Рішення

від 24.11.2022 по справі 910/6197/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2022Справа № 910/6197/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 7"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1"

про визнання недійсним статуту в частині, визнання недійсними рішень загальних зборів

представники сторін:

від позивача 1: ОСОБА_1

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: Золотопуп С.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДА 7" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" про визнання в частині недійсним статуту ОСББ "АДРЕСА_1", який затверджений протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016, визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколами від 07.12.2018, 06.12.2019, 31.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що абзац 3 пункт 8 розділу III Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" (затверджений рішеннями установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1") суперечить положенням Типового Статуту та ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статут підписаний не уповноваженою особою, рішення загальних зборів співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" від 07.12.2018, від 06.12.2019 від 31.05.2021 суперечать вимогам чинного законодавства та Типовому Статуту.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 зазначену позовну заяву залишено без руху.

11.08.2022 через відділ діловодства суду від позивачів надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.09.2022.

08.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.09.2022 через відділ діловодства суду від позивачів надійшло два клопотання про витребування доказів.

Позивач-1 надав суду клопотання про витребування доказів від 22.09.2022 та заяву про відсторонення представника відповідача.

У судовому засіданні 22.09.2022, розглянувши клопотання від 09.09.2022 про витребування в Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України) інформацію про перетинання громадянкою України ОСОБА_2 державного кордону України за період з 24.02.2022 по 09.09.2022 та витребування у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" протокольного рішення правління ОСББ, яке передувало ОСОБА_2 підписанню з АБ "Тарас Кулачко та партнери" договору про надання правничої допомоги №22/08/2002 від 22.08.2022.

За приписами ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частинами 2, 3 ст.81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Проте, подані позивачами клопотання про витребування доказів в порушення приписів ст.81 Господарського процесуального кодексу України не містять доказів вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Доказів направлення заяви Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України) щодо надання інформації про перетинання громадянкою України ОСОБА_2 державного кордону України за період з 24.02.2022 по 09.09.2022 до клопотання позивачами не надано. Враховуючи наведене, суд відмовив у задоволенні клопотань позивачів від 09.09.2022 про витребування доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Також у судовому засіданні 22.09.2022 суд, розглянувши клопотання позивача-1 про витребування доказів від 22.09.2022, встановив, що клопотання не відповідає вимогам ст.81 Господарського процесуального кодексу України, у ньому не зазначені обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати саме в аспекті предмету заявленого позову. У цьому випадку до предмету доказування не відноситься підтвердження обсягу цивільної дієздатності ОСОБА_2 при укладенні договору про надання правничої допомоги з Адвокатським бюро "ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ". З огляду на наведене, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів від 22.09.2022.

У судовому засідання 22.09.2022 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача-1 про відсторонення представника відповідача, з огляду на таке.

Заява мотивована тим, що на переконання позивача-1, керівник ОСББ "АДРЕСА_1" ОСОБА_2 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні 22.08.2022 договору про надання правничої допомоги №22/08/2002 з Адвокатським бюро "ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ".

Відповідно до пункту 16 статуту ОСББ "АДРЕСА_1" на виконання своїх повноважень голова правління має право, зокрема, діяти без доручення від імені об`єднання та укладати в межах своєї компетенції договори і вчиняти інші правочини відповідно до рішень правління; за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам.

Згідно із інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - керівником ОСББ "АДРЕСА_1" зазначено ОСОБА_2., відомості щодо обмежень представництва юридичної особи відсутні.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Позивачем-1 не доведено, що ОСОБА_2 як керівник ОСББ "АДРЕСА_1" діяла в порушення або за відсутності відповідних рішень правління ОСББ "АДРЕСА_1", з урахуванням презумпції правомірності правочину, яка встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ураховуючи наведене, суд вважає доводи наведені позивачем-1 у заяві необґрунтованими, у зв`язку зі чим, відмовив у задоволенні заяви позивача-1 про відсторонення представника відповідача.

Також судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, яке міститься у прохальній частині відзиву на позовну заяву, оскільки клопотання не відповідає приписам ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 продовжено підготовче провадження у справі №910/6197/22 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі №910/6197/22 на 13.10.2022; витребувано у Печерської районної в місті Киві державної адміністрації належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (код 41910734).

05.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача-2 надійшла відповідь на відзив на клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив.

12.10.2022 до суду від Печерської районної в місті Киві державної адміністрації надійшла належним чином засвідчену копії матеріалів реєстраційної справи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

12.10.2022 до суду від позивача-1 надійшло клопотання про поновлення строку про витребування письмових доказів.

12.10.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

Протокольною ухвалою від 13.10.2022 суд відклав підготовче засідання на 03.11.2022.

24.10.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.11.2022 до суду від позивача-1 надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Присутній підготовчому засіданні 03.11.2022 представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копію листа відповідача від 12.08.2022 №190/08/2022 та роздруківку трекінгу поштового відправлення

У підготовчому засіданні 03.11.2022, розглянувши клопотання позивача-1 про долучення до матеріалів справи документів, на підставі ч.2, 4, 5 ст.80 ГПК України, враховуючи, що позивачем не обґрунтовано, які обставини, що мають значення для розгляду справи такі докази можуть спростувати або підтвердити, суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні зазначеного клопотання та не прийняв додані до клопотання докази до розгляду.

Також, у підготовчому засіданні 03.11.2022 суд, на підставі ст.119 ГПК України, протокольною ухвалою продовжив строк позивачу-2 для надання відповіді на відзив до 03.11.2022 та долучив вказану відповідь на відзив до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання позивача-1 від 05.10.2022 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з таких підстав.

У своєму клопотанні позивач-1 просить суд витребувати у відповідача оригінал протокольного рішення правління ОСББ про надання голові правління ОСОБА_2. повноважень на підписання з та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери" договору про надання правничої допомоги №22/08/2022 від 22.08.2022.

Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, виходячи із наведених приписів, клопотання про витребування доказів подане до суду з пропуском встановленого законом строку.

У той же час, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, яке обґрунтоване тим, що станом на час звернення позивача-1 до суду із цим позовом йому не було відомо про існування договору про надання правничої допомоги.

Положеннями ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення пропущеного процесуального строку у випадку подання відповідної заяви учасником справи, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

Отже, можливість поновлення пропущеного процесуального строку безпосередньо пов`язана з поважністю причин такого пропуску.

Водночас, пояснення позивача-1, що станом на час звернення до суду із цим позовом йому не було відомо про існування договору про надання правничої допомоги не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку для заявлення такого клопотання.

Матеріали справи не містять також доказів відмови відповідача у наданні документів, які просить витребувати позивач-1.

Водночас, на підставі доказів, які просить витребувати позивач-1, не будуть встановлені обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та обставини, які мають значення для вирішення справи.

Окрім того, оригінал договору №22/08/2022 про надання правничої допомоги, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери" від 22.08.2022 було надано у судовому засіданні 03.11.2022 представником відповідача та суд оглянув оригінал зазначеного договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку, відмову у задоволенні клопотання позивача-1 від 05.10.2022 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про залишення клопотання позиваа-1 про витребування доказів без задоволення.

У судовому засіданні 03.11.2022 суд розглянув заяву позивача-1 про збільшення позовних вимог та дійшов до таких висновків.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Разом з цим, слід брати до уваги те, відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.

Утім, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги, укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери" №22/08/2022 від 22.08.2022, позивач-1 зазначає іншу підставу ніж визначена у позові, яка обґрунтована іншими обставинами, ніж позовна заява. При цьому, вимога про визнання недійсним договору про надання правничої допомоги не пов`язана підставами позову із першочергово заявленими позовними вимогами.

Ураховуючи наведене вище, з огляду на заявлені у позові вимоги, оскільки позивачем-1 у заяві про збільшення позовних вимог заявлено додаткову вимогу немайнового характеру, суд прийшов до висновку, що заява позивача у цій частині не є заявою про зміну предмета позову, а є фактично поданням нового позову, так як позивач заявляє обґрунтовану іншими підставами нову вимогу, яка не заявлялася першочергово та не є пов`язаною із позовними вимогами, заявленими у позові.

З урахуванням викладеного, подана позивачем-1 заява про збільшення позовних вимог є фактично іншим позовом, який може бути пред`явлений в окремому позовному провадженні.

З огляду на вище викладене, суд дійшов до висновку про повернення позивачу-1 без розгляду заяви від 01.11.2022 про збільшення позовних вимог.

Про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 05.10.2022 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, клопотання ОСОБА_1 від 05.10.2022 про витребування доказів та про повернення заявнику без розгляду заяви від 01.11.2022 про збільшення позовних вимог з доданими до неї документами суд у судовому засіданні постановив ухвалу. Також ухвалою від 03.11.2022 суд закрив підготовче провадження у справі №910/6197/22 та призначив справу №910/6197/22 до судового розгляду по суті на 24.11.2022.

11.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача-1 надійшла заява від 13.10.2022 про збільшення позовних вимог.

11.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

23.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача-1 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 24.11.2022, суд розглянувши клопотання позивача-1 про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні, з таки підстав.

