Ухвала

від 09.12.2022 по справі 756/6451/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 756/6451/20

Провадження №6/369/234/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 756/6451/20 за позовом виконавчого комітету Бобрицької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

23 листопада 2022 року заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі № 756/6451/20 строком на 12 місяців, в обґрунтування якої вказав, що рішенням Києво-Святошинського районного суду 15.06.2022 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код ЄДРПОУ 40231944) загальну суму боргу в розмірі 26063,08 грн. (двадцять шість тисяч шістдесят три гривні 08 копійок) Можливості сплатити стягнуті кошти в повній мірі одним платежем на даний час немає, просить суд врахувати скрутне матеріальне становище, а також ту обставину, що ОСОБА_1 має постінфарктний атеросклеротичний кардіоскоероз, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

08 грудня 2022 року представником Бобрицької сільської ради, адвокатом Зінченком К.М., через канцелярію суду подані заперечення проти заяви ОСОБА_1 , у яких представник просить відмовити заявнику у задоволенні його прохання.

У судове засідання 08.12.2022 року сторони не з`явилися, причине неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду заяви повідомили належним чином.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується заява

До Оболонського районного суду міста Києва звернувся виконавчий комітет Бобрицької сільської ради з цивільним позовом до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код ЄДРПОУ 40231944) загальну суму боргу в розмірі 79613 грн. 60 коп. (сімдесят дев`ять тисяч шістсот тринадцять гривень 60 копійок). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі № 756/4114/18, яке набрало законної сили 05 січня 2020 р., визнано укладеним з 06 квітня 2015 р. Договір про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бобриця між виконавчим комітетом Бобрицької сільської ради та ОСОБА_1 , проте свої зобов`язання відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 січня 2021 р. цивільна справа передана на розгляд Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.03.2021 справа прийнята до розгляду суддею Усатовим Д.Д.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області № 309 від 08.09.2021 щодо повторного автоматичного розподілу справи № 756/6451/20 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.09.2021 вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.09.2021 справа прийнята до розгляду суддею Янченком А.В.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області 15.06.2022 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Бобрицької сільської ради (код ЄДРПОУ 40231944) загальну суму боргу в розмірі 26063,08 грн. (двадцять шість тисяч шістдесят три гривні 08 копійок).

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі № 916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що на сьогоднішній день він має скрутне матеріальне становище та перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії військового стану, а станом на день подачі заяви про розстрочення виконання судового рішення ТОВ «Фірма Єдина Європа» не відновила свою фактичну діяльність. Також ОСОБА_1 зауважує про незадовільний стан здоров`я та перенесену ним 02 лютого 2022 р. операцію щодо протезування біологічного аортального клапана. На підтвердження своїх аргументів відповідач надав копію «Выписной эпикриз из истории болезни № 0553/22», виданої ДП «Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України» (без вихідних реквізитів) та копію наказу ТОВ «Фірма Єдина Європа» від 01.03.2022 № 02-В/22 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати», у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

Письмовий доказ «Выписной эпикриз из истории болезни № 0553/22» не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки в Україні такого медичного документа не існує.

Епікриз це судження про стан пацієнта, про діагноз, причини виникнення і розвитку хвороби, про обґрунтування та результати лікування. Епікриз формується після завершення лікування або на певному його етапі і є складовою медичної карти хворого. Медична карта стаціонарного хворого має певну форму первинної облікової документації (форма № 003/о), яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21 січня 2016 року № 29).

Форма письмового доказу «Выписной эпикриз из истории болезни № 0553/22» не відповідає формі первинної облікової документації (форма № 003/о), а зміст цього доказу не відповідає Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № ____», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 662/20975.

Перебування відповідача у тривалій відпустці без збереження заробітної плати у ТОВ «Фірма Єдина Європа» також не може бути розцінено судом як належний доказ, враховуюче наступне. По-перше, зміст наказу не відповідає стилістичній формі документа (зазначено поспіль два незв`язаних між собою дієслова «Встановити» та «Надати»), проте не зазначено посади відповідача в цьому підприємстві та термін дії наданої йому відпустки без збереження заробітної плати. По-друге, підставою для надання відпустки без збереження заробітної плати (згідно наказу) є заява ОСОБА_1 (тобто відповідач добровільно пішов в таку відпустку). По-третє, ОСОБА_1 є засновником та єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Фірма Єдина Європа» (тобто директор цієї юридичної особи перебуває в трудовій залежності від відповідача).

Крім того, відповідач ніяк не доводить про відсутність інших джерел його доходу.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 08 грудня 2022 р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником 2 об`єктів житлової нерухомості, 16 об`єктів нежитлової нерухомості, 5 земельних ділянок, а саме:

два об`єкта житлової нерухомості у м. Лубни Полтавської області житловий будинок площею 106,7 м? та 2-х кімнатна квартира площею 53,35 м?;

одинадцять машино-місць загальною площею 158,9 м? за адресою: АДРЕСА_1 , гаражі №№ 1, 2, 3, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 27, 28;

п`ять груп нежитлових приміщень загальною площею 3852,1 м? за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №№ 3, 7, 13, 18, 26;

п`ять земельних ділянок загальною площею 29,5598 гектар для ведення індивідуального садівництва, з яких дві земельні ділянки (площею 14,6201 га та площею 14,5805 га) перебувають у довгостроковій оренді (до 31.12.2026) у ТОВ «КИЇВХЛІБ АГРО».

Перелік належного відповідачу нерухомого майна не є вичерпним, оскільки останній реєструє не все належне йому нерухоме майно. Зокрема, 06 квітня 2015 року Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Київській області була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації (реєстр. № КС142150960631), а саме садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до зазначеної декларації, ОСОБА_1 (відповідач) є замовником будівництва новозбудованого садового будинку загальною площею 402,5 м?. Ці обставини встановлені заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 грудня 2019 р. у справі № 756/4114/18, яке набрало законної сили 05 січня 2020 р. Разом з цим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 садового будинку в селі Бобриця.

Крім того, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є засновником та бенефіціаром чотирьох юридичних осіб, які не перебувають в стані припинення, а саме:

Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «ЛОВДІ» (код 23558615);

ТОВ «ЗВ`ЯЗОК ПЛЮС» (код 36136834);

ТОВ «КОМПАНІЯ ЄДИНА ЄВРОПА» (код 37192151);

ТОВ «ФІРМА ЄДИНА ЄВРОПА» (код 37146304).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення у цивільній справі № 756/6451/20 за позовом виконавчого комітету Бобрицької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі № 756/6451/20 за позовом виконавчого комітету Бобрицької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено: 13.12.2022 року.

Суддя А.В. Янченко