Ухвала

від 21.10.2022 по справі 160/17017/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17017/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі № 160/17017/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском строку звернення з апеляційною скаргою.

Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали разом з супровідним листом надіслано на адресу заявника апеляційної скарги та отримано 19 серпня 2022 року.

На адресу суду від апелянта надійшло клопотання, до якого на підтвердження спати судового збору додано платіжне доручення та, в якому ставиться питання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою. Зазначене клопотання обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору через введення воєнного стану на території та відсутністю фінансування.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приписами частини 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватись за наявності для цього обґрунтованих підстав.

Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Проаналізувавши аргументи заяви, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.

При цьому жодних доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на обов`язок своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржник суду не надав. Зазначене клопотання обґрунтоване лише введенням воєнного стану в України, заявник посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

Крім того, судом враховуються приписи статті 296 КАС України, якою передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 640/3393/19 від 28 квітня 2021 року, та відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України застосовуються судом в даному випадку.

Отже, колегією суддів враховується відсутність обґрунтованих причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, тому наведене свідчить, що станом на 21 жовтня 2022 року скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Київської митниці про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі № 160/17017/21 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко