Рішення

від 05.12.2022 по справі 455/236/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/236/21

Провадження № 2/455/276/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

за участю прокурора Гавриляка Т.М.,

представника позивача Чубика Т.В.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Слотило Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Затварського А.В., в інтересах держави в особі: Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином) витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

23.02.2021 заступник керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області 42840,70 грн. шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином)витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вироком Старосамбірського районного суду від 20.03.2019, який набрав законної сили 22.04.2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього обов`язки передбачені п.п.1,2 ст.76 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 вересня 2017 року приблизно о 16 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи саморобним вантажним автомобілем на базі «ГАЗ-66» в салоні якого перевозив пасажирів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухаючись в напрямку до с.Ясениця-Замкова Старосамбірського району Львівської області, а саме під`їжджаючи до регульованого залізничного переїзду обладнаного пристроями переїзної сигналізації, не здійснивши зупинку транспортного засобу перед ним та заздалегідь не переконавшись у безпечності здійснення проїзду через вказаний залізничний переїзд, виїхав на вказаний залізничний переїзд, де здійснив зіткнення з електропоїздом сполучення «Львів-Сянки». Вищевказані порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого пасажири із автомобіля ОСОБА_1 отримали наступні тілесні ушкодження, а саме : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження які є небезпечними для життя в момент заподіяння та внаслідок даної ДТП перебували на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня», в подальшому відповідно до рішення Старосамбірської районної ради №603 від 13.12.2019 року в Комунальному некомерційному підприємстві Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня».Вартість перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні становить 16 597,13 грн., Вартість перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні становить 26 243,57 грн. В добровільному порядку відповідач не відшкодував завдані збитки. Тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області 42840,70 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 року справа передана для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 01.04.2021 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні прокурор Самбірської місцевої прокуратури Гавриляк Т.М позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області Бущак В.Є. у судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій зазначив, що проти позовних вимог не заперечує, просить проводити розгляд справи у відсутності представника Старосамбірської міської ради.

Представник Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради « Старосамбірська районна лікарня» Чубик Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Слотило Р.В.в судовому засіданні проти позову заперечили. Свої заперечення мотивують тим, що неправильно зроблений розрахунок вартості одного ліжкодня за II півріччя 2017 року, тому що даний розрахунок зроблений за півріччя, а не за один місяць, як передбачає абз.2 п.2 Порядку обчислення фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993р., а саме: визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко- день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обланання. Окрім цього, в даному розрахунку пораховані видатки на предмети, матеріали, обладнання та тверде паливо, що суперечить вищевказаному Порядку. Тим більше, що опалювальний сезон розпочинається з 15 жовтня поточного року, а хворі лікувалися з 30 вересня по 13 жовтня. Крім того вказує, що в комунальному некомерційному підприємстві Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» відсутній наказ про створення відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Відсутність наказу про створення відділення анестезіології та інтенсивної терапії у комунальному некомерційному підприємстві Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» - свідчить про фактичне не існування даного відділення, а так і відсутнє юридичне лікування хворих у даному відділенні. З огляду на наведене просять суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що вироком Старосамбірського районного суду від 20.03.2019, який набрав законної сили 22.04.2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього обов`язки передбачені п.п.1,2 ст.76 КК України. (а.с.10-13).

Вказаним вироком встановлено, що 30 вересня 2017 року приблизно о 16 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи саморобним вантажним автомобілем на базі «ГАЗ-66» в салоні якого перевозив пасажирів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухаючись в напрямку до с.Ясениця-Замкова Старосамбірського району Львівської області, а саме під`їжджаючи до регульованого залізничного переїзду обладнаного пристроями переїзної сигналізації, не здійснивши зупинку транспортного засобу перед ним та заздалегідь не переконавшись у безпечності здійснення проїзду через вказаний залізничний переїзд, виїхав на вказаний залізничний переїзд, де здійснив зіткнення з електропоїздом сполучення «Львів-Сянки». Вищевказані порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди,внаслідок якої пасажири автомобіля ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.

Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся.

Як вбачається з листа комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» від 02.10.2018 №1544 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезії та інтенсивної терапії та хірургічному відділенні КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» з 30.09.2017 по 13.10.2017. Вартість перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні за період з 30.09.2017 по 13.10.2017 становить 16 597,13 грн.(а.с. 17).

Згідно листа Комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» від 02.10.2018 №1543 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезії та інтенсивної терапії та хірургічному відділенні КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» з 30.09.2017 по 13.10.2017. Вартість перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні за період з 30.09.2017 по 13.10.2017 становить 26 243,57 грн.(а.с.15).

Згідно рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області №82 від 26.01.2021 року змінено засновника комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради « Старосамбірська районна лікарня» шляхом виключення із складу засновників Старосамбірської районної ради ( код ЄДРПОУ 22421593) та включення Старосамбірської міської ради (код ЄДРПОУ 04055995) до складу засновників. Змінено найменування КНП СМР «Старосамбірська РЛ» на повна назва комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня». Затверджено Статут КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» ( а.с.21).

Відповідно до ч. 3ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За ч. 4ст. 56 ЦПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимогст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно дост. 23 Закону України «Про прокуратуру»є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зіст. 89 Бюджетного кодексу Українивидатки на фінансування лікарні широкого профілю здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України(даліЦК України) передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульовано статтею 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Згідно з частиною першоюстатті 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною третьоюстатті 1206 ЦК Українипередбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом наведеної норми матеріального права обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається з п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.78 ЦПК України суд небере доуваги докази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування.

Згідно ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає за необхідне зазначити, що вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин. Але суд розглядає цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності і не повинен безпосередньо брати участь у зборі доказів.

При цьому слід зазначити, що в судовому засіданні, суд у відповідності до ст.221 ЦПК України роз`яснював учасникам справи їхні процесуальні права та обов`язки, в тому числі положення ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідно до вимог якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, положення ч.5 ст.81 ЦПК України відповідно до якої докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, положення ч.1 ст.83 ЦПК України відповідно до якої сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, положення ч.1 ст.84 ЦПК України відповідно до якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Своїми процесуальними правами сторони розпорядились на власний розсуд.

Оскільки, між протиправними діями відповідача та перебуванням потерпілих на лікуванні в медичному закладі є причинний зв`язок, що доведено належними та допустимими доказами, відтак, то суд вважає, що є усі достатні правові підстави для відшкодування витрат з відповідача на стаціонарне лікування потерпілих в медичному закладі.

При цьому, суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що сума витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, є необґрунтованою.

Так,прокурором долученодо позовноїзаяви вказанівищелистиКомунального закладуСтаросамбірської районноїради «Старосамбірськацентральна районналікарня» від02.10.2018№1543та №1544 із розрахунками вартості фактичних витрат понесених КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» на лікування потерпілих.

На противагу цьому відповідачем не надано жодних інших розрахунків та доказів, які б спростовували зазначений прокурором розмір витрат та свідчили б про їх необґрунтованість.

Враховуючи наведені норми ЦПК України суд зазначає, що саме посилання відповідача на неправильність проведення розрахунку вартості одного ліжко-дня без зазначення такого розрахунку та подання належних і допустимих доказів на його обґрунтування, не може слугувати достатньою підставою для відмови в позові.

Щодо доводів відповідача про відсутність наказів у комунальному некомерційному підприємстві Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» про створення відділення анестезіології та інтенсивної терапії, то суд такі відхиляє, оскільки дані обставини не спростовують фактичних витрат понесених КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» на лікування потерпілих та факту надання медичної допомоги потерпілим у вказаному закладі, що потягло за собою і витрати на їх лікування.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, враховуючи, що внаслідок спричинення ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень в результаті ДТП, останні перебували на стаціонарному лікуванні і доведений причинний зв`язок між протиправними діяннями ОСОБА_1 та перебуванням потерпілих на стаціонарному лікуванні у Комунальному закладі Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» (на час розгляду справи комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»), сумарна вартість якого становить 42840,70 гривень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими.

Таким чином, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Затварського А.В., в інтересах держави в особі: Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (злочином) витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 , на користь Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області (до місцевого бюджету, на рахунок UA 568999980314050544000013909, відкритий в УДКСУ у Львівській області, МФО 899998, ЗКПО 38008294, код платежу 24060300) шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі42840(сорокдві тисячівісімсот сорок)гривень 70копійоквитрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )жителя АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дняскладення повногосудового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачі:

Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, місцезнаходження: м. Старий Самбір, вул.Л. Галицького, 35, Самбірського району Львівської області ЄДРПОУ 04055995;

Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» місцезнаходження: м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 86, Львівської області, ЄДРПОУ 01997297;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) житель АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 13.12.2022.

Суддя А.В.Кушнір