Рішення

від 16.02.2007 по справі 16/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2007р.                                                                                             Справа № 16/222

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос”, 36029, м. Полтава, вул. Жовтнева, 54, кім. 113

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бурат-Агро”, 38410, Полтавська обл., Решетилівський р-н., с. Піщане

про:  стягнення грошових коштів в розмірі 34 323 грн. 00 коп.

Суддя: Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача –Голуб Г.О. –директор /див. протокол/

від відповідача –Васюра С.В. –юрисконсульт, /див. протокол/

Рішення приймається в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 08.02.2007 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: Розглядається позовна заява  про стягнення 30 042,00 грн. заборгованості , 4 281,00 грн. –пені, 343,23 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 402,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов визнав частково в сумі боргу 21 616,67 грн.,  в іншій частині позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд     в с т а н о в и в:

14 липня 2005 року ТОВ Агрофірма „Колос” та ТОВ „Бурат-Агро” уклали контракт          № 7/81 (далі контракт), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відвантажити позивачу продовольчий ріпак в кількості 500 тон +/- 10% по ціні 1 135,00 грн., в т.ч. ПДВ на загальну суму 567 500,00 грн., в т.ч. ПДВ, а позивач прийняти та  оплатити товар на умовах: попередньої оплати в розмірі 90% вартості продукції в строк до 20 липня 2005 р.;  решту 10% вартості товару –по закінченню поставки товару.

На виконання договірних зобов'язань, позивач перерахував на банківський рахунок відповідача 500 000,00 грн.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України за згодою сторін допускається зміна договору. Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України при зміні договору зобов'язання сторін змінюється відповідно до змінених умов з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.  Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

15 серпня 2005 року  ТОВ Агрофірма „Колос” та ТОВ „Бурат-Агро” уклали додаткову угоду до контракту № 7/81. Відповідно до контракту в редакції додаткової угоди від 15.08.2005р. позивач зобов'язався в строк до 15 серпня 2006р. відвантажити позивачу 155,35 тон ріпаку продовольчого по ціні 1 135,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 176 322,25 грн. та 259,86 тон ріпаку технічного по ціні 1 060,00грн., в т.ч. ПДВ на суму 275 451,60 грн.  на загальну суму 451 773,85 грн.

На виконання контракту в редакції додаткової угоди від 15.08.2005р. відповідач відпустив позивачу 155,35 тон продовольчого ріпаку та 259,86 тон технічного ріпаку на загальну суму  451 773,85 грн.

Товар був отриманий представником позивача Титаренко Миколою Івановичем за довіреністю серії ЯКХ № 858134 від 15.08.2005р. /копії довіреності та накладних в матеріалах справи/.

У зв'язку із зміною умов контракту у відповідача перед позивачем виник борг на суму        48 226,15 грн. (різниця між сумою оплаченого позивачем товару по контракту в сумі       500 000,00 грн. та сумою належною до сплати по контракту в редакції додаткової угоди від 15.08.2005р. в сумі 451 773,85 грн.).

17.08.2005 року відповідач частково повернув позивачу грошові кошти в розмірі        22 165,00 грн., перерахувавши платіжним дорученням  № 448 на банківський рахунок позивача /копія платіжного доручення в матеріалах справи/. Таким чином,  не поверненою лишилася сума в розмірі  26 061,15 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 30 042,00 грн. (21 616,67 грн. + 4 444,48 грн.  + 3 980,85 грн.).

Судом  встановлено, що після порушення провадження у справі, зобов'язання в сумі 4 444,48 грн. припинені шляхом укладання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.10.2006р.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 4 444,48 грн., позивач посилається на те, що він не погоджується із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.  

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги – це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін і згода іншої сторони не потрібна. Відповідач надав належні докази, а саме заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, поштова квитанція про відправлення позивачу та поштове повідомлення про вручення /в матеріалах справи/. Таким чином, угода оформлена у відповідності до вимог законом і дійсність угоди позивачем не оскаржено у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тому, на момент розгляду справи  угода про зарахування зустрічних однорідних вимог є дійсною.

Отже, в частині стягнення 4 444,48 грн. відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає припиненню.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення 3 980,85 грн. позивач посилається на те, що йому був поставлений неякісний товар, в результаті чого необхідна була підробка (сушіння) 259,86 тон технічного ріпаку, що спричинило втрату 3,756 тон ріпаку на суму 3 980,85 грн. (різниця між 259,86 тонами технічного ріпаку на суму 275 451,60 грн. поставленого позивачем відповідачу та  256,104 тонами технічного ріпаку на суму 271 470,75 грн. поставленого позивачем на експорт третій особі).

