Ухвала

від 13.12.2022 по справі 520/11024/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2022 р. справа № 520/11024/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., к. 16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна лабораторія" (вул. Космічна, буд. 26,м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14082852) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна лабораторія", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна лабораторія" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд. 5. Держпром. 1 під, 16 офіс, м. Харків. 61022. код ЄДРПОУ 14070760, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/50070000. код: 37874947. рр ІВAN: UA658999980313171230000020649, Банк отримувача: Казначейство України) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, у сумі 119243,75 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, а саме із порушенням строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану" та наказу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 24.02.2022 №14 щодо не можливості нормального функціонування відділення під час воєнного стану вводиться режим простою до кінця воєнного стану. Відповідно до наказу Харківського обласного відділення від 01.09.2022 №15 вводиться дистанційний режим праці.

Надаючи правову оцінку поважності підстав пропуску строку звернення до суду з цим позовом з урахуванням викладених у клопотанні представника позивача обставин та наданих доказів, суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто, до 21 листопада 2022 року.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Такі обставини є загальновідомими.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палити в Україні» лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 використовується для підтвердження обставин непереборної сили з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, факт запровадження воєнного стану в Україні з 24.02.2022 без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.

До суду не надано доказів того, що перебування працівників позивача у простої, більше того - на дистанційному режимі роботи унеможливлювали своєчасне звернення з позовом до суду, як-от руйнування будівлі, знищення документації чи оргтехніки, евакуація, тощо.

Загальновідомих фактів існування таких обставин у ЗМІ чи мережі Інтернет судом самостійно не виявлено.

Окрім того, позовна заява зареєстрована за вихідним номером від 15.04.2022, про що свідчить відмітка на заяві, що спростовує посилання позивача на неможливість підготувати таку заяву у визначений КАС України строк у зв`язку з перебуванням у простої чи на дистанційному режимі роботи..

Посилання позивача на відсутність коштів на сплату судового збору не підтверджені документально та не можуть вважатися самі по собі поважною підставою для пропуску строку звернення до суду з позовом, адже є внутрішньо-організаційними процесами у роботі суб`єкта владних повноважень.

Відтак, суд приходить до висновку, що з цим позовом позивач звернувся поза межами законодавчо встановленого строку звернення до суду, клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задоволенню не підлягає у зв`язку із зазначенням у ньому причин, що не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №813/3756/17, відповідно до якої встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Поряд із цим, ЄСПЛ звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)".

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин у разі їх існування та необхідними доказами поважності таких причин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Олексій Котеньов