Постанова

від 26.04.2023 по справі 640/7237/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7237/21 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства "Авто-Актив" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Приватного підприємства «Авто-Актив», у якому позивач просив суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив», розташованої за адресою: проспект Перемоги, 134-А у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання ПП «Авто-Актив» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки відповідача було встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування до усунення відповідних порушень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та застосувати заходи реагування, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції на норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.04.2023.

У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 20.01.2021 по 02.02.2021 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 16.12.2020 № 808, посвідчення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) від 20.01.2021 № 4349, посадовими особами Головного управління було проведено планову перевірку Приватного підприємства «Авто-Актив» щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведення перевірки, контролюючим органом було складений акт від 02.02.2021 № 37, у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. пункт 2.24 глави 2 розділу III двері на шляхах евакуації 2 поверху відчинятися не в напрямку виходу з приміщень;

2. пункт 2.8. глави 2 розділу III ППБУ не менше одного разу на рік комісією не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення);

3. пункт 2.33 глави 2 розділ III ППБУ не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до з ГОСТ 12.1.004-91, після реконструкції та змін функційного призначення приміщень;

4. пункт 4.7 глави 4 розділ VI ППБУ на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені пристроями фільтрування для саморятування під час пожежі для обслуговувального персоналу;

5. пункт 2.12 глави 2 розділу III допускається використання технічних приміщень (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами;

6. пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ сходові марші евакуаційного виходу влаштовані без поручнів;

7. пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ ширина дверей на шляхах евакуації другого поверху менша за 0.8 м в порушення ДБН В.1.1-7;

8. пункт 2.23 глави 2 розділу III ППБУ ширина одного з полотен двостулкових дверей на шляхах евакуації другого поверху менша за 0.8 м в порушення ДБН В.1.1-7;

9. пункт 8.1 глави 8 розділу VI ППБУ в підвальному приміщені СТО допускається зберігання речовин з підвищеним рівнем пожежної небезпеки в порушення пункту 16 глави 2 розділу IX;

10. пункт 8.1 глави 8 розділу VI, п. 2.37 розділ III ППБУ допускається зняття пристроїв для самозачинення протидимних дверей першого поверху, в порушення пункту 27 глави 2 розділу IX;

11. пункт 8.1 глави 8 розділу VI ППБУ не здійснюється перевірка стану протипожежних перешкод в порушення пункту 27 глави 2 розділу IX;

12. пункту 3.11 глави 3 розділу V в приміщеннях будівлі та на території об`єкта не встановлені пожежні щити;

13. пункт 22 розділу II ППБУ складські приміщення, що розташовані в підвальному поверсі, не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу у відповідності ДБН В.2.3-15;

14. пункт 1.1. глава 1 розділ V ППБУ допускається зменшення зони дії системи димовидалення шляхом улаштування складських приміщень в паркінгу;

15. пункту 9.1 глави 9 розділу VI у складських приміщеннях допускається зберігання продукції навалом;

16. пункт 1.10 глави 1 розділу IV в складських приміщеннях горючий матеріал розміщений на відстані менше 0,5 м від приладів освітлення;

17. п.1.1 Розділ V не виведено сигнал від контрольно-приймального приладу СПЗ на пульт цілодобового пожежного спостереження;

18. Розділ II п. 22, розділ III п. 2.7., п. 2.8., п.4. розділ І ППБУ частково пошкоджено вогнезахисне обробляння повітроводів системи протидимного захисту та не здійснено його відновлення (пандус №1);

19. розділ V п. 1.1., 1.2., 1.4. ППБУ не забезпечено додаткове розміщення пристроїв відключення автоматичного пуску систем пожежогасіння серверних на ручний у приміщенні пожежного поста, в порушення п. 13.4.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

20. розділ III п. 2.23 ППБУ зменшено ширину евакуаційних проходів з офісних приміщень. При розташуванні дверей з двох боків коридорів не передбачено збільшення цих коридорів на ширину найширшого дверного полотна, в порушення п. 7.3.6.,7.3.7. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»

21. п. 1.12., розділ IV ППБУ не надано акт проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями, оздобленням стін та конструкцій шаф (меблів) з горючих матеріалів;

22. розділ III п. 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., Розділ II п.22., розділ І п. 4., п. 2.23 глави 2 розділу III, 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (металеві конструкції будівлі, сходи) (порушення: п. 5.3. Таб. 1. ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»);

23. п. 2.37 розділ III ППБУдопускається улаштування на шляхах евакуації виступів (порогів), які перешкоджають вільній евакуації людей (вихід на повітряну зону), в порушення п. 7.3.8. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

24. розділ III п. 1.4. ППБУ не забезпечено нормовану відстань від відкритої автостоянки до виходу з підземного переходу станції метрополітену, в порушення НАШ» В.01.039-2012/510, ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту» «Метрополітени»;

25. розділ III п. 2.37. ППБУ не всі двері коридорів обладнані пристроями для самозапилення та ущільненнями в притулах;

26. розділ II п. 21., п. 22. ППБУ не надано проектну документацію на здійснення технічного переоснащення приміщень, яка затверджена у встановленому порядку, (влаштування офісних приміщень на 3 поверсі, складів в паркінгу, влаштування приміщень різного призначення в СТО);

27. п. 22 розділ II, п. 4 розділ І, п. 2.3. розділ III ППБУ Виходи на покрівлю не виконано через протипожежні двері, в порушення п. 8.6. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

28. пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

29. ст. 20, ч. 1., п. 8 КЦЗУ не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

30. п. 5 розділ II ППБУ не відкориговані наявні плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

31. Розділ V, глава 3, п. 3.17 ППБУ наявні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічне обслуговування;

32. пункт 8.1 глави 8 розділу VI, ППБУ місця зберігання КТЗ не забезпечені буксирними тросами і штангами з розрахунку не менш як 1 трос (штанга) на 10 одиниць КТЗ, в порушення пункту 3 розділу VII;

33. пункт 1,2 глави 1 розділу V ППБУ не всі приміщення обладнанні системою пожежогасіння відповідно до глав 12 табл А.1 ДБН В.2.5-56:2014

З огляду на встановлені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив», код ЄДРПОУ: 32669813, розташованої за адресою: проспект Перемоги, 134-А у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання ПП «АВТО-АКТИВ» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері будівлі.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що під час судового розгляду було долучено докази усунення більшості виявлених порушень. Тобто, відповідачем усувались порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову. Інші ж порушення, не створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме: пожежі та не несе загрозу життю та здоров`ю людей, при цьому, позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта. Тож, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд виснував, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив».

У свою чергу, апелянт, не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції, наполягає на наявності підстав та необхідності застосувати заходи реагування, оскільки залишились порушення, що не усунуті суб`єктом господарювання, що може призвести до пожежі або інших надзвичайних ситуацій.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними наявністю порушень та дотриманням прав суб`єкта господарювання.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення відповідача, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас, слід врахувати й те, що під час розгляду спору в суді першої інстанції було досліджено, що під час проведення позивачем планової перевірки відповідача, встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та "Правил пожежної безпеки в Україні", про що складено акт та слугувало підставою для подання позову. Всього, у рамках проведеної перевірки було встановлено 33 (тридцять три) порушення.

У подальшому, контролюючим органом було проведено повторну перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої, складено акт від 23.04.2021 № 282, та встановлено, що відповідачем не усунуто 8 (вісім) порушень, які мають ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності.

Надалі, ГУ ДСНС у м. Києві проведено перевірку відповідача та складено акт від 04.06.2021 № 392, відповідно до якого, залишилось 5 (п`ять) порушень, які не усунуто відповідачем.

Щодо порушення відповідачем пункт 2.33 глави 2 розділ III ППБУ - не проведено (не надано) визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004- 91, після змін об`ємно-планувальних рішень, слід звернути увагу на те, що згідно пункту 2.33 глави 2 розділ III ППБУ для об`єктів IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», слід визначати розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».

Наполягаючи на безпідставності зазначеної вимоги контролюючого органу, відповідач під час розгляду даного спору в суді першої інстанції послався на те, що, що будівля ПП «Авто-Актив» не підпадає під IV та V категорію складності.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» категорія складності об`єкта будівництва визначається на підставі визначення класу наслідків (відповідальності) за характеристиками таблиці А1, яка відображена в додатку А «Визначення категорії складності об`єктів будівництва з урахуванням класу наслідків (відповідальності)».

Відповідно до наведеної таблиці А1, для об`єктів V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 кількість осіб повинна становити - понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті, для об`єктів IV категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 кількість осіб повинна становити - 300-400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті; для об`єктів III категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 кількість осіб повинна становити - 50-300 осіб, які постійно перебувають на об`єкті; для об`єктів II категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2- 16:2013 кількість осіб повинна становити - 0-50 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Втім, судом першої інстанції було встановлено, що в будівлі ПП «Авто-Актив» створено 48 робочих місць, що підтверджується копією позитивного висновку комплексної державної експертизи від 19.06.2007 № 5095-Д, а згідно штатного розпису, затвердженого Генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М., загальна кількість штату станом на 16.01.2021 становить 60,5 штатних одиниць. При цьому, 18 співробітників відповідача перебувають на об`єкті не постійно, що підтверджується «Графіком змінності співробітників ПП «Авто-Актив» на квітень 2021 року», що затверджений 26.02.2021 Генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М.

Отже, наведені обставини дають підстави для висновку, що на об`єкті відповідача постійно перебуває менше 50 співробітників, що вказує на віднесення його до II категорії складності із незначними наслідками згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 та виключає необхідність визначення відповідачем розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі.

Тож, є необґрунтованим посилання позивача на вказане порушення, при цьому, контролюючим органом не спростовано наведених висновків суду першої інсатнції.

Щодо порушення відповідачем пункту 21, 22 розділу II ППБУ - складські приміщення (влаштування стелажного зберігання), що утворились внаслідок технічного переоснащення приміщень (зміна функціонального призначення), в підвальному поверсі, не відокремлені від приміщень зберігання автомобілів глухими протипожежними перегородками 1-го типу у відповідності ДБН В.2.3-15, та пункту 1.1 глава 1 розділ V ППБУ - допускається зменшення зони дії системи димовидалення шляхом улаштування складських приміщень в паркішу, внаслідок технічного переоснащення (зміна функціонального призначення), слід зазначити, що згідно змісту пунктів 21, 22 розділу II ППБУ, нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Згідно з п. 1.1. розділу V ППБУ, усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Так, під час розгляду даного спору в суді першої інстанції, сторона відповідача стверджувала, що частина території паркінгу, яку позивач вважає складським приміщенням, містить в собі лише простори, які огороджені сітчастими конструкціями, які, у розумінні Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуд України №127 від 24.05.2001, не є приміщенням. Крім того, відсутність в приміщенні паркінгу будь-яких складський приміщень підтверджується витягом з технічного паспорту та витягом із журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що доводи про наявність з боку відповідача порушення вимог пункту 21, 22 розділу II, пункту 1.1 глава 1 розділ V ППБУ, є безпідставними, при цьому, апеляційна скарга не містить спростувань даних висновків суду.

Щодо порушення відповідачем розділу III п.2.5.,2.6., 2.7., 2.8., Розділ II п. 22., розділ I п. 4., п. 2.23 глави 2 розділу ПІ, 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ - не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (зовнішні металеві конструкції будівлі, схода) (порушення: п. 5.3. Таб. 1. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»), колегія суддів зазначає, що за змістом пунктів 2.5 - 2.8 розділу III ППБУ, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків. Роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт. Упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об`єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву. Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення). У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт. Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

Водночас, судом першої інстанції було враховано, що 25.02.2021 генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М. було затверджено акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу, яким комісія у складі головного інженера (Мельника Ю.В.), головного енергетика (Голіка О.А.) та електрика (Трохименка С.В.) здійснила перевірку технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу металевих повітроводів, виконаного на об`єкті ПП «АВТО-АКТИВ», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 134 (літера А) способом нанесенням із застосуванням покриття «ФІБРОГЕЙН» для повітропроводі загальною площею 845 кв.м. та установила, що під час технічного огляду покриття виявлено незначні пошкодження в районі пандусу, загальна площа 30 см.кв. Загальний стан покриття в цілому задовільний.

Крім того, 28.05.2021 генеральним директором ПП «Авто-Актив» Ігнатченко А.М. було затверджено Акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу, яким комісія у складі головного інженера (Мельника Ю.В.)-, головного енергетика (Голіка О.А.) та електрика (Трохименка С.В.) здійснила перевірку технічного стану вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу системи димовидалення виконаного на об`єкті ПП «Авто-Актив» способом нанесення із застосуванням покриття «ФІБРОГЕЙН» та установила, що пошкодження, зафіксовані Актом перевірки № 1 від 25.02.2021 року усунуто, а саме: система димовидалення в районі пандусу, загальною площею 30 см.кв, і згідно висновків комісії вогнезахисний покрив повітропроводу відновлено та забезпечує вогнезахист.

Зазначені роботи безпосередньо пов`язані з визначенням необхідності розроблення та проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням зовнішніх металевих конструкцій будівлі, сходів та ін.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням наведеного, не встановив наявність з боку відповідача порушень розділу III п.2.5.,2.6., 2.7., 2.8., Розділ II п. 22., розділ I п. 4., п. 2.23 глави 2 розділу ПІ, 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ, водночас, апелянтом не було наведено обставин, що спростовують відсутності на даний час наведеного порушення.

Щодо порушення відповідачем пункту 1.4 розділу III ППБУ - не забезпечено нормовану відстань від відкритої автостоянки до виходу з підземного переходу станції метрополітену, в порушення НАПБ В.01.039-2012/510, ДБН В.2.3-7-2010 «Споруди транспорту» «Метрополітени», варто зазначити, що згідно пункту 1.4 розділу III ППБУ, протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі мобільних (інвентарних) будівель, індивідуальних гаражів.

Так, не погоджуючись із даним порушенням, під час розгляду даного спору в суді першої інстанції, відповідач звернув увагу суду на те, що під час будівництва будівлі ПП «Авто-Актив», Київська державна адміністрація надала відповідачу дозвіл на розміщення підпорної стіни, що розміщена біля виходу/входу з Комунального підприємства «Київський метрополітен», що на підтвердження чого, долучив до матеріалів справи копію листа № 118-НЗС від 25.06.2007 та схеми розташування підпірної стіни. Також, відповідач отримав згоду від ДП «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» щодо технічної можливості влаштування стіни зі схемою та розмірами, що підтверджується копією листа № К-09/675 від 25.06.2007 та схемою розташування підпорної стіни.

У той же час, колегія суддів, враховуючи надання відповідачем зазначених доказів, дане порушення не створює ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме, пожежі та не несе загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів, з урахуванням усунення стороною відповідача виявлених порушень з 33 до 5, а також відсутності доведення існування інших порушень, вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої інстанції, про те, що контролюючим органом не було доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров`я людей, внаслідок існування не усунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об`єкта, тому, як правильно виснував суд першої інстанції, з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ПП «Авто-Актив».

Враховуючи, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи, а одне не усунене відповідачем порушення не створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення відповідного об`єкту наразі відсутні.

Беручи до уваги вказані вище дії відповідача, спрямовані на повне усунення виявлених порушень, що залишились, колегія суддів вважає, що застосування заходів реагування, у такому разі, буде спрямовано, саме як санкція для відповідача, жодним чином не слугуватиме забезпеченню виконанню покладених на орган ДСНС повноважень.

Слід зазначити про дотримання балансу між необхідністю застосування заходів реагування задля збереження життя та здоров`я людей та відвідувачів з можливістю здійснювати господарську діяльність та виконувати основну функцію, є одним з найважливіших елементів під час розгляду справ про застосування заходів реагування, з обов`язковим наданням оцінки ризикам, що існують та співставленням дій суб`єкта господарювання, вчинених саме на усунення порушень, що залишились.

Наявність порушень, які залишились не усунутими, є прямим обов`язком для виконання відповідачем, проте, виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи підприємства.

Крім того, під час прийняття судового рішення, мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений, як основа і правова підстава для його застосування.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 26.04.2023.