Ухвала

від 12.12.2022 по справі 160/9210/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 грудня 2022 року Справа №160/9210/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву про самовідвід судді при розгляді заяви Східного офісу Держаудитслужби про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в адміністративній справі за позовом Східного офісу Держаудитслужби до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020р. по справі №160/9210/18, у задоволенні адміністративного позову Східного офісу Держаудитслужби до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення коштів, - відмовлено.

Вказане рішення суду від 02.09.2020р. в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 13.10.2020р.

Східний офіс Держаудитслужби у грудні 2021 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 160/9210/18 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Східного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року, за результатами розгляду вказаної заяви по суті, у відкритому судовому засіданні - у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2022р. апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року в адміністративній справі № 160/9210/18 скасовано.

Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Східного офісу Держаудитслужби про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 160/9210/18 по суті.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2022 року справу передано на розгляд судді Турлаковій Н.В.

06.12.2022 року справу було передано судді Турлаковій Н.В., згідно реєстру передачі справ судді №6879/22 від 05.12.2022р.

12.12.2022 суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В. подала заяву про самовідвід, яка обґрунтована можливістю виникнення сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, та недопустимостю повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, визначених ч.2 ст.36, ст.37 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з такого.

Пунктами 12, 15 ст.4 КАС України передбачено, що: - судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції; - ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Згідно ч.1 ст.31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Неупередженість та безсторонність суду є обов`язковою ознакою судового процесу, який гарантує рівність перед судом та гарантує право кожного на справедливий суд.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.2 ст.36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Статтею 320 КАС України визначено підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Статтею 369 КАС України «Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами» визначено, що:

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Аналізуючи вищевикладені норми законодавства України, слід зазначити, що за результатами розгляду заяви Східного офісу Держаудитслужби про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 29.12.2021р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом було прийнято «судове рішення» по суті заяви за наслідками провадження за нововиявленими обставинами у формі ухвали суду від 15.06.2022р. в порядку ст.369 КАС України.

Вказана ухвала суду від 15.06.2022р. є рішенням суду за наслідками перегляду справи за нововиявленими обставинами та не відноситься до переліку ухвал визначених нормами КАС України, а саме ч.3 ст.312 КАС України, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, та в разі скасування підлягають направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Наведені вище обставини не відповідають вимогам ст.37 КАС України щодо недопустимості повторної участі в розгляді адміністративної справи, та можуть викликати у сторін сумнів щодо моєї неупередженості та об`єктивності при розгляді вказаної справи, а тому, з метою усунення будь-яких сумнівів при розгляді цієї справи, є всі підстави для заявлення самовідводу виходячи з вимог ст.37, п.4 ч.1, ч.2 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» та Рішенням від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De Cubber v. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі саме висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Крім того, відповідно до пунктів 1.6, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, суддя повинен дотримувати високих стандартів поведінки суддів і обстоювати їх з метою поглиблення громадської довіри до судових органів, що має першорядне значення для підтримання незалежності судової гілки влади.

Зважаючи на вказані вище обставини, аналіз норм чинного законодавства України, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики Європейського суду з прав людини, та з урахуванням приписів ст.ст.36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою уникнення порушення вимог ст.37 КАС України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, та забезпечення неупередженості у розгляді справи №160/9210/18 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд вважає, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 37, 39-41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву про самовідвід судді Турлакової Наталії Василівни при розгляді заяви Східного офісу Держаудитслужби про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в адміністративній справі №160/9210/18 за позовом Східного офісу Держаудитслужби до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення коштів - задовольнити.

Адміністративну справу №160/9210/18 передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Н.В. Турлакова