Так, у своєму клопотанні позивач-1 просить суд просить суд зупинити провадження у справі №910/6197/22 до набрання рішенням законної сили у справі №910/12495/22 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" про визнання договору про надання правової допомоги №22/08/2022 від 22.08.2022 недійсним.

У відповідності до приписів п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Виходячи зі змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов`язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Однак, об`єктивної неможливості розгляду справи №910/6197/22 до вирішення спору у справі №910/12495/22 судом не встановлено.

Більш того, за приписами ч.3 ст.195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Наведеними положеннями законодавець встановив вичерпний перелік підстав для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, який розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на вище наведене, враховуючи, що суд здійснює розгляд справи по суті, у суду відсутні процесуально-правові підстави для зупинення провадження у справі №910/17934/21.

Також у судовому засіданні суд відмовив у задоволенні заяви позивача-1 про збільшення позовних вимог (від 13.10.2022), оскільки аналогічна заява про збільшення позовних вимог вже була подана позивачем та повернута судом без розгляду позивачу-1, у той час як процесуальний закон не передбачає можливості подання учасниками справ заяв та клопотань повторно за наявності для цього одних і тих самих підстав. Окрім того, у відповідності до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України заява про збільшення позовних вимог може бути подана до закінчення підготовчого засідання.

Присутній у судовому засіданні 24.11.2022 ОСОБА_1 (позивач-1) був допитаний судом відносно обставин, викладених у заяві свідка від 18.07.2022.

Позивач-1 у судовому засіданні 24.11.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача-2 у судове засідання 24.11.2022 не з`явився. Про час та місце розгляду справи по суті позивач-2 був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.11.2022 проти позовних вимог заперечили, надали пояснення по суті заперечень.

У судовому засіданні 24.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивачів

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що абзац 3 пункт 8 розділу III Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" (затверджений рішеннями установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1") суперечить положенням Типового Статуту та ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Статут підписаний не уповноваженою особою, рішення загальних зборів співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" від 07.12.2018, від 06.12.2019 від 31.05.2021 суперечать вимогам чинного законодавства та Типовому Статуту. Позивачі стверджують, що замість головуючого на установчих зборах оскаржуваний Статут ОСББ підписано громадянкою ОСОБА_2 , яка на той момент не була співвласницею багатоквартирного будинку. Позивачами також встановлено, що редакція Статуту ОСББ, який пройшов державну реєстрацію, є відмінною від проекту Статуту, розробленого ініціативною групою зі скликання установчих зборів. що є порушенням норм законодавства, наслідками чого є визнання рішень, прийнятих об`єднанням на підставі такого статуту.

На переконання позивачів рішення загальних зборів співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" від 07.12.2018, від 06.12.2019 від 31.05.2021 суперечать вимогам чинного законодавства та Типовому Статуту.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог позивачів. Зокрема, відповідач вказує, що рішеннями установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016 надано повноваження підписати і подати документи, у тому числі Статут, для державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" ОСОБА_2 .

Статут ОСББ "АДРЕСА_1" не суперечить нормам статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Типовому Статуту. Загальні збори ОСББ мають право встановити на власний розсуд як інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, так і інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них, включивши відповідні положення з цих питань до Статуту ОСББ.

Відповідач вказує, що позивачі не обґрунтовували свої позовні вимоги про визнання недійсними усіх рішень, які були прийняті загальними зборам співвласників ОСББ "АДРЕСА_1", що відбулися 07 грудня 2018 року, 06 грудня 2019 року та 31 травня 2021 року їх власними розрахунками недостатньої кількості голосів "за" рішення, прийняті оскаржуваними загальними зборами, у розмінні їх невідповідності ні вимог закону, ні вимогам статуту.

Серед іншого, відповідач зазначив, що позивачі повідомлялися належним чином про час, місце, порядок денний і ініціатора загальних зборів, що відбулися 07 грудня 2018 року, 06 грудня 2019 року та 31 травня 2021 року. Натомість, позивачі у своєму позові не обґрунтували, які саме законні права та інтереси позивачів порушують оспорювані положення статуту та рішення загальних зборів. Сама по собі незгода позивачів з прийнятими загальними зборами рішеннями не є підставою визнання рішень загальних зборів недійсними.

Відповідачем також заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про визнання в частині недійсним статуту ОСББ "АДРЕСА_1", який затверджений протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016 та визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколом від 07.12.2018.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач-1 ( ОСОБА_1 ) є власником квартири АДРЕСА_1 з 11.04.2008, що підтверджується доданою до позову копією свідоцтва про право власності, виданого на підставі наказу головного управління житлового забезпечення від 24.03.2008 №529-С/КІ.

