ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 671/293/21
Провадження № 22-ц/4820/1466/22
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю представниці позивача Артюшкової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та пені за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2022року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» (далі ФГ «Золоте Поле ІІ») про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та пені.
ОСОБА_1 зазначив, що на підставі державного акта на право власності на землю серії Р1 №833447 він є власником земельної ділянки площею 2,3650 га (кадастровий номер 6820988600:04:017:0008), розташованої на території Чернявської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі земельна ділянка).
1 лютого 2007 року сторони уклали договір оренди землі, із змінами згідно додаткової угоди №61 від 29 грудня 2015 року, за умовами якого позивач передав ФГ «Золоте Поле ІІ» земельну ділянкув оренду строком до 1 лютого 2027 року, а відповідач зобов`язався сплачувати йому орендну плату у розмірі 5572 грн 15 коп., яка становить 5 відсотків від нормативної грошової оцінки землі (111443 грн), не пізніше 31 грудня кожного року. Цим договором передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 3% несплаченої суми за кожний день прострочення.
ФГ «Золоте Поле ІІ» не виконалозобов`язання задоговором орендита невиплатило позивачуорендну платуза 2019-2020роки всумі 11144грн 30коп.,а томумають місцепідстави дляприпинення правакористування земельноюділянкою тастягнення цихкоштів зарішенням суду.Крім того,відповідач повинен сплатити йому пеню за період з 1 січня 2020 року до 21 лютого 2021 року у розмірі 78565 грн 20 коп.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі від 1 лютого 2007 року, стягнути з ФГ «Золоте Поле ІІ» на свою користь 11144 грн 30коп. орендної плати та 78565 грн 20 коп. пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2022 року позов задоволено.
Розірвано договір оренди землі, укладений 1 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золоте Поле ІІ» в особі директора Гуменюка О.І., зареєстрований 9 листопада 2007 року, із змінами, внесеними згідно додаткової угоди №61 від 29 грудня 2015 року.
Стягнено з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 11444 грн 30 коп., а також пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 78565 грн 20 коп.
Стягнено з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Суд керувався тим, що ФГ «Золоте Поле ІІ» допустило істотне порушення договору оренди землі та не виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2019-2020 роки. Оскільки несплата ФГ «Золоте Поле ІІ» орендної плати носить систематичний характер, то договір оренди землі слід розірвати, а з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 стягнути заявлений розмір орендної плати та пені. У зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 поніс обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу, які слід стягнути з ФГ «Золоте Поле ІІ» на його користь.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ФГ «Золоте Поле ІІ» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не підписував договір оренди землі та додаткову угоду до нього, а сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, внаслідок чого цей договір є неукладеним і не може бути розірваним. Оскільки ФГ «Золоте Поле ІІ» не одержувало вимогу ОСОБА_1 про виплату орендної плати та не мало відомостей про реквізити банківського рахунку позивача, то невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати коштів за користування земельною ділянкою сталося не з його вини. Згідно платіжного доручення №904 від 9березня 2021 року ФГ «Золоте Поле ІІ» виплатило ОСОБА_1 8971 грн 16 коп. орендної плати, у зв`язку з чим заборгованість відсутня, натомість, останній приховав цю обставину від суду. Суд першої інстанції неправомірно відмовив у клопотанні відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Також матеріали справи не містять об`єктивних даних про понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та надання йому такої допомоги адвокаткою Артюшковою О.О.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 через свою представницю, адвокатку Артюшкову О.О., подав відзивна апеляційнускаргу,в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.
Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності представника відповідача
Відповідно до ст. 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.
24 листопада 2022 року ФГ «Золоте Поле ІІ» одержало судову повістку про виклик у судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді.
Представник ФГ «ЗолотеПоле ІІ»,адвокат ЩербатюкО.Д., звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи посилаючись на те, що він зайнятий в іншій судовій справі та не може з`явитися до суду.
Оскільки поважність причини неявки представника ФГ «Золоте Поле ІІ» не встановлена, а ФГ «ЗолотеПоле ІІ» реалізувало своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, то апеляційний суд вважає за потрібне розглянути справу в даному судовому засіданні.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги і заперечення сторін, не застосував закон (статті 6, 162, 163, 164, 167, 168, 170, пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України); статтю 551 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), який підлягав застосуванню, а також не дотримався норм статті 526 ЦК України.
У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення в частині стягнення орендної плати підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, а в частині розміру пені підлягає зміні.
Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки.
