Постанова

від 06.12.2022 по справі 917/187/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Харків Справа № 917/187/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В. , суддя Істоміна О.А.

за участі секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

за участю прокурора - Ногіна О.М. (в режимі відеоконференції),

та представників сторін:

позивача не з`явився,

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.749) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.06.2022 (суддя Погрібна С.В., повний текст складено 21.06.2022) у справі №917/187/22

за позовною заявою Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область, 38400) в інтересах держави в особі Білицької селищної ради Полтавської області (вул. Кобеляцька, 53 а, смт. Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220)

до Фізичної особи-підприємця Халява Олег Григорович, АДРЕСА_1

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов`язання повернути нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білицької селищної ради Полтавської області до Фізичної особи-підприємця Халяви Олега Григоровича, в якій просить:

1) визнати недійсним договір № 1 оренди майна від 05.10.2020 р., що укладений між Фізичною особою-підприємцем Халявою Олегом Григоровичем та Чорбівською сільською радою;

2) зобов`язати Фізичну особу-підприємця Халяву Олега Григоровича (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повернути нежитлові будівлі площею 2087,7 кв.м., а саме: вагова - 21 м. кв.; критий тік; приміщення № 1 (склад) - 635,2 м. кв.; приміщення № 2 (склад) - 632,6 м. кв.; вагова - 22,5 м. кв.; склад - 771 м. кв., що знаходиться за адресою: с. Чорбівка, вул. Центральна, 2а, Кобеляцького (наразі - Полтавського) району - Білицькій селищній раді Полтавського району Полтавської області.

Позов обґрунтовано тим, що Чорбівською сільською радою не дотримано передбаченої Законом України Про оренду державного та комунального майна процедури передачі в оренду майна, яке є предметом договору № 1 від 05.10.2020 оренди майна. У зв`язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, статей 20, 207 ГК України, оспорюваний договір оренди підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.06.2022 у справі №917/187/22 позов задоволено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції посилається на положення частини 1 статті 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна та зазначає про те, що орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкти нерухомого майна за спірним договором всупереч вимогам закону щодо обов`язкового проведення конкурсу на оренду комунального майна, порушивши процедуру укладення договору, а саме: сторони не забезпечили відкритість і прозорість передачі майна в оренду, передбачену Законом України Про оренду державного та комунального майна, тим самим обмежили права інших осіб, які зацікавлені в оренді цього майна та могли б запропонувати більшу орендну плату. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що передача Чорбівською сільською радою в строкове платне користування ФО-П Халяві О.Г нежитлових будівель площею 2087,7 кв.м, які є комунальною власністю, суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції, в порушення ст.73, 74, 91 ГПК України, прийняв оскаржуване рішення на підставі копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином, і при цьому, не дослідив їх оригіналів.

Також апелянт вказує на те, що він підписав заяву про визнання позову, однак, місцевий господарський суд не викликав відповідача в судове засідання для роз`яснення йому наслідків такої процесуальної дії.

Прокурор надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, зазначає про те, що додані до позову документи засвідчені відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» №144 від 01.07.2020. Крім того, прокурор вказує на те, що направляючи Господарському суду Полтавської області заяву про визнання позову, відповідач був обізнаний про дату та час судового засідання, а отже, мав можливість бути присутнім в суді. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд справи призначено на 06.12.2022 о 10:00 год.

В судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром поштових відправлень та роздруківкою інформації із офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» про рекомендоване повідомлення про вручення за трек-номером 6102271444388.

Відповідач також повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.10.2020 між Чорбівською сільською радою (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Халявою Олегом Григоровичем (орендар) укладено договір №1 оренди майна, що є спільною власністю територіальної громади Чорбівської сільської ради Полтавської області (а.с. 28-30).

Зазначений договір укладено на підставі рішення 35 сесії VII скликання Чорбівської сільської ради № 115 від 07.08.2020 р. Про надання в оренду майнового комплексу в с. Чорбівка, вул. Центральна, 2а (а.с. 27).

