Рішення

від 13.12.2022 по справі 609/906/22

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/906/22

2/609/452/2022

13 грудня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

при секретарі судового засідання Мацишиній Г.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ цивільнусправу запозовом: ОСОБА_1 до

відповідача: Шумської об`єднаної територіальної громади в особі Шумської міської ради

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

учасники справи - не з`явилися,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 04 листопада 2022 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Шумської об`єднаної територіальної громади в особі Шумської міської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_2 . 22 листопада 2022 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із: - права особистої власності на жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння зареєстроване за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 , іншим членом колгоспного двору позивачка ОСОБА_1 ; - права власності на земельну ділянку, загальною площею 1.62га: 1.45га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1027 та 0.17га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1244, земельна ділянка розташована на території Соснівської сільської ради, Шумського району, Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 30 серпня 2005 року зробила заповітне розпорядження, згідно із яким заповіла позивачці все майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, та все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право. Як вказує позивачка в позовній заяві, в її свідоцтві про народження матір записана як « ОСОБА_3 », а в усіх решта документах вона зазначена « ОСОБА_4 ».

04 листопада 2022 року приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з чим вона звертається до суду із даним позовом і просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_2 і яке складається із житлового будинку та земельної ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року позовну заяву було залишено без руху, позивачці надано строк на усунення недоліків.

4. Після усунення позивачкою вказаних недоліків, ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2022 року було відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження і призначено до підготовчого розгляду на 06 грудня 2022 року.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 06 грудня 2022 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 13 грудня 2022 року.

6. Сторони в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивачка просила позовні вимоги задовольнити відповідно до позовної заяви. Відповідач своїх заперечень проти задоволення позовних вимог не висловив.

7. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені Судомта змістспірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

9. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

10. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Соснівка Кременецького району Тернопільської області, про що складено відповідний актовий запис № 82.

11. Відповідно до Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 26 квітня 1989р. на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів №77 від 21.03.1989р. «Про оформлення права особистої власності на житловий будинок, слідує, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в цілому належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 .

12. Реєстровий напис на документи про право власності, виданий Кременецьким міжміським бюро технічної інвентаризації 26.04.1989р. також підтверджує, що жилий будинок (домоволодіння) в цілому по АДРЕСА_1 , зареєстровано в Кременецькому бюро технічної інвентаризації по праву особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 .

13. Відповідно до довідки №475 від 04.11.2022р., виданої Шумською міською радою Тернопільської області, підписаною старостою с. Соснівка, слідує, що станом на 15 квітня 1991 року в колгоспному дворі за адресою АДРЕСА_1 дійсно проживали та вели спільне господарство: ОСОБА_2 голова колгоспного двору, ОСОБА_1 дочка голови колгоспного двору.

14. Із Повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна, наданого фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 за №320/22 від 08.10.2022р. вбачається, що в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , станом на 08 жовтня 2022 року змін не виявлено.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, головою якого є померла ОСОБА_2 , членами ОСОБА_1 , а отже кожному з них належить по 1/2 частці цього домоволодіння.

15. Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №454023 слідує, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 17.05.2004 року № 167 є власником земельної ділянки площею 1.62га, розташованої на території Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка складається із двох ділянок: площею 1.45га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1027 та площею 0.17га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1244.

16. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 30 серпня 2005 року зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно та будівлі, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, грошові вклади, які є на рахунках 40, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений 30.08.2005р. секретарем Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі за №18.

17. Згідно із довідкою №474 від 04.11.2022р., виданою Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом із нею на день смерті проживала без реєстрації, здійснювала догляд та вела спільне господарство її дочка, ОСОБА_1 .

18. Той факт, що померла ОСОБА_2 є матір`ю позивачки ОСОБА_1 підтверджується наступними документами:

- повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до якого слідує, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Костянтинівка Жовтневого району Миколаївської області, в графі «батьки» вказано: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_8 ;

- Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища АДРЕСА_2 , сформованого 17.11.2022р., відповідно до якого слідує, що Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області 08 листопада 1980 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , актовий запис № 8. Прізвища подружжя після реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_10 », дружини « ОСОБА_10 ».

19. Довідкою №476 від 04.11.2022р., виданою Шумською міською радою Тернопільської області, підписаною старостою с. Соснівка підтверджується, що ОСОБА_2 , жителька с. Соснівка, Кременецького району Тернопільської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , дійсно одна і та сама особа, і приходиться матір`ю ОСОБА_1 .

20. Своєю постановою №507/02/16 від 04.11.2022р. приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Зелінський П.І. відмовив позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки первинна реєстрація права власності на житловий будинок не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній.

ІV. Оцінка Суду.

21. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

22. Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

23. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

24. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

25. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. Як передбачено ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

27. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

28. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

29. Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

30. Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

31. Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

32. За змістом ст.123Цивільного кодексуУРСР 1963року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

33. Пунктом 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_2 , а членом колгоспного двору була: ОСОБА_1 , а отже кожен з них набув у власність по 1/2 частині вказаного вище жилого будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами.

34. Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі, свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

35. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

36. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

37. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

38. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

39. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

40. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як слідує із досліджених матеріалів справи, померла ОСОБА_2 , зробивши відповідне розпорядження, заповіла все своє майно позивачці ОСОБА_1 .

41. Відповідно до ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

42. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

43. Відповідно до ст.1261ЦКУкраїни у першу чергу право на спадкування за законом мають той з подружжя, який пережив, або діти спадкодавця.

Так, позивачка ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , оскільки є дочкою померлої.

44. Згідно із ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

45. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

46. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. «г» Земельного кодексу України.

47. За вимогами ст. 328 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

48. Власник майна, як це передбачаєст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

49. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

В даний час у позивачки виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок та земельні ділянки, як спадкове майно, після смерті її матері ОСОБА_2 .

50. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

51. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

52. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

53. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

54. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України слідує, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд знаходить, що в даних правовідносинах виникнення права власності у позивачки пов`язується з правом спадкування. Відповідач, Шумська об`єднана теротиріальна громада в особі Шумської міської ради, в свою чергу своїх заперечень проти визнання за позивачкою права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 не висловили.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

55. Позивачкою при подачі позову було сплачено 992,40 грн. судового збору, які вона в разі задоволення позову просить не стягувати з відповідача.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 29, 328,392,1216,1218,1219,1220,1222,1225,1233,1261,1268,1270Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 82, 89, 141 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 112, 120-126, 524, 525, 529, 548, 549, 563 ЦК УкраїнськоїРСР (1963 року) суд, -

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 до Шумської об`єднаної територіальної громади в особі Шумської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно, що складається із: - права особистої власності на жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 ; - права власності на земельну ділянку площею 1.62га, розташованої на території Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка складається із двох ділянок: площею 1.45га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1027 та площею 0.17га, кадастровий номер 6125887200:01:001:1244.

3.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 13 грудня 2022 року.

Суддя: О. М. Катерняк