Позивач-2 (ТОВ "РАДА 7") є власником нежитлового приміщення площею 111,7 кв.м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 в місті Києві з 26.04.2018, що підтверджується доданою до позову копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122197348 від 26.04.2018.

02.06.2016 відбулись установчі збори ОСББ "АДРЕСА_1", на яких були прийняті рішення, зокрема про створення ОСББ "АДРЕСА_1" та затверджено Статут ОСББ "АДРЕСА_1" в редакції, запропонованій ініціативною групою зі створення об`єднання.

Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом (пункт 1 розділу II статуту ОСББ).

Згідно з пунктом 3 розділу III статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 500000,00 грн, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з ними, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб, участь в асоціаціях об`єднань співвласників багатоквартирних будинків або у товариствах; обрання представників співвласників (представників від об`єднання).

Пунктом 8 розділу III статуту ОСББ рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Будь-яке рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") в листках опитуванні, (голосування). Рішення загальних зборів оформлюється у формі протоколу, який підписується головою загальних збрів.

02.02.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

07.12.2018 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в місті Києві з порядком денним, зокрема, щодо: звіту правління ОСББ "АДРЕСА_1" про діяльність в період з 01.04.2018; звіту ревізійної комісії ОСББ "АДРЕСА_1" про діяльність в період з 01.04.2018; про визначення КП "Київтеплоенерго" виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та постачальником теплової енергії; організації контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 ; відведення прибудинкової території; звернення до компетентних органів стосовно суміжних земельних ділянок прибудинкової території; демонтажу обмежувачів паркування, встановлених самовільно біля будинку АДРЕСА_1 в місті Києві та доцільності встановлення світлофора при виїзді на АДРЕСА_1; виділення і означення місць у внутрішньому дворі будинку АДРЕСА_1 в місті Києві для розвантаження/завантаження багажу та під`їзду автомобілів екстрених служб; заборони перекриття пожежного виїзду в арці багатоквартирного будинку; стану протипожежної системи та системи димовидалення у будинку та необхідність їх відновлення; встановлення плати за розміщення рекламних носіїв на фасаді будинку та затвердження вимог до зовнішнього вигляду та приведення у відповідність існуючих рекламних носіїв; визначення розміру матеріального заохочення Голови правління; обговорення та затвердження Кошторису Об`єднання на 2019 р.; визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; доступу до приміщення між секціями "Г" і "Д" з метою організації Правління ОСББ; порядку надання в оренду спільного майна співвласників; діяльності магазину у нежитловому приміщенні 150-Н; організації контрольно-пропускного режиму у секціях будинку та патрулювання навколо багатоквартирного будинку; заміну покриття на прибудинковій території та організації паркувальних місць; заборони здійснення діяльності хостелів у багатоквартирному будинку; порядку вигулу тварин біля будинку; прийняття участі у конкурсах проектів з реалізації енергоефективних заходів у житлових будинках міста Києва; питання заснування Асоціації ОСББ та ЖБК Печерського району міста Києва.

Згідно із протоколом від 07.12.2018 голосували на загальних зборах шляхом заповнення бюлетенів: 32 співвласника, які мають 30 Ѕ голосів (8,92%); у письмовому опитуванні прийняли участь (голосували): 246 осіб співвласників та/або їх представників, які мають 220 голосів (64,33 %); у голосуванні взяли участь 278 співвласників, які мають 250 Ѕ голосів, що становить 73,25 %.

06.12.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . До порядку денного включено питання, зокрема: звіт правління ОСББ "АДРЕСА_1" про діяльність в період з 01.01.2019 по 30.11.2019; звіт ревізійної комісії ОСББ "АДРЕСА_1" про діяльність в період з 01.01.2019 по 30.11.2019; обговорення питання щодо участі у міській програмі енергоефективних заходів; обговорення питання щодо організації та функціонування контрольно-пропускного режиму біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у місті Києві: у розмірі 200 та 500 грн відповідно для співвласників, які здійснили оплату у 2019 році; обговорення питання доцільності контрольно-пропускного режиму у секціях; обговорення питання про продовження процедури формування та відведення прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 у місті Києві та продовження отримання документації у відповідності до чинного законодавства України на прибудинкову територію; обговорення питання щодо доцільності звернення до компетентних органів стосовно суміжних земельних ділянок прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 ; обговорення питання про стан протипожежної системи та системи димовидалення у будинку та необхідність їх відновлення; обговорення та затвердження Кошторису Об`єднання із розміром внеску 9,6 гривень на 2020 рік; обговорення та затвердження Кошторису Об`єднання з розміром внеску 9,6 гривень + консьєржі/охорона на 2020 рік; обговорення та затвердження Кошторису Об`єднання з розміром внеску 9,6 гривень + консьєржі/охорона+пожежна безпека на 2020 рік; внесення змін до Статуту ОСББ "АДРЕСА_1"; графік та правила проведення ремонтних робіт у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 у місті Києві; обговорення питання щодо можливості здачі в оренду приміщення (МЗК) розміром 8 кв.м. між секціями "Г" і "Д". Порядок надання в оренду спільного майна співвласників (фасади, допоміжні приміщення і т.д.); обговорення можливості використання допоміжних приміщень; обговорення питання діяльності магазину у нежитловому приміщенні 150-Н; обговорення питання щодо можливості планування організації додаткових паркувальних місць (64 шт.) біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у місті Києві; обговорення порядку вигулу тварин біля будинку АДРЕСА_1 у місті Києві; обговорення питання відповідальності за паркування в пожежному виїзді, паркування на жовтій розмітці; обговорення пропозиції облаштування вхідних груп та кошторису секцій багатоквартирного АДРЕСА_1 у місті Києві: цоколь та вхідні групи в граніті із цільовим внеском 5000 грн/ квартира-нежитлове приміщення; звернення до органів місцевого самоврядування щодо питань суміжних земельних ділянок: тенісні корти, сквер імені Каденюка; обговорення можливості заборони голосування співвласникам, які мають заборгованість із внесків.

Згідно із протоколом від 06.12.2019 голосували на загальних зборах шляхом заповнення бюлетенів: 41 співвласників та/або їх представників, які мають 39 голосів (11,4%); у письмовому опитуванні прийняли участь (голосували): 159 осіб співвласників та/або їх представників, які мають 153 голоси (44,47 %); у голосуванні взяли участь 200 співвласників та/або їх представників, які мають 192 голоси, що становить 56,14 %.

31.05.2021 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в місті Києві, з порядком денним, зокрема: звіт правління про діяльність за період з 01 січня 2020 року по 30 березня 2021 року; звіт Ревізійної комісії про перевірку діяльності правління за період з 01 січня 2020 по 30 березня 2021 року; питання участі ОСББ "АДРЕСА_1" у міській програмі співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, переоснащення спільного майна багатоквартирних будинках міста Києва (95% - 5%) на 2021 та 2022 роки; затвердження кошторису ОСББ "АДРЕСА_1" на 2021 та 2022; затвердження розміру щомісячного внеску співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в місті Києві на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9,90 грн./м.кв.; питання вдосконалення та організації режиму контролю доступу на прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 в місті Києві; затвердження одноразового внеску на їх фінансування у розмірі 43,00 грн/м.кв. затвердження щомісячного внеску фінансування у розмірі 4,00 грн/м.кв.; питання організації режиму контролю доступу у секціях будинку АДРЕСА_1 в місті Києві (контроль доступу до ліфтів); питання незадовільного стану та відновлення протипожежної системи (пожежогасіння, протипожежної сигналізації та системи димовидалення) будинку АДРЕСА_1 в місті Києві; затвердження розміру одноразового внеску фінансування у розмірі 63,40 грн/м.кв.; звернення до органів місцевого самоврядування щодо питання неприпустимості забудови земельних ділянок (житловими будинками, тощо), суміжних з будинком АДРЕСА_1 в місті Києві, та з питання влаштування на них скверу імені. Каденюка і тенісних кортів; питання змін у складі правління; питання змін у складі ревізійної комісії.

Згідно із протоколом від 31.05.2021 всього взяли учать у загальних зборах: 249 осіб - співвласників, яким належать право власності на квартири і нежитлові приміщення загальною площею 31683,29 м.кв. та відповідно кількість голосів - 240 голосів, в т.ч.: присутні на загальних зборах 27 осіб - співвласників, яким належить право власності на квартири і нежитлові приміщення загальною площею 3646,40 м.кв. та відповідна кількість голосів - 28 голосів; взяли участь у загальних зборах шляхом письмового опитування 222 особи співвласники, яким належать право власності на квартири і нежитлові приміщення загальною площею 28036,89 м.кв. та відповідна кількість голосів - 212 голосів.

Підставою для звернення до суду з позовом, на думку позивачів, є те, що абзац 3 пункт 8 розділу III Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" (затверджений рішеннями установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1") суперечить положенням Типового Статуту та ч.14 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статут підписаний не уповноваженою особою, рішення загальних зборів співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" від 07.12.2018, від 06.12.2019 від 31.05.2021 суперечать вимогам чинного законодавства та Типовому Статуту.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III від 29.11.2001.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Типовий статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.09.2015 №238.

Типовий статут містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним, щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений. Проте, не повинен суперечити загальним вимогам.

Відповідно до пункту 8 Типового Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Одночасно, абзацом 6 пункту 8 розділу III Типового статуту об`єднання співвласників багатоквартирних будинків встановлено, що загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Також частиною 13 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Ураховуючи вищенаведене, в пункті 8 розділу III оскаржуваного Статуту ОСББ, установчими зборами встановлено інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Так, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Будь-яке рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") в листках опитуванні, (голосування). Рішення загальних зборів оформлюється у формі протоколу, який підписується головою загальних збрів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц зазначає, що згідно із загальнодозвільним принципом правового регулювання, який поширюється на сферу правомірних приватних відносин, дозволено те, то не заборонено законом.

Положенням абзацу 6 пункту 8 розділу III Типового статуту не встановлено жодних вимог щодо форми та умов встановлення загальними зборами іншого порядку голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Також, ні Закон, ні Типовий статут не містять прямої вказівки, що положення Типового статуту стосовно того, що загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них, можуть бути застосовані тільки безпосередньо під час проведення загальних зборів, зокрема, щодо визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном.

Отже, встановлення установчими зборами ОСББ в пункті 8 розділу III Статуту ОСББ положення про те, будь-яке рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, належить до дискреційних повноважень загальних зборів та є процедурною формою реалізації рішення більшості у повній відповідності до законодавства та Типового статуту ОСББ.

У зв`язку з наведеним, пункт 8 статут ОСББ прийнятий на установчих зборах 02.06.2016 відповідає за формою та змістом Типовому статуту та містить положення, які не суперечать вимогам законодавства, і є істотними для діяльності об`єднання.

З огляду на заперечення позивачів стосовно невідповідності пункту 8 Статуту ОСББ Типовому Статуту та вимогам ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині кількості голосів, суд зазначає, що на відміну від порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, який за статутом об`єднання може бути іншим, ніж встановлено частиною тринадцятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пункту 8 Типового Статуту, кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, становить не менш, як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що встановлено частиною чотирнадцятою статті вказаного Закону.

Для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішень (постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року по справі № 908/1445/21).

Пункт 8 Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" не визначає кількості голосів, необхідних для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, а відтак, не може суперечити нормам частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пункту 8 Типового Статуту в частині необхідної кількості голосів для прийняття таких рішень.

При цьому, наводячи доводи щодо невідповідності пункту 8 Статуту ОСББ Типовому статуту та вимогам ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині кількості голосів, позивачі оскаржують абзац 3 пункту 8 розділу III Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" за змістом якого "Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") в листках опитуванні, (голосування). Рішення загальних зборів оформлюється у формі протоколу, який підписується головою загальних збрів", тобто оскаржуваний абзац 3 пункту 8 розділу III Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" не містить положень стосовно ні порядку визначення, ні кількості голосів співвласників.

Посилання позивачів на лист Мінрегіонбуду від 04.11.2015 № 8-/9-3312015 суд відхиляє, оскільки відповідний лист не відновиться до джерел права у розумінні ст.11 ГПК України.

Щодо доводів позивачів про те, що Статут ОСББ "АДРЕСА_1" підписаний не уповноваженою особою, суд відхиляє, з огляду на наступне.

У відповідності до п.9 ч.1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами.

Статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

Згідно із протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016, співвласники з пункту 1 порядку денного прийняли рішення, зокрема, про затвердження Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" в редакції, запропонованій ініціативною групою зі створення об`єднання та надання повноваження підписати і подати документи для державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" ОСОБА_2 .

Отже, на установчих зборах співвласниками прийнято надати ОСОБА_2 повноваження підписати і подати для державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" документи, визначені у пункті 1 рішень установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016, а саме Статут ОСББ, що відповідає вимогам п.9 ч.1 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Суд також зазначає, що законом і статутом ОСББ "АДРЕСА_1" не обмежено право особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку, бути обраною до складу правління ОСББ, а рішення установчих зборів ОСББ про обрання до складу правління ОСОБА_2 не є предметом позовних вимог.

Твердження позивачів про те, що статут ОСББ "АДРЕСА_1", поданий на реєстрацію і зареєстрований Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією не відповідає статуту, прийнятому установчими зборами ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016, а установчими зборами - прийнятий не той Статут, що запропонований ініціативною групою, суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені обставини не підтверджені жодними належними доказами. Надана позивачами копія "проекту статуту" не містить відомостей про його затвердження рішенням ініціативної групи. Окрім того, у розумінні статті 87 ГПК України, відповіді обставини щодо підміни редакції статуту мають доводитись іншими засобами доказування, аніж показання свідків, а тому суд не приймає до заяву свідка ОСОБА_1 . Інші повідомлені свідком обставини фактично зводяться до незгоди із кандидатурою голови правління ОСББ ОСОБА_2., що не стосується предмету спору у цій справі.

Суд також зазначає, що вищенаведену редакцію Статуту затверджено на установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1", що відбулись 02.06.2016, а відтак більшість співвласників з такою редакцією статуту ОСББ погодились та голосували за її затвердження, а також за уповноваження ОСОБА_2 на підписання і подання документів для державної реєстрації.

Більш того, позивач ОСОБА_1 брав участь у загальних зборах установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" 02.06.2016 та голосував "за" щодо кожного питання, внесеного на розгляд установчих зборів, у тому числі за затвердження статуту ОСББ "АДРЕСА_1", надання повноважень ОСОБА_2. на підписання і подання документів для державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", що підтверджується листом опитування, який містяться у матеріалах реєстраційної справи ОСББ.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, суд зазначає, що особа, яка голосувала "за" відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), у цьому випадку, щодо затвердження статуту ОСББ "АДРЕСА_1", а також надання повноважень ОСОБА_2. на підписання і подання документів для державної реєстрації ОСББ "АДРЕСА_1", не може в подальшому заперечувати щодо затверджених положень Статуту, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи. Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові 01 лютого 2022 року справі №910/5179/20.

Суд також зазначає, що до правовідносин сторін не застосовуються норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо прийняття рішень з певних питань 75% голосів співвласників, оскільки проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, а саме: Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнання недійсним абзацу 3 пункту 8 розділу III "Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування" Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", який затверджений протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" від 02.06.2016.

Суд вважає безпідставними посилання позивачів на те, що ТОВ "РАДА 7" (позивач -2) не повідомлялося про проведення установчих зборів, які відбулися 02.06.2016, оскільки згідно із наявною у матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122197348 від 26.04.2018 ТОВ "РАДА 7" є власником нежитлового приміщення площею 111,7 кв.м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 з 26.04.2018, а отже, на момент проведення установчих зборів позивач-2 не був співвласником багатоквартирного будинку, а тому не повинен був повідомлятися про їх скликання.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколами від 07.12.2018, 06.12.2019, 31.05.2021.

Суд враховує усталену практику при вирішенні спорів, що виникають з корпоративних правовідносин, яка підлягає застосуванню за аналогією і в спірних правовідносинах, згідно якої рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є:прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів ОСББ у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Право на захист власності викладено у ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено Європейським судом з прав людини у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява №6833/74 від 13.07.1979, в якому суд зазначив: "Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності".

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд в рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив: "поняття "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст".

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав.

Європейський Суд з Прав Людини також не раз висловлювався, що право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є "спір" про "право", реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Швеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (Ул`янов проти України).

Згідно правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.06.2018 у справі № 753/133/17 постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Позивачами не обґрунтовано та не доведено суду порушення норм закону або умов Статуту ОСББ; порушення прав і законних інтересів позивачів внаслідок прийняття оспорюваних рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1".

Суд зазначає, що частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених вище положень Цивільного кодексу України та чинних законодавчих актів України в їх системному взаємозв`язку слідує, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст.322 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому, із системного аналізу приписів ст.10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" полягає, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст.ст.10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 вказаного Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Затвердження на загальних зборах 31.05.2021 розміру щомісячного внеску співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в місті Києві на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9,90 грн./м.кв.; одноразового внеску на їх фінансування у розмірі 43,00 грн/м.кв.; щомісячного внеску фінансування у розмірі 4,00 грн/м.кв., а також затвердження розміру одноразового внеску фінансування у розмірі 63,40 грн/м.кв. відповідає вище наведеним нормам ст.319, 322 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст.10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та відповідно внески та платежі у розмірах, затверджені загальними зборами ОСББ (за які проголосували більшість співвласників) є обов`язковими для всіх співвласників, у тому числі позивачів.

Суд вважає безпідставними доводи позивачів про порушення їх прав внаслідок прийняття на загальних зборах від 07.12.2018 рішень про щодо організації контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 в місті Києві, сплати одноразового внеску та встановлення відповідальності, оскільки зазначені рішення не суперечать нормам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та відповідають волі співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в місті Києві. Окрім того, судом встановлено, що більшість рішень прийнятих на загальних зборах 07.12.2018 вже вичерпали свою дію.

У відповідності до ч.1,2 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Частиною дев`ятою статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Згідно із ч.3 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". (ч.4, 5, 11 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Доводи позивачів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДА 7" не повідомлялося про проведення загальних зборів 31.05.2021, суд відхиляє, оскільки позивач-2 повідомлявся про проведення вказаних загальних зборів 16.05.2021 рекомендованим листом №0214900612176, який не було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДА 7" та за закінченням встановленого строку зберігання було повернуто відповідачу.

Окрім того, наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про проведення загальних зборів, копіями рекомендованих повідомленнями про вручення поштових відправлень та копіями поштових конвертів підтверджено, що позивачі повідомлялися про проведення загальних зборів, які відбулися 07 грудня 2018 року, 06 грудня 2019 року та 31 травня 2021 року.

Стосовно посилань позивачів на порушення під час проведення 31.05.2021 загальних зборів карантинного режиму, введеного постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями), якою було заборонено, зокрема, проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, то суд вважає такі твердження безпідставними, оскільки відповідні карантинні обмеження виключені постановою КМУ від 20 травня 2020 року № 392.

Інші доводи позивачів, наведені у позовній заяві з приводу наявності підстав для визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколами від 07.12.2018, 06.12.2019, 31.05.2021 фактично зводяться до незгоди позивачів з кандидатурою голови правління ОСББ ОСОБА_2., що не може слугувати підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ.

Надавши оцінку підставам позову, які викладені позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами наявності тих обставин, які є підставами для визнання недійсними оспорюваних рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколами від 07.12.2018, 06.12.2019, 31.05.2021.

Щодо застосування строків позовної давності до вимог про визнання в частині недійсним статуту ОСББ "АДРЕСА_1", який затверджений протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016 та визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколом від 07.12.2018.

Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі № 922/1425/17.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.

Таким чином, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У визначенні початку перебігу строку позовної давності має значення не лише встановлення, коли саме особа, яка звертається за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, довідалася про порушення цього права або про особу, яка його порушила, а й коли ця особа об`єктивно могла дізнатися про порушення цього права або про особу, яка його порушила.

Про редакцію статуту ОСББ "АДРЕСА_1", яка затверджений протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016, позивач-1 міг дізнатися з моменту державної реєстрації ОСББ "АДРЕСА_1", тобто з 02.02.2018. Одночасно, позивач-2 (ТОВ "РАДА 7") як власник нежитлового приміщення площею 111,7 кв.м. в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 в місті Києві з 26.04.2018 міг об`єктивно бути обізнаний із редакцією Статуту ОСББ. Також згідно із матеріалами справи відповідач листом від 30.03.2018 № 01/03/18 повідомляв ТОВ "РАДА 7", яке здійснювало обслуговування та управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 м. Києві до створення у ОСББ, про необхідність передачі документації на будинок.

Про прийняття загальними зборами рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлених протоколом від 07.12.2018, позивачі могли дізнатися з моменту проведення таких зборів.

Як встановлено судом вище, позивачі були належним чином повідомлені про проведення загальних зборів шляхом направлення відповідачем рекомендованих листів на її адресу.

Позивач-1 брав участь у зборах 02.06.2016 та 07.12.2018. Щодо позивача-2, то суд зазначає, що оскільки реалізація права співвласника на участь в загальних зборах ОСББ (зокрема і отримання повідомлення про проведення таких зборів) ставиться в залежність від дій та бездіяльності такого співвласника, а тому неотримання листа про проведення установчих зборів не може звільняти таку особу від певних зобов`язань, зокрема об`єктивної можливості цієї особи знати про обставини скликання та проведення загальних зборів.

У свою чергу, позовну заяву в цій справі подано 18.07.2022, а отже встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України позовна давність у три роки до вимог про визнання в частині недійсним статуту ОСББ "АДРЕСА_1" для позивача-1 на вказаний момент є такою, що сплила.

Однак, враховуючи, що у задоволенні зазначених вище позовних вимог про визнання судом відмовлено з підстав їх необґрунтованості, суд не застосовує при цьому позовну давність та наслідки її спливу, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення прав особи.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на території України запроваджено карантин на період з 12 березня до 3 квітня 2020 року.

У подальшому строк карантину неодноразово продовжувався і діє до теперішнього часу.

Вищевказаний пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України набрав чинності 02.04.2020.

Отже, позовна вимога позивача-2 про визнання в частині недійсним статуту ОСББ "АДРЕСА_1", який затверджений протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016 та позовна вимога позивачів про визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколом від 07.12.2018, заявлені у межах строку позовної давності. Втім, як встановлено вище, зазначені вимоги не підлягають задоволенню з підстав їх необгрунтованості.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 7" про визнання в частині недійсним статуту ОСББ "АДРЕСА_1", який затверджений протоколом установчих зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 02.06.2016, визнання недійсними рішень ОСББ "АДРЕСА_1", оформлені протоколами від 07.12.2018, 06.12.2019, 31.05.2021.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.12.2022.

Суддя С. О. Турчин