1 лютого 2007 року сторони уклали договір оренди землі (далі договір оренди), за умовами якого ОСОБА_1 передав ФГ «Золоте Поле ІІ» земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років (п.п. 1, 8 договору оренди). 9 листопада 2007 року Волочиський районний відділ Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державногоземельного кадастру» зареєстрував цей договір у Державному реєстрі земель за №040775000087.
Згідно п. 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату укладення цього договору становить 40505 грн.
Пунктами 9 і 11 договору оренди визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі натуральної оплати вартістю 607 грн 57 коп. за пай. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.
Із п. 14 договору оренди слідує, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 3% несплаченої суми за кожний день прострочення.
В силу п. 38 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, і внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктами 41, 42 договору оренди встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
На підставі додаткової угоди №61 від 29 грудня 2015 року ОСОБА_1 і ФГ«Золоте Поле ІІ» внесли зміни до договору оренди, зокрема, вони визначили, що: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 111443 грн (п. 5 договору оренди); договір діє до 1 лютого 2027 року (п. 8 договору оренди); орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 5572 грн 15 коп., або продукцією рослинництва за цінами не вище ринкових.
10 жовтня 2017 року Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області зареєструвала право ФГ «Золоте Поле ІІ» на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 22856502).
За платіжним дорученням №904 від 9 березня 2021 року ФГ «Золоте Поле ІІ» переказало на банківський рахунок ОСОБА_1 8971 грн 16 коп. орендної плати за 2019-2020 роки.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
а) щодо розірвання договору оренди землі
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі Закон №161-ХІV).
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як передбаченоч.1ст.15Закону №161-ХІV(вредакції начас виникненняспірних правовідносин),істотними умовамидоговору орендиземлі є: об`єкторенди (кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки); строкдії договоруоренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ч. 1 ст. 24 Закону № 161-ХІV).
В силу ч. 1 ст. 32 Закону №161-ХІV, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із договорів. Сторони повинні виконувати зобов`язання належним чином відповідно до умов договору, зокрема, в установлений договором строк (термін).
Підставою для розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення однією з сторін умов договору, внаслідок чого інша сторона втрачає можливість досягнути бажаного результату та визначеної цілі договору.
Право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном.
Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.
За своєю правовою природою договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).
Домовленості сторін щодо орендної плати, її розміру, індексації, способу розрахунків, строків, порядку її внесення та перегляду, відповідальності за її несплату, віднесені до істотних умов договору оренди землі.
Систематичні (послідовно неодноразові) несплата або неповна сплата орендарем орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі.
За умовами договору оренди сторони визначили, що ФГ «Золоте Поле ІІ» вносить орендну плату щорічно, до 31 грудня поточного року, натомість, протягом 2019-2020 років відповідач не виплачував ОСОБА_1 орендну плату.
Цю обставину сторони визнали в суді.
Встановивши систематичне невнесення ФГ «Золоте Поле ІІ» орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.
Зібрані докази вказують на те, що сторони уклали договір оренди у письмовій формі та виконували його положення, тобто вони досягли згоди з усіх істотних умов договору та виконували зобов`язання за ним. Отже, цей договір є таким, що відбувся.
Посилання ФГ «Золоте Поле ІІ» на те, що договір оренди є неукладеним, у зв`язку з чим, його не може бути розірвано, суперечать фактичним обставинам справи.
Оскільки недійсність договору оренди не є предметом позову ОСОБА_1 , а ФГ «Золоте Поле ІІ» не оспорює цей правочин, то суд першої інстанції відповідно до принципу пропорційності (ст. 11 ЦПК України) ухвалою від 2 вересня 2021 року правомірно залишив клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи без задоволення.
Із матеріалів справи слідує, що ФГ «Золоте Поле ІІ» мало реальну можливість перерахувати суму орендної плати як поштовим переказом на адресу ОСОБА_1 , так і банківським переказом на рахунок позивача у банку. Твердження ФГ «Золоте Поле ІІ» про те, що невиконання зобов`язання зі сплати коштів сталося не з його вини, є безпідставними.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні позову про розірвання договору оренди суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими.
Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду та Верховного Суду України, на які ФГ «Золоте Поле ІІ» вказує в апеляційній скарзі.
б) щодо стягнення орендної плати
Статтею 21 Закону № 161-ХІV встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Відповідно до п.п. 6.1 і 6.2 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків (пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 ПК України).
