Номер провадження: 22-ц/813/8507/22 Головуючий у 1-й інстанції: Науменко А.В.
Єдиний унікальний номер судової справи:522/17713/20 Доповідач Базіль Л. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) - Базіль Л.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Полікарпової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу адвоката Бойко Наталії Іванівни, яка діє від імені ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2022 року, ухваленого у складі судді Науменко А.В. зі складенням повного тексту судового рішення 20.06.2022 року у цивільній справі №522/17713/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ламберт до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ламберт звернулося до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 04.08.2017 року між позивачем та ТОВ МРІЯ, Виробничим кооперативом РУБІН-89, Приватним підприємством МАЛЕКС, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про встановлення земельного сервітуту (далі - Договір), що посвідчений приватним нотаріусом.
Пунктом 1.1. Договору закріплено, що земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,3038 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:14:004:0040.
За умовами п.3.1 Договору за встановлення сервітуту, сервітуарії зобов`язуються здійснювати оплату на користь власника в розмірі 1690 грн. з урахуванням ПДВ в місяць. Вказана сума сплачується кожним сервітуарієм порівну, тобто кожен сервітуарій зобов`язується сплачувати на місяць по
281,70 грн. з урахуванням ПДВ.
Окремо, сервітуарії щомісячно компенсують витрати щодо охорони земельної ділянки на підставі виставлених рахунків власника протягом 10 календарних днів з моменту отримання виставлених рахунків.
В порушення указаних умов договору, відповідач прострочив сплату грошових коштів за земельний сервітут та охорону земельної ділянки.
Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронний комплекс Патріот укладено договір про надання охоронних послуг №14/02/18 від 14.02.2018 року, відповідного до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послуги з охорони об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Додаткової угоди № від 01.06.2019 року до Договору про надання охоронних послуг №14/02/18 від 14.02.2018 року, вартість надання охоронних послуг на місяць з 01.06.2019 року складає 21000 грн. без ПДВ. Розмір оплати окремо кожного сервітуарія складає 3600 грн. з ПДВ.
У період з листопада 2019 року по січень 2020 року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість зі сплати послуг за охорону у розмірі 10800 грн. За період з лютого 2020 року по вересень 2020 року заборгованість відповідача зі сплати земельного сервітуту та послуг за охорону складала 31053,28 грн.
27.08.2020 року позивач направив претензію №27/20 на адресу відповідача, відповідно до якої вимагало сплатити заборгованість у розмірі 37971,62 грн. згідно виставлених рахунків, однак указана вимога залишилася без задоволення.
На підставі викладеного, на момент подання позову ТОВ Ламберт просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 41853,28 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, що переглядається в апеляційному порядку.
Рішенням Приморського районного судом м. Одеси від 15 червня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ламберт задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ламберт заборгованість у сумі 41853,28 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, та не спростування їх відповідачем.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Бойко Наталія Іванівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Ламберт відмовити.
Аргументи апеляційної скарги побудовані на тому, що позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами.
Зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що об`єктом охорони є також земельна ділянка з кадастровим номером 511037300:14:004:0040. Вважає, що предмет договору про надання охоронних послуг №14/02/18 від 14.02.2018 року не спів падає із предметом договору земельного сервітуту, та на думку апелянта стосується виключно рухомого майна ТОВ Ламберт, а тому у відповідача не виникає обов`язку оплачувати охоронні послуги за охорону майна, відмінного від земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:14:004:0040.
З метою підтвердження факту надання охоронних послуг зазначеної земельної ділянки, позивач повинен був надати суду відповідні акти приймання-передачі послуг стосовно цього об`єкту, однак такі документи у матеріалах справи відсутні.
На підтвердження факту понесених витрат за охорону указаної земельної ділянки, позивач мав надати докази оплати таких послуг суб`єкту охорони, зокрема, первинної документації, що підтверджує здійснення таких розрахунків, втім такі докази відсутні у справі.
За таких умов вважає, що позивачем не надано жодного доказу, як на підтвердження факту понесених витрат за охорону земельної ділянки, так і їх розміру.
Натомість, надані позивачем рахунки-фактури, виставлені позивачем на ім`я відповідача не можуть підтверджувати факт заборгованості, оскільки такі документи не відносяться до первинних документів у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Позиція позивача на стадії апеляційного перегляду справи.
На вказану апеляційну скаргу, адвокат Доріна І.Л., яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Ламберт подала відзив, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення без змін. На спростування доводів апеляційної скарги, адвокат посилається на те, що відповідно до додаткової угоди №01/1 до договору 14/02/18 про надання охоронних послуг від 14.02.2018 року, окрім об`єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом охорони виступає також і земельна ділянка кадастровий номер:5110137300:14:004:0040, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Також вважає безпідставними доводи апелянта про те, що у відповідача не виникає обов`язку сплачувати послуги охорони, оскільки відповідно до документальних відомостей, наявних у матеріалах справи, ОСОБА_4 з лютого 2018 року по жовтень 2019 року справно сплачував кошти за такі послуги. Заперечуючи проти твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи актів приймання-передачі наданих послуг, зазначає, що указані документи були надані до суду першої інстанції разом з відповіддю на відзив. З аналогічних підстав зазначає про наявність у матеріалах справи доказів про сплату ТОВ Ламберт послуг за охорону.
Позиція апеляційного суду.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року, з огляду на положення ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд даної справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, так як ціна позову 41853,28 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подачі позову (210200 грн).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ламберт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія", Виробничим кооперативом "Рубін-89", Приватним підприємством "Євротакс", приватним підприємством-фірма "Малекс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір про встановлення земельного сервітуту (далі Договір), що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. від 04.08.2017 року, зареєстровано в реєстрі за N 2238 (т.1 а.с. 7-11).
За умовами п.1.1 Договору земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки площею 0,3038 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:14:004:0040. Земельний сервітут встановлюється для:
- проходу та проїзду на велосипеді сторонами договору та іншими особами;
- проїзду на транспортному засобі (будівельної техніки) по наявному шляху.
У відповідності до п.3.1 Договору за встановлення сервітуту сервітуарії зобов`язуються здійснювати оплату на користь Власника в розмірі
1690,00 грн. з врахуванням ПДВ в місяць. Вказана сума сплачується кожним сервітуаріяєм порівну.
Плата за встановлення сервітуту вноситься сервітуарієм щомісячно до 10-го числа місяця, за який здійснюється розрахунок, на банківський рахунок власника (п.3.2).
Пунктом 3.3 Договору визначено, що сервітуарії зобов`язуються компенсувати Власнику наступні витрати:
1) витрати на проведення ремонту під`їзної дороги у сумі
508 276,84 грн.;
2) витрати на будівничо-монтажні роботи з установлення сторожки у розмірі 52 981,00 грн.;
3) витрати на устаткування воріт у сумі 26 550,00 грн.
Окремо, cервітуарії щомісячно компенсують витрати щодо охорони земельної ділянки на підставі виставлених рахунків власника протягом 10 календарних днів з моменту отримання виставлених рахунків.
Із викладеного слідує, що сторони правочину досягли домовленості щодо форми документа на підставі якого здійснюється компенсація сервітуарієм послуг за охорону власнику земельної ділянки, таким чином строни обрали для себе форму документа у вигляді виставлених рахунків власника.
Зміна умов Договору щодо плати за встановлення сервітуту здійснюється за домовленістю сторін (п.3.5).
Зміни до Договору допускаються за взаємною згодою сторін та оформлюються в письмовій формі, шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди (п.5.2).
За порушення умов Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.6.1).
14.02.2018року міжТОВ ЛАМБЕРТ(замовник)та ТОВОхоронний комплексПатріот (виконавець) укладено договір про надання охоронних послуг №14/02/18 (далі - Договір охорони), за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послуги з охорони об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, м. Боровського, 37, відповідно до інструкції замовника. Схема території об`єкту охорони додається до договору і є його невід`ємною частиною (а.с. 13-18).
За змістом п.3.1. Договору охорони сторони обумовили щомісячну вартість послуг на рівні 17000 грн.
Оплата здійснюється у період з 1-го по 5-те число наступного за звітним місяцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт і виставленого рахунку.
Цього ж дня, тобто 14.02.2018 року, сторони Договору охорони, уклали додаткову угоду №01/1 до договору 14/02/18 про надання охоронних послуг від 14.02.2018 року, за умовами якої п.1.1 Договору охорони виклали в такій редакції: «Відповідно до умов цього договору, виконавець зобов`язується виконувати за завданням замовника роботи (послуги) з охорони земельної ділянки кадастровий номер: 5110137300:14:004:0040, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та з охорони об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з інструкцією замовника (т.1 а.с. 171).
Таким чином предметом договору, а відтак і об`єктом охорони являється не тільки безпосередньо об`єкти, розташовані за вказаною адресою, а і земельна ділянка з кадастровим номером 5110137300:14:004:0040, а тому за вказаних умов у сервітуаріїв виникає обов`язок компенсувати власнику майна грошові за охорону зазначеної земельної ділянки.
Додатковим договором №3 від 01.06.2019 року до Договору охорони сторони внесли зміни до п.3.1 Договору охорону, збільшивши щомісячну вартість послуг до 21000 грн. (а.с. 18).
Факт оплати ТОВ ЛАМБЕРТ грошових коштів на користь ТОВ Охоронний комплекс Патріот за надання послуг охорони, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
-виписками з особового рахунку ТОВ ЛАМБЕРТ з відмітками про сплату охоронних послуг з листопад 2019 року у розмірі 10000 грн., за грудень у розмірі 11000 грн., за січень 2020 року у розмірі 21000 грн., за лютий 2020 року у загальному розмірі 21000 грн., за березень 2020 року у розмірі 21000 грн., за квітень 2020 року у розмірі 21000., за травень 2020 року у розмірі 21000 грн.; (т.1 а.с.129-135).
-платіжними дорученнями: за травень 2020 року №763 у розмірі 21000 грн., за червень 2020 року №778 у розмірі 15000 грн., №779 у розмірі 6000 грн., за липень 2020 року №795 у розмірі 21000 грн., за серпень 2020 року №811 у розмірі 10000 грн., №812 у розмірі 11000 грн. (т.1 а.с. 136-141).
Окрім того, виконання ТОВ Ламберт умов Договору охорони в частині сплати грошових коштів за отримані послуги, підтверджується також і актом звірки взаємних розрахунків, складеним між позивачем та ТОВ Охоронний комплекс Патріот (т.1 а.с. 142).
З матеріалів справи вбачається, що з метою доведення надання охоронних послуг, ТОВ Ламберт подало до суду першої інстанції акти приймання-передачі послуг до об`єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса,
вул. Боровського, 37 (за час нарахування заборгованості відповідачу), а саме:
-акт №ОУ-1012087 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2019 року;
-акт №ОУ-1012335 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2019 року;
-акт №ОУ-1012057 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2020 року;
-акт №ОУ-1012323 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2020 року;
-акт №ОУ-1012600 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень 2020 року;
-акт №ОУ-1012900 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень 2020 року;
-акт №ОУ-1013205 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2020 року;
-акт №ОУ-1013436 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2020 року;
-акт №ОУ-1013717 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2020 року;
-акт №ОУ-12608 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2020 року;
-акт №ОУ-12925 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2020 року; (т.1 а.с. 108,110,112,114,116,118,120,122,124,126,128).
На виконання вимог ч.2 п. 3.3. Договору, ТОВ Ламберт виставило ОСОБА_5 рахунки фактури з метою сплати відповідачем грошових коштів, за надані послуги, а саме:
21.01.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000009 за послуги охорони за листопад 2019 року січень 2020 року у загальній сумі з ПДВ 10800 грн. (а.с. 19).
21.01.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000019 за плату за встановлення земельного сервітуту за лютий 2020 року та за послуги охорони за лютий 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 20).
27.03.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000029 за плату за встановлення земельного сервітуту за березень 2020 року та за послуги охорони за березень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 21).
27.04.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000035 за плату за встановлення земельного сервітуту за квітень 2020 року та за послуги охорони за квітень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 22).
25.05.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000035 за плату за встановлення земельного сервітуту за травень 2020 року та за послуги охорони за травень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 23).
23.06.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000050 за плату за встановлення земельного сервітуту за червень 2020 року та за послуги охорони за червень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 24).
24.07.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000058 за плату за встановлення земельного сервітуту за липень 2020 року та за послуги охорони за липень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 25).
28.08.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000068 за плату за встановлення земельного сервітуту за серпень 2020 року та за послуги охорони за серпень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 26).
23.09.2020 року рахунок-фактуру №СФ-0000076 за плату за встановлення земельного сервітуту за вересень 2020 року та за послуги охорони за вересень 2020 року на суму з ПДВ 3881,66 грн. (а.с. 27).
27.08.2020 року ТОВ Ламберт висунуло ОСОБА_5 претензію, в якій зазначило, що всупереч вимогам п.3.2. Договору, сервітуарій прострочив оплату щодо охорони земельної ділянки. Станом на 27.08.2020 року сума заборгованості становить 37971,62 грн, у зв`язку з чим, вимагало від відповідача у строк до 07.09.2020 року сплатити суму указаної заборгованості. У якості додатка до вимоги, позивачем було долучено рахунки фактури (т.1 а.с.28,29).
Примітна та обставина, що відповідач ОСОБА_4 сплачував на користь позивача ТОВ Ламберт грошові кошти за послуги охорони за договором сервітут, починаючи з лютого 2018 року по жовтень 2019 року включно, указані обставини підтверджуються копіями відповідних меморіальних ордерів ( т.1 а.с. 143-161).
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, шляхом спати грошових коштів на користь позивача, підтвердив прийнятність для нього умов правочину, укладеного між ним та ТОВ Ламберт, а також наявність правових підстав для компенсування ним на користь позивача витрат, понесених ТОВ Ламберт за отримані послуги охорони, земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:14:004:0040, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки до рахунків, виставлених відповідачу, позивач окрім плати за земельний сервітут, включав вартість послуг охорони земельної ділянки.
Мотиви апеляційного суду та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі представником відповідача не заперечується факт підписання ОСОБА_3 договору земельного сервітуту від 04.08.2017 року, тобто наявності у відповідача правосуб`єктності, як сервітуарія цього договору.
Доводи апелянта зводяться до відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, так як адвокат вважає, що ТОВ «Ламберт» не доведено обставини, обумовленні отриманням послуг з охорони земельної ділянки та обсяг витрачених коштів, сплачених позивачем за такі послуги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої татті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до положення частини першої статті 401 ЦК України, сервітут - це право користування чужим майном, яке може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Підставами для встановлення сервітуту, згідно частини першої статті 403 ЦК України, визначено: договір, закон, заповіт або рішення суду.
Так, зокрема, договір про встановлення сервітуту, з урахуванням його правової природи,укладається між особою, яка потребує встановлення сервітуту і власником (володільцем) обслуговуючої речі.
Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (ч.1 ст. 404 ЦК України)
Відповідно до положень статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Частиною першої статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 626, статтею 629ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч.5 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статей 6, 627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України). Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. (ч.1 ст. 632 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що правові підстави виникнення спірних правовідносин були достеменно відомі відповідачу, що підтверджується його підписом у договорі про встановлення земельного сервітуту, указані обставини апелянтом не оспорюються, як і не заперечується адвокатом та обставина, що ОСОБА_4 до виникнення заборгованості перед позивачем, щомісячно на протязі тривалого часу сплачував на користь позивача грошові кошти у якості компенсування витрат понесених ТОВ «Ламберт» за отримані послуги охорони.
Доводи апеляційної скарги про те, що предмет договору про надання охоронних послуг не співпадає із предметом земельного сервітуту носять характер припущень, оскільки умови Договору охорони поширюють свою дію та стосуються, як охорони земельної ділянки з кадастровим номером 511037300:14:004:0040, так і охорони об`єкту, розташованого на вказаній земельній ділянці, що підтверджується додатковою угодою №01/1 до договору 14/02/18 про надання охоронних послуг від 14.02.2018 року, укладеною між ТОВ Ламберт та ТОВ Охоронний комплекс Патріот.
Відтак, за таких обставин, на відповідача, як сервітуарія договору про встановлення земельного сервітуту, поширюються обов`язок компенсувати власнику витрати, понесені ним щодо охорони земельної ділянки.
Твердження адвоката щодо відсутності у матеріалах справи актів приймання-передач послуг за охорону земельної ділянки, цілком спростовуються матеріалами справи, які містять указані документи (т.1 а.с. 108,110,112,114,116,118,120,122,124,126,128). Належність, допустимість та достовірність зазначених доказів апелянт не оспорює та під сумнів не ставить, не вбачає таких підстав і колегія суддів.
Указані документальні відомості були враховані як судом першої інстанції під час розгляду справи, так і апеляційним судом під час її перегляду в апеляційному порядку.
Є надуманими твердження адвоката щодо відсутності у матеріалах справи документів (первинної документації), якими позивач мав би довести витрати понесені з оплати послуг охорони, оскільки на обґрунтування указаних обставин, позивачем надано до суду виписки з власного особового рахунки з відмітками про сплату охоронних послуг на користь ТОВ Охоронний комплекс Патріот, а також платіжні доручення, які містять інформацію про їх проведення банком (т.1 а.с. 129-141).
Указані документи містять у собі обов`язкові реквізити, а саме :найменування підприємства від імені якого складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції у грошовому виміру, посада і підпис особи, скріплений печаткою, відповідальної за здійснення операції і правильність її оформлення, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у проведенні господарської операції. Окрім того, документи містять і відомості щодо ідентифікаційних кодів підприємств, їх назви та номера рахунків, а також інформацію про дату проведення фінансової операції банком, засвідчену штампом фінансової установи.
З огляду на викладене вказані документи є належними та допустимими доказами, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування, містять відомості первинного документа.
Доводи скаржника з приводу того, що позивач обґрунтовує наявність та обсяг заборгованості відповідача на підставі рахунків-фактури, які не є первинним документом у розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, не спростовують обґрунтованість заявлених вимог позивача, оскільки форму документа на підставі якого сервітуарій зобов`язаний щомісячно компенсувати власнику земельної ділянки витрати, понесені ним за охорону земельної ділянки, сторони правочину прямо визначили у договорі про встановлення земельної сервітуту, дійшовши домовленості про те, що такими документами є виставлені рахунки власника (п.3.3. Договору).
При цьому, апеляційний суд акцентує увагу скаржника на тому, що саме виставлені ОСОБА_5 рахунки-фактури ТОВ Ламберт за послуги охорони, слугували підставами для компенсування цих витрат відповідачем протягом лютого 2018 року жовтня 2019 року, що вбачається із змісту меморіальних ордерів, складних у зазначені проміжки часу, які містяться у матеріалах справи.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення зважив на доводи відповідача, надав їм належну правову (юридичну) оцінку, будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ст.376 ЦПК України, апелянтом не наведено.
Ретельно перевіривши кожний аргумент апеляційної скарги окремо та у їх сукупності, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Бойко Наталії Іванівни, яка діє від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий Л.В. Базіль
Судді: Л.П. Воронцова
О.М. Полікарпова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2022 |
Оприлюднено | 14.12.2022 |
Номер документу | 107829107 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Базіль Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні