Рішення
від 08.12.2022 по справі 903/750/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2022 року справа № 903/750/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича та за присутності представників:

від позивача: Чечелюк О.Ю. - адвокат (ордер серія АС №1045314 від 27.09.2022р.)

від відповідача: Казмірук О.В. - начальник претензійно-договірного відділу юридичного управління (трудовий договір від 01.10.2018р., додаткова угода №1 від 21.10.2021р. до договору від 01.10.2018р., наказ від 18.03.2015р. №194-к)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Дельта Бізнес Плюс", с. Залізниця

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго", м. Луцьк

про визнання недійсним та скасування рішення,

встановив: 27 вересня 2022 року на адресу Господарського суду Волинської області за підписом адвоката Чечелюка О.Ю. (ордер серія АС №1045314 від 27.09.2022р.) із засвідченням понесених судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору на суму 2 481 грн. та на очікуваних витратах по оплаті наданої професійної правничої допомоги адвоката на суму 32 000 грн., надійшла позовна заява Приватного підприємства "Дельта Бізнес Плюс" від 27.09.2022р. до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії ПрАТ "Волиньобленерго", яке оформлене протоколом №312 від 16.03.2022р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач засвідчував, що 11 липня 2022 року представниками ПАТ "Волиньобленерго" був складений акт про порушення №000050. 16 серпня 2022 року за результатами засідання комісії ПрАТ "Волиньобленерго" з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту - ПРРЕЕ) та розгляду комісією акту про порушення №000050 від 11.07.2022р. було прийнято рішення, яким встановлено порушення споживачем ПРРЕЕ, за результатами прийнятого рішення здійснено донарахування вартості необлікованої електричної енергії на суму 485 679,13 грн. (згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ за термін 119 діб до дня виявлення порушення).

Зміст протоколу засідання комісії ПрАТ "Волиньобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 16.08.2022р. не відповідає змісту акту про порушення ПРРЕЕ від 11.07.2022р., зокрема, згідно Акту: "виявлено порушення пункту 8.4.2 підпункт 9 ПРРЕЕ, а саме відсутній контакт на напругових перемикачах фаз А та В на випробовувальній колодці. При ввімкненому навантажені на фазі (А та В) імпульси лічильника не оформлюються, спожита електроенергія не обліковується", в той час, коли відповідно до протоколу виявленим порушенням виступає "відсутність пломби з відбитками тавр оператора системи на шафі обліку чим порушив Правила роздрібного ринку електричної енергії: пункт 8.4.2, п.п. 2".

Дані пункти передбачають різні види порушень, які зумовлюють різний підхід щодо обрахунку необлікованої електроенергії. З огляду на це, оформлене протоколом №312 від 16.08.2022р., рішення ПрАТ "Волиньобленерго" є неправомірним оскільки не відповідає змісту виявленого в акті порушення.

Зауважується, що нормативними актами встановлена як процедура, так і вимоги для оформлення акту порушень Правил, де однією з вимог є складення акту в присутності уповноваженого представника споживача і його підписання ним, а також умови відмови від його підписання. З акту від 11.07.2022р. вбачається, що останній складено та підписано представниками енергопостачальної організації, а в якості уповноваженої особи споживача визначено гр. ОСОБА_1. При цьому матеріали справи не містять доказів, з яких би вбачалось, що гр. ОСОБА_1 було надано право представляти інтереси позивача при проведенні перевірки, відтак, Акт про порушення складений за відсутності споживача та підписаний неуповноваженою особою.

Засвідчується, що особу, яка є представником споживача в таких правовідносинах, може бути визначено за угодою сторін, наприклад, у договорі. В даному випадку, сторонами договору не визначались уповноважені представники з питань використання електричної енергії; на ведення справ щодо електроустановок та купівлі електричної енергії позивачем не надавалися відповідні довіреності чи розпорядження. В свою чергу, відсутність уповноваженого представника ПП "Дельта Бізнес Плюс" чи його директора під час проведення перевірки та складання акту не заперечується сторонами.

Відтак, на думку позивача, акт про порушення не відповідає вимогам п. 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки складений представниками постачальника за відсутності споживача чи представника споживача, а відтак не є належним доказом факту вчинення споживачем правопорушення у сфері електроенергетики, що є підставою для скасування застосованої відповідачем до позивача на підставі даного акту санкції.