Із вказаного рішення вбачається, що розглянувши заяву Халяви Олега Григоровича про надання в оренду майнового комплексу (току) в с. Чорбівка, вул. Центральна, 2а, Кобеляцького району Полтавської області, загальною площею приміщень - 2087,7 кв.м, керуючись статетю 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Законом України Про оренду державного та комунального майна, Положенням про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальної громади Чорбівської сільської ради, сесія сільської ради вирішила надати в оренду майновий комплекс (тік) в с. Чорбівка, вул. Центральна, 2а, Кобеляцького району Полтавської області, загальною площею приміщень - 2087,7 кв.м, терміном на 2 роки 10 місяців (до 31.08.2023 р.) та укласти договір оренди майна, що є спільною власністю територіальної громади Чорбівської сільської ради, між Халявою О.Г. і Чорбівською сільською радою терміном до 31.08.2023 р.. Ринкова вартість об`єкту оцінки складає 425 000 грн. Орендна плата становить 6% відповідно до Методики розрахунку, тобто 25 512 грн. на рік (2 126 грн. на місяць).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.2 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові будівлі площею 2087,7 кв.м, а саме: вагова - 21,0 м кв; критий тік; приміщення №1 (склад) - 635,2 м.кв; приміщення №2 (склад) - 632,6 м.кв; вагова - 22,5 м.кв; склад - 771 м.кв, що знаходиться за адресою: с. Чорбівка, вул. Центральна, 2а, Кобеляцького району, та перебуває на балансі Чорбівської сільської ради. Об`єкт, що орендується, являє собою господарський двір з підсобними спорудами та передається в оренду під зерносклади. Вартість об`єкта оренди визначена шляхом проведення незалежної оцінки та становить 425 000 грн.

Відповідно до пункту 10.1 договору, договір діє з 01.11.2020 до 31.08.2023.

Рішенням першої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 06.11.2020 р. № 18.5 Про реорганізацію юридичної особи Чорбівської сільської ради шляхом приєднання до Білицької селищної ради реорганізовано юридичну особу - Чорбівську сільську раду (код ЄДРПОУ 21052069), шляхом приєднання до Білицької селищної ради (код ЄДРПОУ 21051585) та до виконавчого комітету Білицької селищної ради.

Таким чином, Білицька селищна рада та її виконавчий комітет є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чорбівської сільської ради (а.с. 19-20).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстра юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у цьому реєстрі наявний запис про припинення юридичної особи Чорбівської сільської ради та дані про юридичну особу-правонаступника - Білицьку селищну раду (код ЄДРПОУ 21051585) (а.с. 21-22).

Прокурор вважає, що договір оренди майна № 1 від 05.10.2020 укладено із порушенням вимог Закону України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІX від 03.10.2019, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та повернення нерухомого майна Білицькій селищній раді Полтавського району Полтавської області.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Білицької селищної ради Полтавської області прокурор зазначає про те, що передача в оренду комунального майна без дотримання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», фактично призвело до порушення конкурсних засад передачі майна в оренду, звуження кола потенційних орендарів і можливого ненадходження до місцевого бюджету коштів на потреби громади від більш вигідної пропозиції.

Як зазначає прокурор, Чорбівська сільська рада, яка відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» покликана захищати права територіальної громади, порушила її інтереси внаслідок укладення оспорюваного правочину, а Білицька селищна рада, як власник спірного майна, не вжила заходів з відновлення законності.

Листом від 04.01.2022 Решетилівська окружна прокуратура повідомила Білицьку селищну раду про виявлені порушення законодавства та запропонувала вжити заходів із звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідь, Білицька селищна рада в листі від 05.01.2022 повідомила прокурора про неможливість звернення до суду з позовом через відсутність грошових коштів для сплати судового збору.

Враховуючи викладене, тривале невжиття Білицькою селищною радою заходів, спрямованих на визнання недійсним договору оренди майна та повернення його у комунальну власність стало підставою для подачі прокурором цього позову та представництва інтересів держави в особі Білицької селищної ради Полтавського району відповідно до ст.131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру.

В порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Решетилівська окружна прокуратура направила на адресу Білицької селищної ради повідомлення про підготовку позовної заяви до ФОП Халяви О.Г. про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1 від 05.10.2020 та зобов`язання повернути майно у комунальну власність Білицької об`єднаної територіальної громади.

Відповідач надав Господарському суду Полтавської області заяву про визнання позову (вх. №3495 від 03.06.2022).

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія враховує наступне.

Станом на дату укладення оспорюваного договору оренди (05.10.2020), організаційні та майнові відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України Про оренду державного та комунального майна № 157-ІX від 03.10.2019 р.

Відповідно до положень статті 3 Законом України Про оренду державного та комунального майна, об`єктами оренди за цим Законом, є в тому числі нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).

Предметом спірного договору є передача в строкове платне володіння і користування комунального нерухомого майна майнового комплексу, що складається із нежитлових будівель вагових, складів і критого току, який є об`єктом оренди.

Статтею 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна, визначено етапність передачі в оренду державного та комунального майна, яка передбачає:

- прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду;

- внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ETC;

- прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків;

- опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ETC;

- розміщення в ETC оголошення про передачу майна в оренду;

- проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ETC договору оренди.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.

Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатись рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про оренду державного та комунального майна об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС.

Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 затверджено «Порядок передачі в оренду державного та комунального майна», який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

З матеріалів справи вбачається, що Чорбівською сільською радою не дотримано передбаченої ст.5 Закону України Про оренду державного та комунального майна етапності передачі в оренду майна, яке є предметом договору №1 від 05.10.2020, зокрема вимог закону щодо обов`язкового проведення конкурсу на оренду комунального майна.

Таким чином, сторони не забезпечили відкритість і прозорість передачі майна в оренду, передбачену Законом України Про оренду державного та комунального майна, тим самим обмежили права інших осіб, які зацікавлені в оренді даного майна та могли б запропонувати більшу орендну плату, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції в своєму рішенні.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на встановлені судом порушення вимог ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при укладенні оспорюваного договору, «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна», судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1 від 05.10.2020, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Халявою Олегом Григоровичем та Чорбівською сільською радою.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину одна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину,

Як свідчать матеріали справи, Білицька селищна рада та її виконавчий комітет є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чорбівської сільської ради.

Враховуючи, що договір оренди нерухомого майна №1 від 05.10.2020, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Халявою Олегом Григоровичем та Чорбівською сільською радою визнано судом недійсним, позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути орендовані нежитлові будівлі Білицькій селищній раді Полтавського району Полтавської області є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції, в порушення ст.73, 74, 91 ГПК України, прийняв оскаржуване рішення на підставі копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином, і при цьому, не дослідив їх оригіналів.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта.

Відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.91 ГПК України).

Наказом ДП «УкрНДНЦ» №144 від 01.07.2020 затверджено ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі юридична особа) незалежно від їхнього функціонально - цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Відповідно до п.5.26 ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Матеріали позовної заяви, які містять, в тому числі, письмові докази у цій справі, прошиті та пронумеровані органом прокуратури на 29 арк., з відміткою на останній сторінці «Згідно з оригіналом», відбитком печатки Решетилівської окружної прокуратури «Для копій», із зазначенням посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища «Прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Голуб С.О.», а також дати засвідчення копій - 09.02.2022.

Таким чином, письмові докази у цій справі засвідчено прокурором з додержанням вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Враховуючи наведене, безпідставними є доводи апелянта про те, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі доказів, не засвідчених належним чином.

За положеннями ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В позові прокурор зазначив, що оригінали письмових доказів, зазначених в додатку до позову, знаходяться у позивача та відповідача.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.91 ГПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Відповідач не заявляв суду першої інстанції клопотання про витребування оригіналів доказів, не ставив під сумнів справжність наявних в матеріалах справи документів ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними.

Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він підписав заяву про визнання позову, однак, місцевий господарський суд не викликав відповідача в судове засідання для роз`яснення йому наслідків такої процесуальної дії.

З цього приводу судова колегія зазначає.

Відповідно до частини 3 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд першої інстанції ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі … визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191, …цього Кодексу (ч.4 ст.185 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч.2 ст.191 ГПК України)

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України).

В заяві від 01.06.2022 відповідач зазначив про те, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти визнання недійсним договору оренди майна №1 від 05.10.2020 та повернення нежитлової будівлі її власнику; просив також суд стягнути з відповідача половину судового збору, сплаченого за подання позову відповідно до норм ГПК України.

Заява про визнання позову підписана особисто Халявою О.Г.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для відмови у прийнятті вказаної заяви відповідача, з огляду на положення ч.4 ст.191 ГПК України.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням заяви відповідача вх. № 3495 від 03.06.2022, відповідно до частини 3 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у зв`язку з визнання позову відповідачем.

Відповідачем не зазначено, які саме наслідки вчинення ним процесуальної дії з визнання позову йому мав би роз`яснити Господарський суд Полтавської області.

Крім того, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не викликав його в судове засідання не приймаються судом як обґрунтовані, оскільки відповідач не був позбавлений права і можливості бути присутнім в судовому засіданні, проте, в заяві про визнання позову від 01.06.2020 просив суд розглянути справу без його участі. Отже відповідач свідомо відмовився від участі в судовому засіданні, тому доводи про те, що суд не надав йому роз`яснень є безпідставними.

За вказаних обставин, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків Господарського суду Полтавської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду Господарського суду Полтавської області від 07.06.2022 у справі №917/187/22 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Господарського суду Полтавської області від 07.06.2022 у справі №917/187/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.12.2022

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна