Постанова

від 21.07.2023 по справі 455/236/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/236/21 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір А.В.

Провадження № 22-ц/811/78/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року в справі за позовом заступника керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування осіб, які потерпіли від кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року заступник керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, Комунального некомерційного підприємства (далі КНП) Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області 42840,70 грн. витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 20 березня 2019 року, який набрав законної сили 22 квітня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1,2 ст.76 КК України.

Вироком суду встановлено, що 30 вересня 2017 року, близько 16 год. 35 хв., ОСОБА_1 , керуючи саморобним вантажним автомобілем на базі «ГАЗ-66», в салоні якого перевозив пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рухаючись в напрямку до с. Ясениця-Замкова Старосамбірського району Львівської області, під`їжджаючи до регульованого залізничного переїзду, обладнаного пристроями переїзної сигналізації, не здійснивши зупинку транспортного засобу перед ним та заздалегідь не переконавшись у безпечності здійснення проїзду через вказаний залізничний переїзд, виїхав на залізничний переїзд, де здійснив зіткнення з електропоїздом, сполученням «Львів-Сянки», внаслідок чого потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження і перебували на стаціонарному лікуванні в Старосамбірській центральній районній лікарні, вартість перебування яких становила: 16597,13 грн. ОСОБА_2 , та 26243,57 грн. ОСОБА_3 , що в загальному становило 42840,70 грн. витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, які в добровільному порядку відшкодовані не були.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьСтаросамбірської міської ради Самбірського району Львівської шкоду, завдану кримінальним правопорушенням,в сумі 42840 грн. 70 коп.витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 2270 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог покликається на те, що прокурор, звертаючись до суду з таким позовом, повинен був обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, однак, ні в позові, ні під час судового розгляду не обґрунтовано підстави для представництва громади, від імені якої діє Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області.

Зазначає, що відповідно до Статуту, КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» є самостійною юридичною особою, що підпорядковується Старосамбірській міській раді, майно лікарні є власністю Старосамбірської об`єднаної територіальної громади, від імені якої діє Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області.

Звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні компетентні органи, а не прокурор, який не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Наголошує, що невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, згідно з ч.4 ст.56 ЦПК України, має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 ЦПК України, власне, до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року в справі №912/2385/18.

Окрім того, зазначає, що розрахунок вартості одного ліжко дня є неправильним, оскільки проведений за півріччя, а не за один місяць, як передбачено абз.2 п.2 Порядку обчислення фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року.

Зауважує, що в КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» відсутній наказ про створення відділення анестезіології та інтенсивної терапії, дана обставина свідчить про те, що такого відділення у лікарні не існує, а відтак, відсутнє юридичне лікування хворих у даному відділені.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.07.2023 року, є дата складення повного судового рішення 21.07.2023 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 20 березня 2019 року, який набрав законної сили 22 квітня 2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1,2 ст.76 КК України (а.с.10-13).

Згідно з вироком суду, 30 вересня 2017 року, близько 16 год. 35 хв., ОСОБА_1 , керуючи саморобним вантажним автомобілем на базі «ГАЗ-66», в салоні якого перевозив пасажирів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рухаючись в напрямку до с. Ясениця-Замкова Старосамбірського району Львівської області, під`їжджаючи до регульованого залізничного переїзду, обладнаного пристроями переїзної сигналізації, не здійснивши зупинку транспортного засобу перед ним та заздалегідь не переконавшись у безпечності здійснення проїзду через вказаний залізничний переїзд, виїхав на залізничний переїзд, де здійснив зіткнення з електропоїздом, сполученням «Львів-Сянки», внаслідок чого потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тяжкі тілесні ушкодження.

У листі комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» від 02.10.2018 року №1543 (а.с.15) вказано, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у названому медичному закладі з 30.09.2017 року по 13.10.2017 року (карта стаціонарного хворого 5363). За час перебування потерпілого у відділенні анестезії та інтенсивної терапії з 30.09.2017 року по 09.10.2017 року фактичні видатки лікарні склали 24846,93 грн., згідно з розрахунком: вартість одного ліжко дня у даному відділенні за 2017 рік (2760,77 грн.) * 9 днів перебування у відділенні. За час перебування потерпілого в хірургічному відділенні з 09.10.2017 року по 13.10.2017 року фактичні видатки лікарні склали 1396,64 грн., згідно з розрахунком: вартість одного ліжко дня у даному відділенні за 2017 рік (349,16 грн.) * 4 дні перебування у відділенні.

У листі комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» від 02.10.2018 року №1544 (а.с.17) вказано, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у названому медичному закладі з 30.09.2017 року по 13.10.2017 року (карта стаціонарного хворого 5362). За час перебування потерпілого у відділенні анестезії та інтенсивної терапії з 30.09.2017 року по 05.10.2017 року фактичні видатки лікарні склали 13803,85 грн., згідно з розрахунком: вартість одного ліжко дня у даному відділенні за 2017 рік (2760,77 грн.) * 5 днів перебування у відділенні. За час перебування потерпілого в хірургічному відділенні з 05.10.2017 року по 13.10.2017 року фактичні видатки лікарні склали 2793,28 грн., згідно з розрахунком: вартість одного ліжко дня у даному відділенні за 2017 рік (349,16 грн.) * 8 днів перебування у відділенні.

Відповідно до рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області №82 від 26.01.2021 року змінено засновника комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», шляхом виключення із складу засновників Старосамбірської районної ради та включення Старосамбірської міської ради до складу засновників. Змінено найменування: комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» ( а.с.21).

