Рішення

від 12.12.2022 по справі 460/24988/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2022 року м. Рівне№460/24988/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Агро» (далі позивач, ТОВ «Фаворит-Агро», Товариство) до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 1311317000701 від 23.12.2021.

Щодо нарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій за цим податком позивач зазначає, що як вбачається з акту перевірки висновки відносно наявності порушень зроблені виходячи з того, що за звітними періодами товариством реалізовано власно вирощену сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3 класу) за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що висновок контролюючого органу в акті перевірки від 30.11.2021 про заниження Товариством податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі також - ПДВ) на 543660,00 грн не відповідає фактичним обставинам з огляду на те, що відповідач для визначення звичайних цін взяв для співставлення лише інформацію, розміщену на сайті https://agrex.gov.ua/, що вказує на формальний підхід до проведення перевірки. Відповідачем не враховано, що позивач (продавець) знаходиться у м.Корець Рівненської області, яке не має залізничного сполучення та є віддаленим на 40 км від найближчої залізничної станції, що тягне для покупця значні логістичні затрати з доставки кукурудзи. За умовами договору позивача з ПП «Інкопмарк-Плюс» поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця за адресою вул.Київська, 8, м.Корець Рівненська область. Матеріали акту перевірки не містять інформації щодо дослідження ринкової ціни кукурудзи у прирівняних економічних (комерційних) умовах, а відтак висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 543660 грн. за рахунок реалізації кукурудзи за ціною, нижчою за звичайну, яка визначена за даними сайту https://agrex.gov.ua/, є передчасним. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та вказав, що позивач занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 543660,00 грн, оскільки реалізував сільськогосподарську продукцію (зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2019 року) Приватному підприємству «Інкопмарк Плюс» за цінами, які нижчі звичайних, що підтверджується інформацією, отриманою з сайту https://agrex.gov.ua/ та аналізу договорів, укладених позивачем з ТДВ «Колос», Agrooiltrade OU Естонія, COFCO RESOURCES S.A., Швейцарія, тоді як згідно з нормами пункту188.1 статті 188 ПКбаза оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. По видатковим накладним від 30.03.2020 та від 01.04.2020 ціна реалізації для ПП «Інкопмарк Плюс» (з ПДВ) за 1 тону 4200 грн., ціна зафіксована на аграрній біржі https://agrex.gov.ua/ (з ПДВ) за 1 тону 4840 грн., відхилення з ПДВ за 1 тону 640 грн., відхилення без ПДВ за 1 тону 533 грн. А відтак, реалізація ТОВ «Фаворит-Агро» 5100 тон кукурудзи відбулася за цінами, що не відповідають ринковим, внаслідок чого занижено базу оподаткування операцій з постачання товарів на 2718300 грн. без ПДВ (5100 тон х 533 грн). Позивачем занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 543660 грн., в т.ч. за березень 2020 року на 53300 грн., за квітень 2020 року - на 490360 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 543660 грн. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 17.08.2022 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 22.09.2022 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

11.10.2022 позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Фаворит-Агро» зареєстроване як юридична, основним видом діяльності є 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В період з 16.11.2021 по 29.11.2021 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фаворит-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.03.2021, результати якої оформлено актом перевірки від 30.11.2021 № 8058/17-00-07-01/33852673 (а.с.11-17). Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.71, пп. 14.1.129 п.14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень 2021 543660 грн.; в порушення п. 201.1, п. 201.10 ПК України ТОВ «Фаворит-Агро» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями з нарахування податкових зобов`язань при використанні ТМЦ та послуг за межами господарської діяльності на загальну суму 3261960 грн., в т.ч. ПДВ 543660 грн, (за березень 2020 53300 грн., квітень 2020 490360 грн.) (а.с.11-17).

Позивач подав письмові заперечення до акта перевірки (а.с.18-20), які відповідачем були відхилені, висновки акта перевірки залишені без змін (а.с. 21-25).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2021 № 1311317000701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 543660 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 135915 грн.(а.с.10).

Позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку (а.с.26-28). Рішенням ДПС України від 26.07.2022 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.38-40).

Як вбачається з наданих сторонами документів, позивач здійснював реалізацію сільськогосподарської продукції юридичним особам.

29.03.2020 позивач (продавець) уклав договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з ПП «Інкопмарк Плюс», згідно якого зобов`язався поставити 500 тон кукурудзи 3-го класу врожаю 2019 року за ціною 3500,00 грн (без ПДВ), сума ПДВ 350000,00 грн., всього з ПДВ 2100000,00 грн. (а.с.82-86). Згідно п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця за наступною адресою: вул.Київська, 8, м.Корець, Рівненська область, 34700, Україна.

31.03.2020 позивач (продавець) уклав договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції з ПП «Інкопмарк Плюс», згідно якого зобов`язався поставити 4600 тон кукурудзи 3-го класу врожаю 2019 року за ціною 3500,00 грн (без ПДВ), сума ПДВ 3220000 грн., всього з ПДВ 19320000,00 грн. (а.с.78-81). Згідно п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця за наступною адресою: вул.Київська, 8, м.Корець, Рівненська область, 34700, Україна.

На підставі вказаних договорів виписані видаткові накладні: № 60 від 30.03.2020 на поставку 500 тон кукурудзи3 класу врожаю 2019 року; № 62 від 01.04.2020 на поставку 4600 тон кукурудзи.

Сторони не заперечують, що поставка відбулася за цінами, які зазначені в договорі.

Відповідач, застосувавши статистичні дані про середню ціну реалізації окремих зернових культур, розміщені на аграрній біржі https://agrex.gov.ua/, зробив висновок, що позивач реалізував власну сільськогосподарську продукцію (зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2019 року) ПП «Інкопмарк-Плюс» за цінами, які нижчі за звичайні ціни.

Відповідно до підпункту «а» пункту185.1 статті 185 ПКоб`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом188.1 статті 188 ПКвстановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення (абзац другий зазначеного пункту).

Згідно із підпунктом14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКзвичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно достатті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення»суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (стаття 11 зазначеного Закону).

Із зазначеного вище слідує, що ціни, які не підтягають державному регулюванню, на продукцію або товари, встановлюють безпосередньо суб`єкти підприємницької діяльності, тобто учасники договірних відносин. Звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу відповідає ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Отже, нормиПК України(не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;

встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни), однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах); передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.

При дослідженні факторуформування ціниконтролюючий орган повинен співставити такі умови договору як момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов`язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту, знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів.

Отже, суб`єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі. Ця ціна, якщо не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, тобто, для цілей оподаткування є звичайною.

Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 (справа №200/12345/18-а) зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту188.1 статті 188 ПКщодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати база оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.

Суд на підставі оцінки доказів у справі (договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, карток аналізу зерна, рахунків на оплату, видаткових накладних, актів прийому-передачі, довіреностей (а.с.72-86, 88-91)), встановив, що ТОВ «Фаворит-Агро» при здійсненні операцій з постачання власно вирощеної сільськогосподарської продукції Приватному підприємству «Інкопмарк Плюс» формувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи з договірної вартості сільськогосподарської продукції, та склало за такими операціями податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи оцінку здійсненому податковим органом аналізу рівнів цін по господарських операціях позивача з ТДВ «Колос», Agrooiltrade OU Естонія, COFCO RESOURCES S.A., Швейцарія, суд зазначає таке.

Згідно даних, наведених в акті перевірки, позивач по господарських операціях з Agrooiltrade OU Естонія виписав податкові накладні: 01.03.2020, 03.03.2020, 06.03.2020, 10.03.2020, номенклатура кукурудза урожаю 2019 року насипом не для кормових цілей, не для посівного матеріалу, кількість 2100 тон, ціна без ПДВ: 3585,9 грн., 3623,4грн., 3612,2грн., 3638,5 грн. відповідно; умови поставки: ціна товару включає витрати по навантаженню, сертифікацію, митну очистку на експорт і постачання товару FCA станція Новоград-Волинський 1 (код 348002) УЗ України.

Позивач по господарських операціях з ТДВ «Колос» 31.03.2020 виписав податкову накладну на кукурудзу 3 класу врожаю 2019 року, 35 тон, ціна 3750 грн. Поставка товару здійснюється силами продавця за рахунок покупця. Вартість доставки у господарство покупця входить в ціну товару.

Позивач по господарських операціях з COFCO RESOURCES S.A., Швейцарія виписав податкові накладні 10.04.2020 та 14.04.2020 на кукурудзу 3 класу врожаю 2019 року для кормових цілей, 3985,9 тон по ціні 4650,9 грн. та 4688,6 грн. відповідно. Поставка товару здійснюється на умовах DAP - зерновий термінал м.Миколаїв (доставка за рахунок ТОВ «Фаворит-Агро»).

А відтак суд зазначає, що у вказаних господарських операціях в порівнянні з операцією позивача з ПП «Інкопмарк Плюс» відрізняються умови поставки. Тобто, ПП «Інкопмарк Плюс» доставку здійснювало своїми силами та за власний рахунок, тоді як по операціях позивача з ТДВ «Колос», Agrooiltrade OU Естонія, COFCO RESOURCES S.A., Швейцарія позивач мав витрати, пов`язані з доставкою, що і вплинуло на ціну товару.

Щодо використання відповідачем аналітичних даних аграрної біржі https://agrex.gov.ua/, даних про закупівельні ціни ПАТ «Нібулон», даних про середню ціну на кукурудзу в Україні, оприлюднені в журналах «Огляд цін» та «Дайджест цін», суд зазначає, що вказана інформація не може бути визнана доказом звичайної ціни в операціях, які здійснив позивач з продажу сільськогосподарської продукції. Так, відповідно до моніторингу цін на зернові культури з сайту https://agrex.gov.ua/, ціна на кукурудзу 3 кл складає 4840 грн.(а.с.213). Однак, з цієї інформації не зрозуміло, чи враховується податок на додану вартість, накладні витрати по закупівлях, транспортні та експедиційні витрати, дотації тощо, а також не вказано, для яких цілей можуть використовуватися вказані дані.

А відтак, ГУ ДПС у Рівненській області визнало ціну, наведену на сайті https://agrex.gov.ua/, звичайною ціною без співставлення умов поставки (продажу) зернових, за яких формувалися ці ціни, з умовами поставок (продажу), визначеними в договорах позивача з ПП «ІнкопмаркПлюс», тобто без з`ясування, чи склалися ціни, які були взяті для порівняння з цінами, за якимипозивач реалізував продукцію відповідно до умов договорів поставки (купівлі-продажу), в порівняних економічних (комерційних) умовах. Відповідач не врахував звичайну практику при визначенні ціни між непов`язаними особами щодо встановлення надбавок чи знижок до ціни, зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту, втратою продукцією якості або інших властивостей, а також ту обставину, що сільськогосподарська продукція, з операцій з постачання якої позивач визначив податкові зобов`язання, була вирощена та фактично поставлена в м.Корець Рівненської області. Останнє є суттєвим чинником, який впливає на оцінку інформації з сайту https://agrex.gov.ua/ як доказу рівня звичайних цін для операцій з постачання сільськогосподарської продукції, вчинених позивачем, оскільки ринок збуту сільськогосподарської продукції, вирощеної в м.Корець та в інших регіонах України, може складатися по-різному (зокрема, з врахування транспортних можливостей щодо поставки (відсутність залізниці)).

Також, при визначенні звичайної ціни перевіряючими не враховано звичайні під час укладення договорів між непов`язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації).

Згідно з положеннями частини другоїстатті 77 КАСв адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.

Тобто, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін у цьому випадку покладається на контролюючий орган.

А відтак, відповідач не довів і не надав докази, які б підтверджували, що договірна ціна продажу позивачем продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 1311317000701 від 23.12.2021.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами 1-5 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу). При цьому зазначає, що орієнтовні судові витрати позивача становлять 79580,88 грн. При цьому до матеріалів справи позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 11623,38 грн.; договір про надання правничої допомоги № 133 від 11.08.2022, згідно якого гонорар за цим договором визначено виходячи з принципів розумності та з врахуванням потраченого адвокатом часу на надання правової допомоги за цим Договором і погоджено сторонами у фіксованому розмірі в сумі 10% від ціни позову; ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, збір становить -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З врахуванням ціни позову, позивач мав сплатити 10193,63 грн. А відтак, саме вказану суму слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також позивач вказує, що поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 67957,50 грн. Доказів оплати за отримані послуги не надано.

НормамиКАС Українивизначено, що витратами на професійну правничу допомогу євитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частин 2, 3,ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом було подано до суду позовну заяву та відповідь на відзив.

Адвокат не приймав участь у судових засіданнях. Нових пояснень, доказів, що мають ґрунтовне значення для вирішення спору, адвокат не надав. Тобто правнича допомога обмежилась написанням позовної заяви та відповіді на відзив. До позовної заяви додано лише оскаржуване податкове повідомлення-рішення, копія акта перевірки, заперечення на акт перевірки, копія відповіді на заперечення, копія скарги, рішення про результати розгляду скарги, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто, до позовної заяви надано лише копії документів, які вже були наявні у позивача. Робота адвоката по наданню доказів на підтвердження правомірності позовних вимог обмежилася лише копіюванням та завіренням наданих ТОВ «Фаворит-Агро» документів.

Суд враховує складність спору.

НормамиКАС Українипередбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лишевитрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі«Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

Суд вважає, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правову допомогу у сумі 67957,50 грн.Проте, суд враховує, що адвокатом було надано послугу з правничої допомоги, а саме, підготовка та подання позовної заяви, відповіді на відзив. Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною (за обсягом доказів, з даної категорії справ сформована практика Верховного Суду), приймаючи до уваги те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, то суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області № 1311317000701 від 23.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Агро» судовий збір в сумі 10193,63 грн. (десять тисяч сто дев`яносто три грн. 63 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 грудня 2022 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" (вул.Київська, 8,м.Корець,Рівненська область,34700, ЄДРПОУ/РНОКПП 33852673)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя С.М. Дуляницька