Рішення

від 15.09.2022 по справі 205/866/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

15.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/866/22

Номер провадження: 2/205/1613/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання наказу незаконним та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання наказу незаконним та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона, ОСОБА_1 , була прийнята на посаду бухгалтера у Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a> (далі - Відповідач). Однак, 05.01.2022 року зайшовши на сайт порталу Пенсійного фонду України (особистий кабінет) позивач дізналася, що її було звільнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a>, 01.07.2021 року, на підставі п.8 ст. 40 КЗпП, а саме, за «вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу». Отже, позивач вважає, що формулювання причини звільнення у наказі про звільнення є незаконним, оскільки відсутні підстави, передбачені п.8 ст. 40 КЗпП.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду та просити визнати формулювання причини звільнення у наказі про звільнення неправильним, видати новий наказ по підприємству та змінити формулювання причин звільнення на звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України «розірвання трудового договору за власним бажанням» та у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1992 року внести зміни, яким змінити формулювання причин звільнення на підставі ст.38 КЗпП України «розірвання трудового договору за власним бажанням», та вирішити питання про стягнення судових витрат.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник Позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просила суд позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2022 року вирішено витребувати у Відділені поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (місце знаходження: 49019, м. Дніпро, вул.. Павлова, 3/5): 1) відомості щодо факту реєстрації (чи його відсутності) заяви директора ТОВ «Перспектива Днепр» - ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної / кримінальної відповідальності за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника; 2) результати розгляду (за умови їх наявності) заяви директора ТОВ «Перспектива Днепр» - ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної / кримінальної відповідальності за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника.

Ухвалою суду від 06.05.2022 року вирішено витребувати у Відділені поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (місце знаходження: 49112, м. Дніпро, вул. Гаванська, 4): 1) відомості щодо факту реєстрації (чи його відсутності) заяви директора ТОВ «Перспектива Днепр» - ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної / кримінальної відповідальності за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника; 2) результати розгляду (за умови їх наявності) заяви директора ТОВ «Перспектива Днепр» - ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної / кримінальної відповідальності за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від таких учасників справи до суду не надходило.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , також, у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджено, на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a> № 5-К від 23.11.2020 року ОСОБА_1 було призначено на посаду бухгалтера, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , яка була заповнена на ім`я позивача 23.11.2020 року.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було звільнено з займаної нею у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a> посади на підставі п.8 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з вчиненням за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) Пенсійного фонду України, позивачу ОСОБА_1 остання заробітна плата нарахована у квітні 2021 року.

Матеріалами справи підтверджено, що керівникові Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a> позивачем була направлена претензія 12.01.2022 року, в якій вона просить визнати формулювання причини її звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, змінити формулювання причин її звільнення у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1992 року та у наказі по підприємству з «вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу згідно п.8 ст. 40 КЗпП України на «ст.38 КЗпП України розірвання трудового договору за власним бажанням»; направити на адресу: АДРЕСА_1 , наказ по підприємству про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її трудову книжку та надати результати службового розслідування по підприємству відносно неї, а також, повідомити про прийняте рішення у найкоротший термін у письмовому вигляді та направити на електрону адресу. Однак, така претензія позивача була залишена без відповіді.

Матеріалами справи також підтверджено, що до Відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській була направлена ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за вих. № 6534 від 10.05.2022 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання наказу незаконним та його скасування, про витребування доказів, а саме, заяви гр. ОСОБА_2 . Однак, відділенням поліції не виявилось можливим надати такі докази, оскільки відсутні факти, щодо реєстрації такої заяви.

Матеріалами справи також підтверджено, що до Відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області була направлена ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання наказу незаконним та його скасування, про витребування доказів, а саме, заяви гр. ОСОБА_2 .. Однак, згідно даних ІПНП «Цунамі» у період часу з 01.01.2021 року по теперішній час до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших злочинів Відділення поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області будь - яких звернень від гр. ОСОБА_2 у відношенні гр. ОСОБА_1 не надходило.

Так само, не містить відомостей щодо постановлених вироків стосовно позивача по справі.

Оскільки з приводу вказаних обставин щодо формулювання причин звільнення позивача у сторін виник спір, то останній підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.п. 8 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України №9від 06.11.1992року "Про практику розгляду судами трудових спорів", судам належить мати на увазі, що відповідно до п.8 ст.40 КЗпП власник або уповноважений ним орган вправі розірвати трудовий договір з підстав вчинення працівником за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (ст.21 Кодексу України про адміністративні правопорушення), незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання.

Відповідно до ст.148 КЗпП трудовий договір може бути розірвано з зазначених підстав не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду чи дня прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Таким чином, необхідною умовою для звільнення на підставі п.п. 8 ст. 40 КЗпП України, є наявність факту крадіжки, встановленого вироком суду, який набрав законної сили або постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що сам суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

В даному випадку судом не здобуто доказів притягнення позивача до кримінальної чи адміністративної відповідальності за фактом розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника. При цьому позивачем надано докази того, що як органи поліції, які уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна), так і органи досудового розслідування за місцем можливого вчинення вказаного правопорушення (місце роботи), і за місцем реєстрації позивача будь-яких проваджень відносно такої особи з приводу викрадення чи розтрати майна не здійснювали.

У свою чергу відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року, провадження № 61-787св17, викладено правовий висновок про те, що у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Таким чином, суд вимушений констатувати, що підстава, вказана в наказі про звільнення, не може бути застосована до позивача, оскільки судом не встановлено наявності вироку суду чи постанови про накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу за вчинення крадіжки до позивача.

У зв`язку із чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі, визнати формулювання причини звільнення у наказі про звільнення неправильним, видати новий наказ по підприємству та змінити формулювання причин звільнення на звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України «розірвання трудового договору за власним бажанням» та у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1992 року внести зміни, яким змінити формулювання причин звільнення на підставі ст.38 КЗпП України «розірвання трудового договору за власним бажанням».

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, але при цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2022 року між позивачем, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридичний центр Бастіон права» в особі касира - адміністратора Захаровою Т.В.був укладений Договір про надання юридичних послуг № ЮБ-377.

За умовами Договору № ЮБ-377 від 12.01.2022 року виконавець приймає до виконання доручення замовника на надання юридичних послуг, вказаних у цьому договорі, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити надані виконавцем послуги в розмірі, порядку та на умовах, передбаченим цим договором.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Акт про наданих юридичних послуг до Договору № ЮБ-377 від 12.01.2022 року, в якому зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги.

При цьому, згідно акту від 12.02.2022 року про надання правової допомоги до вказаного договору позивачеві було надано такі види правничих послуг із хронометражем та їх відповідною вартістю: 1) правовий аналіз, заснований на вивчені матеріалів та відомостей наданих заявником - 5 годин вартістю 6000 грн. 00 коп.; 2) зустріч для надання консультації - 3 години вартістю 1 350 грн. 00 коп.; 3) складання та подання заяви до держпраці - 2 години вартістю 2 430 грн. 00 коп.; 4) складання та подання заяви до ДПС - 2 годин вартістю 2 430 грн. 00 коп.; 5) складання та подання претензій до роботодавця - 2,5 години вартістю 3 040 грн. 00 коп.; 6) складання та видача замовнику заяви до суду - 1 год. вартістю 4750 грн. 00 коп. Вартість наданих послуг загалом складає 20 000 грн. 00 коп.

Проаналізувавши види фактично наданих адвокатом послуг з правничої допомоги, що зазначені у вказаному акті виконаних робіт від 12.02.2022 року, суд доходить висновку, що обсяг розрахунку розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції, є завищеним.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є визнання наказу незаконним та його скасування.

Зокрема, зі змісту позовної заяви вбачається, що її написання не потребувало від фахівця у галузі права додаткових зусиль та знань, так як наслідок сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить 7 аркушів, 2 (два) з яких фактично займають реквізити учасників справи, прохальна частина позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження, а на інших здебільше наведені норми чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. При цьому, з тексту позову не вбачається яку саме правову позицію, відмінну від тих що є вже сформовані у судовій практиці та які мають бути відомі фахівцям в галузі права, в даному випадку було сформовано надавачем правничої допомоги, у зв`язку із чим правовий аналіз, заснований на вивчені матеріалів та відомостей наданих заявником, складання та подання заяв та претензій протягом такого значного часу, визначеного фахівцем у галузі права, є вочевидь завищеним.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини з розв`язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В даному випадку суд вважає, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому адвокатом об`єму допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та задоволення позовних вимог, обсяг фактично наданої допомоги у вигляді підготовки та подання позову, а також виходячи із засад розумності, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 500 грн. 00 коп. понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. (992 грн. 40 коп. + 992 грн. 40 коп.+496 грн. 20 коп.).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.2,5,10-13,19,76-82, 141,258,259,264,265,273, 354 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a>, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання наказу незаконним та його скасування - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати формулювання причини звільнення ОСОБА_1 у наказі Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a> про звільнення неправильним.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива -Днепр»</a> (місце знаходження: 49020, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 14, к. 509, код ЄДРПОУ 39080565) видати новий наказ по підприємству та змінити формулювання причин звільнення на звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України «розірвання трудового договору за власним бажанням», а у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.12.1992 року внести зміни, якими змінити формулювання причин звільнення на підставі ст.38 КЗпП України «розірвання трудового договору за власним бажанням».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива - Днепр» (місце знаходження: 49020, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 14, к. 509, код ЄДРПОУ 39080565) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 2 977 грн. 20 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива - Днепр» (місце знаходження: 49020, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 14, к. 509, код ЄДРПОУ 39080565) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.