За змістом пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, п. 164.1 ст.164 ПК України платником такого податку є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, тобто, будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Як передбачено пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Із положеньпп.170.1.1і пп.170.1.4п.170.1ст.170ПК Українислідує,що податковимагентом платникаподатку орендодавця щодойого доходувід наданняв оренду(емфітевзис)земельної ділянкисільськогосподарського призначення,земельної частки(паю),майнового паює орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
В силу п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово,до набраннячинності рішеннямВерховної РадиУкраїни прозавершення реформиЗбройних СилУкраїни,встановлюється військовийзбір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткуваннязбором єдоходи,визначені статтею163цього Кодексу. Ставказбору становить1,5відсотка відоб`єкта оподаткування,визначеного підпунктом1.2цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3цього пункту.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата є доходом орендодавця. Такий дохід оприбутковується шляхом сплати орендодавцем (фізичною особою) до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% і військового збору за ставкою 1,5%. Оприбуткування доходу орендодавця (нарахування, утримання та перерахування до бюджету) здійснюється його податковим агентом орендарем.
Отже, орендна плата вноситься орендодавцю (фізичній особі) після утримання з неї податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
За умовамидоговору орендисторони визначили,що розмірорендної плати,яка вноситьсяорендарем щорічно,до 31грудня поточногороку,становить 5572 грн 15коп. Після утримання з цієї суми 1002 грн 99 коп. податку на доходи фізичних осіб (5572,15?18%) і 83 грн 58 коп. військового збору (5572,15?1,5%) ФГ «Золоте Поле ІІ» мало виплатити ОСОБА_1 4485 грн 58 коп. орендної плати кожного року (5572,15-1002,99-83,58).
За 2019-2020 роки ФГ «Золоте Поле ІІ» повинно було внести орендну плату в сумі 8971 грн 16 коп., які перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №904 від 9 березня 2021 року.
В суді першої інстанції ОСОБА_1 приховав факт одержання ним орендної плати, наразі цю обставину визнала в апеляційному суді його представниця, адвокатка Артюшкова О.О.
Оскільки ОСОБА_1 одержав суму орендної плати за 2019-2020 роки, то його позов у цій частині не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції не врахував ці обставини та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість указаних позовних вимог.
б) щодо стягнення пені
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що пеня є одним із видів (способів) забезпечення грошового зобов`язання. Розмір і порядок нарахування пені визначається письмовим договором. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Розмір пені може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків (простроченого зобов`язання).
Зібрані докази вказують на те, що ФГ «Золоте Поле ІІ» не внесло орендну плату за 2019 рік до 31 грудня 2019 року та орендну плату за 2020 рік до 31 грудня 2020 року. Станом на 21 лютого 2021 року платіж за 2019 рік прострочений на 418днів, а за 2020 рік на 52 дні.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути пеню.
Водночас, визначаючи розмір пені, суд не звернув уваги на те, що за умовами договору оренди (п. 14) пеня справляється у розмірі 3% він несплаченої суми, тобто суми, яка не була виплачена орендарем на користь орендодавця (4485 грн 58 коп.). Наразі, суд визначив розмір пені від обчисленої суми орендної плати, яка підлягає оподаткуванню (5572 грн 15 коп.). При цьому суд не зважив на те, що розмір нарахованої пені значно перевищує суму простроченого зобов`язання, у зв`язку з чим його слід зменшити.
Отже, розмір пені за несвоєчасне внесення ФГ «Золоте Поле ІІ» орендної плати склав: за 2019 рік 56249 грн 17 коп. (4485,58?3%?418), за 2020 рік 6997грн 50коп. (4485,58?3%?52), - а всього 63246 грн 67 коп. (56249,17+6997,50).
На думку суду апеляційної інстанції, оскільки цей розмір пені значно перевищує суму простроченого зобов`язання (8971 грн 16 коп.), то його слід зменшити до 7000 грн.
г) щодо витрат на професійну правничу допомогу
Застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістомп.9ч.1ст.1Закону Українивід 5липня 2012року №5076-VI «Про адвокатурута адвокатськудіяльність» (далі Закон №5076-VI) представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI).
В силуст.19Закону №5076-VIвидами адвокатськоїдіяльності,зокрема,є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами .
Як передбачено ст. 30 Закону №5076-VIгонорар єформою винагородиадвоката заздійснення захисту,представництва танадання іншихвидів правовоїдопомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В силуч.ч.2,3,8ст.141ЦПК Українисудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову на відповідача; уразі відмовив позові напозивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: чипов`язані цівитрати зрозглядом справи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до ст. 137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд повинен врахувати положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі часткового задоволення позову судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №11/20 від 22 травня 2020 року, укладеної 2 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокаткою Артюшковою О.О. (а.с. 69), остання надавала ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі. За умовами цієї угоди сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 5000 грн.
Загалом, розмір витрат ОСОБА_1 на оплату послуг адвокатки АртюшковоїО.О. є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокаткою послуг, часом, витраченим нею на виконання відповідних робіт. В суді першої інстанції ФГ «Золоте Поле ІІ» не ставило під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які має понести ОСОБА_1 , і не заявляло клопотання про зменшення розміру цих витрат.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на ФГ «Золоте Поле ІІ».
Водночас за наслідками перегляду судом апеляційної інстанції рішення у справі позов ОСОБА_1 задоволено частково, тому розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає зміні. Ці витрати повинні бути присуджені з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ОСОБА_1 заявлено з ціною 251190 грн 38 коп. ((4485,58?36)+11144,30+78565,20) і задоволено на суму 168480 грн 88 коп. ((4485,58?36)+7000), тобто на 67,07% (168480,88?100:251190,38), то з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 слід присудити 3353 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу (5000?67,07%).
3.Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи
При вирішенні спору про стягнення орендної плати та пені суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи та не застосував правильно норми чинного законодавства, внаслідок чого ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
В позові ОСОБА_1 про стягнення орендної плати слід відмовити.
Водночас позов ОСОБА_1 про стягнення пені підлягає задоволенню частково.
З огляду на викладене, з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 7000 грн пені. В цій частині судове рішення підлягає зміні.
Рішення суду першої інстанції в частині вимоги про розірвання договору оренди землі ґрунтується на фактичних обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
В силу ч. 4 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки під час розгляду справи встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Щодо судового збору
Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вимоги п.п. 1, 8, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» подання ОСОБА_1 позову з ціною 251190 грн 38 коп. ((4485,58?36)+11144,30+78565,20) мало бути оплачено судовим збором у розмірі 2511 грн 90 коп. (251190,38?1%).
ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 1816 грн (а.с. 1, 64), а тому суму недоплати 695 грн 90 коп. слід стягнути з нього в дохід держави (2511,90-1816).
Позов ОСОБА_1 задоволено на суму 168480 грн 88 коп. ((4485,58?36)+7000), тобто на 67,07% (168480,88?100:251190,38), а тому з ФГ «Золоте Поле ІІ» на користь ОСОБА_1 слід присудити 1684 грн 73 коп. судового збору за подання позову (2511,90?67,07%).
У свою чергу, за подання апеляційної скарги ФГ «Золоте Поле ІІ» мало сплатити судовий збір у розмірі 3767 грн 85 коп. (2511,90?150%), а сплатило 2724грн (а.с. 203). Сума недоплати 1043 грн 85 коп. (3767,85-2724) підлягає стягненню з ФГ «Золоте Поле ІІ» в дохід держави.
Водночас з ОСОБА_1 на користь ФГ «Золоте Поле ІІ» повинно бути присуджено 1240 грн 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (3767,85?(100-67,07)%).
Враховуючи вимоги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від сплати ФГ «Золоте Поле ІІ» судового збору за подання апеляційної скарги та присудити з останнього на користь позивача судовий збір за подання позову у розмірі 443 грн 98 коп. (1684,73-1240,75).
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» задовольнити частково.
Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2022року в частині стягнення орендної плати скасувати та ухвалити в цій частині вимог нове судове рішення, в частині стягнення пені та судових витрат змінити.
В позові ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» про стягнення 11144 гривень 30 копійок орендної плати відмовити.
Стягнути з Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» (місцезнаходження 31232, Хмельницька область, Хмельницький район, село Чернява; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33233424) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 7000 гривень пені, 4694 гривні 90копійок витрат на професійну правничу допомогу, 443 гривні 98 копійок судового збору за подання позову, а всього 12138 гривень 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) 695 гривень 90 копійок судового збору за подання позову.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Фермерського господарства «Золоте Поле ІІ» (місцезнаходження 31232, Хмельницька область, Хмельницький район, село Чернява; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33233424) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) 1043 гривні 85 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2022 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції Ніколова С.В.
Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 23
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2022 |
Оприлюднено | 14.12.2022 |
Номер документу | 107829255 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Ярмолюк О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні