Рішення

від 13.12.2022 по справі 640/7237/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Київ № 640/7237/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства «Авто-Актив» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства «Авто-Актив» (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив», код ЄДРПОУ: 32669813, розташованої за адресою: проспект Перемоги, 134-А у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання ПП «Авто-Актив» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки Приватного підприємства «Авто-Актив», що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 134 літера А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що Приватним підприємством «Авто-Актив» усунуто виявлені порушення, встановлені контролюючим органом в акті від 02.02.2021 №37.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Авто-Актив» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, а від відповідача заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 20.01.2021 по 02.02.2021 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 16.12.2020 № 808, посвідчення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) від 20.01.2021 № 4349, посадовими особами Головного управління було проведено планову перевірку Приватного підприємства «Авто-Актив» щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 02.02.2021 №37 (далі - акт перевірки) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. пункт 2.24 глави 2 розділу III двері на шляхах евакуації 2 поверху відчинятися не в напрямку виходу з приміщень;

2. пункт 2.8. глави 2 розділу IIIППБУ не менше одного разу на рік комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення);

3. пункт 2.33 глави 2 розділ III ППБУ не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до з ГОСТ 12.1.004-91, після реконструкції та змін функційного призначення приміщень;

4. пункт 4.7 глави 4 розділ VI ППБУ на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені пристроями фільтрування для саморятування під час пожежі для обслуговувального персоналу;

5. пункт 2.12 глави 2 розділу III допускається використання технічних приміщень (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами;

6. пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ сходові марші евакуаційного виходу влаштовані без поручнів;

7. пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ ширина дверей на шляхах евакуації другого поверху менша за 0.8 м в порушення ДБН В.1.1-7;

8. пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ ширина одного з полотен двостулкових дверей на шляхах евакуації другого поверху менша за 0.8 м в порушення ДБН В.1.1-7;

9. пункт 8.1 глави 8 розділу VI ППБУ в підвальному приміщені СТО допускається зберігання речовин з підвищеним рівнем пожежної небезпеки в порушення пункту 16 глави 2 розділу IX;

10. пункт 8.1 глави 8 розділу VI, п. 2.37 розділ III ППБУ допускається зняття пристроїв для самозачинення протидимних дверей першого поверху, в порушення пункту 27 глави 2 розділу IX;

11. пункт 8.1 глави 8 розділу VI ППБУ не здійснюється перевірка стану протипожежних перешкод в порушення пункту 27 глави 2 розділу IX;

12. пункту 3.11 глави 3 розділу V в приміщеннях будівлі та на території об`єкта не встановлені пожежні щити;

13. пункт 22 розділу II ППБУ складські приміщення, що розташовані в підвальному поверсі, не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу у відповідності ДБН В.2.3-15;

14. пункт 1.1. глава 1 розділ V ППБУ допускається зменшення зони дії системи димовидалення шляхом улаштування складських приміщень в паркінгу;

15. пункту 9.1 глави 9 розділу VI у складських приміщеннях допускається зберігання продукції навалом;

16. пункт 1.10 глави 1 розділу IV в складських приміщеннях горючий матеріал розміщений на відстані менше 0,5 м від приладів освітлення;

17. п.1.1 Розділ V не виведено сигнал від контрольно-приймального приладу СПЗ на пульт цілодобового пожежного спостереження;

18. Розділ II п. 22, розділ III п. 2.7., п. 2.8., п.4. розділ І ППБУ частково пошкоджено вогнезахисне обробляння повітроводів системи протидимного захисту та не здійснено його відновлення (пандус №1);

19. розділ V п. 1.1.,1.2.,1.4. ППБУ не забезпечено додаткове розміщення пристроїв відключення автоматичного пуску систем пожежогасіння серверних на ручний у приміщенні пожежного поста, в порушення п. 13.4.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

20. розділ III п. 2.23 ППБУ зменшено ширину евакуаційних проходів з офісних приміщень. При розташуванні дверей з двох боків коридорів не передбачено збільшення цих коридорів на ширину найширшого дверного полотна, в порушення п. 7.3.6.,7.3.7. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»

21. п. 1.12., розділ IV ППБУ не надано акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями, оздобленням стін та конструкцій шаф (меблів) з горючих матеріалів;

22. розділ III п. 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., Розділ II п.22., розділ І п. 4., п. 2.23 глави 2 розділу III, 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (металеві конструкції будівлі, сходи) (порушення: п. 5.3. Таб. 1. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

23. п. 2.37 розділ III ППБУ допускається улаштування на шляхах евакуації виступів (порогів), які перешкоджають вільній евакуації людей (вихід на повітряну зону), в порушення п. 7.3.8. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

24. розділ III п. 1.4. ППБУ не забезпечено нормовану відстань від відкритої автостоянки до виходу з підземного переходу станції метрополітену, в порушення НАШ» В.01.039-2012/510, ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту» «Метрополітени»;

25. розділ III п. 2.37. ППБУ не всі двері коридорів обладнані пристроями для самозапилення та ущільненнями в притулах;

26. розділ II п. 21., п. 22. ППБУ не надано проектну документацію на здійснення технічного переоснащення приміщень, яка затверджена у встановленому порядку, (влаштування офісних приміщень на 3 поверсі, складів в паркінгу, влаштування приміщень різного призначення в СТО);

27. п. 22 розділ II, п. 4 розділ І, п. 2.3. розділ III ППБУ Виходи на покрівлю не виконано через протипожежні двері, в порушення п. 8.6. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

28. пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

29. ст. 20, ч. 1., п. 8 КЦЗУ не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

30. п. 5 розділ II ППБУ не відкориговані наявні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

31. Розділ V, глава 3, п. 3.17 ППБУ наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічне обслуговування;

32. пункт 8.1 глави 8 розділу VI, ППБУ місця зберігання КТЗ не забезпечені буксирними тросами і штангами з розрахунку не менш як 1 трос (штанга) на 10 одиниць КТЗ, в порушення пункту 3 розділу VII;

33. пункт 1,2 глави 1 розділу V ППБУ не всі приміщення обладнанні системою пожежогасіння відповідно до глав 12 табл А.1 ДБН В.2.5-56:2014

З огляду на встановлені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив», код ЄДРПОУ: 32669813, розташованої за адресою: проспект Перемоги, 134-А у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання ПП «АВТО-АКТИВ» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як уже зазначалось, під час проведення позивачем планової перевірки відповідача, встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та "Правил пожежної безпеки в Україні", про що складено акт та слугувало підставою для подання позову.

У рамках проведеної перевірки було встановлено 33 (тридцять три) порушення.

В подальшому було проведено повторну перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої складено акт від 23.04.2021 № 282.

Згідно з вказаного акта убачається, що відповідачем не усунуто 8 (вісім) порушень, які мають ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності.

Згодом, позивачем проведено перевірку відповідача та складено акт від 04.06.2021 № 392, відповідно до якого залишилось 5 (п`ять) порушень, які не усунуто відповідачем.

Щодо порушення відповідачем пункт 2.33 глави 2 розділ III ППБУ - не проведено (не надано) визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004- 91, після змін об`ємно- планувальних рішень.

Відповідно до пункту 2.33 глави 2 розділ III ППБУ для об`єктів IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» слід визначати розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».

Наполягаючи на безпідставності зазначеної вимог відповідач послався на те, що, що будівля ПП «Авто-Актив» не підпадає під IV та V категорію складності.

Так, відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» категорія складності об`єкта будівництва визначається на підставі визначення класу наслідків (відповідальності) за характеристиками таблиці А1, яка відображена в додатку А «Визначення категорії складності об`єктів будівництва з урахуванням класу наслідків (відповідальності)».

Відповідно до наведеної таблиці А1, для об`єктів V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 кількість осіб повинна становити - понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті, для об`єктів IV категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 кількість осіб повинна становити - 300-400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті; для об`єктів III категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 кількість осіб повинна становити - 50-300 осіб, які постійно перебувають на об`єкті; для об`єктів II категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 кількість осіб повинна становити - 0-50 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Як свідчать матеріали справи, в будівлі ПП «Авто-Актив» створено 48 робочих місць, що підтверджується копією позитивного висновку комплексної державної експертизи від 19.06.2007 № 5095-Д.

Крім того, зі штатного розпису, затвердженого Генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М. судом установлено, що загальна кількість штату на 16.01.2021 становить 60,5 штатних одиниць. При цьому, 18 співробітників відповідача перебувають на об`єкті не постійно, що підтверджується «Графіком змінності співробітників ПП «Авто-Актив» на квітень 2021 року», що затверджений 26.02.2021 Генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що на об`єкті відповідача постійно перебуває менше 50 співробітників, що вказує на віднесення його до II категорії складності із незначними наслідками згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 та виключає необхідність визначення відповідачем розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі.

За таких обставин суд не може визнати обґрунтованим посилання позивача на вказане порушення.

Щодо порушення відповідачем пункту 21, 22 розділу II ППБУ - складські приміщення (влаштування стелажного зберігання), що утворились внаслідок технічного переоснащення приміщень (зміна функціонального призначення), в підвальному поверсі, не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу у відповідності ДБН В.2.3-15, та пункту 1.1 глава 1 розділ V ППБУ - допускається зменшення зони дії системи димовидалення шляхом улаштування складських приміщень в паркішу, внаслідок технічного переоснащення (зміна функціонального призначення).

Відповідно до пунктів 21, 22 розділу II ППБУ нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Згідно з п. 1.1. розділу V ППБУ усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Відповідач зазначив, що частина території паркінгу, яку позивач вважає складським приміщенням, містить в собі лише простори, які огороджені сітчастими конструкціями, які, у розумінні Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуд України №127 від 24.05.2001, не є приміщенням.

Крім того, відсутність в приміщенні паркінгу будь-яких складський приміщень підтверджується витягом з технічного паспорту та витягом із журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, твердження про наявність з боку відповідача порушення вимог пункту 21, 22 розділу II, пункту 1.1 глава 1 розділ V ППБУ є безпідставними.

Щодо порушення відповідачем розділу III п.2.5.,2.6., 2.7., 2.8., Розділ II п. 22., розділ I п. 4., п. 2.23 глави 2 розділу ПІ, 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ - не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (зовнішні металеві конструкції будівлі, схода) (порушення: п. 5.3. Таб. 1. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»).

Відповідно до пунктів 2.5 - 2.8 розділу III ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

Упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об`єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву.

Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.02.2021 генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М. було затверджено Акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу, яким комісія у складі головного інженера (Мельника Ю.В.)-, головного енергетика (Голіка О.А.) та електрика (Трохименка С.В.) здійснила перевірку технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу металевих повітроводів, виконаного на об`єкті ПП «АВТО-АКТИВ», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 134 (літера А) способом нанесенням із застосуванням покриття «ФІБРОГЕЙН» для повітропроводі загальною площею 845 кв.м. та установила, що під час технічного огляду покриття виявлено незначні пошкодження в районі пандусу, загальна площа 30 см.кв. Загальний стан покриття в цілому задовільний.

Крім того, 28.05.2021 генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М. було затверджено Акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу, яким комісія у складі головного інженера (Мельника Ю.В.)-, головного енергетика (Голіка О.А.) та електрика (Трохименка С.В.) здійснила перевірку технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу системи димовидалення виконаного на об`єкті ПП «Авто-Актив» способом нанесення із застосуванням покриття «ФІБРОГЕЙН» та установила, що пошкодження, зафіксовані Актом перевірки № 1 від 25.02.2021 року усунуто, а саме: система димовидалення в районі пандусу, загальною площею 30 см.кв, і згідно висновків комісії вогнезахисний покрив повітропроводу відновлено та забезпечує вогнезахист.

Зазначені роботи безпосередньо пов`язані з визначенням необхідності розроблення та проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням зовнішніх металевих конструкцій будівлі, сходів та ін.

Таким чином, суд не вбачає з боку відповідача порушень розділу III п.2.5.,2.6., 2.7., 2.8., Розділ II п. 22., розділ I п. 4., п. 2.23 глави 2 розділу ПІ, 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.4 розділу III ППБУ - не забезпечено нормовану відстань від відкритої автостоянки до виходу з підземного переходу станції метрополітену, в порушення НАПБ В.01.039-2012/510, ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту» «Метрополітени».

Відповідно до пункту 1.4 розділу III ППБУ протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі мобільних (інвентарних) будівель, індивідуальних гаражів.

Не погоджуючись із даним порушенням відповідач звернув увагу суду на те, що під час будівництва будівлі ПП «Авто-Актив» Київська державна адміністрація надала відповідачу дозвіл на розміщення підпорної стіни, що розміщена біля виходу/входу з Комунального підприємства «Київський метрополітен», що на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію листа № 118-НЗС від 25.06.2007 та схеми розташування підпірної стіни. Також відповідач отримав згоду від ДП «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» щодо технічної можливості влаштування стіни зі схемою та розмірами, що підтверджується копією листа № К-09/675 від 25.06.2007 та схемою розташування підпорної стіни.

В той же час, на переконання суду, наведене порушення не створює ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме: пожежі та не несе загрозу життю та здоров`ю людей.

У постановах від 19.09.2019 у справі №420/6512/18, від 28.11.2019 у справі №820/4971/16 та від 31.10.2019 у справі №820/3704/16 Верховний Суд наголошує, що: "поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак, вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства".

Також, Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд наголошує, що зупинення роботи об`єкта є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, а тому має застосовуватись виключно, у тому випадку, якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

Разом з тим, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта.

Поряд з цим, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд враховує, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив», код ЄДРПОУ: 32669813, розташованої за адресою: проспект Перемоги, 134-А у Святошинському районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, який спрямований на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Враховуючи, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а одне не усунене відповідачем порушення не створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає, що підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення відповідного об`єкту відсутні.

Відсутність доведеної загрози життю та здоров`ю людей є підставою для відмови в позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права.

Згідно з положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи, зокрема, на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує неправомірність втручання, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Суд вважає, що в даному випадку застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи є недоцільним.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства «Авто-Актив» про застосування заходів реагування, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась