Рішення

від 12.12.2022 по справі 640/29499/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 грудня 2022 року справа №640/29499/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Дьолер Україна» (далі по тексту - позивач, ДП «Дьолер Україна») доКиївської митниці (далі по тексту - відповідач)провизнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару від 27 вересня 2021 року №КТ-UA100000/0082/2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з метою недопущення таких порушень в подальшомуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного рішення про визначення коду товару та картки відмови, у зв`язку із неправомірною класифікацією імпортованих ДП «Дьолер Україна» концентрованих соків за кодами УКТЗЕД, які передбачають наявність доданого цукру.

На думку позивача, рішення Київської митниці про визначення коду УКТЗЕД 2009813100 (для товару арт. №2.62042.766) та код УКТЗЕД 2009897900 (для товарів арт. №2.6202І1.766, №2.62033.183. №2.62209.766, №2.62148.794), що передбачає наявність доданого цукру зі ставкою ввізного мита 10% суперечить вимогам законодавства та прийняте всупереч проведеній експертизі зразків спірного товару.

Як зазначає позивач, неправильне визначення коду УКТЗЕД для концентрованих соків призвело до збільшення ставки державного мита з 2% до 10%, як наслідок, збільшилась собівартість імпортованого товару, що завдала майнових збитків позивачу.

Позивач звертає увагу, що згідно з відомостями компаній-виробників концентрованих соків, у таких соках не міститься доданий цукор, про що також повідомлено Київську митницю та ця інформація підтверджена висновком працівників митниці.

Також позивач уважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення посадові особи Київської митниці не врахували спеціальної методики визначення доданого цукру у концентрованих соках, а тому, розрахунки вмісту доданого цукру, зроблені на підставі виключно підрахунку числа Брікс у концентрованому соці, всупереч вимогам ДСТУ, суперечить дійсності та висновку Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно активних речовин.

Ухвалою від 26 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/29499/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про безпідставність позовних вимог, підтримавши мотиви оскаржуваних рішень. Серед іншого відповідач зазначає, що, враховуючи показники лабораторних досліджень, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД 1 та 6, згідно з приміткою 6 до групи 20 УКТЗЕД, згідно з Додатковими примітками 2а) та 5а) до групи 20 УКТЗЕД, згідно з назвами товарних позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій УКТЗЕД, товари «Концентрований гранатовий сік /Pomegranate Juice Concentrate арт. 2.62178.794», «Концентрований сік Айви /Quince Juice Concentrate apт. 2.62209.766», «Концентрований сік Сливи / Plum Juice Concentrate apт. 2.62033.183», «Концентрований сік Чорниці / Blueberry Juice Concentrate apm. .2.62021.766» повинні класифікуватись у товарній підкатегорії 2009897900 УКТЗЕД, та «Концентрований сік Журавлини/Cranberry Juice Concentrate арт. 2.62042.766» у товарній підкатегорії 2009813100 УКТЗЕД, як такі, що містять доданий цукор.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ДП «Дьолер Україна» подало до Київської митниці митну декларацію від 03 вересня 2021 року №UA100340/2021/012376, в якій задекларувало такі товари:

- товар №1 «Концентрований гранатовий сік вартістю більш як 30 євро за 100 кг маси нетто, який містить доданий цукор, вміст розчинних сухих речовин (число Брікса)- 1,9-65,4 Брікс, густина при температурі 20С - 1,329 г/см3, вміст різних цукрів (вміст цукру), виражений як цукроза - 60,325%, вміст добавки цукру становить 47,325%: для використання у промисловому виробництві напоїв: арт. 2.62178.794=6153кг. (21 бочки по 3 кг.) Виробництво: Doehler Neuenkirchen GmbН, Торгівельна марка: Doehler, Країна виробництва: ТR, за кодом УКТЗЕД 2009899910 (ставка мита 2%);

- товар №2 «Концентрований сік Айви густиною 64,8 брікс, без вмісту доданого цукру, для використання у промисловому виробництві напоїв: арт. 2.62209.766=250кг (10 кан.по25кг.) Виробництво: Doehler Neuenkirchen GmbН, Торгівельна марка: Doehler, Країна виробництва ТR, за кодом УКТЗЕД 2009899910 (ставка мита 2%);

- товар №3 «Концентрований сік Сливи густиною 64,8 брікс, без вмісту доданого цукру, для використання у промисловому виробництві напоїв: арт. 2.62033.183=250кг (1 боч.по 250кг) Країна виробництва: PL, Виробник: Doehler Neuenkirchen, за кодом УКТЗЕД 2009899910 (ставка мита 2%);

- товар №4 «Концентрований сік Чорниці 64,6 брікс, без вмісту доданого цукру, для використання у промисловому виробництві напоїв: арт.2.62021.766=300кг. (12 кан.по 5кг.) Торговельна марка: Doehler, Країна виробництва: DE, Виробник: Doehler Neuenkirchen, за кодом УКТЗЕД 2009899910 (ставка мита 2%);

- товар №5 «Концентрований сік журавлини (Vaccinium macrocarpon), густиною 4,4 брікс), згідно специфікації 65 (64-66) без вмісту доданого цукру, для використання у промисловому виробництві напоїв: 2.62042.766=50кг. (2кан. по 25кг.). Виробництво: Doehler Neuenkirchen GmbH, Торгівельна марка: Doehler, Країна виробництва: DE, за кодом УКТЗЕД 2009819510 (ставка мита 2%).

Відповідно до рішення Київської митниці про визначення коду товару від 27 вересня 2021 року №КТ-UA100000/0082/2021 імпортовані товари класифіковані за такими товарними підкатегоріями УКТЗЕД:

- товар №1 «Концентрований гранатовий сік /Pomegranate Juice Concentrate арт. 2.62178.794» за кодом УКТЗЕД 2009897900 (ставка мита 10%);

- товар №2 «Концентрований сік Айви /Quince Juice Concentrate арт. 2.62209.766» за кодом УКТЗЕД 2009897900 (ставка мита 10%);

- товар №3 «Концентрований сік Сливи / Plum Juice Concentrate арт. 2.62033.183» за кодом УКТЗЕД 2009897900 (ставка мита 10%);

- товар №4 «Концентрований сік Чорниці / Blueberry Juice Concentrate арт.2.62021.766» за кодом УКТЗЕД 2009897900 (ставка мита 10%);

- товар №5 «Концентрований сік Журавлини / Cranberry Juice Concentrate арт.2.62042.766» за кодом УКТЗЕД 2009813100 (ставка мита 10%).

У зв`язку із винесенням цього рішення прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100340/2021/01033.

Відповідно до частини першої, другої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно зі статтею 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Стаття 68 Митного кодексу України визначає, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3, 15 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Митний тариф України» Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.

Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України», класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Вище суд встановив, що позивач класифікував товари №№1-4 за кодом УКТ ЗЕД 2009 89 99 10, товар №5 за кодом УКТ ЗЕД 2009 81 95 10; у свою чергу відповідач класифікує товари №№1-4 за кодом УКТ ЗЕД 2009 89 79 00, а товар №5 за кодом УКТ ЗЕД 2009 81 31 00.

Вирішуючи правильність класифікації спірних товарів за кодами УКТ ЗЕД, суд звертає увагу на таке.

Згідно з Митним тарифом України група 20 являє собою продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин.

До товарної позиції 2009 відносяться соки з плодів (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені та без додання спирту, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин.

Товарна категорія 2009 89 99 включає інший: з числом Брікса більш як 67: інші; до товарної підкатегорії 2009 89 99 10 включаються концентровані.

Товарна категорія 2009 81 95 включає сік - - з журавлини (Vaccіnіum macrocarpon, Vaccіnіum oxycoccos, Vaccіnіum vіtіs-іdaea): з плодів рослин виду Vaccіnіum macrocarpon; до товарної під категорії 2009 81 95 10 включається концентрований.

Тобто, позивач визначив імпортовані товари як концентровані соки.

До товарної категорії 2009 89 79 00, яку визначив відповідач, відносяться соки з плодів або соки овочеві, незброджені та без додання спирту, з доданням або без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин: інший: з числом Брікса більш як 67 інші: з вмістом доданого цукру понад 30 мас.%.

До товарної категорії 2009 81 31 00, яку визначив відповідач, відносяться соки - - з журавлини (Vaccіnіum macrocarpon, Vaccіnіum oxycoccos, Vaccіnіum vіtіs-іdaea): вартістю понад 18 євро за 100 кг маси нетто, який містить доданий цукор.

Отже, відповідач класифікує імпортовані позивачем товари як такі, що містять у своєму складі доданий цукор.

З урахуванням викладеного суду належить встановити, чи містять імпортовані позивачем соки доданий цукор.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, при його прийнятті митний орган керувався, зокрема висновком СЛЕД Держмитслужби від 15 вересня 2021 року №1420003202-0078.

Суд встановив, що у межах спірних правовідносин проведено експертизу зразків товарів №№1-5, за результатами якого складено висновок Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень від 15 вересня 2021 року №1420003202-0078 (далі по тексту -висновок).

В експертному висновку експерт зробив такі висновки:

- відповідно до наданих супровідних документів продукти «Blueberry Juice Concentrate GF», «Plum Juice Concentrate GF», «Cranberry Juice Concentrate GF», «Pomegranate Juice Concentrate GF», «Quince Juice concentrate» являють собою концентровані фруктові соки (заморожені) у розумінні Директиви Ради 2001/112/ЄС зі змінами, відповідають вимогам Зводу правил і норм асоціації виробників соків та нектарів (AIJN), не містять сполук, обмежених до використання Європейським законодавством, у продукті відсутні ГМО, пестициди, патогенні мікроорганізми та алергени.

Відповідно до Директиви Ради 2001/112/ЄС від 20 грудня 2001 року про фруктові соки та деякі подібні продукти, призначені для споживання людиною додання цукру до фруктових соків та концентрованих фруктових соків не передбачено.

- досліджені проби являють собою прозорі, в`язкі однорідні рідини, червоно-коричневого кольору із специфічним ароматом (проба №1), коричневого кольору з ледь відчутним ароматом айви (проба №2), темно- червоні з фіолетовим відтінком рідини з специфічним ароматом та ароматом чорниці і журавлини відповідно (проби №№3-5). У складі проб підтверджено наявність антоціанів (група рослинних барвників характерних, в тому числі й для соків гранату, сливи, чорниці, журавлини); спирту етилового не виявлено;

- за результатами лабораторних досліджень визначені при 20°С у пробах масові частки розчинних сухих речовин та густина при 20°С становлять: проба №1 - 63,4% і 1,331г/см3, проба №2 - 64,6% і 1,321г/см3, проба №3 - 63,8% і 1,313г/см3, проба №4 - 65,0% і 1,316г/см3, проба №5 - 65,0% і 1,325г/см3, що, з урахуванням вимог щодо масової частки розчинних сухих речовин для соків прямого віджиму (від 5,0% до 13,5% для різних видів соків) та густини (від 1,020г/см3 до 1,055г/см3 для різних видів соків), свідчить про концентрування наданих проб соків;

- визначені при 20°С у пробах масові частки розчинних сухих речовин та густина при 20°С становлять: проба №1 - 63,4% і 1,331г/см3, проба №2 - 64,6% і 1,321г/см3, проба №3 - 63,8% і 1,313г/см3, проба №4 - 65,0% і 1,316г/см3, проба №5 - 65,0% і 1,325г/см3, що, з урахуванням вимог щодо масової частки розчинних сухих речовин для соків прямого віджиму (від 5,0% до 13,5% для різних видів соків) та густини (від 1,020г/см3 до 1,055г/см3 для різних видів соків), свідчить про концентрування наданих проб соків.

- вміст різних цукрів (вміст цукру) у пробах №№1-5, виражених як цукроза, розрахований відповідно до додаткової примітки 2 а) до групи 20 УКТ ЗЕД, становить для проб №№1-3 60,2% (°Брікс), 61,4% (°Брікс), 60,7% (°Брікс) відповідно та для проб №№4, 5 - 61,8% (°Брікс); вміст добавки цукру в продуктах товарної позиції 2009 згідно з додатковою приміткою 5 а) до групи 20 УКТ ЗЕД відповідає «вмісту цукру» мінус 13.

Таким чином, виходячи зі змісту висновку вбачається, що імпортовані позивачем товари являють собою концентровані фруктові соки (заморожені) у розумінні Директиви Ради 2001/112/ЄС, до яких не передбачено додавання цукру.

При цьому суд звертає увагу, що експертом не встановлено та не зафіксовано у висновку конкретного вмісту доданого цукру для кожної проби товару в процентному або масовому співвідношенні.

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що імпортовані ДП «Дьолер Україна» концентровані соки містять доданий цукор і мають класифікуватись у відповідних товарних позиціях УКТ ЗЕД із доданим цукром, та, відповідно, не довів правомірність оскаржуваного рішення про визначення коду товару.

В частині посилань відповідача на додаткові примітки до групи 20 УКТ ЗЕД щодо порядку визначення вмісту цукру суд звертає увагу на таке.

Пункт 2(а) додаткових приміток передбачає, що вміст різних цукрів (вміст цукру), виражених як цукроза у продуктах цієї групи, відповідає цифровому показнику рефрактометра при температурі 20° C, помноженому на коефіцієнт 0,95 для продуктів інших товарних позицій. Показник «число Брікса», зазначений у товарній позиції 2009, визначається за цифровим показником рефрактометра при температурі 20°C.

У пункті 5 (а) додаткових приміток зазначено, що вміст добавки цукру в продуктах товарної позиції 2009 відповідає вмісту цукру, зменшеному на зазначену нижче величину, залежно від виду соку, зокрема, для інших фруктових та овочевих соків, включаючи суміші соків, ця величина становить 13.

Таким чином, вміст цукру виводиться розрахунково, виходячи з показника «число Брікса» і, виходячи з наведених правил, будь-який показник вмісту цукру (розрахований як 0,95 х показник «число Брікса»), що буде вищим за 13, призведе до необхідності класифікувати сік у позиції 2009 для соків, що містять доданий цукор.

Разом із цим, показник «число Брікса» у концентрованих соків, якщо здійснювати вимірювання безпосередньо концентрованого соку, буде значним, оскільки після видалення води концентрований сік містить значно більше сухих речовин, що відображає показник «число Брікс».

Тобто, розрахунковий показник доданого цукру буде завжди позитивним для концентрованих соків, а тому класифікація концентрованих соків у призначеній для них товарній позиції буде неможливою, оскільки всі концентровані соки у такому випадку мають класифікуватись у кодах, які передбачають наявність доданого цукру.

Однак, Митний тариф України визначає окремо коди УКТ ЗЕД саме для концентрованих соків та встановлює різні ставки оподаткування ввізним митом для цих концентрованих соків (2%) та соків із наявністю доданого цурку (10%, 5%).

Наведене свідчить, що вказані вище додаткові примітки є некоректними по відношенню до концентрованих соків, оскільки результати розрахунків завжди свідчитимуть про показник вище 13, що унеможливить класифікацію концентрованих соків без доданого цукру. Тому, для концентрованих соків має бути визначена особлива методика визначення доданого цукру.

Крім того, наявність додаткових приміток до групи 20 УКТ ЗЕД щодо визначення вмісту цукру та добавки цукру та здійснення відповідних розрахунків на підставі таких приміток апріорі не свідчить, що в імпортованих соках міститься доданий цукор.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач неправильно класифікував спірні товари за кодами УКТ ЗЕД коди товарів, а саме:

- товар №1 «Концентрований гранатовий сік /Pomegranate Juice Concentrate арт. 2.62178.794» за кодом УКТЗЕД 2009897900;

- товар №2 «Концентрований сік Айви /Quince Juice Concentrate арт. 2.62209.766» за кодом УКТЗЕД 2009897900;

- товар №3 «Концентрований сік Сливи / Plum Juice Concentrate арт. 2.62033.183» за кодом УКТЗЕД 2009897900;

- товар №4 «Концентрований сік Чорниці / Blueberry Juice Concentrate арт.2.62021.766» за кодом УКТЗЕД 2009897900;

- товар №5 «Концентрований сік Журавлини / Cranberry Juice Concentrate арт.2.62042.766» за кодом УКТЗЕД 2009813100.

Таким чином, рішення Київської митниці про визначення коду товару від 27 вересня 2021 року №КТ-UA100000/0082/2021 суперечить експертному висновку за результатами дослідження спірних товарів, не ґрунтується на жодних доказах та не відповідає положенням УКТ ЗЕД, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Що стосується посилання позивача на ввезення ним протягом 2018-2019 років концентрованих соків чорної моркви за кодами, які передбачають 2% ставку ввізного мита, то зазначене не стосується спірних правовідносин.

Частина дванадцята статті 264 Митного кодексу України визначає, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Оскільки у межах спірних правовідносин підставою для відмови у прийнятті митної декларації позивача є прийняття оскаржуваного рішення про визначення коду товару, яке є протиправним та скасоване, суд також визнає протиправною та скасовує картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100340/2021/01033.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов ДП «Дьолер Україна» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Дьолер Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про визначення коду товару від 27 вересня 2021 року №КТ-UA100000/0082/2021.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100340/2021/01033.

4. Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Дьолер Україна» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дочірнього підприємства «Дьолер Україна» (02270, м. Київ, вул. Радосинська, 2; ідентифікаційний код 24918719);

Київська митниця (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код 43997555).

Суддя В.А. Кузьменко