Рішення

від 13.12.2022 по справі 480/3838/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року Справа № 480/3838/22

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до0 Сумської митниці, і просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці від 27.05.2022 №UA805000/2022/000096/l про коригування митної вартості товарів, визнати протиправною та скасувати картку відмови Сумської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2022/000207 від 27.05.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію МД UA №805020/2022/005573. Митна вартість визначена позивачем відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту 613- FТА від 02.03.2020. Митна вартість товару включає в себе ціну товару по контракту 10864 євро (338753,64 грн.) та вартість перевезення до ввезення на митну територію України 784,26 євро (24454,25 грн.). Тобто митна вартість за 1 кг складає 3,99 євро. Однак відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого посадовою особою відповідача було встановлено, що митна вартість цього товару складає 4,5950 євро за 1 кг, а загальна сума митної вартості партії товару, складає 13417,37 євро.

При цьому, позивач зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не відповідає вимогам ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки в оскаржуваному рішенні належним чином та в повній мірі не обґрунтовано позицію, щодо того, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально.

На запит Сумської митниці підприємством надано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару та письмові пояснення. Документи про оплату не надавалися у зв`язку із їх відсутністю, на момент митного оформлення оплата за послуги не повинна бути проведена. Надані платіжні документи щодо оплати в іноземній валюті безпідставно не було взято до уваги відповідачем. Зазначає, що відповідачем було необґрунтовано та безпідставно поставлено під сумнів щодо підписів уповноваженої особи та відмінність підписів на контракті, специфікації, додатку до договору. Митні органи не надали обґрунтування щодо застосування визначеного ними методу визначення митної вартості та порушено ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, згідно якої кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. В даному випадку, позивачем надано всі документи для визначення вартості товару за ціною договору. Звертає увагу, що отримання товару згідно наданого до митного оформлення договору відбувається вшосте, і ціна товару є більшою, ніж попередні поставки.

Відповідач у відзиві на позов проти вимог заперечує, зазначає, що подані декларантом документи є необ`єктивними і такими, що мають розбіжності та не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, у зв`язку із чим відповідачем зроблено висновок про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, а тому було відкореговано заявлену митну вартість за резервним методом.

На момент митного оформлення банківського та платіжного документу, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка надано не було. Рахунок-фактура від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг не містить умов платежу, як передбачено наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Відповідач зазначає, що підписи сторін у зовнішньоекономічному договорі 613- FТА від 02.03.2020 відрізняються від підписів цих сторін у Специфікації №6 від 08.02.2022 та Доповнення від 17.02.2022 до договору 613- FТА від 02.03.2020. Надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті №46 від 16.02.2022 та №54 від 22.02.2022 не містить реквізитів відповідно до вимог п.2.14 Постанови НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Сумська митниця направила декларантові повідомлення на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ, в зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують митну вартість товару та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, та необхідність надання таких документів, як банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку фактурм, виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

Листами від 26.05.2021 №б/н та 27.05.2021 №б/н, декларант надав заявку №39297 до Договору №03112021 від 03.11.2021 року та повідомив, що інші додаткові документи надати не має можливості.

Враховуючи те, що відповідачем встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та наявні ознаки підробки, а саме: відсутність банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури; рахунок фактура від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг не містить умов платежу, як передбачено наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»; підписи сторін у зовнішньоекономічному договорі 613- FТА від 02.03.2020 відрізняються від підписів цих сторін у Специфікації №6 від 08.02.2022 та Доповнення від 17.02.2022 до договору №613- FТА від 02.03.2020; надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті №46 від 16.02.2022 та №54 від 22.02.2022 не містить реквізитів відповідно до вимог п.2.14 Постанови НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», відповідачем правомірно було застосовано резервний метод при коригуванні митної вартості товару.

Щодо визначення ціни товару відповідач зазначає, що було взято митну вартість подібного товару. Товар, ввезений позивачем, та товар, який брався до уваги митним органом, є повністю аналогічним, підтвердження цього є також код товару, умови поставки та країна відправлення, які є ідентичним. Так, митна вартість товару, визначена митним органом за другорядним методом визначення митної вартості - 2, г (резервний), згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості за митною декларацією від 11.04.2022 № UA 204020/2022/007842 та складає 4,59 євро/кг.

У відповіді на відзив позивач зазнає, що Сумською митницею наведені аргументи та підстави є не обґрунтованими, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставину, що документи, надані позивачем містять розбіжності, а інформація, застосована відповідачем містить об`єктивні дані щодо імпортованих товарів в Україну. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.