Зауважується позивачем також і те, що відсутність пломби на шафі обліку, яка не с засобом вимірювальної техніки у розумінні положень ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, не тягне за собою відповідальність у вигляді визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, з огляду на що у ПрАТ "Волиньобленерго" були відсутні підстави для донарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 485 679,13 грн., а тому таке рішення має бути скасованим у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та його необґрунтованістю.

При цьому ПрАТ "Волиньобленерго" не надано жодних інших належних та допустимих доказів, які би свідчили про факт втручання споживача в роботу приладів обліку з метою зміни показників обсягу спожитої електричної енергії. ПрАТ "Волиньобленерго" не встановлено факту крадіжки електроенергії підприємством.

Відсутня пломба знаходилась не в приміщенні Підприємства, а в загальнодоступному місці поза межами його приміщень, що унеможливлює здійснення позивачем безперервних заходів щодо збереження пломб та обмеження доступу до них сторонніх осіб. При цьому, ПрАТ "Волиньобленерго" повинно були встановити такі правила захисту та збереження пломб та електроустановок, які будуть направлені на реальне та фактичне виконання споживачем. ПрАТ "Волиньобленерго" поклало на споживача заздалегідь недосяжний обов`язок, що є порушенням фундаментального принципу цивільного законодавства як добросовісність, справедливість та розумність, передбаченого ст. 3 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, зважаючи на той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би свідчили про втручання підприємства в роботу приладів обліку, крадіжку електроенергії або будь-яких інших дій, що призвели до зміни показників приладів обліку, позивач вважає безпідставним застосування відповідачем оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування до сплати вартості недооблікованої електроенергії, застосованої на підставі протоколу засідання комісії.

Засвідчує позивач і те, що директор ПП "Дельта Бізнес Плюс" ОСОБА_2 не підписував акт №198-ю технічної перевірки вузла обліку електричної енергії з трифазними електролічильниками та додаток до акту №198-ю Акт пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 01 травня 2021 року. Відтак, пломби, які встановлено на вузлі обліку КТП-353, позивачу на зберігання не передавалися, а тому підприємство не може нести відповідальності за їх відсутність.

Ухвалою від 03.10.2022р. за позовом було відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 03.11.2022р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

19 жовтня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив від 18.10.2022р. №19/23-6233 на позовну заяву із засвідченням необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, долученням до матеріалів відзиву копій Заяви приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №531-0533000 від 01.05.2021р., додатку 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №531-0533000 від 01.05.2021р., акту про порушення №000050 від 11.07.2022р. із схемою електроживлення споживача, протоколу №312 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ "Волиньобленерго", рахунку за електричну енергію, необліковану внаслідок порушення ПРРЕЕ №531- 0533000 від 16.08.2022р., акту №198-ю технічної перевірки вузла обліку електричної енергії з трифазними електролічильниками від 01.05.1021р., акту пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 01.05.2021р. (додаток до Акту №198-ю від 01.05.1021р.), листа ПрАТ "Волиньобленерго" про перенесення дати засідання комісії №22Д1- 4074 від 09.08.2022р. з поштовим відправленням №4302309307365 та рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також із долученням оптичного диска з електронною копією відео файлів до Акта про порушення №000050 від 11.07.2022р.

Заперечуючи позовні вимоги та долучаючи відповідні документи ПрАТ "Волиньобленерго" зазначає, що порядок оформлення акту про порушення та його розгляду комісією з розгляду актів про порушення, передбачений п.п. 8.2.5-8.2.6 ПРРЕЕ, був дотриманий уповноваженими особами ПрАТ "Волиньобленерго".

Твердження позивача щодо неправомірності рішення комісії відповідача, оформленого протоколом №312 від 16.08.2022р., зокрема, з підстав невідповідності змісту виявленого в акті порушення, є безпідставним, адже про факт відсутності пломби №С64523157 з відбитками тавр ПрАТ "Волиньобленерго" установленої на шафі обліку позивача, було зафіксовано у акті про порушення. Таким чином, комісія ОСР у межах своїх повноважень, визначених ПРРЕЕ, прийняла рішення щодо конкретного порушення встановленого у акті.

Щодо свідчення позивача про те, що відсутність пломби на шафі обліку, не тягне за собою відповідальність у вигляді визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, відповідачем зауважується, що відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки, визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, здійснюється, зокрема, і у випадку виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, навіть за відсутності факту споживання необлікованої електроенергії чи умисного втручання споживача до приладів обліку електролічильника з метою заниження значення показників використаної електроенергії. І лише у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих ПРРЕЕ, не застосовуються.

Стосовно тверджень позивача щодо обов`язкової участі споживача або представника споживача під час оформлення акту про порушення ПРРЕЕ, відповідач зауважує, що у відповідності до положень п. 8.2.5. ПРРЕЕ, акт про порушення може оформлятись не лише у присутності споживача або його представника, а й за участі іншої особи, яка фактично надала доступ представникам оператора системи до об`єкта Споживача. Разом з тим ПРРЕЕ не містять вимоги про те, що акт про порушення повинен підписати лише споживач чи представник споживача. У даному випадку доступ на об`єкт позивача надав ОСОБА_1 . Відтак, товариство вважає, що акт про порушення складено у відповідності до вимог положень ПРРЕЕ та підписано представниками Оператора системи розподілу, які брали участь у перевірці, та особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт Споживача для проведення перевірки - ОСОБА_1

Зауважено відповідачем і те, що у відповідності до законодавства ПП "Дельта Бізнес Плюс", як споживач електроенергії, зобов`язане слідкувати за установленими на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про бомбування та пломб (відбитків їх тавр) на них, які прийнято на збереження. Відтак, факт відсутності пломби, незалежно від обставин, які виявлені працівниками ПрАТ "Волиньобленерго", є достатньою правовою підставою для застосування нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

При цьому відповідачем було засвідчено на очікуваних витратах товариства по оплаті наданої професійної правової допомоги у суді першої інстанції на суму 50 000 грн.

28 жовтня 2022 року позивач звернувся до суду із заявою про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_2 та із клопотанням про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на вчинення зазначеної дії.

03 листопада 2022 року від позивача до суду поступило клопотання від 03.11.2022р. про витребування від відповідача для огляду в засіданні суду оригіналів акту №198-ю технічної перевірки вузла обліку електричної енергії з трифазними електролічильниками від 01.05.1021р., акту пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 01.05.2021р. (додаток до Акту №198-ю від 01.05.1021р. та із клопотанням про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на вчинення зазначеної дії.

Також 03.11.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на вирішення котрої сторона просила поставити наступні питання:

- чи виконано підпис від імені директора ПП "Дельта Бізнес Плюс" ОСОБА_2 у акті №198-ю технічної перевірки вузла обліку електричної енергії з трифазними електролічильниками від 01.05.1021р. ОСОБА_2 , чи іншою особою?

- чи виконано підпис від імені директора ПП "Дельта Бізнес Плюс" ОСОБА_2 у додатку до акту №198-ю акт пломбування та передача на збереження засобів обліку та пломб на них від 01.05.2021р. ОСОБА_2 , чи іншою особою?

В підготовчому судовому засіданні, проведеному 03.11.2022р. за присутності представників сторін, судом було постановлено ухвалу (відображена в протоколі засідання суду) про поновлення позивачу строків на звернення до суду з відповідними клопотаннями, долучення поданих стороною документів до матеріалів справи, оголошення в підготовчому судовому засіданні перерви до 10.11.2022р., зобов`язання (з огляду на заявлене клопотання про призначення експертизи) сторін надати для огляду в судовому засіданні оригінали тих чи інших документів.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулось за присутності представників сторін 10.11.2022р., судом було постановлено відображену в протоколі судового засідання ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оголошення в підготовчому судовому засіданні перерви до 28.11.2022р., зокрема, з огляду на засвідчену представниками можливість мирного врегулювання господарського спору.

Відхиляючи клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи судом було засвідчено, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, який розглядає справу. Висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).

За позицією та на переконання суду, клопотання ПП "Дельта Бізнес Плюс" про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи є необґрунтованим, спрямованим не інакше, як до безпідставного затягування розгляду справи.

При цьому зауважено, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Відповідно докази в спростування пред`явлених вимог подаються до суду стороною відповідача, котра заперечує останні.

Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Судом також було зауважено, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

23 листопада 2022 року відповідачем було скеровано до суду додаткові письмові пояснення від 18.11.2022р. №19/23-6858 стосовно пред`явлених позовних вимог, клопотання №19/23-6859 від 23.11.2022р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

25 листопада 2022 року позивачем було скеровано до суду додаткові письмові пояснення від 25.11.2022р. щодо позову та його обґрунтувань, клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків ОСОБА_1 від 22.11.2022р., ОСОБА_3 від 21.11.2022р., а також ОСОБА_4 від 21.11.2022р.

Також позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог від 28.11.2022р.

За результатами підготовчого судового засідання, проведеного 28.11.2022р. за участю представників сторін, судом було постановлено відображену в протоколі засідання суду ухвалу котрою задоволено клопотання сторін та долучено до матеріалів справи подані останніми додаткові пояснення, заяви та документи, задоволено клопотання позивача про уточнення позовних вимог, якому, на думку суду, притаманні ознаки заяви про зміну предмету позову, та постановлено подальший розгляд справи здійснювати виходячи із нового предмету позову:

"Визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго", оформленого протоколом №312 від 16.08.2022р. на підставі акту про порушення №000050 від 11.07.2022р. щодо нарахування ПП "Дельта Бізнес Плюс" обсягу вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 485 679,13 грн."

Цією ж ухвалою підготовче провадження у справі було закрито із призначенням справи до судового розгляду по суті на 08.12.2022р.

Присутнім в судовому засіданні 08.12.2022р. представником позивача із долученням клопотання від 08.12.2022р. та доказів понесення витрат на оплату наданої професійної правової допомоги, з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, додаткових поясненнях, а також на докази, долучені до справи, пред`явлені вимоги було підтримано, засвідчено на наявності підстав для задоволення позовних вимог із покладенням на відповідача обов`язку відшкодування понесених судових витрат (сплата судового збору та оплата наданої професійної правничої допомоги на суму 32 000 грн.)

Присутній в засіданні суду представник відповідача, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, а також у додаткових письмових поясненнях, матеріали, долучені стороною до матеріалів справи, щодо позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновків про безпідставність пред`явлених позовних вимог.

При цьому, оцінюючи позицію сторін, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін, викладену в обґрунтування пред`явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Предметом позову у даній справі виступає вимога немайнового характеру про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго", оформленого протоколом №312 від 16.08.2022р. на підставі акту про порушення №000050 від 11.07.2022р. щодо нарахування ПП "Дельта Бізнес Плюс" обсягу вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 485 679,13 грн.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020р. (справа №910/17955/17), вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин дотримання відповідачем норм та приписів чинного законодавства при прийнятті рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії ПрАТ "Волиньобленерго", оформленого протоколом №312 від 16.08.2022р. на підставі акту про порушення №000050 від 11.07.2022р.

Судом встановлено, що ПрАТ "Волиньобленерго" є оператором системи розподілу (ОСР) в розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії".

Законом України "Про ринок електричної енергії" визначені правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегульовані відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Частиною 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо.

Згідно з приписами статті 46, ч. 3 статті 58, статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу має право, зокрема: отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу; інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) якими визначено, що: - укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; - до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ, ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5.1.1., підпунктів 1, 5, 9 пункту 5.5.5 розділу V ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема:

- проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; - на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема:

- користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;- невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 11, 12, 14 п. 5.1.1 ПРРЕЕ, оператор системи має право: на безперешкодний доступ до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; контролювати додержання споживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли, зокрема, через дії чи бездіяльність споживача.

Пунктами 1.1.2, 8.2.4, 8.2.5, 8.2.6 ПРРЕЕ встановлено, що акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Так, згідно з п. 8.4.1., п.п. 5-8 пункту 8.4.2. глави 8.4. ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема:

- самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;

- самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

- самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

- використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що під час складення акта про порушення ПРРЕЕ та прийняття оператором системи рішення з розгляду такого акта, оператор системи зобов`язаний діяти обґрунтовано, однозначно мотивувати свої висновки щодо належної кваліфікації дій споживача, що призвели до такого порушення, та визначення конкретного порушення, передбаченого цими Правилами, зокрема визначених у пункті 8.4.2., адже застосування тієї чи іншої формули та, відповідно, її показників для визначення, зокрема, величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії та, як наслідок, розрахунку вартості необлікованої електричної енергії залежить від виду вчиненого порушення.

Також зауважується, що основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії врегульовані Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018р. (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020р. №716).

Відповідно п.п. 1.2.1. п. 1.2. Розділу І Загальні положення Кодексу комерційного обліку електричної енергії,

- вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою;

- дані комерційного обліку електричної енергії (дані комерційного обліку) - дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії;

- дистанційне зчитування лічильника електричної енергії (дистанційне зчитування лічильника) - зчитування результатів вимірювання лічильника електричної енергії (первинних даних комерційного обліку) уповноваженою стороною з використанням телекомунікаційного інтерфейсу зв`язку та технічних засобів дистанційного зчитування без фізичного доступу до лічильника електричної енергії;

- засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) - засоби вимірювань, вимірювальні системи та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності;

- комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;

- оператор системи - оператор системи розподілу або оператор системи передачі;

- пошкодження пломб (індикаторів) - відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Положеннями Розділу V Улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначається, що електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) ЗВТ для контролю якості електричної енергії.

Власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

З метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.

ЗВТ мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи.

Пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також на пристроях вузла обліку, що закривають: 1) первинні і вторинні кола живлення ЗВТ; 2) кришки важелів і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, встановлених у цих колах; 3) двері комірок трансформаторів напруги; 4) кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв`язку ЗВТ; 5) всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до відкритих струмоведучих та сигнальних частин ЗВТ.

За наявності технічної можливості у місцях установлення пломб оператора системи допускається установлення пломб ППКО та інших заінтересованих сторін.

Пломбування ЗВТ та інших пристроїв вузла обліку має здійснюватися таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу до важелів (приводів) і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, візуального контролю всіх встановлених пломб, а також зчитування показів лічильників без застосування спеціальних інструментів та порушення цілісності встановлених пломб.

Підготовка місць для опломбування здійснюється ВТКО та стороною, на території (у приміщенні) якої встановлені ЗВТ та інші пристрої вузла обліку згідно з переліком місць, наданим оператором системи. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї зі сторін.

Усі пломби, установлені на ЗВТ та інших пристроях вузла обліку, мають відповідати вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів.

Після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.

Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб. Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування.

Будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження пломб та/або пломбувального матеріалу, встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку, повинні бути погоджені з власниками ЗВТ та вузла обліку. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені.

Власник ЗВТ та інших пристроїв вузла обліку та/або суб`єкт господарювання, на території (у приміщенні) якого встановлені ЗВТ, зобов`язані надавати уповноваженим представникам заінтересованих осіб, які мають право на пломбування ЗВТ та пристроїв вузла обліку, необхідний регламентований доступ до ЗВТ та пристроїв вузла обліку, зокрема для проведення перевірки цілісності пломб та пломбувального матеріалу, встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку.

Несанкціоноване пошкодження або фальсифікація встановлених пломб та пломбувального матеріалу на ЗВТ та пристроях вузла обліку, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно положень Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312, договірні відносини між Позивачем та Відповідачем врегульовано умовами Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №531-0533000 від 01.05.2021р., що є публічним договором приєднання.

01.05.2021р. на підставі заяви-приєднання Приватного підприємства "Дельта Бізнес Плюс" від 30.04.2021р., між Приватним акціонерним товариством "Волиньобленерго" та Позивачем було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №531-0533000 за об`єктами позивача: 1. Корівник; 2. Корівник* КТП-353, що розташовані за адресою: вул. Циганихи, 10, с. Залізниця, Камінь-Каширський район, Волинська область.

11 липня 2022 року під час проведення перевірки засобів обліку електричної енергії на об`єкті - Корівник * КТП-353 ПП "Дельта Бізнес Плюс" працівниками ПрАТ "Волиньобленерго" було виявлено факти порушення позивачем ПРРЕЕ. Відтак, 11.07.2022р. на місці виявлення порушень уповноваженими працівниками ПрАТ "Волиньобленерго" відповідно до положень ПРРЕЕ було складено Акт про порушення №000050. До акту про порушення додано Схему електроживлення споживача, яка була складена одночасно з оформленням Акту, а також здійснено відеозапис порушень ПРРЕЕ в присутності особи, яка допустила представників ПрАТ "Волиньобленерго" на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки - ОСОБА_1.

Судом зауважується, що відповідно до змісту Акту про порушення від 11.07.2022р. №000050, перевіркою встановлено, що за місцезнаходженням об`єкта позивача за адресою: с. Залізниця, вул. Циганихи, 10, Камінь-Каширський район, порушено облік електричної енергії - виявлено порушення пункту 8.4.2. підпункт 9 ПРРЕЕ, а саме відсутній контакт на напругових перемикачах фаз А та В на випробувальній колодці. При ввімкненому навантажені на фазі (А та В) імпульси лічильника не формуються, спожита електрична енергія не обліковується.

Поруч з цим встановлено, а у пункті 2 Акту про порушення від 11.07.2022р. №000050 відображено факт відсутності пломби №С64523157 з відбитками тавр ПрАТ "Волиньобленерго", установленої на шафі обліку позивача, що є порушенням п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ (пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Долученими до матеріалів справи документами підтверджується, що пломба №С64523157, відсутність якої встановлено працівниками відповідача під час здійснюваної перевірки, була передана на збереження позивачу при укладені Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №531-0533000 від 01.05.2021р. за актом про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 01.05.2021р., який виступає додатком до Акту 198-Ю технічної перевірки вузла обліку електричної енергії з трифазними електролічильниками. Прийняття вказаної пломби на збереження, засвідчено особистим підписом директора ПП "Дельта Бізнес Плюс" (ОСОБА_1) безпосередньо в додатку до Акту 198-Ю, який міститься у справі.

На переконання суду, твердження позивача, що рішення комісії ПрАТ "Волиньобленерго", оформлене протоколом №312 від 16.08.2022р. є неправомірним, оскільки не відповідає змісту виявленого в акті порушення, не заслуговують на увагу, адже про факт відсутності пломби №С64523157 з відбитками тавр ПрАТ "Волиньобленерго", установленої на шафі обліку позивача, було зафіксовано у пункті 2 Акту про порушення від 11.07.2022р. №000050. Таким чином, комісія ПрАТ "Волиньобленерго" у межах своїх повноважень визначених ПРРЕЕ прийняла рішення щодо конкретного порушення встановленого у акті, а саме п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ.

При цьому враховується, що особа, яка допустила працівників ПрАТ "Волиньобленерго" на об`єкт (територію) позивача для проведення перевірки електролічильника - ОСОБА_1, підписав акт про порушення ПРРЕЕ та схему електроживлення без жодних зауважень. Один примірник Акту на місці виявлення порушення було передано працівниками ПрАТ "Волиньобленерго" особисто ОСОБА_1, що засвідчено власним підписом ОСОБА_1 у Акті про порушення від 11.07.2022р. №000050 в розділі - "Додаткові відомості".

Порядок виявлення, фіксації та розгляду порушень ПРРЕЕ, а також оплати споживачем вартості необлікованої електричної енергії регламентується пунктами 8.2.5 - 8.2.7 ПРРЕЕ.

Відповідно до абз. 1 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Згідно з абз. 8 п. 8.2.5 ПРРЕЕ, Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Пункт 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ передбачає, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення (абзаци 1-3 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, доступ на об`єкт позивача для проведення перевірки електролічильника працівниками ПрАТ "Волиньобленерго" надав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу якого було перевірено та встановлено, посвідчено працівниками відповідача за наданим особою паспортом - серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

При цьому, як встановлено та вбачається із договору безоплатного користування майном (позички) від 01.05.2021р. укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Дельта Бізнес Плюс" (директор ОСОБА_1) та договору оренди приміщення №01/21 від 01.04.2021р. укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Дельта Бізнес Плюс", які містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об`єкти нерухомого майна, визначені, в свою чергу, умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №531-0533000 від 01.05.2021р., який укладений між сторонами у справі, зокрема об`єкт - корівник *КТП 353.

Правові висновки щодо визначення подібності правовідносин неодноразово викладалися у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відповідно до котрих, подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018р. у справі №910/17999/16, п. 38 постанови від 25.04.2018р. у справі №925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018р. у справі №910/24257/16).

Судом приймаються до уваги висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, здійснені Верховним Судом та відображені у постановах від 03.08.2021р. у справі №910/5998/20, від 14.09.2021р. у справі №910/10536/20, від 20.09.2021р. у справі №911/1122/20, від 19.07.2018р. у справі №923/832/17, від 06.06.2020р. у справі №916/2504/18, від 16.06.2021р. у справі №911/26/20, від 17.05.2022р. у справі №910/18902/20, від 21.06.2022р. у справі №912/1133/21, відповідно до котрих "за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведене у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: 1) має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; 2) має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; 3) таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому, ПРРЕЕ не передбачено обов`язку зазначати у акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи".

Приймаючи до уваги зміст наведених вище правових висновків Верховного Суду, фактичні обставини даної справи, суд доходить висновку про те, що акт про порушення ПРРЕЕ від 11.07.2022р. за №000050 був складений за участю ОСОБА_1 (власник об`єкта - Корівник * КТП-353), як іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) позивача для проведення перевірки, відтак, акт перевірки узгоджується з приписами п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у зв`язку з чим доводи позивача про відсутність повноважень цієї особи на підписання Акта про порушення є необґрунтованими.

Також суд констатує, що із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач був завчасно повідомлений про місце, час і дату засідання комісії ПрАТ "Волиньобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, адже відповідна інформація була засвідчена у пункті 11 Акту про порушення ПРРЕЕ, а саме: "11. Комісія ПрАТ "Волиньобленерго" з розгляду складено акта про порушення буде проводити засідання "09" серпня 2022 року о 10:00 год за адресою м. Луцьк Єршова,4 центр обслуговування клієнтів (ЦОК)".

Поруч з цим, 09.08.2022р. відповідачем поштовим зв`язком на адресу ПП "Дельта Бізнес Плюс" було направлено лист №22/11-4074 про перенесення дати засідання комісії з розгляду акту на 16 серпня 2022 року, який був отриманий позивачем, що підтверджується повідомленням АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

16 серпня 2022 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ "Волиньобленерго" було розглянуто факти, викладені в Акті про порушення від 11.07.2022р. №000050 та встановлено, що позивачем здійснено порушення п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме - відсутність пломби з відбитками тавр оператора системи на шафі обліку.

За результатом розгляду акту про порушення комісією ПрАТ "Волиньобленерго" було прийнято рішення про проведення нарахування позивачу обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 8.4.10. Глави VIII ПРРЕЕ за термін з 14.03.2022р. по 11.07.2022р., всього 119 днів - фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося позивачем з порушенням вимог ПРРЕЕ, що оформлено протоколом №312 від 16.08.2022р. Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії склав 485 679,13 грн. Формула та детальний алгоритм розрахунку наведені у Протоколі №312 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ "Волиньобленерго" від 16.08.2022р.

Судом зауважується, що питання визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, регулюється главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.

У відповідності до п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Відповідно до абз. 5 п. 8.4.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п. 2-4 п. 8.4.2. цієї Глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг вартості необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Згідно з п. 8.4.8. ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил).

У разі фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з цієї кількості днів, але не більше загальної кількості днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення (абз. 5 п. 8.4.8. ПРРЕЕ).

Пунктом 8.4.10. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у п.п. 1-5 п. 8.4.2 цієї Глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою W доб = Pt добK в, (4)

де P - потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).

У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;

K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Підпунктом 20 пункту 1.2.1 Глави 1.2 Розділу I Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020р. №716) (далі - ККО) визначено, що засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) - узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу.

