн.

Позивач подав заперечення від 22.10.2021 № 4888/1-1Г до акта перевірки, за результатами розгляду якого прийнято рішення, що висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими та залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 0273480715 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 181 948, 00 грн, де збільшення за податковими зобов`язаннями становить 165 407 грн та штрафні санкції 16 541 грн.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" звернулось до ДПС України зі скаргою, за результатом розгляду якої рішенням ДПС України від 05.07.2022 № 6556/5/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 0273480715 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Суд встановив, що перевірка ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП", за результатом якої було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, здійснювалась на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 10.09.2021 № 1975-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (код ЄДРПОУ 42654473) (т.1, а.с.23, 220).

Правовою підставою для прийняття наказу від 10.09.2021 № 1975-п визначено підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 82.1 статті 82, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від (далі ПК України) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності зокрема підстави про отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Разом з тим, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено мораторій на здійснення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок у частині порушення вимог законодавства щодо: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Тобто вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (із змінами) установлено з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на дату прийняття наказу від 10.09.2021 № 1975-п не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінету Міністрів України надано право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Так, на підставі вищезазначеної норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" від 03 листопада 2021 року № 89 (далі Постанова № 89), якою скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: 1) тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; 2) документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; 3) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, що сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 № 568-ІХ); 4) документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; 5) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З огляду на зазначене, в законі, яким є Податковий кодекс України, та у підзаконному нормативно-правовому акті, яким є Постанова № 89, містяться різні умови в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченого частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 27.02.2020 № 3-р/2020, від 23.06.2009 № 15-рп/2009 не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, що містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в Постанові № 89 з іншого боку застосовуються положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 у справі № 640/18314/21, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, визнано протиправною та не чинною Постанову № 89.

Призначення відповідачем податкової перевірки за відсутності відповідних правових підстав для цього свідчить про порушення встановленої процедури здійснення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021, прийнятих контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Зважаючи на той факт, що мораторій на здійснення документальних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, діє з 18.03.2020 і до теперішнього часу, суд зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку позивача на підставі наказу від 10.09.2021 № 1975-п, позаяк така постанова суперечить положенням Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину, та, як наслідок, приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 Верховний Суд зазначив таке: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для здійснення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, позаяк одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та здійснення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 320/6192/19 також зауважив, що у разі встановлення протиправності дій податкового органу щодо здійснення перевірки без законних підстав у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Отже, призначення відповідачем податкової перевірки за відсутності відповідних правових підстав свідчить про порушення встановленої процедури здійснення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним оскаржуваного акта індивідуальної дії, прийнятого контролюючим органом за наслідком такої перевірки.

Разом з тим, керуючись закріпленим у статті 9 КАС України принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд вважає за доцільне також надати правову оцінку викладеним в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та акті перевірки висновкам контролюючого органу щодо господарських операцій позивача з його контрагентом.

Суд встановив, що контролюючий орган на підставі акта перевірки за результатами перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 0273480715 (форма "Р").

Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 1204) затверджено форми податкових повідомлень-рішень, що складає контролюючий орган зокрема за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 1204 податкове повідомлення-рішення за формою "Р" складається контролюючим органом у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Податковим кодексом України штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 ПК України). Форми податкового повідомлення-рішення визначені у додатках 2 та 3 Порядку № 1204.

Надаючи оцінку виявленим контролюючим органом порушенням податкового законодавства, суд зазначає таке.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що під час здійснення перевірки відповідач встановив оформлення взаємовідносин із ризиковим контрагентом ТОВ "ТБК 7" (код ЄДРПОУ 42905987) з надання послуг з влаштування бетонних площадок, поточного ремонту водогону та реконструкції існуючих і будівництва нових будівель. Встановлено відсутність основних фондів ТОВ "ТБК 7", відсутність необхідної кількості трудових ресурсів, що свідчать про відсутність реального здійснення господарської операції та здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру.

Суд встановив, що підставою для складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були матеріали документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "ТБК 7" за серпень 2020 року, про що відповідач склав акт перевірки.

