Постанова

від 08.12.2022 по справі 445/601/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 445/601/21 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/811/63/22 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання Юзефович Ю.І.,

з участю представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представника позивачів адвоката Медика О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованість по заробітній платі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

в березні 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просили:

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області видати наказ про продовження безстрокового трудового договору з ОСОБА_3 на займаній посаді директора Народного дому с. Підгайчики та внести відповідний запис у трудову книжку працівника;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області видати наказ про продовження безстрокового трудового договору з ОСОБА_4 на займаній посаді художнього керівника Народного дому с. Підгайчики та внести відповідний запис у трудову книжку працівника;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 04 січня 2021 по 30 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації на займаній посаді директора Народного дому с. Підгайчики;

- зобов`язати Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 04 січня 2021 по 30 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації на займаній посаді художнього керівника Народного дому с. Підгайчики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Золочівської районної ради від 10 грудня 2020 року № 18 «Про передачу закладів культури із спільної власності територіальних громад Золочівського району Львівської області у комунальну власність органів місцевого самоврядування» народний дім с.Підгайчики Золочівського району із наявною штатною чисельністю виведено зі структури Відділу культури, молоді та спорту Золочівської районної державної адміністрації та передано відповідачу Глинянській міській раді Львівського району Львівської області. Згідно із пунктом 1 Наказу Відділу культури, молоді та спорту Золочівської РДА від 28 грудня 2021 року № 72 «Про передачу бюджетних установ закладів культури та їх майна у комунальну власність органів місцевого самоврядування» з 31 грудня 2020 року у комунальну власність Глинянської міської територіальної громади Львівського району Львівської області передано бюджетні установи закладів культури, бібліотеки-філії та народні доми з наявною штатною чисельністю та їх майно, що знаходяться на території міської ради і забезпечують їм потреби, у тому числі Народний дім с. Підгайчики. Відповідно до пункту 3 рішення сесії Глинянської міської ради від 23 грудня 2020 № 117 «Про бюджет Глинянської міської територіальної громади Львівського району на 2021 рік», вирішено забезпечити фінансування з міського бюджету Глинянської міської територіальної громади бюджетних установ, визначених в переліку Додатку 7, в який входить, у тому числі, Народний дім с. Підгайчики. Відповідно до пункту 3 рішення Золочівської районної ради від 24 грудня 2020 року № 24 з урахуванням змін до Бюджетного кодексу України в частині перерозподілу повноважень між бюджетами, було передбачено забезпечити передачу фінансування з районного бюджету місцевим бюджетам, визначених у додатку № 5, у тому числі, Глинянській територіальній громаді на Народний дім с. Підгайчики. Згідно з Актом приймання-передавання особових справ і трудових книжок, т.в.о. начальника Відділу культури, молоді та спорту Золочівської РДА Стельмахом А.Ю. 27 січня 2021 року передано начальнику Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області особову справу та трудову книжку працівника Народного дому с.Підгайчики ОСОБА_5 . Від приймення переданих Відділом культури, молоді та спорту Золочівської РДА особової справи та трудової книжки ОСОБА_4 відповідач відмовився. Отже, зважаючи на те, що Глинянська міська рада взяла на себе повні, без будь-яких обмежень, зобов`язання в частині утримання та фінансування народного дому с.Підгайчики шляхом виведення його з підпорядкування колишнього відділу культури Золочівської РДА в підпорядкування Глинянської міської ради в особі її відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) без ліквідації чи реорганізації народного дому, така, відповідно, взяла на себе зобов`язання щодо продовження трудових договорів з позивачами. Разом з тим, останні не переведені і з початку 2021 року заробітна плата, незважаючи на бюджетні призначення, позивачам не виплачувалася.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованість по заробітній платі та моральної шкоди задоволено частково.

Зобов`язано Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 04 січня 2021 по 30 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації на займаній посаді директора Народного дому с. Підгайчики.

Зобов`язано Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області виплатити ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 04 січня 2021 по 30 березня 2021 року, виходячи з розрахунку розміру середньомісячної заробітної плати за 2020 рік у Відділі культури, молоді і спорту Золочівської районної державної адміністрації на займаній посаді художнього керівника Народного дому с.Підгайчики.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2022 року стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області на користь держави судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року оскаржив в апеляційному порядку Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, подавши в січні 2022 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в повній його частині. Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути на рахунок Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області кошти виплачені на виконання оскаржуваного рішення, в допущеній до негайного виконання частині.

Аналіз змісту апеляційної скарги свідчить, що рішення суду першої інстанції оскаржується повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що дія трудових договорів, укладених між позивачами (з кожним окремо) та Золочівським відділом з питань культури, молоді та спору Золочівської РДА є продовженою, внаслідок передання відповідачу майна Народного дому с. Підгайчики, який був робочим місцем позивачів, адже Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області не є правонаступником Золочівського відділу з питань культури, молоді та спору Золочівської РДА, оскільки такий утворено у зв`язку з переходом одного району в інший, а не внаслідок утворення нового ОТГ. Позивачка ОСОБА_6 добровільно відмовилась написати заяву про її перевід з Золочівського відділу з питань культури, молоді та спору Золочівської РДА до Відділ освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, а проти переводу ОСОБА_4 , останній заперечував. Відтак, за даних обставин не має місце продовження дії трудових договорів, укладених з позивачами. Відсутність порушень трудового законодавства щодо позивачів встановлена також судовим рішення у справі № 445/1033/21, яке заявник вважає преюдиційним у справі, що переглядається.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів та представників сторін, які звились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судових рішень в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції,колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною четвертою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як зазначено в пункті 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №465/7405/17 (провадження № 61-11389св21) викладено такий висновок: «Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів та, встановивши, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства та не залучив усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові з цих підстав».

Встановивши, що позов заявлений не до всіх належних відповідачів та відсутні визначені процесуальним законом підстави для залучення співвідповідача у справі, суд відмовляє у позові (див. постанову Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 504/1904/18 (провадження № 61-19093св21)).

Установивши, що предметом позову є визнання продовженими, укладених з позивачами трудових договорів, та стягнення із правонаступника роботодавця позивачів ненарахованої та невиплаченої за новим місцем праці заробітної плати, проте не залучивши до участі у справі усіх належних відповідачів, а саме Відділ культури, молоді та спорту Золочівської РДА або його правонаступника, з яким позивачі мали укладені трудові договори, при відсутності доказів їх припинення на підставах визначених КЗпП України, суд першої інстанції, за наявного суб`єктного складу, визначеного позивачами, безпідставно розглянув спір по суті (надавши оцінку підставам та предмету позову), тим самим вирішивши питання про права та обов`язки фактичного (належного) роботодавця позивачів, та змінивши правовідносини з ним з настанням відповідних наслідків, питання про залучення якого, як співвідповідача, позивачами в суді першої інстанції не ставилось, а місцевим судом, не ініціювалось.

Близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 456/2321/18 (провадження № 61-1380св22).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Оскільки у позові необхідно було відмовити саме з цих процесуальних підстав, решта доводів апеляційної скарги по суті спору не оцінюються та не переглядаються.

При цьому позивачі не позбавлені права захистити свої права шляхом пред`явлення у встановленому законом порядку позову до усіх належних відповідачів.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки під час апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України), колегія суддів приходить до висновку, що таке слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, оскільки допущені порушення не можуть бути усунуті судом апеляційної інстанції, відповідно до його процесуальних (функціональних) можливостей, визначених процесуальним законом.

Щодо додаткового рішення.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Тобто додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору та не може існувати окремо від нього.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 923/631/15, від 23 січня 2020 року у справі № 927/229/19.

Відтак, додаткове рішення не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 923/631/15, від 23 січня 2020 року у справі № 910/20089/17, від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року № 910/17345/20).

Отже, з огляду на результати розгляду апеляційної скарги, поданої на основне рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду від 03 серпня 2022 року також слід скасувати.

Щодо повороту виконання рішення.

Відповідно дочастини першоїстатті 444ЦПК Українисуд апеляційноїчи касаційноїінстанції,приймаючи постанову,вирішує питанняпро поворотвиконання,якщо,скасувавши рішення(визнавшийого нечинним),він: 1)закриває провадженняу справі; 2)залишає позовбез розгляду; 3)відмовляє впозові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно зчастиною другоюстатті 445ЦПК Україниу справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Враховуючи категорію спору у справі, що переглядається, з огляду на те, що під час апеляційного перегляду не встановлено, що оскаржуване рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача, підстави для повороту виконання рішення відсутні.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору за пред`явленими позовними вимогами, колегія суддів приходить до висновку, що Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 3 405,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 256, 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року та додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 серпня 2022 року скасувати, та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованість по заробітній платі та моральної шкоди відмовити.

В задоволенні заяви Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області про поворот виконання рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року відмовити.

Компенсувати Відділу освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров`я, соціальних послуг (захисту) Глинянської міської ради Львівського району Львівської області за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2022 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В.Ніткевич