Постанова

від 07.12.2022 по справі 910/18719/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/18719/21

Справа № 910/18719/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Багай Н.О.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління справами Апарату Верховної Ради України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 (колегія суддів: Сулім В.В. - головуючий, Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 (суддя Турчин С.О.)

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбілд», 2. Управління справами Апарату Верховної Ради України

до 1. Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка» ЛТД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр багатосторонньої торгівлі»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-2 - Апарат Верховної Ради України

про визнання недійсним аукціону, протоколу, договору

за участю:

позивача-2: Кирсенко Є.Б. (самопредставництво)

відповідача-1: Золотухін В.В. (самопредставництво)

відповідача-2: Лазько С.В. (адвокат),

третьої особи на стороні позивача-2: Ружицька А.В. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбілд» (далі - позивач - 1) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка» ЛТД (далі - відповідач - 2), у якому, просило:

- визнати недійсним протокол від 11.12.2020 № 1 публічного інвестиційного аукціону з визначення переможця для укладення договору пайової участі (інвестиційного договору) щодо забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул.Клеманська, 6-8, кадастровий номер 8000000000:90:144:0009, проведеного Товарною біржею «Український центр біржової торгівлі»;

- визнати недійсним договір від 21.12.2020 № 126, який укладений між відповідачам.

1.2. Також на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/18783/21 за позовом Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - позивач-2) до відповідача - 1 та відповідача - 2 про визнання:

-недійсним публічного інвестиційного аукціону з визначення переможця для укладення договору пайової участі (інвестиційного договору) щодо забудови земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул.Клеманська, 6-8, кадастровий номер 8000000000:90:144:0009, проведеного Товарною біржею «Український центр біржової торгівлі»;

- недійсним протоколу аукціону від 11.12.2020 № 1, складеного за результатами проведення аукціону;

- недійсним договору від 21.12.2020 № 126, який укладений між відповідачами.

1.3. Позовні вимоги обох позивачів обґрунтовані тим, що спірний аукціон та оспорюваний договір були вчинені на порушення вимог законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.

1.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 об`єднано в одне провадження справи № 910/18719/21 та № 910/18783/21, присвоєно об`єднаній справі № 910/18719/21.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, в задоволенні обох позовів відмовлено.

2.2 Судові рішення в оскарженій у касаційному порядку частині мотивовані тим, що позивачем-2 не наведено та судами не встановлено порушень при організації та проведенні аукціону, не обґрунтовано наявність правових підстав для визнання недійсним спірного договору, що виключає правові підстави для задоволення позову. При цьому суди вказали на те, що визнання відповідачем-1 у відзиві на позов вимог позивача-2 не приймаються, оскільки воно суперечить закону та порушує права відповідача-2, як сторони спірного правочину та учасника і переможця публічного інвестиційного аукціону.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову позивача-2 та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.3 Поданий Апаратом Верховної Ради України відзив щодо касаційної скарги не може бути прийнятий до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.

3.4 Відповідно до приписів частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

3.5 Згідно статті 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).

3.6 Отже оскільки поданий Апаратом Верховної Ради України відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак ним не додано документу про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, поданий відзив залишається без розгляду.

3.7 Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що рішенням Київської міської ради № 728/6115 від 14.07.2011 «Про надання Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування виробничої бази на вул. Клеманській, 6 - 8 у Дарницькому районі м.Києва» надано Державному будівельному комбінату Управління справами Верховної Ради України, за умови виконання пункту 2 цього рішення, в постійне користування земельну ділянку, загальною площею 8,11 га для експлуатації та обслуговування виробничої бази на вул. Клеманській, 6 - 8 у Дарницькому районі м.Києва, у тому числі: площею 3,61 га - за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27.09.1960 № 1728 «Про відвод Управлінню справами ЦК КП України земельної ділянки під будівництво господарчої бази в Дарницькому районі»; площею 4,50 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17.07.1978 № 1028/5 «Про відведення Управлінню справами ЦК Компартії України земельної ділянки під будівництво другої черги комплексу по виробництву залізобетону».

4.2 Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серії ЯЯ № 389700 від 21.02.2012, площею 8,1131 га по вул. Клеманській, 6-8 у Дарницькому районі м.Києва кадастровий номер 8000000000:90:144:0009, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №10-9-00063 (далі - земельна ділянка).

4.3 При цьому встановлено, що земельна ділянка відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI від 06.09.2012, належить до державної форми власності, власник держава України в особі Київської міської державної адміністрації, право постійного користування земельною ділянкою належить відповідачу-1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 256799902 від 17.05.2021.

4.4 21.12.2020 між відповідачем-1 в особі директора Юрлова Юрія Валерійовича, який діяв на підставі статуту та відповідачем-2 укладено договір № 126 на підставі протоколу № 1 від 11.12.2020 публічного інвестиційного аукціону з визначення переможця для укладення договору пайової участі (інвестиційного договору) щодо забудови земельної ділянки, проведеного Товарною біржею «Український центр біржової торгівлі». Предметом договору є участь сторін у будівництві об`єкта на земельній ділянці з метою отримання у власність кожною зі сторін своєї частини в збудованому об`єкті, в порядку та на умовах визначених в цьому договорі (п.1.1 договору). За цим договором відповідач- 1 делегує відповідачу-2 частину функцій замовника будівництва, а відповідач- 2 зобов`язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити будівництво об`єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації (п.1.2 договору).

4.5 Пункт 3.1 договору визначає, що відповідач-2 здійснює фінансування у повному обсязі всього комплексу робіт, в тому числі проектування, будівництво та введення в експлуатацію об`єкта, включаючи, у випадку окремого письмового звернення відповідача-1, компенсацію витрат на орендну плату (користування, земельного податку) за земельну ділянку. Вартість будівництва складається із сум всіх витрат сторін, пов`язаних з виконанням цього договору.

4.6 Згідно звіту про фінансовий стан на 31.12.2019 балансова вартість активів відповідача-1 за даними останньої річної звітності перед укладенням оскаржуваного договору становила 75986 тис грн, тобто вчинення значного господарського зобов`язання, вартість якого становить понад 75986000,00 грн, потребує отримання рішення про надання згоди на вчинення такого зобов`язання від органу, до сфери управління якого належить підприємство.

4.7 Відповідно до пункту 4.1.1 договору частка відповідача-1 в об`єкті складає 12801,03 кв.м, що є еквівалентним 300875440,00 грн.

4.8 Згідно статуту відповідача-1, затвердженого розпорядженням по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України №15/1-23 від 23.04.2020, відповідач-1 заснований на державній власності та належить до сфери управління Апарату Верховної Ради України (п.1.1 статуту). Уповноваженим органом управління відповідача-1 є Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - Уповноважений орган управління) (п.1.2 статуту). Відповідач-1 входить до складу майнового комплексу, що забезпечує діяльність Верховної Ради України (п.1.3 статуту).

4.9 Розпорядженням по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України №15/1-103 від 08.12.2020 затверджено статут відповідача-1, пункт 8.1 якого викладено у новій редакції, виключено пункти щодо погодження уповноваженим органом договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном у порядку, визначеному законодавством; погодження виконання підприємством функцій замовника за рішеннями органів державної влади або місцевого самоврядування. Виключено посилання на суму від 500000,00 грн та визначено погодження вчинення господарського зобов`язання щодо якого є заінтересованість та значного господарського зобов`язання відповідно до законодавства. Також виключено пункт 8.2 щодо здійснення уповноваженим органом контролю за використання та збереженням майна підприємства.