За період, що перевірявся, ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" задекларувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 205 857 грн. Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань не встановлено порушень податкового законодавства (стор. 3 акта перевірки а.с.26, т.1).

За період, що перевірявся, ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 202 656 грн. Перевіркою своєчасності, достовірності та повноти визначення податкового кредиту встановлено порушення податкового законодавства шляхом його завищення за рахунок здійснення операцій у частині придбання послуг у ТОВ "ТБК 7" на суму ПДВ 165 406, 73 грн (стор. 3-4 акта перевірки а.с.26-27, т.1).

Перевіркою встановлено, що податкові накладні складені у серпні 2020 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року на суму ПДВ 202 523, 40 грн та до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року на суму ПДВ 3 353, 50 грн. Відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту ДПС України, станом на дату завершення перевірки по взаємовідносинах між ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" та ТОВ "ТБК 7" розбіжності відсутні.

14.08.2020 між ТОВ "ТБК 7" (постачальник) та ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (покупець) укладено договір поставки № 14/08/20-1, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар (непродовольчі товари широкого асортименту), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, якості і за цінами, що попередньо узгоджені сторонами та підтверджені у видаткових накладних.

Згідно з пунктом 1.2 договору поставки № 14/08/20-1 поставка товару здійснюється окремими партіями.

Відповідно до пункту 2.2 договору поставки № 14/08/20-1 поставка товару здійснюється на умовах 100 % передоплати, якщо сторони окремо не погодили інші умови поставки.

Згідно з пунктом 5.2 договору поставки № 14/08/20-1 поставка товару здійснюється протягом 20 робочих днів після перерахування передоплати на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інший строк не передбачений у замовленні постачальника.

Судом встановлено, що 31.08.2020 ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" здійснило передплату за товар згідно з договором № 14/08/20-1 відповідно до виставлених рахунків (а.с.130, т.1) на підставі платіжних доручень № 269 на суму 25 100, 00 грн з ПДВ, № 270 на суму 124 300, 00 грн з ПДВ та № 271 на суму 73 300, 00 грн з ПДВ.

Товар (фанера 1525х1525х4) за видатковою накладною від 14.08.2020 № 323 на суму 20 121, 00 грн з ПДВ було поставлено у жовтні та листопаді 2020 року.

З метою встановлення походження товару, за який було здійснено передплату, відповідачем здійснено аналіз ЄРПН та встановлено підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" з ТОВ "ТБК 7" в частині придбання товару фанери 1525х1524х4 та попередньої оплати за товари: опора 4AS 60/100-F(3) RAL 7022, світильник ISLA LED/LED 24/500mA/NW 4000K/5102, світильник YOA MIDI/24L/струм 700mA/NM/оптика5118SY/GL01/Custom Dimming Profle D7NY/10kV+Fuse 5х20mm/кабель 5м/колір AKZO900GS на суму ПДВ 40 470, 17 грн.

Фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ТБК 7" за податковим накладними складеними у серпні 2020 року на суму ПДВ 3 353, 50 грн (придбання фанери) відображені в декларації з ПДВ за грудень 2020 року, що не входить у період, що охоплено перевіркою.

Щодо придбаних послуг у ТОВ "ТБК 7", відповідачем зазначено, що між сторонами укладено однотипні договори на: поточний ремонт водогону по вулиці Садова. смт Дослідницьке Васильківського району Київської області від 03.08.2020 № 03/08-20; влаштування бетонних площадок за адресою: с. Озерна, Білоцерківського району Київської області від 04.08.2020 № 14; поточний ремонт водогону по вулиці Польова, смт Дослідницьке Васильківського району Київської області від 11.08.2020 № 11/08-20; поточний ремонт водогону по вулиці Ювілейна, 4а-8 смт Дослідницьке Васильківського району Київської області від 21.08.2020 № 15/21/08; реконструкція існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Агрофірма "Розволожжя" (будівельно-монтажні роботи) від 25.08.2020 № 17.

Аналізом наданих до перевірки документів відповідачем встановлено, що обсяг робіт з поточного ремонту водогону по вулиці Садова, смт Дослідницьке Васильківського району Київської області від 03.08.2020 № 03/08-20 здійснені з 03.08.2020 до 05.08.2020. На виконання вказаних робіт витрачено 1159,66 люд.-год. Керуючись нормами статті 50 Кодексу законів про працю, згідно з якої нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, 8 годин на день, кількість працівників на ТОВ "ТБК 7" мала б складати 48 осіб.

Роботи з поточного ремонту водогону по вулиці Польова, смт Дослідницьке Васильківського району Київської області за договором від 11.08.2020 № 11/08-20 здійснені з 11.08.2020 до 14.08.2020. На виконання вказаних робіт витрачено 1138,13 люд.-год. Керуючись нормами статті 50 Кодексу законів про працю, згідно з якої нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, 8 годин на день, кількість працівників на ТОВ "ТБК 7" мала б складати 35 осіб.

Роботи з поточного ремонту водогону по вулиці Ювілейна, 4а-8 смт Дослідницьке Васильківського району Київської області за договором від 21.08.2020 № 15/21/08 здійснені з 21.08.2020 до 26.08.2020, з яких 22-23 серпня субота та неділя. На виконання вказаних робіт витрачено 529,46 люд.-год. Керуючись нормами статті 50 Кодексу законів про працю, згідно з якої нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, 8 годин на день, кількість працівників на ТОВ "ТБК 7" мала б складати 17 осіб.

Роботи з реконструкції існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Аргофірма "Розволожжя" (будівельно-монтажні роботи) за договором від 25.08.2020 № 17 здійснені протягом семи днів, з яких 29 та 30 серпня субота та неділя. На виконання вказаних робіт витрачено 2454,22 люд.-год. Керуючись нормами статті 50 Кодексу законів про працю, згідно з якої нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, 8 годин на день, кількість працівників на ТОВ "ТБК 7" мала б складати 61 особу.

Проаналізувавши надані для перевірки первинні документи (акти приймання-виконання будівельних робіт за серпень 2020 року, форми КБ-2в) відповідач дійшов висновку, що виконані ТОВ "ТБК 7" роботи, що передбачають значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідність наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів свідчать про фізичну неможливість здійснення такого обсягу господарської діяльності. Крім того, за даними ЄРПН відповідачем встановлено, що ТОВ "ТБК 7" надавало послуги з ремонту та будівництва 23 контрагентам, що потребує достатньої кількості працівників, залучення сторонніх організацій, найманих працівників, основних засобів та виключає фізичну можливість їх здійснення у визначений проміжок часу фактичною чисельністю (8 осіб, з яких 5 чоловіків і 3 жінки), відсутністю матеріально-технічної бази та обґрунтовано свідчить про нереальність операцій та здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

З урахування зазначеного відповідачем встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з надання послуг ТОВ "ТБК 7" для ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" на суму ПДВ 165 406, 73 грн за серпень 2020 року, а відтак первинні документи не підтверджують фактичне виконання послуг, не створюють наслідків для податкового обліку і податкові накладні не можуть бути підставою для позивача для податкового кредиту у взаємовідносинах із таким контрагентом.

Так, 03.08.2022 між ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (замовник) та ТОВ "ТБК 7" (підрядник) укладено договір № 03/08-20, згідно зі статтею 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з поточного ремонту водогону по вулиці Садова в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (а.с.54-57, т.1).

Згідно з пунктом 2.1 договору № 03/08-20 загальна вартість робіт за цим договором складає 199 212, 20 грн з ПДВ.

Відповідно до пунктів 3.1 і 3.2 договору № 03/08-20 строк виконання робіт за даним договором не може перевищувати тридцяти робочих днів з дати підписання договору. Роботи, обумовлені даним договором, виконуються відповідно до п.1.1 договору, та можуть бути виконані підрядником достроково без додаткового узгодження із замовником.

Згідно з підпунктом 4.1.7 договору № 03/08-20 підрядник має право залучити до виконання вказаних в цьому договорі робіт інших осіб субпідрядників без попереднього погодження із замовником. Підпункти 4.1.8-4.1.11 визначають, що підрядник залучає субпідрядників шляхом укладання з ними договорів субпідряду, за якими підрядник виконує функції замовника та відповідно до умов здійснює координацію їх діяльності на об`єкті. Договір субпідряду між підрядником та субпідрядником укладається на підставі і в межах цього договору та в зв`язку із цим повинен відповідати та не суперечити його умовам. Для виконання робіт підрядник може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації, дотримуючись вимог трудового законодавства (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу. Підрядник має право виконати взяті на себе зобов`язання за цим договором достроково.

За пунктом 5.1 договору № 03/08-20 замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 9.1 договору № 03/08-20 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, але не пізніше 19.04.2020.

Кошторисна вартість будівельних робіт з поточного ремонту водогону по вул. Садова в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області вартість виконаних будівельних робіт відповідно до локального кошторису на будівельні роботи від 08.08.2020 № 2-1-1 становить 151 198, 10 грн (а.с.67-69, т.1).

Згідно з підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 кошторисна трудомісткість становить 1159,66 люд.-год. (а.с.63, т.1).

Відповідно до довідки від 05.08.2020 за серпень 2020 р. (примірна форма КБ-3), акта приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в), за поточний ремонт водогону по вул. Садова в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області вартість виконаних будівельних робіт становить 199 212, 20 грн (а.с.58-62, т.1).

Згідно з випискою з банківського рахунку 06.08.2020 платіжним дорученням № 258 позивач сплатив ТОВ "ТБК 7" 199 212, 20 грн за роботи згідно з договором від 03.08.2020 № 03/08-20 (а.с.126, т.1).

04.08.2020 між ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (замовник) та ТОВ "ТБК 7" (підрядник) укладено договір підряду № 14, згідно з пунктом 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати влаштування бетонних площадок за адресою: с. Озерна, Білоцерківського району Київської області згідно з переліком робіт, зазначених у додатку № 1 "Договірна ціна", що є невід`ємною частиною даного договору та здати замовнику виконані роботи у встановлений строк (а.с.70-74, т.1).

Згідно з пунктом 1.3 договору підряду № 14 всі роботи, відповідно до цього договору, підрядник виконує власною робочою силою.

Відповідно до статті 2 договору підряду № 14 термін виконання складає два місяці. Підрядник має право достроково виконати свої зобов`язання за договором. Датою закінчення виконання робіт підрядника за цим договором є дата прийняття виконаних робіт замовником, та підписання акта виконаних робіт.

Згідно зі статтею 3 (права та обов`язки сторін) підрядник зобов`язується почати роботи після підписання договору, протягом семи робочих днів (п.3.1.1); має право залучати за власним вибором до виконання визначених обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації (п.3.2.2).

Відповідно до додатку № 1 "Договірна ціна" договірна ціна становить 203 464, 80 грн з ПДВ.

За актом виконаних робіт від 31.08.2020 вартість виконаних будівельних робіт становить 203 464, 80 грн (а.с.75, т.1).

Згідно з випискою з банківського рахунку 26.08.2020 платіжним дорученням № 266 позивач сплатив ТОВ "ТБК 7" 203 464, 80 грн за роботи згідно з договором від 04.08.2020 № 14 (а.с.128, т.1).

11.08.2022 між ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (замовник) та ТОВ "ТБК 7" (підрядник) укладено договір № 11/08-20, згідно зі статтею 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з поточного ремонту водогону по вулиці Польова в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (а.с.76-79, т.1).

Згідно з пунктом 2.1 договору № 11/08-20 загальна вартість робіт за цим договором складає 199 841, 83 грн з ПДВ.

Відповідно до пунктів 3.1 і 3.2 договору № 11/08-20 строк виконання робіт за даним договором не може перевищувати тридцяти робочих днів з дати підписання договору. Роботи, обумовлені даним договором, виконуються відповідно до п.1.1 договору, та можуть бути виконані підрядником достроково без додаткового узгодження із замовником.

Згідно з підпунктом 4.1.7 договору № 03/08-20 підрядник має право залучити до виконання вказаних в цьому договорі робіт інших осіб субпідрядників без попереднього погодження із замовником. Підпункти 4.1.8-4.1.11 визначають, що підрядник залучає субпідрядників шляхом укладання з ними договорів субпідряду, за якими підрядник виконує функції замовника та відповідно до умов здійснює координацію їх діяльності на об`єкті. Договір субпідряду між підрядником та субпідрядником укладається на підставі і в межах цього договору та в зв`язку із цим повинен відповідати та не суперечити його умовам. Для виконання робіт підрядник може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації, дотримуючись вимог трудового законодавства (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу. Підрядник має право виконати взяті на себе зобов`язання за цим договором достроково.

За пунктом 5.1 договору № 11/08-20 замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 9.1 договору № 03/08-20 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, але не пізніше 19.04.2020.

Кошторисна вартість будівельних робіт з поточного ремонту водогону по вул. Польова в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області вартість виконаних будівельних робіт відповідно до локального кошторису на будівельні роботи від 08.08.2020 № 2-1-1 становить 153 795, 68 грн (а.с.85-87, т.1).

Згідно з підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 кошторисна трудомісткість становить 1138,13 люд.-год. (а.с.88-91, т.1).

Відповідно до довідки від 11.08.2020 за серпень 2020 р. (примірна форма КБ-3), акта приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в), за поточний ремонт водогону по вул. Польова в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області вартість виконаних будівельних робіт становить 199 841, 83 грн (а.с.80-84, т.1).

Згідно з випискою з банківського рахунку 17.08.2020 платіжним дорученням № 260 позивач сплатив ТОВ "ТБК 7" 199 841, 83 грн за роботи згідно з договором від 11.08.2020 № 11/08-20 (а.с.127, 131, т.1).

21.08.2022 між ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (замовник) та ТОВ "ТБК 7" (підрядник) укладено договір № 15/21/08, згідно зі статтею 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з поточного ремонту водогону по вулиці Ювілейній, 4а-8 в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (а.с.92-95, т.1).

Згідно з пунктом 2.1 договору № 15/21/08 загальна вартість робіт за цим договором складає 110 218, 57 грн з ПДВ.

Відповідно до пунктів 3.1 і 3.2 договору № 15/21/08 строк виконання робіт за даним договором не може перевищувати тридцяти робочих днів з дати підписання договору. Роботи, обумовлені даним договором, виконуються відповідно до п.1.1 договору, та можуть бути виконані підрядником достроково без додаткового узгодження із замовником.

Згідно з підпунктом 4.1.7 договору № 15/21/08 підрядник має право залучити до виконання вказаних в цьому договорі робіт інших осіб субпідрядників без попереднього погодження із замовником. Підпункти 4.1.8-4.1.11 визначають, що підрядник залучає субпідрядників шляхом укладання з ними договорів субпідряду, за якими підрядник виконує функції замовника та відповідно до умов здійснює координацію їх діяльності на об`єкті. Договір субпідряду між підрядником та субпідрядником укладається на підставі і в межах цього договору та в зв`язку із цим повинен відповідати та не суперечити його умовам. Для виконання робіт підрядник може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації, дотримуючись вимог трудового законодавства (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу. Підрядник має право виконати взяті на себе зобов`язання за цим договором достроково.

За пунктом 5.1 договору № 15/21/08 замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 9.1 договору № 15/21/08 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором, але не пізніше 20.04.2020.

Кошторисна вартість будівельних робіт з поточного ремонту водогону по вул. Ювілейна, 4в-8 в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області вартість виконаних будівельних робіт відповідно до локального кошторису на будівельні роботи від 08.08.2020 № 2-1-1 становить 80 597, 24 грн (а.с.101-103, т.1).

Згідно з підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 кошторисна трудомісткість становить 529,46 люд.-год. (а.с.104-106, т.1).

Відповідно до довідки від 21.08.2020 за серпень 2020 р. (примірна форма КБ-3), акта приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в), за поточний ремонт водогону по вул. Ювілейна, 4а-8 в смт Дослідницьке Васильківського району Київської області вартість виконаних будівельних робіт становить 110 218, 57 грн (а.с.96-100, т.1).

Згідно з випискою з банківського рахунку 28.08.2020 платіжним дорученням № 268 позивач сплатив ТОВ "ТБК 7" 110 218, 57 грн за роботи згідно з договором від 21.08.2020 № 15 (а.с.129, т.1).

25.08.2020 між ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (генпідрядник) та ТОВ "ТБК 7" (субпідрядник) укладено договір про виконання робіт № 17, згідно з пунктом 1.1 якого субпідрядник зобов`язується за завданням генпідрядника виконати роботи, в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.107-108, т.1).

Згідно з пунктом 2.1 договору № 17: "генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати комплекс робіт засобами та матеріалами генпідрядник саме: реконструкція існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Аргофірма "Розволожжя" (монтаж сандвіч панелей)".

Відповідно до пункту 2.2 договору № 17 загальна вартість робіт за договором складає 279 703, 00 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2.3 договору № 17 роботи вважаються виконаними після підписання генпідрядником акта виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.1 генпідрядник зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок субпідрядника 100 % передплату згідно з рахунком-фактури.

Згідно з документом "Договірна ціна" договірна ціна у поточних цінах станом на 03.08.2020 становить 279 703, 00 грн з ПДВ (а.с.109-110, т.1).

Кошторисна вартість будівельних робіт з реконструкція існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Аргофірма "Розволожжя" відповідно до локального кошторису на будівельні роботи від 03.08.2020 № 2-1-1 становить 199 268, 81 грн (а.с.111-112, т.1).

Згідно з підсумковою відомістю кошторисна трудомісткість становить 2454,22 люд.-год. (а.с.117-118, т.1).

Відповідно до довідки від 25.08.2020 за серпень 2020 р. (примірна форма КБ-3), акта приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в), за реконструкцію існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Аргофірма "Розволожжя" вартість виконаних будівельних робіт становить 279 703, 00 грн (а.с.113-116, т.1).

Згідно з випискою з банківського рахунку 26.08.2020 платіжним дорученням № 267 позивач сплатив ТОВ "ТБК 7" 279 703, 00 грн за роботи згідно з договором від 25.08.2020 № 17 (а.с.128, т.1).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний зокрема вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;. забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають зокрема такі права: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обчислення об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що належить сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, належать реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, що містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку); в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 57-1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України визначено, що дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, з 01.02.2020 прийнято Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час перевірок підставами для висновків є: документи, визначені ПК України (пп. 83.1.1); податкова інформація (пп. 83.1.2); експертні висновки (пп. 83.1.3); судові рішення (пп. 83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6).

Надаючи оцінку твердженню відповідача щодо нереальності господарських операцій в частині наданих позивачу ТОВ "ТБК 7" послуг, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (далі Закон № 996) первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція дія або подія, що викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат з такого придбання до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Так, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна здійснювати реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 160/3055/19 звернув увагу та врахував те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 09.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З аналізу акта перевірки судом встановлено, що ТОВ "ТБК 7" виписано у серпні 2020 року на адресу ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на загальну суму 1 235 261, 40 грн, у тому числі ПДВ 205 876, 90 грн (а.с.28, 198, т.1). Податкові накладні складені у серпні 2020 року зареєстровані в ЄРПН (а.с.29, 199, т.1).

При цьому ГУ ДПС у Київській області протягом зазначеного періоду перевірки жодного разу не скористалось своїм правом на відмову в реєстрації (блокуванні) жодної із зазначених в акті перевірки податкової накладної.

Відповідачем не спростовано, що внаслідок здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ "ТБК 7" позивач мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, не підтверджено, що позивач прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту). Відповідачем не доведено неотримання позивачем послуг (поточний ремонт водогону по вулиці Садова смт Дослідницьке Васильківського району Київської області; влаштування бетонних площадок за адресою: с. Озерна Білоцерківського району Київської області; поточний ремонт водогону по вулиці Польова смт Дослідницьке Васильківського району Київської області; поточний ремонт водогону по вулиці Ювілейна, 4а-8 смт Дослідницьке Васильківського району Київської області; реконструкція існуючих і будівництво нових будівель та споруд молочної ферми ПП "Агрофірма "Розволожжя" (будівельно-монтажні роботи)).

Відтак у відповідача наявні зауваження щодо відсутності основних фондів, необхідної кількості трудових ресурсів. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях про неспроможність контрагента позивача здійснювати господарські операції. При цьому відповідач не надав до суду доказів притягнення до юридичної відповідальності посадових осіб контрагента ТОВ "ТБК 7" щодо зазначених господарських операцій та/або не надав доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з таким контрагентом.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. На період діяльності позивача, що перевірялася відповідачем, ТОВ "ТБК 7" було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Враховуючи викладене, ТОВ "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, мав право нараховувати суми податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16.04.2019 у справі № 804/6909/17 та від 21.02.2020 у справі № 815/253/16, від у справі № 810/1811/17.

Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагента позивача ТОВ "ТБК 7" не можуть бути самостійною та достатньою підставою для визнання недійсними господарських операцій з виконання будівельних робіт позивачу його контрагентом, що з боку позивача підтверджено наданими первинними документами.

Зі змісту акта перевірки судом встановлено, що відповідач під час перевірки використовував інформаційно-аналітичні системи баз даних ДПС України, Єдиний реєстр податкових накладних.

Суд вважає за доцільне зазначити, що використання відповідачем інформації, що міститься у базах даних ДПС України, є неналежним доказом, позаяк будь-яке автоматизоване співставлення чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону. Автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 805/5017/15-а, від 27.02.2018 у справі № 811/2154/13-а.

Суд, з урахуванням частини п`ятої статті 242 КАС України, застосовує при розгляді цієї справи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.04.2018 у справі № 826/16435/16, згідно з якої аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту та не може ґрунтуватися виключно на податковій інформації, отриманої від податкових органів стосовно контрагента позивача. При цьому, позивач не несе відповідальності за невідповідність інформації щодо кількості працюючих у контрагента осіб. Формування суб`єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сум до складу валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Суд також зазначає, що використані відповідачем інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, що впливають на правовий статус платника податку. Тому вони не можуть розглядатись, як належні докази у справі, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності. Разом з тим, здійснюючи перевірку, контролюючий орган обмежився лише даними Єдиного державного реєстру податкових накладних, що є невірним, позаяк відповідач виключив можливість контрагента придбавати послуги та роботи в інших суб`єктів господарювання, що не є платниками податку на додану вартість та які обрали інші системи оподаткування, наприклад спрощену.

З огляду на зазначене, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДПС України носить виключно інформативний характер та не є належним доказом, а відтак і не може бути підставою для висновків щодо взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких дала Верховна Рада, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішення від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 "Булвес" АД проти Болгарії" зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Першого протоколу, що повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 рішення).

У пункті 71 рішення у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Європейський суд з прав людини в рішеннях неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певні свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36 рішення від 01.07.2003 у справі "Суомінеен проти Фінляндії" № 3780001/97).

І хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" рішення ЄСПЛ від 10.02.2010).

Відповідно до доктрини з умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованої Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.08.2018 у справі № 822/573/17, від 27.11.2018 у справі № 805/2601/16-а, від 21.03.2019 у справі № 809/531/18, від 04.08.2021 у справі № 540/2553/19, від 29.04.2021 у справі № 320/6192/19.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши норми законодавства України, діючого на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 729, 22 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.07.2022 № 22 (а.с.16, т.1). Отже, загальна сума судових витрат, що належить стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області на користь позивача становить 2 729, 22 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 за формою "Р" № 0273480715.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛД-ГРУП" (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 50, офіс 10, м. Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ: 42654473) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Державної податкової служби України (місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44096797) судові витрати у сумі 2 729, 22 грн (дві тисячі сімсот двадцять дев`ять гривень 22 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.