Рішення

від 29.11.2022 по справі 902/626/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Cправа № 902/626/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участі секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Фермерського господарства "Струмок-ВВ", 24465, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кидрасівка, пров. Центральний, буд. 25, ідентифікаційний код юридичної особи 31348467

до Бершадської міської ради, 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Бершадь, вул. Героїв України, буд. 23, ідентифікаційний код юридичної особи 04051033

про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок у редакції позивача

за участю представників:

від позивача - адвокат Тиховський М.О., згідно ордеру

від відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Шамшуріна М.В.) перебувала справа № 902/626/22 за позовом Фермерського господарства "Струмок-ВВ" до Бершадської міської ради про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок у редакції позивача.

15.11.2022 судом ухвалено рішення у цій справі, яким позов задоволено.

Відповідно до статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 29.11.2022 о 14:00 зі встановленням позивачу строку для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу.

18.11.2022 року від представника позивача до суду надійшла заява № б/н від 18.11.2022 (вх. № 01-34/9903/22 від 18.11.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/626/22, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами на підтвердження цих витрат.

28.11.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання № 01-26/2226 від 28.11.2022 (вх. № 4775 від 28.11.2022) про зменшення витрат на правову допомогу, у якому відповідач просить у задоволенні заяви відмовити, провести розгляд заяви за відсутності відповідача.

Обгрунтовуючи клопотання про зменшення витрат на правову допомогу відповідач зазначає, що у заяві про ухвалення додаткового рішення позивачем не вказано суми витрат на правову допомогу. У договорі про надання правової допомоги визначено розмір гонорару (15000,00 гривень), однак не зазначено погодинну вартість правової допомоги, наданої у справі, що унеможливлює визначення розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару.

Також зазначає що зазначені у акті у пунктах 1-5 послуги не можуть бути відокремлені як додаткові витрати на правову допомогу, оскільки підготовка позовної заяви включає в себе надання консультацій з приводу виникнення спірних відносин щодо оренди землі, вивчення документів, що стосуються оренди земельних ділянок клієнтом (замовником), опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, вивчення судової практики щодо поновлення договорів оренди землі, формування правової позиції, консультування, щодо, необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи.

Крім того, на думку відповідача не можуть бути відокремлені пункти 7, 8 та 11 акту, оскільки відправка поштової кореспонденції включає в себе подання до суду позовної заяви та заяви про усунення недоліків.

Також відповідач заперечив щодо виокремлення забезпечення участі в судовому засіданні (за одне судове засідання) - 1500 грн. у пункті 12 акту, оскільки ці роботи, як вважає відповідач не потребували складних, юридичних консультацій, не призводили до значного витрачання часу для будь-яких інших дій з боку адвоката. Предмет спору в даній справі не вимагав від адвоката значного обсягу юридичної роботи, оскільки відповідач позов визнав та не заперечував проти задоволення позовних вимог. Розгляд справи проводився за відсутності представника відповідача, участь у судовому засідання не була обов`язковою та адвокат міг скористатися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцїї.

Відтак зазначив, що розмір витрат визначений представником позивача є неспівмірним із виконаними роботами, завищеним та не відповідає обсягу виконаної роботи, а понесені представником позивача витрати на забезпечення участі в судовому засіданні не можна вважати фактичними та неминучими.

Вимоги щодо відшкодування послуг зазначених у пунктах 8, 9, 10 акту на думку відповідача є неправомірними, неспівмірними із цінами на зазначені послуги оскільки послуга із замовлення Витягу про нормативно грошову оцінку є безкоштовною, за надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (124,05 грн.), тоді як позивачем зазначено 500 грн., неспівмірною є також і сума зазначена за відправку поштової кореспонденції, яку встановив представник позивача.

Крім того відповідачем зауважено про неподання представником позивача суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про винесення у справі додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу просить відмовити.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача, який клопотав про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/626/22, та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся ухвалою суду від 18.11.2022, яку було надіслано за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на відому суду електронну адресу. Окрім того, судом враховано заяву відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді заяви і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представника відповідача.

За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у судовому засіданні 29.11.2022 року, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин додаткового рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина додаткового рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат складає судовий збір та витрати на правову допомогу, розмір яких та опис виконаних робіт будуть надані суду відповідно до вимог статті 126 ГПК України.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті до закінчення судових дебатів у справі представником позивача зроблено заяву, що докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано до суду 18.11.2022 року разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

У поданій до суду заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. Згідно доданих до заяви документів розмір судових витрат складає 15 000 гривень.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Щодо доводів відповідача про неподання позивачем суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи суд звертає увагу, що застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи.

У постановах Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Водночас, відповідачем не доведено, що не подання позивачем разом з позовом попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії АВ № 1041155 від 19.07.2022 року та згідно ордеру серії АВ № 1045188 від 30.08.2022 виданими Адвокатським об`єднанням «Легальне право» представництво інтересів Фермерського господарства "Струмок-ВВ" у справі № 902/626/22 здійснювали адвокат Бойко Артур Миколайович та адвокат Тиховський Микола Олегович.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду 18.11.2022 заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано копію договору № 40-2022 від 23.06.2022 про надання правової допомоги, укладеного між Фермерським господарством "Струмок-ВВ" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Легальне право" (Адвокатське об`єднання), копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 16.11.2022 до договору про надання правової допомоги № 40-2022 від 23.06.2022, копію прибуткового касового ордеру № 25 від 16.11.2022 та квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 16.11.2022 на суму 15 000,00 гривень.

Відповідно до пункту 1.1. договору про надання правової допомоги № 40-2022 від 23.06.2022 (далі - договір) Адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені Адвокатського об`єднання за цим договором здійснюють адвокат Бойко Артур Миколайович або/та Тиховський Микола Олегович. Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (п. 2.2. договору).

Пунктами 3.1.-3.3. договору сторони визначили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню за надану в межах цього договору правову допомогу, складає 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання Клієнтом розрахункового рахунку.

Оплата по даному договору може здійснюватись, як у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання, так і формі надання готівкових коштів, що підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера Адвокатського об`єднання.

16.11.2022 року між Фермерським господарством "Струмок-ВВ" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Легальне право" підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 40-2022 від 23.06.2022 (далі - акт), за змістом якого адвокатським об`єднанням надається перелік наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 23.06.2022 року, який фермерське господарство, приймає від адвокатського об`єднання та зобов`язується сплатити їх в повному обсязі.

Згідно вказаного акту до переліку наданих юридичних послуг віднесено:

1) надання консультацій з приводу виникнення спірних відносин щодо оренди землі - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

2) вивчення документів, що стосуються оренди земельних ділянок клієнтом (замовником) - 1000 грн. (одна тисяча) грн.;

3) опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, вивчення судової практики щодо поновлення договорів оренди землі - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

4) формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

5) підготовка позовної заяви - 3000 грн. (три тисячі) грн.;

6) підготовка процесуальних документів (заява про усунення недоліків позовної заяви) - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

7) подання до суду позовної заяви та заяви про усунення недоліків - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

8) відправка поштової кореспонденції, а саме направлення позовної заяви стороні, заяви про усунення недоліків позовної заяви у відповідності до вимог ГПК України - 1000 грн. (одна тисяча) грн.;

9) замовлення Витягу з Державного земельного кадастру по двох земельних ділянках - 500 грн. (триста) грн.;

10) замовлення Витягу з нормативної грошової оцінки по двох земельних ділянках - 500 грн. (триста) грн.;

11) подання до суду заяви про долучення документів до матеріалів справи - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

12) забезпечення участі в судовому засіданні (за одне судове засідання) - 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот) грн. (судові засідання, в яких забезпечено участь 01.09.2022, 20.09.2022, 11.10.2022, 03.11.2022, 15.11.2022) - 6000 грн. (шість тисяч) грн.

Всього до сплати: 15 000,00 грн.

Згідно прибуткового касового ордеру № 25 від 16.11.2022 та квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 16.11.2022 Адвокатським об`єднанням "Легальне право" прийнято від Фермерського господарства "Струмок-ВВ" оплату за договором про надання правової допомоги №40-2022 від 23.06.2022 року у розмірі 15000,00 гривень.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Бойком Артуром Миколайовичем та адвокатом Тиховським Миколою Олеговичем послуг з професійної правничої допомоги ФГ "Струмок-ВВ" у справі № 902/626/22.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Згідно пунктів 2-6 акту виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 40-2022 від 23.06.2022 від 16.11.2022 Адвокатським об`єднанням надано позивачу послуги:

2) вивчення документів, що стосуються оренди земельних ділянок клієнтом (замовником) - 1000 грн. (одна тисяча) грн.;

3) опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, вивчення судової практики щодо поновлення договорів оренди землі - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

4) формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 500 грн. (п`ятсот) грн.;

5) підготовка позовної заяви - 3000 грн. (три тисячі) грн.;

6) підготовка процесуальних документів (заява про усунення недоліків позовної заяви) - 500 грн. (п`ятсот) грн.

Суд вважає, що послуги з вивчення документів, що стосуються оренди земельних ділянок клієнтом (замовником), опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, вивчення судової практики щодо поновлення договорів оренди землі, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи, підготовка процесуальних документів (заява про усунення недоліків позовної заяви) пов`язані з процесом підготовки позовної заяви та включає в себе вказані послуги.

На переконання суду вказані види послуг, які зазначені позивачем окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються такою послугою як "підготовка позовної заяви".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що послуга, яка зазначена у пункті 5 акту включає в себе правничі послуги, перелічені у пунктах 2-4, 6 акту виконаних робіт (наданих послуг).

Таким чином, покладення на відповідача витрат по оплаті правничих витрат, пов`язаних із вивченням документів, що стосуються оренди земельних ділянок клієнтом (замовником) - 1000 грн. (одна тисяча) грн.; опрацюванням законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, вивченням судової практики щодо поновлення договорів оренди землі - 500 грн. (п`ятсот) грн.; формуванням правової позиції, консультуванням щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи - 500 грн. (п`ятсот) грн.; підготовкою процесуальних документів (заява про усунення недоліків позовної заяви) - 500 грн. (п`ятсот) грн. не відповідає критерію розумності, обгрунтованості та є безпідставним.

В цій частині, обґрунтованою є лише вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги за пунктом 5 " підготовка позовної заяви - 3000 грн. (три тисячі) грн.".

Як вбачається із акту у пункті 1 переліку наданих адвокатським об`єднанням позивачу послуг правничої допомоги визначено: "1) надання консультацій з приводу виникнення спірних відносин щодо оренди землі - 500 грн. (п`ятсот) грн.".

Також у пунктах 11 та 12 акту зазначено витрати за подання до суду заяви про долучення документів до матеріалів справи - 500 грн. (п`ятсот) грн. та за забезпечення участі в судовому засіданні (за одне судове засідання) - 1500 грн. (одна тисяча п`ятсот) грн. (судові засідання, в яких забезпечено участь 01.09.2022, 20.09.2022, 11.10.2022, 03.11.2022, 15.11.2022) - 6000 грн. (шість тисяч) грн.

Вказані витрати передбачені пунктом 1.1. договору та на думку суду відповідають критерію їхньої дійсності та необхідності, а отже заявлені правомірно.

Щодо правничих витрат, визначених у пункті 3 акту - подання до суду позовної заяви та заяви про усунення недоліків - 500 грн. (п`ятсот) грн. суд зазначає, що подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви спричинене недоліками позовної заяви, а тому покладення на відповідача правничих витрат, пов`язаних із поданням до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви не відповідає критерію розумності, обгрунтованості та є безпідставним.

Водночас вимога про відшкодування витрат в частині пункту 3 акту - подання до суду позовної заяви є правомірною та на думку суду підлягає відшкодуванню у розмірі 250 гривень.

Доводи відповідача щодо необов`язкової участі представника позивача у судовому засіданні та можливості скористатися правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд відхиляє, оскільки участь сторони у судовому засіданні є правом позивача, яке реалізовується в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно пункту 8 акту розмір витрат адвоката на листування (відправка поштової кореспонденції, а саме направлення позовної заяви стороні, заяви про усунення недоліків позовної заяви у відповідності до вимог ГПК України) склав 1000 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення матеріали справи містять:

- поштову накладну та фіскальний чек щодо відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на суму 60,00 гривень (том 1 а.с. 12,13);

- поштову накладну та фіскальний чек щодо відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками на суму 70,00 гривень (том 1 а.с. 67,68);

- поштову накладну та фіскальний чек щодо відправлення відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви на суму 65,00 гривень (том 1 а.с. 70,71).

З урахуванням наведеного витрати на поштові відправлення у розмірі 195 гривень є підтверджені та підлягають задоволенню.

Доказів на підтвердження понесення решти заявлених до стягнення витрат на відправку поштової кореспонденції у розмірі 805,00 гривень матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №902/626/22 в частині покладення на відповідача витрат на відправку поштової кореспонденції у розмірі 805,00 гривень задоволенню не підлягає.

Також позивачем у переліку наданих послуг у пунктах 9, 10 акту зазначено витрати на замовлення Витягу з Державного земельного кадастру по двох земельних ділянках (500 гривень) та витрати на замовлення Витягу з нормативної грошової оцінки по двох земельних ділянках (500 гривень). Водночас доказів на підтвердження понесення вказаних витрат у зазначеному в акті розмірі позивачем не надано.

З урахуванням наведеного, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №902/626/22 в частині покладення на відповідача витрат на замовлення Витягу з Державного земельного кадастру по двох земельних ділянках та витрат на замовлення Витягу з нормативної грошової оцінки по двох земельних ділянках у розмірі 1000,00 гривень задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що акт надання правових послуг, підписаний клієнтом та адвокатським об`єднанням не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи № 902/626/22 у сумі 10 445,00 гривень.

У задоволенні заяви в частині стягнення 4555,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у зв`язку із необгрунтованістю заявлених витрат в цій частині.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 міститься висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У Рішенні від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012 (справа N 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

У зв`язку із наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи визнання позову відповідачем, фінансовий стан відповідача, який є бюджетною установою, а також клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд вважає за необхідне здійснити розподіл між позивачем та відповідачем витрат на професійну правничу допомогу поклавши на відповідача відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 222,50 гривень.

Решта заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 222,50 залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника Фермерського господарства "Струмок-ВВ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Бершадської міської ради (24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, місто Бершадь, вул. Героїв України, будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 04051033) на користь Фермерського господарства "Струмок-ВВ" (24465, Вінницька обл., Гайсинський р-н, село Кидрасівка, пров. Центральний, будинок 25, відокремлена садиба ФГ "Струмок ВВ", ідентифікаційний код юридичної особи 31348467) 5 222, 50 (п`ять тисяч двісті двадцять дві гривні п`ятдесят копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні заяви в частині стягнення 4555,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 222,50 гривень залишити за позивачем.

6. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Копію додаткового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку на відому суду електронну адресу: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідача - offiсe@radabershad.gov.ua.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.12.2022 року у зв`язку з тривалими вимкненнями електричної енергії в приміщенні суду.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 24465, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кидрасівка, пров. Центральний, буд. 25; ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу, 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Бершадь, вул. Героїв України, буд. 23, office@radabershad.gov.ua.