В даному випадку, як встановлено судом, фіксація засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося позивачем з порушенням вимог ПРРЕЕ, була проведена відповідачем за допомогою автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), шляхом дистанційного зчитування інформації з лічильника відповідача заводський номер 84055599, що підтверджується поданими відповідачем доказами, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 3 п. 1.2.1 Глави 1.2 Розділу I ККО автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - різновид автоматизованої системи, що складається із засобів вимірювальної техніки, а також з устаткування, що забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації, засобів зв`язку та синхронізації часу, функціонально об`єднаних для забезпечення комерційного обліку електричної енергії.

Основною метою установлення інтелектуальних лічильників та АСКОЕ є сприяння активній участі споживачів у регулюванні свого споживання (управління попитом), а також інших учасників ринку електричної енергії в наданні послуг з балансування та допоміжних послуг, забезпечення інформаційної підтримки заходів зі зниження витрат електричної енергії в електричних мережах, скорочення часу збору та обробки результатів вимірювання, отримання точної інформації для формування рахунків на основі фактичного енергоспоживання та фактичного часу споживання (пункт 12.3.1 глави 12.3 розділу XII ККО)

Як в даному випадку вбачається із матеріалів справи, АСКОЕ була введена в експлуатацію ПрАТ "Волиньобленерго" на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, що підтверджують відповідні докази стороною.

Відтак, здійснені відповідачем нарахування позивачу обсягів вартості необлікованої електричної енергії узгоджуються судом.

Доводи ПП "Дельта Бізнес Плюс" про те, що відсутність пломби на шафі обліку, не тягне за собою відповідальність у вигляді визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відхиляються судом. При цьому приймаються до уваги правові висновки Верховного Суду, висвітлені у постанові від 31.08.2022р. у справі №643/11540/20 відповідно до котрих: "суди дійшли правильного висновку про те, що оскільки при огляді приладу обліку працівниками АТ "Харківобленерго" було виявлено відсутність на шафі обліку №530214 ПІО пломби №75721633, позивач не довів факту вини у цьому третіх осіб, а відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки, то позовні вимоги про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ "Харківобленерго", оформлене протоколом від 30 червня 2020 року №53, задоволенню не підлягають.

"Аналіз змісту пунктів 8.2.4 та 8.4.1 ПРРЕЕ Верховним Судом свідчить про те, що визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил, здійснюється, зокрема, і у випадку виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, навіть за відсутності факту споживання необлікованої електроенергії чи умисного втручання споживача до приладів обліку електролічильника з метою заниження значення показників використаної електроенергії.

І лише у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих ПРРЕЕ, не застосовуються".

За визначених обставин, на переконання суду, у відповідності до вимог законодавства ПП "Дельта Бізнес Плюс", як споживач електроенергії, зобов`язане було слідкувати за установленими на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування пломб (відбитків їх тавр) на них, які прийнято на збереження. Факт відсутності пломби, незалежно від обставин, які виявлені працівниками ПрАТ "Волиньобленерго", є достатньою правовою підставою для відповідальності позивача та застосування відповідачем нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до ПРРЕЕ.

Зважаючи на зазначені обставини суд констатує, що ПрАТ "Волиньобленерго" було дотримано вимоги ПРРЕЕ при оформлені та розгляді Акту про порушення від 11.07.2022р. №000050, а також правомірно проведено визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ на підставі рішення комісії, оформленого протоколом №312 від 16.08.2022р.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; п. 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За вищевикладених підстав в сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено обставини позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст.129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача. Враховуючи прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору, витрати на правову допомогу), котрі поніс позивач, слід залишити за ПП "Дельта Бізнес Плюс".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 14.12.2022р.

Суддя В. А. Войціховський

рішення направити:

- Представнику Приватного підприємства "Дельта Бізнес Плюс" адвокату Чечелюку О.Ю. (ІНФОРМАЦІЯ_2);

- Приватному акціонерному товариству "Волиньобленерго" (kanc@energy.volyn.ua).


Дата ухвалення рішення	08.12.2022
Оприлюднено	14.12.2022
Номер документу	107829802
Судочинство	Господарське
Суть	визнання недійсним та скасування рішення

Войціховський Віталій Антонович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.12.2022 по справі 903/750/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —903/750/22

Рішення від 08.12.2022

Рішення
від 08.12.2022 по справі 903/750/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