В обґрунтування поставки неякісного товару позивач надав ксерокопії 2-х аналізних карток Херсонського Портового пункту обласної державної хлібної інспекції від 22 та 23 серпня 2005 року, на ксерокопії актів приймання автотранспорту на Скадовському ХПП датованих 19 –23.08.2005р. та на ксерокопію експертної митної декларації № 508030300/5/000639 від 23.09.2005р.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3 980,85 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, ст. 22, 623 Цивільного кодексу України на позивача покладається обов'язок доведення факту спричинення шкоди; неправомірності дій особи, що її заподіяла та причинного зв'язку між протиправними діями заподіювача шкоди та самою шкодою.

Як встановлено в судовому засіданні, по розпорядженню позивача, відповідач відвантажив товар вантажоодержувачу - фірмі WestOil LTD.  Приймання товару по кількості і якості здійснювалося представниками вантажоодержувача. При прийманні продукції по кількості і якості, ні представник позивача, ні представник відповідача не були присутні.

Виявивши невідповідну якість товару, ні вантажоодержувач, ні позивач не здійснили виклик представника відповідача для участі у продовженні прийомки по якості та складання двостороннього акту, як того вимагають п. 16,17 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої 25.04.1966р. № П-7,  пункт  7 Інструкції про порядок ведення обліку і оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на підприємствах хлібопродуктів системи Міністерства заготівель СРСР № 9-1 та  пункт 1.7 ГОСТа 13586,3-83 „ЗЕРНО Правила прийомки і методи відбору проб”, які у відповідності до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. діють на території України і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, суд вважає не належним доказом аналізні картки  Херсонського Портового пункту обласної державної хлібної інспекції від 22 та 23 серпня 2005 року, оскільки вони оформлені неналежним чином –не заповнені позиції: № сертифікату, дата відбору проб, дата надходження зразка, № зразка, № заяви, № накладної, не вказаний перелік документів, що супроводжують зразок, не вказано прізвище особи, що здійснювала аналіз, відсутні прізвище та підпис зав. лабораторії ГХІ. При цьому, відбір зразків здійснювався без представника відповідача, тобто в порушення ГОСТа 13586,3-83 „ЗЕРНО Правила приймання і методі відбору проб”.

З огляду на вищевикладене, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог ксерокопії документів не мають доказової сили, так як складені в порушенням вимог ГОСТа 13586,3-83 „ЗЕРНО Правила приймання і методі відбору проб”, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 та Інструкції про порядок ведення обліку і оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на підприємствах хлібопродуктів системи Міністерства заготівель СРСР № 9-1.

Стосовно наданої позивачем ксерокопії експертної митної декларації                                      № 508030300/5/000639 від 23.09.2005р., слід зазначити, що із вказаного документу не вбачається будь-яких  даних, які могли б ідентифікувати, що відвантажений позивачем ріпак на експорт є продукцію яку поставив саме відповідачем. Крім того, відповідач не відповідає по зобов'язаннях позивача перед третіми особами.

При цьому, на вимогу суду позивач не надав оригінали вищевказаних документів.

Таким чином, позивач не довів факту поставки відповідачем продукції неналежної якості та не надав  належних доказів в обґрунтування позовних вимог в сумі 3 980,85 грн.

Також суд вважає, що позивачем не доведено і наявність причинно-послідовного зв'язку, та те, що саме в результаті дій відповідача понесені збитки позивачем.

Суд критично оцінює додаткову угоду від 31.10.2005р., оскільки вона підписана помилково та за межами дії виконаного контракту в редакції додаткової угоди від 15.08.2005р. (пояснення в матеріалах справи).

Позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів  в розмірі 21 616,67 грн. підлягають задоволенню.

Суд вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочку поставки товару в розмірі 4 281,00 грн. у зв'язку з безпідставністю таких вимог, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, товар був поставлений своєчасно.

На підставі статей 44, 49 Господарського кодексу державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи всі вищезазначені обставини справи в їх сукупності та керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 45, 49, п. 11 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4 444,48 грн. боргу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро»(38410, Полтавська обл., Решетилівський р-н., с. Піщане, код 30152327, р/р 2300530122186 в  ПІБ, МФО 331069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” (36029, м. Полтава, вул. Жовтнева, 54, кім. 113, код 32996128)    борг  в сумі 21 616,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 260,61 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  89,60 грн. та  витрати на послуги адвоката в сумі 1 823,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                          О.М.Тимощенко

Згідно з оригіналом

           Помічник судді                                           Нечипоренко А.П.