4.10 Також встановлено, що розроблено Стратегічний план розвитку відповідача-1 на 2020-2025 роки (далі - стратегічний план) з метою виведення його з кризового стану та забезпечення прибутковості його діяльності через перепрофілювання відповідача-1 із виконавця замовлень у замовника в сфері капітального будівництва. Стратегічним планом передбачено реалізація житлової та громадської забудови виключно за кошти інвестора на підставі інвестиційних договорів, зокрема, будівництво на земельній ділянці. Відповідно до передпроектних пропозицій передбачено будівництво 10-ти 20-ти поверхових будинків, в яких передбачено 155680 кв. м житлової площі, частина з яких в подальшому буде передана Апарату Верховної Ради України для забезпечення житлом працівників; наземний паркінг площею 43300 кв. м, торгово-офісний центр площею 6400 кв. м, офісний комплекс площею 37800 кв. м. Заходи стратегічного плану, зокрема, передбачають списання основних засобів, що підпадають на пляму забудови та не будуть використовуватись у подальшій діяльності, зміну цільового призначення земельної ділянки, проведення відповідачем-1 конкурсної процедури по відбору інвесторів на конкурсних засадах, за результатами проведених конкурсних процедур укладання інвестиційних угод, як правочинів, на підставі яких відповідач-1 бере на себе значні господарські зобов`язання (п.1.4, п.2.1, п.5, п.6.1 ст.8 стратегічного плану).

4.11 Розпорядженням Управління справами Апарату Верховної Ради України від 14.08.2020 №15/1-65 «Про затвердження стратегічного плану розвитку Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» на 2020-2025 роки» (далі - Розпорядження) вирішено затвердити стратегічний план згідно з додатком, схвалено та погоджено (дозволено) заходи, що містяться в стратегічному плані. Розпорядження є чинним та у встановленому законом порядку не оскаржувалося.

4.12 Крім того встановлено, що відповідачем-1 було подано заяву про визнання позову позивача-2, але він не був прийнятий судом до розгляду.

4.13 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14 Згідно приписів частини першої статті 51 ГПК України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

4.15 Судами встановлено, що власником земельної ділянки є держава в особі Київської міської державної адміністрації, однак суди попередніх інстанцій вирішуючи спір, не залучили її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

4.16 Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

4.17 Крім того, заявник у касаційній скарзі вказує на те, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.09.2022 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача-2, призначив її розгляд на 07.09.2022 та запропонував учасникам справи подати до суду відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, але 07.09.2022 суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану постанову.

4.18 Вказана обставина знайшла підтвердження у суді касаційної інстанції виходячи із змісту ухвали суду апеляційної інстанції від 05.09.2022 та постанови цього суду від 07.09.2022.

4.19 Суд касаційної інстанції враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

4.20 Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

4.21 Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4). Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч.5).

4.22 Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 цього Кодексу судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).

4.23 Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 року у справі «Домбо Бехеер проти Нідерландів»).

4.24 У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

4.25 У рішеннях ЄСПЛ від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії» та від 28.10.1998 у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як «явну помилку» (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Хамідов проти Росії»).

4.26 Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.27 Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.28 Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.29 Згідно статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).

4.30 Зазначеним вимогам норм права постанова суду апеляційної інстанції у вказаній частині доводів, викладених у касаційній скарзі, не відповідає.

4.31 Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

4.32 За наведених обставин оскільки належного апеляційного розгляду справи не відбулося, з урахуванням тієї обставини, що не залучення до участі у справі Київської міської державної адміністрації може бути виправлене судом апеляційної інстанції, справа, з урахуванням принципу процесуальної економії, за результатами скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, підлягає направленню на новий розгляд до вказаного суду.

4.33 Виходячи із положень статті 287 ГПК України про те, що право на касаційне оскарження у даній справі рішення суду першої інстанції, а відтак і на касаційний перегляд його виникає після апеляційного перегляду справи, враховуючи, що належного апеляційного перегляду справи не відбулося, наведення у цій постанові мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на неї, є передчасним.

4.34 Під час нового розгляду справи суду слід врахувати викладене, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір згідно із вимогами чинного законодавства.

4.35 Оскільки в іншій частині позовних вимог, а саме вимог позивача-1, постанова суду апеляційної інстанції не оскаржена, а тому відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

4.36 Відповідно до статті 129 частини 4 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління справами Апарату Верховної Ради України задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 910/18719/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Управління справами Апарату Верховної Ради України скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

Н.О. Багай