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульованостаттею 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 1206 ЦК України,особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом наведеної норми матеріального права, обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілого, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»,питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання»встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться, виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

З урахуванням наведених вище норм матеріального права та встановлених обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем витрат на лікування потерпілих від вчиненого ним кримінального правопорушення.

Разом з тим, стягувана сума відшкодування визначена судом неправильно.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач в якості доказу долучив вказані вище листи комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» від 02.10.2018 №1543 та №1544, в яких надано інформацію про те, що вартість одного ліжко-дня у відділенні анестезії та інтенсивної терапії становить 2760,77 грн., а вартість одного ліжко-дня у хірургічному відділенні становить 349,16 грн. Зважаючи на кількість днів перебування на стаціонарному лікуванні двох потерпілих, загальні витрати становили 42840,70 грн.

Визначаючи розмір відшкодування, суд першої інстанції не звернув уваги на надану КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» інформацію в листі (на запит адвоката Слотило Р.В.) №176 від 21.02.2022 року про те, що в таблиці розрахунку вартості одного ліжко-дня у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії за друге півріччя 2017 року, при комп`ютерному наборі допущено технічну помилку, а саме: замість надрукованої в таблиці суми 2760,77 грн., вважати правильною суму 276,07 грн. (а.с.107).

Отже, загальна сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 становить: 4706,24 грн., з яких: перебування у відділенні анестезії та інтенсивної терапії становить 1656,42 грн. (276,07 грн. * 6 л/д = 1656,42 грн.), а в хірургічному відділені 2793,28 грн. (349,16 грн. * 8 л/д = 2793,28 грн.) та використання лікарняних медикаментів на суму 256,54 грн.

Загальна сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 становить 4243,75 грн., з яких: перебування у відділенні анестезії та інтенсивної терапії становить 2760,70 грн. (276,07 грн. * 10 л/д = 2760,70 грн.), а в хірургічному відділені 1396,64 грн. (349,16 грн. * 4 л/д = 1396,64 грн.) та використання лікарняних медикаментів на суму 86,41 грн.

Всього на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» витрачено коштів на загальну суму 8949,99 грн.

Інші лікарські засоби на лікування вищезгаданих хворих були придбані ними за власні кошти.

Розмір вказаних витрат на лікування потерпілих на загальну суму 8949,99 грн. підтверджений (уточнений) КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» (а.с.107) і доказів на спростування такої інформації учасниками справи не надано.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині визначення розміру присудженого з відповідача відшкодування необхідно змінити, зменшивши його з 42840 грн. 70 коп. до 8949 грн. 99 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що в КНК Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» відсутній наказ про створення відділення анестезіології та інтенсивної терапії, а тому відсутнє юридичне лікування хворих у даному відділені, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що відділення анестезіології та інтенсивної терапії перейменоване з відділення реанімації у 2004 році, відповідно наказ про створення не міг існувати, відтак, доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

В частині доводів апелянта щодо представництва прокуратури у спірних правовідносинах, то колегія суддів виходить з наступного.

За ч.4 ст.56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст.131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18 (провадження №12-72гс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

До аналогічного висновку дійшла також колегія суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 29.04.2020 року по справі №727/14197/18.

КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» є комунальним унітарним некомерційним, неприбутковим підприємством, що надає послуги первинної та вторинної/спеціалізованої медичної допомоги, та вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я. Підприємство засноване на базі майна, що є у власності Старосамбірської міської ради та фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, розпорядником якого з питань надання медичної допомоги населенню є Старосамбірська міська рада.

Старосамбірською міською радою Самбірського району Львівської області та КНП Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» не було вжито жодних заходів щодо стягнення суми затрачених коштів на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, тому прокурор, діючи в межах наданих йому повноважень, підставно звернувся до суду з означеним позовом.

Статтями 12, 14, 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що охорона здоров`я один з пріоритетних напрямків державної діяльності. Реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи державної влади, а безпосередньо охорону здоров`я населення забезпечують лікувально-профілактичні, санаторно- профілактичні та інші заклади. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у комунальній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно зі ст.18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоровя», фінансове забезпечення охорони здоровя може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоровя, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоровя та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Відповідно до п.п. «а» п.3 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).

Витрати на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення відповідач добровільно не відшкодував. У звязку з цим, неповернення затрачених бюджетних коштів на лікування потерпілих від кримінального правопорушення порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади.

Отже, доводи апеляційної скарги лише частково спростовують висновки суду першої інстанції по суті вирішення даної справи, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити частково.

Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України та з урахуванням наслідків розгляду справи апеляційним судом часткового задоволення позовних вимог прокурора (21%), оскаржуване рішення необхідно змінити і в частині визначення розміру стягуваного з відповідача в дохід держави судового збору за подання позовної заяви, шляхом його зменшення до 476 грн. 70 коп.

В іншій частині підстав для зміни чи скасування рішення суду немає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у даній категорії справ, понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового з бору за подання апеляційної скарги у розмірі 2689 грн. 95 коп., пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено за наслідками розгляду справи апеляційним судом, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року в частині визначення розміру відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користьСтаросамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, змінити, зменшивши його до 8949 гривень 99 копійок.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 05 грудня 2022 року в частині визначення розміру судового збору за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави, змінити, зменшивши його до 476гривень 70копійок.

В решті рішення суду залишити без змін.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2689 гривень 95 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 21 липня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич