Постанова

від 24.11.2022 по справі 44/610-б-43/145

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 44/610-б-43/145

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційні скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк"

та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" арбітражного керуючого Косенко С.Г., до якої приєдналось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - В.В. Шапран, судді: В.В. Андрієнко, С.І. Буравльов) від 28.06.2022

та рішення Господарського суду міста Києва (суддя - В.В. Джарти) від 28.04.2021

у справі № 44/610-б-43/145

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой",

Приватного підприємства "Евро-Вет",

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,

Приватного підприємства "Нива-В.Ш.",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація",

Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Акціонерного товариства "Міжнародний резервний Банк"

про визнання недійсними прилюдних торгів,

в межах справи № 44/610-б-43/145

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача-1 - Косенко С.Г. - ліквідатор,

представник відповідача-2 - не з`явився,

представник відповідача-3 - не з`явився,

представник відповідача-4 - не з`явився,

представник відповідача-5 - не з`явився,

представник відповідача-6 - не з`явився,

представник третьої особи (АТ "Міжнародний резервний банк" в особі у.о.Фонду гарантування вкладів ф.о.на ліквідацію АТ "МР БАНК" Луньо І.В.) - Рибкіна Н.В., адвокат,

від скаржника (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") - Тунік Г.В., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 30.09.2009 Господарський суд міста Києва ухвалив порушити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа - Агро" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" (далі - Боржник) в загальному порядку відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядником майна Боржника тощо.

20.12.2011 Господарський суд міста Києва постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо.

1.2. 02.04.2012 ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Тітов О.І. (далі - Позивач) подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Орендастрой", далі - Відповідач-1), Приватного підприємства "Артбудінвест" (найменування змінено ухвалою від 09.10.2019 на Приватне підприємство "Евро-Вет", далі - Відповідач-2), Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (найменування змінено ухвалою від 09.10.2019 на Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області далі - Відповідач-3), Приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі - Відповідач-4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецреалізація" (далі - Відповідач-5), в якому, з урахуванням заяви від 18.04.2012 про збільшення позовних вимог та вимог до Відповідача-3, просив:

- визнати недійсними прилюдні торги, що відбулися 17.11.2011, 18.11.2011 та 29.12.2011 з реалізації об`єктів нерухомого майна Боржника;

- скасувати протоколи проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна Боржника;

- скасувати акти Відповідача-5 про реалізацію нерухомого майна від 23.11.2011, від 24.11.2011 та відповідні свідоцтва про право власності на реалізовані об`єкти нерухомого майна;

- визнати недійсними прилюдні торги з реалізації рухомого майна Боржника, проведені у виконавчому проваджені ВП № 26117062; скасувати протоколи проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна відповідно до переліку, наведеному у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 17.05.2010 № 1296;

- скасувати акти Відповідача-5 про реалізацію нерухомого майна від 11.01.2012 (видані на підставі протоколів від 29.12.2011);

- визнати аукціони від 17.02.2012 та від 24.02.2012 з реалізації арештованого рухомого майна Боржника, які були проведені у виконавчому проваджені ВП № 26117062, скасувати протоколи проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 17.02.2012 та від 24.02.2012.

1.3. Позовні вимоги мотивовані здійсненням продажу нерухомого та рухомого майна Боржника (частина якого перебувала в заставі у Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії") як в процедурі розпорядження майном під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника та прямої заборони на відчуження будь-яких активів Боржника (тобто на порушення частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство), так і в процедурі ліквідації Боржника (на порушення норм статті 67 Закону України "Про виконавче провадження); а також здійснення реалізації майна Боржника у виконавчому провадженні до дати відкриття відповідного виконавчого провадження, без направлення Боржнику на ознайомлення результатів визначення вартості та оцінки арештованого майна, що позбавило його можливості подати заперечення державному виконавцю та, "можливо", призвело до реалізації майна за заниженою вартістю.

Крім цього ліквідатор Боржника вказав на неточності у відомостях щодо учасників, реквізитах у відповідних протоколах, актах, складених за результатами оспорюваних торгів з продажу майна Боржника.

1.4. 19.04.2012 Господарський суд міста Києва ухвалив залучити Приватне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача-1.

01.02.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача-1, Акціонерне товариство "Сбербанк", назву якого було замінено на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - Третя особа).

1.5. За результатами уточнення позовних вимог та неодноразових попередніх розглядів справи (перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку), предметом розгляду спору за останнім переглядом у справі залишились позовні вимоги:

- про визнання недійсними прилюдних торгів, які відбулись 17.11.2011, 18.11.2011 та 29.12.2011 з реалізації об`єктів нерухомого майна Боржника, що оформлені протоколами Відповідача-3, протоколами Відповідача-4;

- про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації рухомого майна Боржника, які відбулись 17.02.2012 та 24.02.2012 у ході виконавчого провадження ВП № 26117062, що оформленні відповідними протоколами;

з тих підстав, що оспорювані торги відбулись з порушенням вимог чинного законодавства, а саме статті 12 Закону про банкрутство та Закону України "Про виконавче провадження".

1.6. 24.04.2012 Акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" подало заяву, 27.04.2012 Приватне підприємство "Нива-В.Ш.", а 27.04.2012 і 07.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна" - клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності у спірних правовідносинах через пропуск ліквідатором Боржника встановленого статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячного строку для оскарження заперечуваних у спірних правовідносинах торгів.

1.7. 06.11.2012 ліквідатор Боржника подав клопотання про відновлення пропущеного строку на звернення із позовною заявою про визнання недійсними прилюдних Торгів тощо.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Справа переглядалась судами неодноразово.

22.09.2020 Верховний Суд за результатами здійснення касаційного провадження за скаргою Боржника в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на судові рішення (Рішення Господарського суду м. Києва від 30.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020, ухвалені за результатами розгляду заяви ліквідатора Боржника про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна Боржника) постановив: касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати ці рішення, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2.2. При новому розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 позов задоволений частково:

- визнані недійсними торги, які відбулись 17.11.2011, 18.11.2011 та 29.12.2011 з реалізації об`єктів нерухомого майна Боржника, а саме: комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська обл., Черкаський район, с. Худяки, вул. Шевченка, 156а; комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська область, Золотоніський район, с. Каленики, вул. Підгірна, 64; комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська область, Драбівський район, с. Мехедівка, вул. Черкаська, б/н; комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська область, Черкаський район, с. Худяки, вул. З. Космодем`янської, 56; комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-б; комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10а; комплексу нежитлових приміщень та споруд: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10) (далі- Майно), що оформлені протоколами Відповідача-4: № 2411171-01, №2411171-02, № 2411171-03, № 2411171-04 від 17.11.2011, протоколами Відповідача-5 № 1-24162 від 18.11.2011 та № 1-24162/1, № 1-24162/2 від 29.12.2011;

- визнані недійсними прилюдні торги з реалізації рухомого майна Боржника, які відбулись 17.02.2012 та 24.02.2012 у ході виконавчого провадження ВП № 26117062, що оформлені протоколами з № 2412001-01 по № 2412001-09 від 17.02.2012, з № 2412021-01 по № 2412021-04 від 24.02.2012, з №2412022-01 по 2412022-22 від 24.02.2012;

- а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.3. Судове рішення мотивоване порушенням встановленої законодавчої процедури проведення оспорюваних Торгів, оскільки реалізація проданого на Торгах майна Боржника у виконавчому провадженні відбулась під час дії заборони на таку реалізацію, а саме застосованого до Боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів; а продане Майно, як предмет іпотеки, було у зв`язку з цим реалізовано на спірних торгах з порушенням правил та порядку задоволення вимог забезпеченого кредитора - всупереч встановленій для боржників Законом про банкрутство процедури реалізації майна боржника для задоволення вимог забезпеченого кредитора, а саме Третьої особи.

Суд також зазначив про поважність причин пропуску ліквідатором тримісячного строку на оскарження Торгів з огляду на необізнаність Боржника (Позивача) про спірні торги 17.11.2011 та 18.11.2011 з вини органів Державної виконавчої служби та торгуючих організацій (Відповідачів 4, 5), які не направляли Боржнику повідомлення про дату та місце проведення Торгів, це повідомлення було відсутнє в засобах масової інформації, а також, на порушення статті 47 Закону України "Про іпотеку", не направляли Боржнику нотаріально-посвідчених актів про реалізацію предмета іпотеки. Стосовно торгів, що відбулись 29.12.2011, то суд зробив висновок про відсутність пропуску позовної давності Позивачем при зверненні із вимогами у цій справі, оскільки перебіг цього строку стосовно торгів від 29.12.2011 розпочався 11.01.2021, що є датою оформлення договірних правовідносин купівлі-продажу на публічних торгах, які оспорюються Позивачем, вимоги про що заявлені 02.04.2012, коли цей строк ще не завершився. Аналогічного висновку суд дійшов стосовно торгів, що відбулись 17.02.2012 та 24.02.2012.

Відмова у задоволені вимог про скасування протоколів проведення торгів з реалізації майна Боржника від 17.11.2011, від 18.11.2011, від 29.11.2011, від 17.02.2012, від 24.02.2012, актів виконавчої служби про реалізацію майна та відповідних свідоцтв про право власності мотивована обранням Позивачем неналежного способу захисту порушеного права, оскільки ці акти є лише письмовим оформленням результатів оспорюваних торгів, однак не є актами індивідуальної дії, що можуть бути визнані недійсними (скасовані), а визнання недійсним оспорюваних торгів є достатнім гарантуванням Позивачу відповідного відшкодування порушених прав.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 28.06.2022 Північний апеляційний господарський суд постановив: частково задовольнити апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний Банк", залишити без задоволення апеляційну скаргу - ліквідатора Відповідача-1, арбітражного керуючого Косенко С.Г., скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, визнати недійсними Торги з реалізації майна Боржника, які відбулись 17.11.2011, 18.11.2011 та 29.12.2011 та оформлені відповідними протоколами, а також визнати недійсними прилюдні торги з реалізації рухомого майна Боржника, які відбулись 17.02.2012 та 24.02.2012 у ході виконавчого провадження ВП № 26117062, що оформлені відповідними протоколами.

3.2. Судове рішення в частині висновків про задоволення позовних вимог та визнання недійсними оспорюваних Торгів мотивоване аналогічно до мотивів в рішенні суду першої інстанції, з доповненням також висновками про порушення Закону України "Про виконавче провадження" при проведенні Торгів - через відсутність рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на майно Боржника як предмет іпотеки.

Стосовно торгів, що відбулись 29.12.2011, то апеляційний суд, як і суд першої інстанції, також зробив висновок про відсутність пропуску позовної давності Позивачем при зверненні із вимогами в цій частині вимог, однак з інших мотивів, вказуючи, що позовна давність (тримісячний строк на оскарження цих торгів) розпочалась з дати проведення торгів 29.12.2011, а не з 11.01.2021 - дати оформлення договірних правовідносин купівлі-продажу на публічних торгах, як помилково зазначив місцевий суд, однак на 02.04.2012 (коли були заявлені позовні вимоги) не був пропущений, оскільки останній день оскарження 31.03.2012 (субота) був неробочим днем.

Скасування рішення суду першої інстанції в наведеній частині, з ухваленням нового рішення, аналогічного за мотивами та висновками, мотивовано прийняттям місцевим судом рішення про права та обов`язки Третьої особи, яку, однак, не було залучено до участі у справі.

Скасування рішення в іншій частині - щодо відмови у задоволенні вимог про скасування протоколів проведення торгів з реалізації майна Боржника від 17.11.2011, від 18.11.2011, 29.11.2011, від 17.02.2012, від 24.02.2012, актів виконавчої служби про реалізацію майна та відповідних свідоцтв про право власності, мотивоване виходом місцевого суду за межі позовних вимог та безпідставним їх розглядом за власною ініціативою з огляду на те, що після уточнення позовних вимог вказані акти не були предметом спору та про їх скасування (визнання недійсними) Позивач, після уточнення позовної заяви, вимог не заявляв.

4. Встановлені судами обставини

4.1. 16.03.2007 між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії") (іпотекодержатель) та Боржником (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1249.

Предметом іпотеки за цим договором є: майновий комплекс птахофабрики, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Мехедівка, вул. Черкаська, 110; комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Каленики, вул. Підгірна, 64; комплекс будівель, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Худяки, вул. З.Космодем`янської, 56; комплекс будівель, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Худяки, вул. Шевченка, 156 а, а також право користування та оренди земельними ділянками.

25.04.2007 між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" (іпотекодержатель) та Боржником (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1558.

Предметом іпотеки за даним договором є: комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10а; комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10; комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Старосілля, вул. Шмідта, буд б/н; комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-б.

25.04.2007 між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ", (заставодержатель) та Боржником (заставодавець) укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1554.

Предметом застави за цим договором є основні засоби (обладнання та інші основні засоби ІІ та ІІІ груп балансу), які належать заставодавцю на праві власності згідно переліку в додатку №1 до договору застави.

4.2. 14.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. вчинено виконавчий напис за № 1276 про звернення стягнення на нерухоме майно, зокрема на комплекс нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-б, що належать на праві власності Боржнику, на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" щодо погашення наявної частини кредитної заборгованості.

17.05.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. вчинено виконавчий напис за № 1296 про звернення стягнення на нерухоме майно, зокрема на основні засоби (обладнання та інші основні засоби ІІ та ІІІ груп балансу), що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" щодо погашення наявної частини кредитної заборгованості.

4.3. 22.04.2011 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за № 26292523 про примусове виконання виконавчого напису № 1276 від 14.05.2010 та за № 26117062 про примусове виконання виконавчого напису № 1296 від 17.05.2010.

4.4. 15.08.2011 складено висновок до звіту про оцінку майна - комплекс будівель та споруд, що розташовано за адресою Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 66б.

4.5. 17.11.2011 Філією 24 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." проведенні прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки), яке належало Боржнику згідно з протоколами:

- № 2411171-01 (комплекс нежитлових приміщень та споруд: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Худяки, вул. Шевченка, 156а);

- № 2411171-02 (комплекс нежитлових приміщень та споруд: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Каленики, вул. Підгірна, 64);

- № 2411171-03 (комплекс нежитлових приміщень та споруд: Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Мехедівка, вул. Черкаська, б/н);

- № 2411171-04 (комплекс нежитлових приміщень та споруд: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Худяки, вул. З. Космодем`янської, 56);

переможцем яких було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Орендастрой").

4.6. Оцінка вартості вищезазначених об`єктів нерухомості здійснена 20.09.2011, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками суб`єкта оціночної діяльності - Кононенко Т.Б.

4.7. 18.11.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" (Черкаська філія) проведенні прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало Боржнику, згідно з протоколом №1-24162, предметом реалізації яких був комплекс нежитлових будівель за адресою Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухівська, 66 у складі: адмінбудинок з лабораторією (літ. А-1) площею 211,4 кв. м.; трансформаторна підстанція з котельнею (літ. Б-1) площею 133,8 кв. м.; електрощитова (літ. В-1) площею 17,9 кв. м.; приміщення пожежної насосної (літ. Г-1) площею 21,6 кв. м.; комбікормовий цех (літ. Д) каркасна споруда висотою 12 м.; убиральня (літ. Е); пожежні резервуари (позн. І) підземні споруди - суцільна 1 споруда; площадка (позн. ІІ) асфальтовий майданчик приблизною площею 900 кв. м.; огорожа (позн. № 1).

Переможцем проведених торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна".

4.8. 21.11.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. вчинено виконавчий напис за № 2927 про звернення стягнення на нерухоме майно:

А) майновий комплекс птахофабрики що знаходиться за адресою Черкаська обл., Драбівський р-н, с. Мехедівка, вул. Черкаська, 110.

Б) комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Каленики, вул. Підгірна, 64.

В) комплекс будівель, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Худяки, вул. З. Космодем`янської, 56.

Г) комплекс будівель, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Черкаський р-н с. Худяки, вул. Шевченка, 156а, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" щодо погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.

22.11.2011 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №29986475 про примусове виконання виконавчого напису №2927 від 21.11.2011.

4.9. 29.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація" (Черкаська філія) проведенні прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належало Боржнику, згідно з протоколами:

- №1-24162/1 (комплекс нежитлових будівель у складі: критий тік з незавершеним будівництвом навісу (літ. А) площею 1689 кв. м.; навіс (літ. а) площею 4920,9 кв. м.; будівля АВМ з прибудовами (літ. Б) площею 429,1 кв. м.; зерносклад на 1000 тон з прибудовами (літ. В, в, в-1) площею 349,3 кв. м.; зерносклад на 500 тон (літ. Г) площею 308,6 кв. м.; критий тік (літ. Ж) площею 859,6 кв. м.; добудова до зерноскладу (літ. Д) площею 234,2 кв. м.; будівля вагової (літ. 3) площею 10,4 кв. м.; навіс (літ. з) площею 50 кв. м.; бруківка (позн. І) площа забудови 300 кв. м.; паркан (пози. № 2) штахетник у з/б стовбурах, площа 125 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Старосілля, вул. Кооперативна 10а);

- №1-24162/2 (комплекс нежитлових будівель у складі: пташник (літ. А) площею 913,8 кв. м.; пташник (літ. Б) площею 915,2 кв. м.; пташник (літ. В) площею 944,6 кв. м.; пташник (літ. Г) площею 914,6 кв. м.; пташник (літ. Д) площею 915 кв. м.; пташник (літ. Ж, ж, ж-1) площею 791,1 кв. м.; пташник (літ. 3) площею 1636,2 кв. м.; адмінбудинок з підвалом (літ. К-2, п/д) площею 211,4 кв. м.; майстерня (літ. Л) площею 80,8 кв. м.; навіс (літ. л) площею 17,9 кв. м.; санпропускник (літ. М) площею 33,3 кв. м.; пташник (літ. Н) площею 2181,8 кв. м.; кормоцех - (літ. О) площею 272,8 кв. м., сіносховище (літ. П) площею 672 кв. м.; силосні ями (позн. № 1-4) 4 з/б споруди; огорожа (позн. № 5,6) з/б панелі в мет. стовбурах, довжиною 1212 пог.м.; скважина (позн. № 7,8) дві споруди; водонапірні башти (позн. № 9,10) 2 споруди ємністю 25 куб. м.кожна; льодник (позн. № 11) одна споруда; бруківка (позн. № 12) що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Старосілля, вул, Кооперативна 10. Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Старосілля, вул. Кооперативна 10), переможцем яких визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна".

4.10. 17.02.2012 та 24.02.2012 Філією 24 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." проведено прилюдні торги з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Позивачу, переможцем яких стало Приватне підприємство "Артбудінвест", що оформлені наступними протоколами щодо відповідного майна: №№2412001-01 -2412001-09 від 17.02.2012; №№2412021-01 - 2412021-04 від 24.02.2012; №№2412022-01 - 2412022-22 від 24.02.2012.

4.11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" визнано кредитором Боржника першої черги на суму 67 419 969 грн 02 коп.

4.12. 30.09.2009 Господарський суд міста Києва у справі № 44/610-б про банкрутство Боржника за власною ініціативою застосував заходи по забезпеченню шляхом заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника (абзац другий пункту 5 резолютивної частини ухвали від 30.09.2009).

Постанова про визнання Боржника банкрутом ухвалена 20.12.2011. Постанова про визнання Боржника банкрутом від 20.12.2011 скасована постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.02.2012. Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду України від 15.02.2012 скасовано, а постанову Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 залишено в силі.

4.13. На момент проведення прилюдних торгів 17.11.2011 були відсутні рішення суду або виконавчий документ про звернення стягнення на заставлене майно. Виконавчий напис за №2927 про звернення стягнення на нерухоме майно було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. лише 21.11.2011, тобто через 4 дні з дня реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах.

4.14. Публічні торги від 29.12.2011, 17.02.2012 та 24.02.2012 відбулися після визнання Боржника банкрутом, в ході ліквідаційної процедури.

4.15. Позови Боржника та Акціонерного товариства "Сбербанк" мають різний предмет та підстави. Так, предметом позову Акціонерного товариства "Сбербанк" у справі № 5011-3/4062-2012-11/462-2012 була вимога про визнання недійсним лише двох протоколів від 17.02.2012, тоді як предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним прилюдних торгів від 17.11.2011, 18.11.2011, 29.12.2011, 17.02.2012 та 24.02.2012, що оформлені 42 протоколами.

Підставою позову Акціонерного товариства "Сбербанк" визначено порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів (стосується лише торгів які відбулися 17.02.2012 (у даній справі судом встановлено, що відчуження майна боржника на торгах від 17.02.2012 здійснено без згоди ліквідатора) та порушення Тимчасового положення, тоді як у даній справі підстави позову значно ширші.

У рішеннях судів за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" викладена лише правова оцінка судів про недоведеність доказами недотримання процедури публічних торгів.

4.16. На підставі протоколів від 17.11.2011 та від 18.11.2011 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС ТУЮ в Черкаській області 24.11.2011 було видано акти про реалізацію нерухомого майна, на підставі протоколу від 29.12.2011 акти видано 11.01.2012.

4.17. 27.03.2012 - дата ознайомлення ліквідатора з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується відмітками про завірення ДВС копій документів доданих до позовної заяви та зави про збільшення позовних вимог.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 19.07.2022 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" - арбітражний керуючий Косенко С.Г. подав касаційну скаргу, до якої 09.09.2022 приєдналось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" та у якій скаржники просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022, а справу направити на новий розгляд.

5.2. 21.07.2022 Третя особа також подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 і ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання Торгів недійсними.

6. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

6.1. Згідно з аргументами в касаційних скаргах підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неправильно застосували норми статті 12 Закону про банкрутство та статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час проведення оспорюваних Торгів, не врахувавши, що положення цих законів у відповідній редакції дозволяли реалізацію майна в ході виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет застави на користь заставодержателя незалежно від порушення справи про банкрутство відносно боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів цього боржника, висновки про що сформульовані в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 21-120а11, а також викладені в іншій справі, де предметом розгляду була частина вимог у цій справі, а саме в постанові від 23.12.2014 у справі № 5011-3/4062-2012-11/462-2012. До того ж в реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна не була внесена ухвала від 30.09.2009 у цій справі - щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника, за відсутності чого таке обтяження не є чинним у відносинах з третіми особами згідно зі статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

6.2. Також, за аргументами скаржників апеляційний суд дійшов помилкового висновку про законодавчу вимогу в Законі України "Про виконавче провадження" щодо рішення суду, виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки для здійснення реалізації цього майна шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження на користь іпотекодержателя, тоді як протилежні висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.01.2019 у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), в постанові від 25.05.2021 у справі № 923/971/19.

6.3. Крім цього скаржники вказали на неправильне обрахування судами позовної давності у спірних правовідносинах (трьохмісячного строку на оскарження Торгів) з моменту отримання іпотекодавцем акту про реалізацію предмета іпотеки, тоді як стаття 48 Закону України "Про іпотеку" вимагає обрахування цього строку з дати проведення торгів - 17.11.2011, 18.11.2011 та 29.12.2011.

При цьому, стосовно відсутності заборони щодо реалізації заставного майна Боржника в ході виконавчого провадження після порушення справи про банкрутство, скаржники вказали на внесення відповідних змін в Закон України "Про виконавче провадження" (щодо заборон) 08.03.2011, а спеціальні положення Закону України "Про іпотеку" мають пріоритет над нормами Закону про банкрутство, який був прийнятий раніше за наведені нормативні акти та зміни до якого вносились без узгодження з цими нормативними актами.

6.4. Скаржник, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" - арбітражний керуючий Косенко С.Г., також зазначив про порушення норм процесуального права через розгляд справи та вирішення спору без залучення та без участі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк", прав та обов`язків якого стосуються оскаржувані судові рішення, оскільки цей банк є іпотекодержателем майна, реалізованого на оспорюваних Торгах, оскільки це майно було передано в іпотеку Товариством з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" за договором від 06.03.2012, і вимоги цього банку внесені в реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой".

Аналогічні аргументи заявлено Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" в заяві про приєднання до касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" - арбітражного керуючого Косенка С.Г.

6.5. Скаржник, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" - арбітражний керуючий Косенко С.Г., також зазначив про неврахування судами факту перебування ліквідатора Приватного підприємства "Евро-Вет" на окупованій території в місті Херсоні та позбавлення його можливості взяти участь у засіданнях та надати відзиви через відсутність мобільного та поштового зв`язку, що підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо обмежень у реалізації у виконавчому провадженні майна боржника під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство

7.1. Спір виник у зв`язку із реалізацією на спірних Торгах у виконавчому провадженні на підставі виконавчого напису нотаріуса, однак після відкриття та під час триваючих процедур у справі про банкрутство боржника (Позивача), рухомого та нерухомого майна боржника (Позивача), що перебувало в іпотеці та заставі у банка (Третьої особи).

7.2. Правовідносини з реалізації переданого в іпотеку (заставу) майна у виконавчому провадженні на задоволення вимог іпотекодержателя (заставодержателя) регламентовані, зокрема, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про іпотеку".

7.3. Водночас, реалізація майна, переданого в іпотеку (заставу), у виконавчому провадженні на задоволення вимог іпотекодержателя (заставодержателя) хоча і передбачена нормами наведених Законів, між тим може обмежуватись положеннями законодавства про банкрутство, що підлягають, у передбачених Законом випадках, пріоритетному застосуванню у разі, якщо здійснюється реалізація майна (предмет іпотеки, застави), що належить на момент реалізації особі, щодо якої відкрито та застосовані процедури банкрутства відповідно до Закону.

7.4. Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до втрати ним чинності з 21.10.2019 з введенням в дію з цієї дати Кодексу України з процедур банкрутства та у разі наявності підстав для застосування до правовідносин його положень), і положення чинного Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та застосовані відповідні процедури.

7.5. Враховуючи, що предметом спору є торги з реалізації майна Боржника, що відбулись 17.11.2011, 18.11.2011, 29.12.2011, 17.02.2012 та 24.02.2012, тобто в період чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у відповідній його редакції, далі - Закон про банкрутство) Суд у спірних правовідносинах керується положеннями Закону про банкрутство у співвідношенні із положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" в редакції кожного із цих законів, чинній на час проведення спірних торгів.

7.6. Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (стаття 41 Закону України "Про іпотеку") .

7.7. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

7.8. Судова процедура банкрутства та правила і умови запровадження господарським судом у цій справі мораторію на задоволення вимог кредиторів регламентовані спеціальним нормативним актом - Законом про банкрутство.

7.9. Отже, враховуючи відсилочний характер наведеної норми Закону України "Про виконавче провадження" до справи про банкрутство, процедур та спеціальних режимів, що застосовуються у цій справі, наведені положення пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" слід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону про банкрутство.

7.10. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 12 цього Закону встановлені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (що вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, та дія якого припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство, частини четверта, сьома цієї статті Закону про банкрутство), а саме: протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов`язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Між тим, положення статті 12 Закону про банкрутство не встановлюють винятків з наведених наслідків та правил запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, окрім тих, що наведені в частині шостої статті 12 цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема положення статті 12 Закону про банкрутство не встановлюють винятків щодо непоширення дії мораторію за вимогами у разі звернення стягнення на заставлене майно.

7.11. Крім цього, положення статті 12 Закону про банкрутство передбачають інші спеціальні заходи щодо забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що має право застосовувати господарський суд, зокрема, за своєю ініціативою суду, а саме: за частиною першою вказаної статті Закону про банкрутство господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 12 Закону про банкрутство заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

7.12. Щодо правил та умов реалізації майна банкрута, то Суд зазначає, що відповідний порядок, починаючи з контролю з боку арбітражного керуючого за цим майном (статті 3-1, 13, 14 Закону про банкрутство), формування ліквідаційної маси банкрута (стаття 26 Закону про банкрутство), регламентований положеннями статей 23, 26, 29, 30, 31 цього Закону про банкрутство, з встановленням тієї особливості, що майно банкрута, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Укладення угод, пов`язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом Закону про банкрутство.

7.13. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини щодо:

- передачі Позивачем у заставу Третій особі об`єктів власного рухомого та нерухомого майна (пункт 4.1);

- порушення провадження у справі про банкрутство боржника (Позивача) ухвалою від 30.09.2009 із введенням цією ухвалою мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника (пункт 1.1, 4.12));

- застосування господарським судом за своєю ініціативою цією ж ухвалою заходів по забезпеченню шляхом заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника (абзац другий пункту 5 резолютивної частини ухвали від 30.09.2009) (пункт 4.12);

- визнання боржника (Позивача) банкрутом постановою від 20.12.2011 (що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012) (пункт 4.12);

- відсутність на момент проведення прилюдних торгів 17.11.2011 рішення суду або виконавчого документа про звернення стягнення на заставлене майно (пункт 4.13);

- реалізації у виконавчому провадженні переданого Позивачем в заставу нерухомого та рухомого майна на спірних торгах під час дії введеного щодо Позивача ухвалою від 30.09.2009 мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме на торгах, що відбулись 17.11.2011, 18.11.2011 - у процедурі розпорядження, а на торгах , що відбулись 29.12.2011, 17.02.2012 та 24.02.2012 - після визнання Боржника банкрутом, в ході ліквідаційної процедури останнього (пункти 4.2-4.10);

Суд погоджується із висновками апеляційного суду про незаконність проведення оспорюваних торгів з продажу майна Позивача та незаконність відчуження цього майна Позивача на користь третіх осіб (Відповідачів 1 та 2), оскільки ці торги були проведені у виконавчому провадженні 17.11.2011, 18.11.2011, 29.12.2011, 17.02.2012 та 24.02.2012 всупереч тих обмежень, що настають під час дії мораторію та прямої заборони на відчуження будь-яких активів боржника, а стосовно торгів, що відбулись 29.12.2011, 17.02.2012 та 24.02.2012 - також з порушенням встановленого законом порядку реалізації майна у ліквідаційній процедурі боржника у справі про банкрутство (щодо включення майна до ліквідаційної маси тощо, пункт 7.12), що в сукупності є необхідною та достатньою підставою для визнання недійсними заперечуваних Позивачем торгів (прилюдних торгів) з реалізації майна Боржника.

7.14. Дійшовши вказаного висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржників (пункти 6.1, 6.2), зокрема і аргумент про неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду України в постанові від 19.09.2011 у справі № 21-120а11, з огляду на нерелевантність вказаного судового рішення та неподібність правовідносин у вказаній справі із правовідносинами цій справі, у зв`язку із чим Суд також зазначає про таке.

Позиція Верховного Суду України в постанові від 19.09.2011 у справі № 21-120а11 була сформульована при вирішенні спору у справі адміністративного провадження щодо оскарження дій державного виконавця, що були вчинені в травні 2007 року, а саме з виконання виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство заставодавця, на предмет відповідності таких дій Закону України "Про виконавче провадження".

Зміст цієї позиції полягав в згоді Верховного Суду України з правомірністю дій державного виконавця з виділення в окреме провадження виконавчого провадження з виконання виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно ЗАТ "Радосинь" та подальшу реалізацію цього майна на торгах після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство заставодавця.

Поряд з цим, наведена позиція була сформульована щодо застосування положень частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство (щодо правил, умов та обмежень при введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів) у їх взаємозв`язку/поєднанні не з положеннями пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (що мало місце у цій справі), а з положеннями частини шостої статті 64 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.

Між тим, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі - в листопаді-грудні 2011 та лютому 2012 року, наведені положення статті 64 Закону України "Про виконавче провадження" втратили чинність через внесення змін до вказаного закону (з викладенням його в новій редакції) Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010 № 2677-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3773-VI від 22.09.2011).

А тому висновки Верховного Суду України в постанові від 19.09.2011 у справі № 21-120а11 не підлягають врахуванню у цій справі за правилами частини четвертої статті 236 ГПК України, оскільки містять висновки щодо застосування норм права, відмінних від тих, що були застосовані та підлягають застосуванню у спірних правовідносинах у цій справі.

7.15. Поряд з викладеним Суд зауважує, що висновок, аналогічний зазначеному (пункти 7.11-7.13), із застосуванням наведених законодавчих положень та нормативних актів був сформульований Верховним Судом при попередньому перегляді судових рішень у цій справі - в постанові від 22.09.2020, якою справу було направлено на новий розгляд.

При цьому, направляючи справу на новий розгляд, Суд вказав на відсутність/незазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові (про відмову в позові з підстав пропуску позовної давності) висновків і обґрунтувань щодо пропуску Позивачем позовної давності щодо торгів з реалізації рухомого майна Боржника, які відбулися у лютому 2012 року, та відповідно і оцінки судом апеляційної інстанції цієї підстави для відмови в задоволенні позовних вимог у цій частині (пункт 31 постанови Верховного Суду від 22.09.2020).

Отже касаційний суд, погодившись в постанові від 22.09.2020 із висновком апеляційного суду про незаконність оскаржуваних Позивачем торгів вже сформулював позицію щодо застосування відповідних норм права, застосування яких знову стало підставою для касаційних вимог у цій справі при новому касаційному оскарженні.

Водночас процесуальний закон передбачає, що "висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи" (частина п`ята статті 310 ГПК України), а "вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи" (частина перша статті 316 ГПК України).

Отже, оскільки і ці висновки, і вказівки є обов`язковими для судів нижчих інстанцій у цій справі, надалі остаточні рішення, ухвалені за результатами нового розгляду з урахуванням таких висновків і виконанням таких вказівок, не можуть бути скасовані судом касаційної інстанції; тобто касаційний суд, як правило, не може відступити від висновку, який він сформував у справі, направляючи її на новий розгляд.

Виняток з цього правила становить ухвалення палатою, об`єднаною палатою відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду або Великою Палатою Верховного Суду судового рішення, в якому сформульована правова позиція у подібних правовідносинах із відступом від висновку щодо застосування цих норм права, який був раніше сформульований Верховним Судом у справі, яку було передано на новий розгляд.

7.16. Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.1) про відсутність застосованого згідно з ухвалою від 30.09.2009 обтяження щодо реалізованого на Торгах майна через невнесення цієї ухвали та відомостей про це обтяження в реєстр обтяжень рухомого та нерухомого майна, з огляду на таке.

Так, Верховний Суд України, переглядаючи судові рішення, ухвалені за результатами розгляду спорів про визнання недійсними правочинів про відчуження майна (з підстав невідповідності цих правочинів Закону через застосовані щодо майна обмеження на його відчуження) у постановах 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16 дійшов висновку та сформував правову позицію, відповідно до якої недодержання сторонами під час вчинення оспорюваного правочину з відчуження майна вимог закону, а саме вчинення оспорюваного правочину в період чинності застосованих судом обмежень на відчуження майна (за рішенням суду про забезпечення позову, про арешт тощо) є підставою, зокрема для визнання недійсним оспорюваного правочину (договорів).

При цьому Верховний Суд України виходив з того, що той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу було відомо.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18), яка, пославшись на аналогічні правові висновки в ухвалі Верховного Суду України від 10.03.2011 у справі № 6-2773св08, не вбачала підстав для відступу від цих висновків.

7.17. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.3) про неправильне обрахування судами позовної давності у спірних правовідносинах (тримісячного строку на оскарження Торгів) з моменту отримання іпотекодавцем акту про реалізацію предмета іпотеки, тоді як стаття 48 Закону України "Про іпотеку" вимагає обрахування цього строку з дати проведення торгів - 17.11.2011, 18.11.2011 та 29.12.2011; оскільки апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, дотримується такої саме позиції, що і скаржники в обрахуванні позовної давності у спірних правовідносинах за правилами вказаної статті, уточнивши висновки суду першої інстанції стосовно торгів, проведених 29.12.2011 (абзац другий пункту 3.2 цієї постанови). Однак, у спірних правовідносинах апеляційний суд виходив з того, що через необізнаність Позивача про спірні торги з вини органів виконавчої служби та торгуючих організацій Позивач не міг знати про торги раніше за 27.03.2012 - дати ознайомлення ліквідатора Боржника з матеріалами виконавчого провадження (пункт 4.17). Крім цього, Суд погоджується із правильністю обрахування позовної давності в частині вимог щодо оскарження Позивачем прилюдних торгів, проведених 17.02.2012 та 24.02.2012 та з відповідними висновками, що позовні вимоги в цій частині заявлені у межах загального позовної давності, що скаржники не заперечують.

7.18. Щодо інших аргументів скаржників та мотивів оскаржуваної постанови стосовно застосування судами попередніх інстанцій положень про позовну давність Суд зазначає про таке.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 23.6 постанови від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та в пунктах 61, 62 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).

Поряд з цим, на відміну від визначення дати початку перебігу позовної давності, що є юридичним фактом, який встановлюється шляхом надання юридичної оцінки (кваліфікації) встановленим фактичним обставинам справи, визнання поважними причин пропуску позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки за змістом наведених норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами ГПК України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин (стаття 300), касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм глави 19 ЦК України на предмет правильності такого застосування встановленим обставинам.

Суд звертається до сталої правової позиції як Касаційного господарського суду, так і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності, викладеної в постановах від 21.03.2018 у справі № 910/27026/14, від 08.05.2018 у справі № 911/2534/17, від 15.05.2018 у справі № 922/2058/17, від 19.09.2018 у справі № 911/2817/17, від 23.07.2019 у справі № 910/9077/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14803/17, від 17.09.2019 у справі № 910/14469/18, від 22.10.2019 у справі № 910/2968/18, від 03.12.2019 у справі № 916/2553/18, від 23.01.2020 у справі № 916/2128/18, від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12 та від 01.06.2021 у справі № 910/9544/19, від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 30.06.2021 у справі № 172/260/16-ц (провадження № 61-3024св19), від 01.07.2021 у справі № 363/848/17 (провадження № 61-4515св19), від 25.08.2021 у справі № 5/92б (905/355/20) тощо.

7.19. Враховуючи встановлені судами обставини подання ліквідатором клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у цій справі (пункти 1.7, 4.17), дослідження відповідних доводів, зокрема, в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, Суд погоджується із висновками апеляційного суду про право Позивача отримати судовий захист у спірних правовідносинах через поважність пропуску ним позовної давності.

7.20. Суд відхиляє аргументи скаржників в пункті 6.3 цієї постанови щодо пріоритетного застосування у спірних правовідносинах Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у спірних правовідносинах саме спеціальний закон з процедур банкрутства (Закон про банкрутство) підлягає пріоритетному застосуванню перед іншими нормами, висновок про що сформульований в пунктах 7.3, 7.4 цієї постанови.

7.21. Щодо аргументів скаржників (ліквідатора Відповідача -1 - арбітражного керуючого Косенка С.Г. та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" в заяві про приєднання до касаційної скарги) про порушення норм процесуального права через розгляд справи та вирішення спору без залучення та без участі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк", як іпотекодержателя реалізованого на оспорюваних Торгах майна, що було передано в іпотеку Відповідачем-1 за договором від 06.03.2012, Суд зазначає про таке.

Позов у цій справі був ініційований Позивачем у квітні 2012 року, тобто коли майно, реалізоване на спірних торгах, вже було передано Відповідачем-1 в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк". Розгляд відповідної справи триває до даного часу (листопад 2022 року), з неодноразовим переглядом справи та відповідних судових рішень, зокрема і в суді касаційної інстанції. При цьому Відповідач-1 був залучений до участі у справі з моменту, коли Позивач ініціював позов у цій справі, та брав участь у її розгляді протягом всього періоду здійснення провадження у цій справі у всіх інстанціях.

Поряд з цим, попри наведені обставини передачі в березні 2012 року реалізованого майна на спірних Торгах в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк", та тривалого здійснення провадження у цій справі, Відповідач-1 до цього касаційного провадження в жодній судовій інстанції, у жодному розгляді та перегляді не заявив про відповідні обставини та права вказаної третьої особи на відповідне майно.

Відповідно до статті 50 ГПК України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, може вступити у справу за власною ініціативою або за заявою сторони, яка в силу покладеного на неї нормами статті 51 ГПК України обов`язку (якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути права стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони) має сповістити цю особу про відкриття провадження у справі та подати відповідну заяву.

Між тим про обставини передачі Відповідачем-1 вказаного майна в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" в березні 2012 року, Відповідач-1, всупереч покладеного на нього нормами частини першої статті 51 ГПК України обов`язку, та не зважаючи на неодноразовий перегляд справи, зокрема і в касаційному суді, заявив у справі лише у даному касаційному провадженні.

За наведених обставин, ураховуючи тривалість здійснення провадження у цій справі та виходячи також із закріпленого в статті 10 Закону України "Про іпотеку" права Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" як іпотекодержателя здійснювати перевірку наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, яке у цій справі ця особа не реалізувала, ураховуючи також, що аналогічні аргументи були заявлені також Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" в заяві про приєднання до касаційної скарги, Суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення та направлення справи на новий розгляд. При цьому Суд зауважує, що в умовах тривалого провадження у цій справі відповідні аргументи обох заявників вказують на їх недобросовісну поведінку - недобросовісне користування відповідними процесуальними правами, метою якого є домогтись скасування прийнятих у справі законних судових рішень та направлення справи на новий розгляд задля затягування судового провадження у цій справі.

Водночас, за правилами частини другої статті 51 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

У наведених висновках Суд керується правової позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.10.2020 у справі № 4/5007/33-Б/1, в пунктах в пунктах 65-67 постанови від 17.03.2021 у справі № 922/634/19 та в постанові від 01.06.2021 у справі № 10/5026/995/20121.

7.22. Крім цього, Суд відхиляє аргументи Відповідача-1 (пункт 6.5) як підстави для скасування оскаржуваних рішень відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, неврахування судами факту перебування ліквідатора Приватного підприємства "Евро-Вет" на окупованій території в місті Херсоні та позбавлення його можливості взяти участь у засіданнях та надати відзиви через відсутність мобільного та поштового зв`язку, з огляду на таке.

Скаржник у своїх аргументах помиляється у застосуванні пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки диспозиція цієї норми передбачає обов`язкове скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо відповідне рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не були залучені до участі у справі, тоді як Відповідача-2 (Приватного підприємства "Евро-Вет") було залучено до участі у цій справі.

При цьому, Відповідач-2 не повідомляв про обставини неповідомлення його про дату, час і місце судового засідання, зокрема в апеляційному суді, а таке процесуальне порушення, як розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, є підставою для скасування судового рішення (рішень), у розумінні пункту 3 частини третьої статті 277 та пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України, якщо воно стосується того учасника справи, який подав та обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

7.23. У зв`язку із викладеним доводи скаржників щодо неправомірності часткового задоволення апеляційним судом позовних вимог про визнання недійсними спірних торгів не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже висновки апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог та визнання недійсними спірних торгів, зроблені відповідно до норм законодавства та відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, а заявлені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

7.24. Дійшовши висновку залишення без задоволення касаційних скарг, без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "МР Банк" та касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Орендастрой" арбітражного керуючого Косенко С.Г., до якої приєдналось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 у справі № 44/610-б-43/145 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк