Ухвала

від 02.12.2022 по справі 640/2966/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

02 грудня 2022 року м. Київ № 640/2966/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі - позивач, АТ "Укртранснафта") до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс великих платників податків ДФС), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування помилково сплачених коштів у сумі 409786342,43 грн. в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000);

- зобов`язати відповідача провести зарахування помилково сплачених коштів у сумі 409786342,43 грн. в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000).

Ухвалою суду від 22.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/2966/19 (далі - справа), розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2022 року в адміністративній справі №640/2966/19 позов Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено в повному обсязі.

Вказаним вище судовим рішенням вирішено:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо незарахування помилково сплачених коштів у сумі 409786342,43 грн. (чотириста дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч триста сорок дві гривні сорок три копійки) в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000).

- зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провести зарахування помилково сплачених коштів у сумі 409786342,43 грн. (чотириста дев`ять мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч триста сорок дві гривні сорок три копійки) в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000).

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" сплачений ним судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2019 року - без змін.

Разом з тим, позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (далі - заявлене клопотання), в обґрунтування якого зазначено, зокрема, що відповідач не виконує рішення суду, яке набрало законної сили.

Розглянувши в порядку письмового провадження заявлене клопотання суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства, (також далі - КАС України), суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 3 "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 КАС України", вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Слід зауважити, що судовий контроль не встановлювався при ухваленні рішення від 13 листопада 2019 року судом першої інстанції та постанови від 10 листопада 2020 року судом апеляційної інстанції у справі №640/2966/19.

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

27 серпня 2021 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковським Т.О. на підставі заяви АТ «Укртранснафта» від 20 серпня 2021 року № 04-03/11/3763-21 та виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2021 року у справі № 640/2966/19 було відкрито виконавче провадження за № ВП 66621881.

08 листопада 2021 року на виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року у справі № 640/2966/19 державним виконавцем було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, а саме з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ: 39440996) на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ: 44082145), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ: 43005393) та направлено її для виконання та відома до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

10 грудня 2021 року АТ «Укртранснафта» за Вих.№ 04-03/11/6140-21 було направлено до державного виконавця заяву про вжиття заходів примусового виконання рішення суду, а саме: накладення штрафу на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків за невиконання рішення суду у справі № 640/2966/19.

02 лютого 2022 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову за ВП № 66621881 про накладення на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду по справі № 640/2966/19. Крім того, цією ж постановою було зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виконати рішення протягом 10 (десяти) днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

19 липня 2022 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанови за ВП № 66621881 про накладення на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду по справі № 640/2966/19 та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Окрім того, 19 липня 2022 року державним виконавцем було винесено та направлено до Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, в якому останній ініціював розгляд питання щодо притягнення до відповідальності службових осіб Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за невиконання рішення згідно виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2021 року у справі №640/2966/19 про зобов`язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби провести зарахування помилково сплачених коштів у сумі 409 786 342,43 грн. в рахунок сплати поточних грошових зобов`язань позивача з податку на прибуток приватних підприємств.

Шевченківським управлінням поліції Головного управління національної поліції у м. Києві внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100100001899 від 27 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржувалося вищезазначене повідомлення державного виконавця про вчинення кримінального правопорушення від 19 липня 2022 року ВП № 66621881.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року у справі № 640/12493/22 було відмовлено у задоволенні адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 640/12493/22 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року залишено без задоволення, а рішення суду 1 інстанції - без змін.

Таким чином, судом встановлено, що наразі позивачем використано всі процесуальні можливості для звернення рішення суду до виконання. В той же час, вчинені як позивачем, так і державним виконавцем дії, бажаного та очікуваного, тобто позитивного для позивача результату не дали, у з`в'язку з чим, державним виконавцем було ініційоване досудове розслідування за фактом невиконання судового рішення.

Суд наголошує на тому, що відповідальність за невиконання судового рішення передбачена статтею 382 КК України. Враховуючи, що за фактом невиконання відповідачем судового рішення Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві розпочато досудове розслідування, суд зазначає, що з`ясування даних обставин не входить до компетенції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Дані обставини є предметом розслідування відповідного органу досудового розслідування та у разі наявності достатніх доказів, у разі скерування до суду обвинувального акта, вирішення цього питання віднесено до компетенції місцевого загального суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382 України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укртранснафта» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі №640/2966/19.

Ухвалу може бути оскаржено.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Ю.Т. Мамедова