Ухвала

від 15.05.2023 по справі 640/29499/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/29499/21

УХВАЛА

15 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Дьолер Україна» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Дьолер Україна» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати рішення про визначення коду товару від 29.07.2021 № КТ-UA100000/0082/2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує повну сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 405, 00 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання відповідач вказує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням воєнного стану в Україні, урядом було вжиті заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі, здійснення інших видатків тимчасово призупинено, а тому митний орган об`єктивно позбавлений можливості сплати судовий збір. Також, апелянт просить врахувати, зокрема, правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з якою юридична особа не позбавлена права звернутись з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 133 КАС України враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Однак, предметом оскарження в даній справі є рішення про визначення коду товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що виключає можливість застосування п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та необхідність подальшої оцінки майнового критерію.

Отже, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

При цьому, апелянтом також не надано доказів того, що станом на дату вирішення справи по суті в суді апеляційної інстанції його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу на те, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, колегія суддів вважає, що у апелянта було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надання платіжного документу про таку сплату, враховуючи, що апеляційну скаргу було подано ще 11.01.2023.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Дьолер Україна» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.