26.05.2022 декларантом позивача подано до митного органу електронну МД UA №805020/2022/005573 (далі - МД), згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: «Інша арматура кріплення: 050.029.Т22 кріплення для ручки каністри, 50мм - 112000шт. Призначені для приварки ручки до дна каністри за методом контактної зварки. Матеріал жерсть». Відповідно до графи 20 МД UA №805020/2022/005573 товар поставлявся на умовах FCA IT CAVRIAGO, Італія

Разом із МД №UA805020/2022/005573 до Сумської митниці подано такі товаросупровідні документи: за кодом « 0380» рахунок фактура (інвойс) №309/00 від 13.05.2022;за кодом « 0730» автотранспортна накладна №39075 від 16.05.2022;за кодом « 0954» сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR1 №VEN.S 853372 від 13.05.2022; за кодом « 3002» платіжний документ №46 від 16.02.2022; за кодом « 3002» платіжний документ №54 від 22.02.2022; за кодом « 3004» рахунок фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно - експедиційні послуги; за кодом « 3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару №39297/1 від 25.05.2022; за кодом « 4103» специфікація 6 від 08.02.2022; за кодом « 4103» доповнення до специфікації 6 від 17.02.2022; за кодом « 4103» додаткова угода від 16.07.2021; за кодом « 4104» зовнішньоекономічний договір №613 - РТА від 02.03.2020; за кодом « 4301» договір про перевезення №03112021 від 03.11.2021; за кодом « 9000» креслення від 11.01.1999; з кодом « 9000» лист 24/05/22-01 від 24.05.2022/

Як зазначає відповідач, за МД UA №805020/2022/005573 спрацювала АС АУР, а саме 103-1, «Здійснити перевірку достовірності заповнення полів додаткової інформації та додаткових властивостей товару електронного інвойсу графи 31 МД. Перевірити характеристики, по яких зазначено «немає даних»». Також на момент митного оформлення декларантом не було надано банківського та платіжного документу, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка. Надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті №46 від 16.02.2022 та №54 від 22.02.2022 не містить реквізитів відповідно до вимог п.2.14 Постанови НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Окрім цього, рахунок фактура від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг не містила умов платежу. Також Сумська митниця зазначила, що підписи сторін у зовнішньоекономічному договорі 613- FТА від 02.03.2020 відрізняються від підписів цих сторін у Специфікації №6 від 08.02.2022 та Доповнення від 17.02.2022 до договору №613-РТА від 02.03.2020.

У зв`язку із зазначеним, Сумська митниця направила декларантові повідомлення про необхідність надання документів, зокрема, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактура, виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

Листами від 26.05.2021 №б/н та 27.05.2021 №б/н, декларант надав заявку №39297 до Договору №03112021 від 03.11.2021 року та повідомив, що інші додаткові документи надати не має можливості.

За результатом розгляду поданих позивачем документів Сумською митницею прийнято картку відмови Сумської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2022/000207 від 27.05.2022, а також прийнято рішення Сумської митниці від 27.05.2022 №UA805000/2022/000096/l про коригування митної вартості товарів.

Не погодившись із такими рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

На підставі частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що митне оформлення товару здійснювалось ТОВ "Фавор" за основним методом - ціною контракту 613- FТА від 02.03.2020. На підтвердження ціни товару ТОВ «Фавор» надало до Сумської митниці контракт №613-FTA від 02.03.2020, також додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, зокрема, додаткову угоду від 16.07.2021, специфікацією №6 від 08.02.2022, доповнення від 17.02.2022 до специфікації №6 від 08.02.2022, рахунок-фактуру (інвойс) від 13.05.2022 № 309/00, переклад рахунку-фактури №309/00 від 13.05.2022, платіжне доручення в іноземній валюті №46 від 16.02.2022, №54 від 22.02.2022, креслення, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1, CMR №39075 від 16.05.2022, договір №03112021 від 03.11.2021, рахунок №174 від 25.05.2022, довідку про транспортні витрати від 25.05.2022 №39297/1, лист №24/05/22-1 від 25.05.2022.

Аналіз положень статей 53, 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).

В даному випадку, митному органу були надані документи, що передбачені ст. 53 МК України та містили дані, на підставі яких визначено кількість і ціну партії товару.

Проте, Сумською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2022/000207 від 27.05.2022 та прийнято рішення Сумської митниці від 27.05.2022 №UA805000/2022/000096/l про коригування митної вартості товарів, згідно з яким заявлену позивачем митну вартість товару скориговано з 3,99 євро до 4,5950 євро за 1 кг, а загальна сума митної вартості товару із заявленої ТОВ «Фавор» 10864,00 євро склала 13417,37 євро.

Обґрунтовуючи причини, за яких заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано, Сумська митниця в оскаржуваному рішенні зазначила, що ТОВ «Фавор» не надано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Рахунок-фактура від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг не містить умов платежу, як передбачено наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Підписи сторін у зовнішньоекономічному договорі 613- FТА від 02.03.2020 відрізняються від підписів цих сторін у Специфікації №6 від 08.02.2022 та Доповнення від 17.02.2022 до договору 613- FТА від 02.03.2020. Надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті №46 від 16.02.2022 та №54 від 22.02.2022 не містить реквізитів відповідно до вимог п.2.14 Постанови НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Стосовно посилання відповідача на те, що ТОВ «Фавор» не надано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, а рахунок-фактура від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг не містить умов платежу, як передбачено наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», суд зазначає наступне.

В даному випадку, умови оплати транспортно-експедиційних послуг передбачено п. 5.7 договору №03112021 від 03.11.2021 транспортного експедирування вантажних перевезень, а саме 7 календарних днів з дня отримання оригіналу ТТН (CMR), засвідченої вантажоодержувачем, акту наданих послуг та рахунку на оплату.

Таким чином відповідачем не доведено, що на час митного оформлення строки оплати за транспортні послуги сплинули.

Слід зазначити, що витрати на транспортування можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими підтверджувався б розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати або рахунок -фактура є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14.

Відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості. Дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати не впливає на визначення митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.01.2020 року у справі №812/2336/14 та від 21.02.2020 року у справі №813/1229/16, яку, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Митний орган при перевірці правильності визначення митної вартості товару повинен саме перевірити правильність її математичного визначення, а не ставити під сумнів строки оплати, визначені сторонами договору, що не входить у компетенцію митного органу та є втручанням у загальні засади цивільного законодавства щодо свободи договору.

Судом враховується, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України відомості про вартість перевезення може бути підтверджена будь-яким документом, де така вартість зазначена.

Враховуючи зазначене, відповідачем не доведено, що у Сумської митниці були відсутні документи, на підставі яких митний орган мав можливість встановити граничний термін оплати транспортних послуг та вартість згідно рахунку на оплату.

Стосовно посилання відповідача на те, що підписи сторін у зовнішньоекономічному договорі 613- FТА від 02.03.2020 відрізняються від підписів цих сторін у Специфікації №6 від 08.02.2022 та Доповнення від 17.02.2022 до договору №613-РТА від 02.03.2020, суд зазначає, що в даному випадку, відповідачем не надано належних та допустимих доказів таких тверджень, не надав доказів підробки позивачем первинних документів, зокрема, висновку експерта, тощо, а тому є на час винесення спірних правовідносин припущеннями відповідача.

Стосовно посилання відповідача, що надані до митного оформлення платіжні доручення в іноземній валюті №46 від 16.02.2022 та №54 від 22.02.2022 не містить реквізитів відповідно до вимог п.2.14 Постанови НБУ від 21.01.2004 №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», суд зазначає, що відсутність реквізитів у платіжних дорученнях не спростовує факт проведеної оплати. В даному випадку, відповідачем не доведено, що факту оплати не було здійснено позивачем, а платіжні документи не містять відмітки банківської установи про проведення відповідної оплати. Крім того, слід зазначити, що відповідачем не доведено, що спірні правовідносини стосуються безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.

Суд зауважує, що відповідно до вимог ст. ст. 53, 54 МК України митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення має перевірятися правильність визначення саме митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, суд вважає, що у відповідача не було підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту, на думку суду, є помилковими.

Митним органом не доведено, що митну вартість неможливо встановити на підставі поданих позивачем документів (зовнішньоекономічного контракту, рахунку, довідки про транспортні послуги) .

Таким чином, на підставі викладеного, суд виходить з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим статтею 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5, 9, 21 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (Контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 р. № 362 (наказ № 326).

Згідно із п. 6 глави 2 Наказу № 326, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно доМитного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 глави 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 1ст. 55 МК України,рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МК України встановлено, що підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, вищевказані норми законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 18.07.2022 р. у справі № 815/3805/16.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2021 р. (справа № 826/21860/15).

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На переконання суду відповідач не довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, перевіривши рішення від 27.05.2022 №UA805000/2022/000096/l про коригування митної вартості товарів, картку відмови Сумської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2022/000207 від 27.05.2022 на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав прийняття спірних рішень та картки відмови у прийнятті митної декларації, а тому вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог позивачу за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Сумської про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці від 27.05.2022 №UA805000/2022/000096/l про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Сумської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2022/000207 від 27.05.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (м.Суми, вул..Юрія Вєтрова,24,і.к. 44017631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (пр-т Курський, 18, м. Суми, Сумська область, 40020, код ЄДРПОУ 30759962) витрати зі сплати судового збору в сумі 4962 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета