Постанова

від 28.11.2022 по справі 910/18776/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. Справа№ 910/18776/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Качкурова С.В.;

від відповідача: Прокопенко І.І.;

від третьої особи 1: Боровський Т.М.;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: Абрамович І.В.;

від третьої особи 4: не з`явився;

від третьої особи 5: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 (повний текст складено 28.06.2022)

у справі № 910/18776/21 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м. Київ

до Національного заповіднику "Києво-Печерська лавра", м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Національна історична бібліотека України, м. Київ

2. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра/Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, м. Київ

3. Музей книги і друкарства України, м. Київ

4. Державна агенція промоції культури України, м. Київ

5. Національний музей українського народного декоративного мистецтва, м. Київ

про стягнення 1 175 242,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У листопаді 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного заповіднику "Києво-Печерська лавра" (далі - відповідач) про стягнення за Договором № 521616 (від 22.10.2018, від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021) на постачання теплової енергії у гарячій воді/парі основної заборгованості в розмірі 1 156 126,34 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 156,13 грн, 3 % річних у сумі 2 945,75 грн та пені в розмірі 15 013,81 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" зазначає, що вказана основна заборгованість виникла внаслідок здійсненого перерозподілу показань спільного приладу обліку теплової енергії (заводський номер 27156) між об`єктами теплоспоживання за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року без врахування адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" та коригування нарахувань за відповідний період за всіма об`єктами, які обліковуються спільним приладом обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національну історичну бібліотеку України (далі - третя особа 1), Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру/Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви (далі - третя особа 2), Музей книги і друкарства України (далі - третя особа 3), Державну агенцію промоції культури України (далі - третя особа 4), Національний музей українського народного декоративного мистецтва (далі - третя особа 5).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21 у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності правових підстав для покладення на відповідача зобов`язання з оплати вартості спожитої у період з листопада 2018 року по лютий 2021 року теплової енергії у розмірі, який визначений за здійсненим позивачем перерахунком внаслідок неврахування ним наявності з 13.11.2018 окремого лічильника, встановленого в адміністративному будинку ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури".

Крім того, суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо стану розрахунків за спірний період з 2018-2021 роки як за укладеними з відповідачем договорами від 22.10.2018 №521616, від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021, так і за окремим договором від 13.11.2018 № 521615, укладеним із ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури", що підтвердило би наявність неоплаченої жодним із споживачів теплової енергії на заявлену до стягнення суму основного боргу у розмірі 1 156 126,34 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат мають похідний характер від вимоги про стягнення основного боргу, у задоволенні якої відмовлено, суд першої інстанції визнав такими, що не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, КП "Київтеплоенерго" 18.07.2022 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі № 910/18776/21 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі; судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ним надано достатньо доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги є обгрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивачем також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що рішення від 16.06.2022 було отримано ним 11.07.2022, докази на підтвердження чого містяться в матеріалах справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 справу № 910/18776/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Хрипуна О.О. та Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18776/21; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою КП "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі № 910/18776/21 до надходження до суду матеріалів справи.

03.08.2022 матеріали справи № 910/18776/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 клопотання КП "Київтеплоенерго" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21 залишено без розгляду (оскільки строк не пропущено), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції у даній справі, розгляд справи призначено на 03.10.2022 о 10 год 30 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

У судовому засіданні 03.10.2022, з огляду на неявку представників третіх осіб 2-5 та відсутність в матеріалах справи відомостей щодо належного їх повідомлення про дату, час і місце судового засідання, колегією суддів апеляційного господарського суду постановлено ухвалу про відкладення розгляду апеляційної скарги позивача до 10 год 30 хв 24.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 задоволено клопотання позивача про відкладення судового засідання, розгляд апеляційної скарги позивача у даній справі відкладено на 17.11.2022 о 15год 00хв.

Однак, у зв`язку із увільненням судді Кравчука Г.А. від виконання посадових обов`язків зі збереженням місця роботи і посади з 31.10.2022 по 18.11.2022 на час відрядження до Навчального центру професійної підготовки сил муніципальної безпеки Київської міської військової адміністрації для надання допомоги у проведенні навчання у складі групи добровольців Добровольчого формування територіальної громади міста Києва "Мрія" під час воєнного стану, судове засідання 17.11.2022 не могло відбутися. У зв`язку з чим ухвалою від 27.10.2022 судом апеляційної інстанції розгляд апеляційної скарги позивача у даній справі призначено на 28.11.2022 об 11год. 40хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022, справу № 910/18776/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Коробенка Г.П. та Хрипуна О.О.

Ухвалою від 25.11.2022 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу КП "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21.

Позиція інших учасників справи.

05.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити в силі.

За твердженням відповідача, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не відповідають матеріалам справи та суперечать чинному законодавству. Суд першої інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" в повному обсязі, оскільки правильно визнав недоведеною наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку з оплати вартості теплової енергії за спірний період.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що відповідно до вимог частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

У судовому засідання 28.11.2022 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.2022 вимоги апеляційної скарги заперечив та просив суд відмовити в її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Присутні у судовому засіданні представники третіх осіб 1, 3 просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники третіх осіб 2, 4, 5 у судове засідання 28.11.2022 не з`явилися, про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими та електронними повідомленнями.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників третіх осіб 2, 4, 5 у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників зазначених третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 22.10.2018 між КП "Київтеплоенерго" (постачальник) та Національним Києво-Печерським Історико-культурним заповідником (абонент) укладено Договір №521616 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір від 22.10.2018), предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору від 22.10.2018 постачальник зобов`язався постачати абоненту теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 2.3.2. Договору від 22.10.2018 абонент зобов`язується виконувати умови Договору та порядок оплати, в обсягах та в терміни, які передбачені в Додатку №4 до основного Договору.

Відповідно до Додатку №4 до Договору від 12.10.2018 "Порядок розрахунків за теплову енергію":

- абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії (пункт2);

- в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (пункт 3);

- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою:вул. Волоська, 42: - облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає ЦОК), - акт виконаних робіт (пункт 5);

- абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (пункт 7).

Пунктом 5 цього Договору встановлено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни, передбачені в Додатку № 1 до Договору (пункт 5.3 Договору від 22.10.2018).

Згідно з пунктом 4 Додатку №1 до цього Договору визначена дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число звітного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.

За умовами пункту 6.1.3 Договору від 22.10.2018 енергопостачальна організація несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію абоненту.

Згідно з Додатком №3 до Договору від 22.10.2018 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідно до пункту 8.1 Договору від 22.10.2018 останній набуває чинності з дня його підписання та діє до моменту його розірвання за письмовою згодою сторін, рішенням суду або в іншому випадку, значеному чинним законодавством.

Пунктами 8.2, 8.3 Договору від 22.10.2018 сторони домовилися, що керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, дія Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. У разі проведення абонентом закупівлі теплової енергії за процедурою, передбаченою Законом України "Про публічні закупівлі", дія цього Договору зупиняється на період здійснення постачання теплової енергії за договором, який буде укладено за результатами закупівлі за державні кошти. Після закінчення строку дії такого договору дія цього Договору відновлюється автоматично.

Відповідно до додатків до вказаного Договору №№ 8, 9 постачання теплової енергії здійснюється до будинків/споруд за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.

Укладеною 28.09.2020 Додатковою угодою до Договору від 22.10.2018 сторонами Додатки №№ 5, 6, 9 викладено у новій редакції, усі інші умови Договору від 22.10.2018, не змінені цією Додатковою угодою, залишені в силі.

04.03.2019 між сторонами укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521616 (далі - Договір від 04.03.2019), предметом якого є постачання, прийняття і оплата товару (теплової енергії) в порядку і строки згідно з цим Договором. Договір від 04.03.2019 діяв з 01.01.2019 до 31.12.2019.

Надалі, 10.01.2020 між сторонами укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521616 (далі - Договір від 10.01.2020), що діяв з 01.01.2020 до 31.12.2020.

Також, сторонами 12.02.2021 укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521616 (далі - Договір від 12.02.2021), що діяв з 01.01.2021 до 31.12.2021.

Відповідно до пунктів 4.2. Договорів про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 521616 від 04.03.2019, від 10.01.2020 та від 12.02.2021 (далі - Договори) розрахунки за поставлену теплову енергію проводяться щомісяця шляхом оплати замовником (відповідачем) вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення учасником (позивачем) рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання - передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком 4.

До рахунка на оплату товарної продукції учасником додаються: облікові картки за звітний період, акти приймання - передавання товарної продукції за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітну дату (пункти 4.3 Договорів).

Згідно з пунктами 6.1.1. Договорів замовник зобов`язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у додатку № 1 до Договорів, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

За змістом пунктів 6.1.2. Договорів замовник зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договорів.

Пункт 6.1.22. Договорів визначає, що замовник зобов`язаний споживати, у разі, якщо він є бюджетною установою, теплову енергію виключно в межах коштів, передбачених кошторисом витрат фінансування видатків як на поточне споживання, так і на покриття заборгованості, з наданням учаснику кошторису витрат на кожний рік (з розбивкою поквартально, помісячно).

Згідно з пунктами 7.5.3. Договорів учасник (позивач) несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність визначення обсягів постачання теплової енергії замовнику.

Відповідно до п.11.1 Договорів від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021 останні укладені на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та у зв`язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії. Сторони дійшли згоди вважати додатками до даних Договорів від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021 Додатки до Договору на постачання теплової енергії від 22.10.2018 №521616 (основного Договору), викладених у нових редакціях основного Договору.

Позивач стверджує, що починаючи з листопада 2018 року нарахування за поставлену відповідачу теплову енергію здійснювалось на підставі спільного приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), який встановлено на загальному тепловому вводі останнього за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9. Даний прилад обліку теплової енергії додатково обліковує споживання теплової енергії групи будівель наступних споживачів: Музею історії України; Національної спілки художників; Свято-Успенської Києво-Печерської лаври; Київської митрополії УПЦ, ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури".

У березні 2021 року позивачем здійснено обстеження приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що встановлений за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, у результаті чого встановлено, що такий засіб обліку не обліковує теплову енергію для потреб адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" (встановлено окремий засіб обліку для обліку спожитої теплової енергії).

Відповідно до протоколу від 23.06.2021 № 28 засідання комісії з перерахунків за теплову енергію та комунальні послуги юридичним споживачам РВЗ № 5, вирішено провести перерозподіл показань спільного приладу обліку теплової енергії № 27156 між об`єктами теплоспоживання за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року без врахування адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" та здійснення коригування нарахувань за відповідний період за всіма об`єктами, які обліковуються спільним теплолічильником: 521616 (о/p 52617 521660, 521620, 521704) у бік збільшення на 736,748243 Гкал сумою 963438,62 грн.

Відтак, позивач здійснив перерозподіл показань спільного приладу обліку теплової енергії (заводський номер 27156) між об`єктами теплоспоживання за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року без врахування адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" та коригування нарахувань за відповідний період за всіма об`єктами, які обліковуються спільним приладом обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.

Із розрахунку позивача слідує, що заборгованість відповідача за спожиту з листопада 2018 року по лютий 2021 року теплову енергію станом на 01.08.2021 становить 1 156 126,34 грн, з якої:

- за Договором від 22.10.2018 зa період з 01.11.2018 по 31.12.2018 - 137 424,40 грн;

- за Договором від 04.03.2019 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 342 859,85 грн;

- за Договором від 10.01.2020 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 448 994,40 грн;

- за Договором від 12.02.2021 за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 - 226 847,70 грн.

Також позивачем надано корінці нарядів на включення та відключення об`єктів теплопостачання, відомості обліку споживання теплової енергії відповідачем та дані щодо розрахунку відповідачем за спожиту теплову енергію.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з листами від 01.07.2021 №30/3/2/9565 та від 01.10.2021 №30/3/2/15684 щодо здійсненого перерахунку та коригування нарахувань. До листа від 01.07.2021 додано оборотно-сальдову відомість, акт звіряння розрахунків за теплову енергію та акт приймання- передавання товарної продукції.

Оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, одночасно заявивши вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом позову у даній справі є позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неправильного (помилкового) визначення позивачем обсягів спожитої відповідачем у спірний період теплової енергії на підставі показань спільного приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156).

Частинами 1 та 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що за змістом укладені між сторонами у даній справі Договори за своєю правовою природою є договорами енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Як стверджує позивач, починаючи з листопада 2018 року нарахування за поставлену відповідачу теплову енергію за укладеними Договорами здійснювалось на підставі даних спільного приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), який встановлено на загальному тепловому вводі останнього за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, з урахуванням того, що вказаний прилад обліку теплової енергії додатково обліковує споживання теплової енергії групи будівель наступних споживачів: Музею історії України; Національної спілки художників; Свято-Успенської Києво-Печерської лаври; Київської митрополії УПЦ, ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури".

У той же час, після проведення ним у березні 2021 року обстеження приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що встановлений за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, встановлено, що такий засіб обліку не обліковує теплову енергію для потреб адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" (встановлено окремий засіб обліку для обліку спожитої теплової енергії), що слугувало підставою для проведення перерозподілу показань спільного приладу обліку за всіма об`єктами без врахування відповідної адміністративної будівлі.

Проте, доказів на підтвердження встановлення позивачем даної обставини саме у березні 2021 року матеріали справи не містять.

Позивачем додано до позовної заяви копію Акта №2/2-3/10-1495 перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача від 19.10.2021, складеного за участю представників позивача (інженера 2 кат. Зиско С.А.) та відповідача (головного інженера Кирмач Р.І).

Як убачається з його змісту крім інформації про обсяги та характеристики вузла обліку у розділі "Примітки" зазначено, що лічильник (SA-94/2, завод.№27156) обліковує споживання ще таких приладів: Лаврська, 19, корп.12 (о/р 521618) SA94/2М-№16677; Лаврська.9, корп.30 (о/р 521652) ИН-50 - № 68105726; Лаврська, 15, корп.34 (о/р 521693) - СВТУ-10М-№6996. Споживання адм. будинку по вул. Лаврська, 9, корп. 19 о/р 521615 СВТУ-10М №10549 даним лічильником не здійснюється.

Проте, зазначений висновок у вказаному Акті від 19.10.2021 не підтверджено відповідними доказами, він не містить схематичного відображення розміщення вказаних облікових приладів, їх місць та послідовності приєднання до теплових камер (вузлів) чи то на теплотрасі споживача чи на теплотрасі енергопостачальної організації.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що Акт №2/2-3/10-1495 перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача складений вже після здійснення позивачем в червні 2021 року розрахунків коригування обсягів спожитої теплової енергії відповідачу за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, якими позивач обґрунтовує розмір наявної заборгованості відповідача у даній справі.

Не надано позивачем належних доказів на підтвердження фактичного розташування лічильника, яким обліковуються обсяги спожитої ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" теплової енергії, по відношенню до загального лічильника SA-94/2, заводський № 27156, як то: відповідного Висновку експерта чи спеціаліста. Клопотань про призначення судом відповідної технічної експертизи позивачем не заявлялось ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції.

Додані позивачем до позову Діаграми №1 та №2 не відображають дійсного розміщення теплолічильників споживачів: Київської митрополії УПЦ, Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, Національного музею історії України, Національної спілки художників та ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури", по відношенню до загального теплолічильника SA-94/2 (заводський № 27156) у спірний період.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що в Додатку №8 до Договору від 22.10.2018 № 521616 (т.1, а.с. 42) щодо даних по будинках (спорудах), опалення і гаряче постачання яких здійснюється від теплових мереж енергопостачальної організації, станом на 01.05.2018, вказано саме адміністративний будинок ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури". Як убачається із матеріалів справи, за даними позивача, облік зазначеного споживача здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що відповідає номеру укладеного між сторонами Договору. В переліку будинків і споруд за адресою вул. Лаврська, 9 (Додаток №8 До Договору №521616 від 22.10.2018) відсутній абонент з таким номером особового рахунку.

Досліджуючи здійснений позивачем розрахунок коригування обсягів спожитої теплової енергії на потреби ЦО по Національний заповідник "Києва-Печерська лавра, вул.Лаврська, 9 по договору 521616 (о/р 521617, 521620, 521660, 521704) за листопад 2018-лютий 2021 (том 1, а.с.81), судом апеляційної інстанції встановлено, що до переліку абонентів, яким первинно визначалися обсяги споживання за показаннями загального теплолічильника № 27156 за спірний період (графи 3. 4. 5), не входив споживач - ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" (о/р 521615). Однак, незважаючи на це обсяг спожитої ним теплової енергії за показаннями його теплолічилька (№10549) враховано позивачем при визначенні обсягу теплової енергії, який підлягав розподіленню за об`єктами теплоспоживання без індивідуальних теплолічильників (графа 10) , у тому числі відповідачу (графа 12).

Крім цього, зазначений розрахунок містить також інші розбіжності та суперечливі дані. Так, зокрема, не є ідентичними використані позивачем при здійсненні первинного нарахування обсяги за показаннями загального теплолічилька №27156 - 8163,068 Гкал (графа 3) з обсягами показників цього ж лічильника при здійсненні перерахунку станом на червень 2021 року - 8191,51936 Гкал (графа 13). Також різняться показники теплових втрат, які враховувалися при первинному визначенні відповідачу та іншим споживачам обсягів споживання теплової енергії, - 25,545 Гкал (графа 4) та при здійсненні перерахунку у червні 2021 року - 73,284 Гкал (графа 14). Відповідно не є тотожними визначені обсяги за показаннями загального теплолічильника з урахуванням втрат при первинному нарахуванні у спірний період - 8188,613 Гкал (графа 5 = графа 3 + графа 4) із взятими до перерахунку у червні 2021 року обсягами за показаннями цього ж лічильника - 8264,80336 Гкал (графа 15 = графа 13 + графа 14). Зазначене суперечить, викладеним у позовній заяві обґрунтуванням, оскільки підставою вказаного позову, за твердженням позивача, є неправильний розподіл показників (які мають бути незмінними) загального лічильника (заводський № 27156) між споживачами, за виключенням ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури", а не помилково визначені показники цього лічильника.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що сам по собі розрахунок коригування показників спожитої теплоенергії, без відповідних первинних бухгалтерських документів щодо здійснених розрахунків обсягів теплової енергії кожному із зазначених споживачів відповідно до показників загального лічильника, визначення їх вартості у відповідності до діючих тарифів, складених позивачем облікових карток фактичного споживання теплової енергії за відповідні звітні періоди кожному із споживачів, підписаних актами виконаних робіт, та порівняння їх даних у сукупності, а також без платіжних документів про проведену фактичну оплату вартості спожитої теплової енергії відповідачем у спірний період, не може слугувати доказом наявності у відповідача заборгованості у розмірі 1 156 126,34 грн перед позивачем.

Аналізуючи зміст укладеного сторонами спору Договору від 22.10.2018 №521616 на постачання теплової енергії у гарячій воді, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за його умовами саме позивач несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію абоненту.

У Додатку № 4 до Договору від 22.10.2018 №521616 встановлено, що відповідач самостійно отримує від позивача облікову картку фактичного споживання теплової енергії, акт звіряння розрахунків та акт виконаних робіт, тобто зобов`язання щодо оформлення зазначених документів також покладено на позивача.

За умовами підпунктів 7.5.3. пунктів 7.5 Договорів від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021, укладених на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що учасник (позивач) несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність визначення обсягів постачання теплової енергії замовнику.

Пунктами 4.2 Договорів від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021 передбачено, що відповідач оплачує вартість спожитої теплової енергії після пред`явлення позивачем рахунку на оплату.

Отже, за погодженими сторонами умовами в укладених ними Договорах передбачено покладення саме на позивача відповідальності за достовірність визначення обсягів постачання теплової енергії, на підставі яких позивачем визначалась вартість спожитої теплової енергії у відповідних рахунках, звітах та актах приймання-передавання товарної продукції (т.2, а.с. 46-87).

Факт укладення між позивачем та ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №521615 від 13.11.2018 не спростовує вищезазначених обставин, оскільки в ньому та, зокрема, в Додатках №№ 5, 6, містяться відомості, які мають відношення лише до сторін цього Договору, в тому числі це стосується і Схеми балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та Акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності правових підстав для покладення на відповідача зобов`язання щодо оплати вартості теплової енергії за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, перерахунок якої здійснений внаслідок перерозподілу показань спільного приладу обліку теплової енергії (заводський № 271560) без врахування показників лічильника споживача - ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури".

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідача 1 156 126,34 грн вартості теплової енергії, нарахованої після коригування нарахувань при перерозподілі показань спільного приладу обліку теплової енергії, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність і похідних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

У зв`язку з необґрунтованістю заявлених позивачем позовних вимог, зокрема. і щодо стягнення пені, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин позовної давності, про яку заявив відповідач.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго" в повному обсязі.

У зв`язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18776/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.12.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

О.О. Хрипун