Рішення

від 28.11.2006 по справі 19/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

28.11.2006                                                                                                  Справа № 19/163

за позовом Заступника військового прокурора Полтавського гарнізону, м.Полтава  в інтересах держави в особі  Міністерства оборони України, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровиробниче підприємство "Полтава", м.Червонозаводське

про стягнення 125370,00 грн.

                                                                             Суддя  Пушко І.І.

Представники:

від позивача: Гомон О.О.,дов. №220/Д-484 від 13.12.2005р., пасп. АА243916 вид.05.05.1996р.

від відповідача:Панченко О.В., дов. від 12.09.06р., Баранюк О.Є., директор

від прокуратури: Хоменко О.М., посв. ;302 вид. 24.09.03р., помічник військового прокурора

          СУТЬ СПРАВИ: Розглядається  позовна заява про стягнення  90266,40 грн. пені, 35103,60 грн. штрафу в зв"язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №246/1/1/05/113-Д від 01.06.2005р. на поставку цукру- піску для державних потреб (далі - договір).

          Відповідач у відзиві проти позову  заперечеує, посилаючись  на те, що поставка цукру в кількості 60 тн на адресу в/ч №1719, м.Сімферополь, не відбулася внаслідок вини замовника, а саме через відсутність коштів у вантажоотримувача на розкредитованому вагону;  на те, що невиконання зобов"язань за договором мало місце внаслідок обставин  непереборної сили -  різкого зростання цін на цукор; а також на те, що при підписанні акту звіріння розрахунків від 30.01.2006р. сторони обумовили припинення дії договору та постачання продукції за ним. Справа прийнята до розгляду суддею Пушко І.І. відповідно до ухвали  про зміну складу суду від 23.10.2006р.

          Вступна та резолютивна частина рішення за згодою представників сторін була оголошена в судовому засіданні 28.11.2006р., а його повний текст  підписано 01.12.2006р.

          Розглянувши матеріали справи, встановив:

          Відповідно до п.1.1 договору від 01.06.2005р., укладеного між сторонами по справі, відповідач (постачальник) зобов"язався  поставити продовольство для потреб позивача  (замовника), а замовник - забезпечити приймання  та оплату продукції в асортименті кількості, у строки і за цінами згідно зі специфікацією.

          Відповідно до п.2.3 договору постачальник зобов"язався здійснити поставку виключно у кількостях, в терміни та за адресами, що зазначені в рознарядці, яка є невід"ємною частною договору (копія в матеріалах справи), в строк до 30.06.2005р. Відповідачем виконано лише зобов"язання щодо поставки цукру відповідно до п.3 рознарядки  в кількості 60 тн, в іншій частині умови договори не виконано, недопоставка складає 140 тн.

          Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за порушення строків поставки за 180 діб з 01.07.2005р. із розрахунку 0,1% від вартості непоставленої продукції (за кожний день прострочення на суму 90266,40 грн.), та штрафу за прострочення поставки  понад 30 діб із розрахунку 7% від вартості  недопоставленої продукції. Підставою позовних вимог  в позовній заяві зазначено п.6.2 договору, який передбачає відповідальність за порушення строків поставки.

          В той же час, в судовому засіданні представниками позивача та прокуратури заявлене усне клопотання про вихід суду за межі позовних вимог в  частині підстав заявленого позову, в зв"язку з необхідністю захисту прав і законних інтересів позивача.

          При розгляді спору по суті господарським судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до п.7 ст.193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язання. Крім  випадків, передбачених законом.

          Відповідно до п.2 ст.218 ГК України, учасник господарських відносин  відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов"язання, якщо не доведе, що  належне виконання зобов"язання  виявилося неможливим внаслідок  дії  непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не  вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов"язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Посилання відповідача на те, що різке підвищення цін на цукор на внутрішньому ринку України у червні 2005 р. є обставиною  непереборної сили, є необгрунтованим, оскільки фактично це посилання є твердженням або про  відсутність  на ринку цукру по ціні, яка була  б економічно  вигідною для відповідача при виконанні  умов договору з позивачем, або про відсутність у відповідача коштів для придбання цукру за ціною, яка зросла,  тобто відповідач посилається на обставини, які за законом не визнаються обставинами непереборної  сили.

          Такі  обставини не віднесені до  форс-мажорних і п. 7.3 договору.

          Крім того, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття ним усіх  залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

          Надані відповідачем докази, зокрема, копія листа від 24.06.2005р. вих. №54, адресованого позивачу, свідчать лише про намагання вирішити питання щодо зміни ціни цукру за договором в сторону її збільшення. Докази вжиття будь-яких інших заходів з метою належного виконання взятих на себе зобов"язань відповідач не надав.

          Підписання акту звірки між сторонами від 19.08.2005р. з зазначенням в ньому, що з моменту підписання акту звірки постачальник втрачає право на поставку продукції не може бути розцінене судом як  обставина, яка звільняє відповідача від відповідальності, оскільки, по-перше, цей акт був підписаний вже після прострочення відповідачем свого зобов"язання, строк виконання якого був  встановлений до 30.06.2005р.; по-друге, зі сторони замовника зазначений акт був підписаний  особами, не наділеними повноваженнями на  внесення змін або розірвання договорів, що підтверджується письмовими поясненнями представника позивача (в матеріалах справи).

          В зв"язку з викладеним, судом не встановлено обставин, які б звільняли  відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов"язань за договором.

          Одночасно судом приймається до уваги, що п.6.2 договору передбачена відповідальність постачальника за порушення строків поставки, тобто за здійснення поставки після встановленого в договорі строку. Відповідальність за відмову від поставки  або не  поставку (недопоставку) продукції передбачена п.6.3 договору   у вигляді штрафу в розмірі 7% вартості  непоставленої (недопоставленої) продукції.

          Відповідач фактично недопоставив позивачу продукцію, визначену п.п.1.2,4 рознарядки, відмовившись від її поставки листом від 24.06.2005р. №54 з посиланням на неможливість поставки за договором внаслідок різкого зростання цін на цукор у червні. За таких обставин підстави для  застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п.6.2 договору відсутні, разом з тим наявні підстави для застосування відповідальності, передбаченої п.6.3 договору.

          За таких обставин, для захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та прокурора про вихід за межі позовних вимог  в частині підстав заявлених вимог  про стягнення штрафних санкцій.

          Посилання відповідача про невиконання зобов"язання в частині поставки цукру відповідно до п.4  рознарядки в/ч А 1719, м.Сімферополь, з вини позивача є необгрунтованим.

          Відповідно до п.2.3 договору, відповідач зобов"язався поставити продукцію за адресою, визначеною в рознарядці, тобто в м.Сімферополь, вул.Запорізька,4, а згідно  з п.5.1.3. договору  зобов"язався письмово, не пізніше ніж за 24 години, повідомити замовника та представника замовника, коли продукція буде представлена для приймання. Докази виконання зазначених зобов"язань відповідач не надав.

          Разом з тим, з листа ТОВ "ТД "Укрбакалія" від 17.06.2005р. №38 (копія в матеріалах справи) вбачається, що згідно заявки відповідача був  завантажений цукром вагон для відправки в/ч А1719 за адресою: м.Сімферополь, вул.Запорізька, 4, але цей вагон не був відправлений в зв"язку з невирішенням питання про його приймання на станції призначення та відсутністю коштів на розкредитовку на рахунку вантажоотримувача.

          Відповідачем зазначені обставини  не спростовані будь-якими доказами. В той же час, обов"язок розвантаження, тобто прийняття продукції покладено на замовника (п.2.5 договору).

          Зазначені обставини визнаються судом такими, що є підставами для зменшення розміру відповідальності відповідача, враховуючи значний розмір штрафу та наявність вини обох сторін у невиконання зобов"язання щодо поставки частини цукру згідно п.4  розрахунки на адресу в/ч А1719, м.Сімферополь. За таких обставин, визнаючи обгрунтованими вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 35102,60 грн., суд вважає за можливе зменшити розмір відповідальності відповідача до 20300 грн. відповідно до п.3 ст.219, п.1 ст.233 ГК України, п.3 ст.83 ГПК України.

           Враховуючи  викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83 (п.п.2,3), 84,85 ГПК  України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровиробниче підприємство "Полтава", 37210, Полтавська область, Лохвицький район, м.Червонозаводське, вул.Правди, 32, р/р 26004100002237, у ПОФ АППБ "Аваль", м.Полтава, МФО 331605, код 31210832:

          - на користь Міністерства оборони України, 03168, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, 6, р/р 35222003003192 ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172, код 00034022 - 20300 грн. штрафу;

-  в доход державного бюджету України на рахунок №31111095600002, банк: ГУДКУ у Полтавській області, отримувач: Управління Держказначейства у м.Полтави, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804;  КБК: 22090200 - 203,00 грн. державного мита;

   - на користь ДП "Судовий інформаційний центр", м.Київ, пл.Перемоги, 44, ЄДРПОУ 30045370, Банк: ВАТ "Банк Універсальний" м.Львів, МФО 325707, рахунок 26002014180001 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати накази при набранні рішенням законної сили.

          3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

          Суддя                                                                                   Пушко І.І.