Рішення

від 13.12.2022 по справі 380/14813/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14813/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства «АТ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу -

УСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «АТ» (далі позивач, МПП «АТ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач-1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач-2) у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 343644 від 14.09.2022, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову вказав, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Кормотех» укладено договір транспортного експедирування, предметом якого є організація доставки автомобільним транспортом вантажу до пункту призначення у встановлений по домовленості сторін. Зазначив, що 02.08.2022 МПП «АТ» отримало від замовника заявку № 4434 на перевезення вантажу. Повідомив, що також позивачем укладено договір перевезення із товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Логістик Д». З метою виконання договірних зобов`язань згідно з отриманою від ТзОВ «Кормотех» заявки № 4434, позивач надіслав ТзОВ «Лідер Логістик Д» заявку на перевезення вантажу за маршрутом м. Городок Кропивницький (2 т) Кривий Ріг (транспортний засіб ДАФ АЕ8570М//АЕ0874XF). Стверджує, що зазначені у заяві від 02.08.2022 транспортні послуги з перевезення вантажу були оплачені позивачем згідно з виставленим рахунком-фактурою від 05.08.2022. Відтак вважає, що під час здійснення перевезення ТзОВ «Лідер Логістик Д» працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено перевірку транспортного засобу, та зі слів водія ОСОБА_1 було складено акт, від підпису якого водій відмовився. В подальшому, як зазначив позивач, він отримав від відповідача-1 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.09.2022 № 343644 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважає, що оскаржувану постанову винесено не належного суб`єкта відповідальності, оскільки таким, на думку позивача, є автомобільний перевізник ТзОВ «Лідер Логістик Д». Також зазначив про те, що відповідачем-1 порушено процедуру розгляду справи, а саме: не повідомлено позивача про час і дату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того звернув увагу на те, що в оскаржуваній постанові зазначено те, що порушення відбулось МПП «АТ» на транспортному засобі DAF НОМЕР_1 , у той час, як перевезення згідно з ТТН здійснювалось транспортним засобом DAF НОМЕР_2 . Відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 26.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від представниці відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17927ел від 11.11.2022), у якому проти позову заперечила. В обґрунтування вказала, що під час здійснення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки транспортного засобу DAF НОМЕР_2 , встановлено відсутність у водія вказаного транспортного засобу особистої картки водія, що є порушенням Положення № 340 та, в свою чергу, є підставою для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Щодо доводів позивача про те, що останній не є належним суб`єктом відповідальності, вказала, що сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Стверджує, що у разі залучення до організації перевезення вантажу експедитора, такі відомості дозволяється вказувати у товарно-транспортній накладній. Проте у спірному випадку, на думку відповідачів, позивач після притягнення його до відповідальності намагається перевести себе у статус експедитора. Також вказала, що позивача належним чином повідомлено про час і дату розгляду справи шляхом направлення на його адресу рекомендованого поштового відправлення із зазначенням відповідної інформації. Крім того заперечила проти доводів позивача про невідповідність державних номерних знаків автотранспортного засобу позивача в оскаржуваній постанові номерним знакам, що були розміщені на автомобілі, який перевірено посадовими особами Укртрансбезпеки 04.08.2022, з огляду на те, що така невідповідність не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення автомобільного законодавства. Просила у позові відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Мале приватне підприємство «АТ» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 11.08.1994. Основним видом економічної діяльності позивача є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29). Також видами економічної діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (43.22), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), вантажний автомобільний транспорт (49.41). Вказане підтверджується відповідною випискою із цього реєстру, копія якого міститься в матеріалах справи.

Між позивачем (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кормотех» (замовник) укладено договір № 5/2022 від 31.12.2021 транспортного експедирування відповідно до умов якого позивач, що діє в інтересах (від імені) і за дорученням замовника зобов`язується організувати доставку автомобільним транспортом ввіреного йому замовником вантажу до пункту призначенням у встановлений по домовленості термін та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язується сплатити за організацію перевезення вантажу, встановлену договором плату.

Відповідно до п. 2.1 організація перевезень виконується на підставі заявок, які передаються експедитору письмово (в тому числі і засобами електронної пошти і факсимільного зв`язку) не менше як за 1 (одну) добу до початку завантаження.

Так, ТзОВ «Кормотех» оформлено заявку № 4434 від 02.08.2022 про перевезення вантажу (корм для домашніх тварин) за маршрутом Львівська область м. Городок Кіровоградська область м. Кропивницький (2 точки) Дніпропетровська область м. Кривий Ріг.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 04.08.2022 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки DAF (державний номерний знак НОМЕР_2 ), який належить на праві власності ТзОВ «Лідер Логістик Д», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , водій: ОСОБА_1 .

Як стверджує відповідач, для перевірки водієм автотранспортного засобу надано такі документи: посвідчення водія серії НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію вантажного спеціалізованого сідлового тягача марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки KOEGEL, номерний знак НОМЕР_6 , серії НОМЕР_3 , товарно-транспортну накладну від 03.08.2022 № Р6979. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

За результатами перевірки, зокрема, складено: акт № 321870 від 04.08.2022 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно з ТТН № Р6979 від 03.08.2022.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № Р6979 від 03.08.2022, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником зазначено МПП «АТ».

У вказаному акті зафіксовано, що транспортний засіб обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом, в якому відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку, що є порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому числі порушення, відповідальність за які передбачено відповідальність передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів, за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку. Вказаний акт також містить пояснення водія про причини порушень: «чіп-картка знаходиться в процесі виготовлення». Водій транспортного засобу від підпису відмовився.

Листом № 27659/33/24-22 від 01.09.2022 відповідач-1 повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 14.09.2022 з 10:00 до 13:00 за адресою: Львівська область м. Городок вулиця Львівська будинок 659 А/2. Представницею відповідачів також надано докази направлення вказаного листа позивачу, відповідно до яких, таке доставлено до точки видачі 06.09.2022, та вручено позивачу 15.09.2022.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт МПП «АТ», 14.09.2022 винесено постанову про застосування допозивача адміністративно-господарського штрафу № 343644 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

У даному випадку автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 обладнаний діючим та повіреним тахографом, при цьому у водія відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку.

Крім того сторонами не надано доказів того, що водій позивача на дату перевірки мав у наявності таку картку.

При цьому, суд зауважує, що водій ОСОБА_1 , при проведенні перевірки надав посадовим особам відповідача свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, напівпричіпа та посвідчення водія, товарно-транспортну накладну. Вказані обставини не заперечують позивачем. При цьому, водій пояснив, що чіп-картка знаходиться у процесі виготовлення.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій ОСОБА_1 посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги автомобільного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не є перевізником, а відтак не є суб`єктом відповідальності з огляду на положення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, відповідно до вказаної норми у товарно-транспортній накладній обов`язково зазначається автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (надалі Правила № 363) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Правила № 363 визначають, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Відтак, на думку суду, зазначення позивача в графі «автомобільний перевізник» товарно-транспортної накладної, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу у спірних правовідносинах, спростовує доводи позивача про те, що він не є перевізник, а тому і суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільні перевезення.

Разом з цим, суд критично оцінює доводи позивача про неповідомлення його відповідачем про час і дату розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу з огляду на те, що такі спростовуються наявними в матеріалах справи.

Також суд погоджується з доводами відповідачів про те, що невідповідність державних номерних знаків автотранспортного засобу позивача в оскаржуваній постанові номерним знакам, що були розміщені на автомобілі, який перевірено посадовими особами Укртрансбезпеки 04.08.2022, не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення автомобільного законодавства. Суд зазначає, що позивачем здійснено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення вантажу автомобілем DAF НОМЕР_2 , яке є підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України.

Відтак позовні вимог МПП «АТ» є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову малого приватного підприємства «АТ» (79038 м. Львів вул. Пасічна 72/59; код за ЄДРПОУ 13808838) до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (81500 Львівська область м. Городок вул. Львівська 659А/2), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135 м. Київ пр. Перемоги 14; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур