Рішення

від 28.11.2022 по справі 640/1383/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2022 року 12:22 № 640/1383/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліот Оіл Груп» (08700, Київська область, м. Обухів (пн), вул. Київська, буд. 132/2)

до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участю:

представника позивача - Скакуна О.П.,

представника відповідача - Перепелюка О.В.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд», в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аліот Оіл Груп» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 28 жовтня 2019 року №0006750504 та №0006760504.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що відсутність матеріально-технічної бази, що крім іншого включає і кількість штатних працівників у контрагента господарюючого суб`єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього і не впливає на вирішення питання про наявність наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, обумовлених правочинами. Крім того, чинним законодавством не покладено обов`язку перевіряти чисельність штатних працівників контрагентів, чи працівників відповідно до цивільно-правових угод чи укладення договорі з третіми особами про виконання певних робіт/надання послуг; не надано законних механізмів здійснення контролю за кількістю працівників контрагентів та не передбачено відповідальності за нездійснення такого контролю чисельності працівників контрагентів.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача адміністративний позов підтримав та просив суд його задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, за наявності фактичних обставин та на підставі норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 13 вересня 2019 року №538 «Про проведення документальної виїзної перевірки» та від 19 вересня 2019 року №828 «Про продовження строку проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки» проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» при визначення по взаємовідносинах з ТОВ «Аделіт Пром» (код ЄДРПОУ 41897958) за травень 2018 року, ТОВ «Байкал Сервіс» (код ЄДРПОУ 42485953) за лютий 2019 року, ТОВ «Метстар ЛТД» (код ЄДРПОУ 42608935) за лютий, березень та квітень 2019 року, ТОВ «Апсель Капітал» (код ЄДРПОУ 42422029) за лютий, березень та квітень 2019 року, ТОВ «АЕ-Віда Груп» (код ЄДРПОУ 42170826) за травень 2019 року, ТОВ «Монреаль Капітал» (код ЄДРПОУ 42847721) за червень 2019 року та ТОВ «Македон Інвест» (код ЄДРПОУ 42847627 за червень 2019 року, показників декларацій з податку на додану вартість, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 30 вересня 2019 року №104/26-15-05-04-05/39354703.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» порушення:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 8 500 934,00 грн., в т.ч. по періодах: травень 2018 року - 124 490,00 грн., червень 2019 року - 8 376 444,00 грн., також встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 40 983 486,00 грн., в т.ч.: лютий 2019 року - 7 539 547,00 грн., березень 2019 року - 10 150 851,00 грн., квітень 2019 року - 4 265 311,00 грн., травень 2019 року - 7 251 218,00 грн., червень 2019 року - 11 776 829,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 28 жовтня 2019 року прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0006750504, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 51 229 358,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 40 983 486,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10 245 872,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №006760504, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 124 490,00 грн. за травень 2018 року, 8 376 444,00 грн. за червень 2018 року.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з абзацом 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до норм пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено загальне правило віднесення сум податку до податкового кредиту, за яким датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як визначено пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 Податкового кодексу України.

Як установлено пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

З акта перевірки вбачається, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на твердженні про відсутність реальності укладених між позивачем та контрагентами договорів.

Так, за період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року та з 01 лютого 2019 року по 30 червня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Оіл-Трейд» задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у загальній сумі 59 762 347,00 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 108 313 624 грн.

З метою отримання документів та пояснень Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Оіл-Трейд» направлено письмові запити: від 17 липня 2019 року №13505/10/26-15-14-04-04-14 (відповідь від 08 серпня 2019 року №808-2); від 22 липня 2019 року №137361/10/26-15-14-04-05-14 (відповідь від 08 серпня 2019 року №808-1); від 02 серпня 2019 року №145295/10/26-15-14-04-04-14 (відповідь від 08 серпня 2019 року №808-3); від 07 серпня 2019 року №147791/10/26-15-14-04-05-14 (відповідь від 04 вересня 2019 року №3374/10), однак, як зазначив представник податкового органу, зміст наданих позивачем листі не пояснює причин недостовірності даних, що містяться в поданих товариством податкових деклараціях за відповідні періоди.

Також, в ході проведення перевірки вручено запити від 13 вересня 2018 року №1 та від 18 вересня 2019 року №2, у відповідь на які Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агро-Оіл-Трейд» надано оригінали документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Аделіт Пром» (код ЄДРПОУ 41897958) за травень 2018 року, ТОВ «Байкал Сервіс» (код ЄДРПОУ 42485953) за лютий 2019 року, ТОВ «Метстар ЛТД» (код ЄДРПОУ 42608935) за лютий, березень та квітень 2019 року, ТОВ «Апсель Капітал» (код ЄДРПОУ 42422029) за лютий, березень та квітень 2019 року, ТОВ «АЕ-Віда Груп» (код ЄДРПОУ 42170826) за травень 2019 року, ТОВ «Монреаль Капітал» (код ЄДРПОУ 42847721) за червень 2019 року та ТОВ «Македон Інвест» (код ЄДРПОУ 42847627) за червень 2019 року.

Між ТОВ «Аделіт Пром» в особі директора Рижика Є.В. та ТОВ «Торговий дім «Агро-Оіл-Трейд» 01 травня 2018 року укладено договір поставки №15, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

В пункті 1.2 даного договору вказано найменування: олійні культури українського походження (соняшник). Загальна кількість товару та орієнтовна сума до плати продукції згідно з видатковими накладними.

Відвантаження продукції здійснюється автотранспортом, умови поставки - EXW «Інкотермс» (в редакції 2010 року) (пункт 2.3 договору).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, підписані директором ТОВ «Аделіт Пром» Рижиком Є.В. та невстановленою особою від ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» на загальну суму 746 940,00 грн., суми податку на додану вартість з яких включено позивачем до податкового кредиту за травень 2018 року в сумі 124 490,00 грн.

Водночас, особа, яка підписала від імені ТОВ «Аделіт Пром» як договір, так і видаткові/податкові накладні директором такого підприємства значиться з 21 серпня 2018 року, а договір укладено ще 01 травня 2018 року.

При цьому, станом на дату здійснення операцій з ТОВ «Аделіт Пром» директором, головним бухгалтером та засновником останнього значився ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Згідно отриманого від оперативного управління Головного управління ДФС у місті Києві протоколу допиту свідка в рамках кримінального провадження від 17 лютого 2015 року №12015000000000088, ОСОБА_1 повідомив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аделіт Пром» (код ЄДРПОУ 41897958) не має.

20 лютого 2019 року між ТОВ «Байкал Сервіс» в особі Бондаренка Д.В. та ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №2002, згідно предмету якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію товару вказуються у специфікаціях до цього договору та видаткових накладних на відпуск продукції, які є підтвердженням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості зазначеної партії товару (пункт 1.2 договору).

У відповідності до умов постачання та передачі товару поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях до договору: склад покупця за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 135 «В»). Строки отримання товару покупцем від продавця визначаються сторонами за попередньою домовленістю. Продавець відпускає товар на підставі довіреності та надає покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, товаро-транспортну накладну, договір. Датою поставки продукції вважається дата підписання покупцем накладних на складі продавця.

Так, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано специфікацію №1 від 20 лютого 2019 року на 1 460, 000 тон товару загальною вартістю 14 892 000,00 грн., + - 10 %.

При цьому, виписані податкові накладні та видаткові накладні як з боку ТОВ «Байкал Сервіс», так і з боку ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» підписані невідомими особами, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції на загальну суму 14 846 712,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 474 452,00 грн. (сума включена до податкового кредиту за лютий 2019 року) та її статус/відношення до вказаних товариств.

Також в акті перевірки наявне посилання на кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101010000225 від 09 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 190, частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, зокрема в межах справи №752/20369/16-к встановлено, що транзитно-конвертаційна група ТОВ «Байкал Сервіс» (код ЄДРПОУ 42485953) забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державною обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до не надходження податків до бюджету держави та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом…».

Згідно пункту 4.5 договору продавець зобов`язується зареєструвати податкову накладну згідно діючого законодавства України в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами Податкового кодексу України.

При аналізі бази даних підсистеми «Аналітична система (перегляд результатів співставлення)» системи ІС «Податковий блок», а також «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за перевіряємий період щодо взаємовідносин ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» з ТОВ «Байкал Сервіс» встановлено розбіжність у сумі ПДВ 2 474 452,00 грн., у зв`язку з тим, що ТОВ «Байкал Сервіс» не подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 року.

11 лютого 2019 року між ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» в особі директора Андріяш В.П. та ТОВ «Метстар ЛТД» в особі директора Шостак Р.П. вкладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №112, згідно умов якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію товару вказуються у специфікаціях до цього договору та видаткових накладних на відпуск продукції, які є підтвердженням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості зазначеної партії товару (пункт 1.2 договору).

У відповідності до умов постачання та передачі товару поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях до договору: склад покупця за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 135 «В»). Строки отримання товару покупцем від продавця визначаються сторонами за попередньою домовленістю. Продавець відпускає товар на підставі довіреності та надає покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, товаро-транспортну накладну, договір. Датою поставки продукції вважається дата підписання покупцем накладних на складі продавця.

Так, на підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано специфікацію №2 від 01 березня 2019 року на 3 500,000 тон товару (насіння соняшнику) загальною вартістю 35 700 000,00 грн. + - 10 % та специфікацію №3 від 01 квітня 2019 року на 2 500,000 тон на загальну суму 25 500 000,00 грн. +- 10 %.

Суд враховує, що виписані податкові накладні та видаткові накладні підписані невідомою особою з боку ТОВ «Метстар ЛТД» та невідомою особою з боку ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд», що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції на загальну суму 96 677 232,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16 112 872,00 грн. (суми включені позивачем до податкового кредиту за лютий, березень, квітень 2019 року та відображені у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період).

Крім того, контролюючий орган посилався на кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101010000225 від 09 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 190, частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, зокрема в межах справи №752/20369/16-к встановлено, що транзитно-конвертаційна група ТОВ «Метстар ЛТД» (код ЄДРПОУ 42608935) забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державною обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до не надходження податків до бюджету держави та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом…».

З наявних матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2019 року між ТОВ «Апсель Капітал» та ТОВ «Торговий дім «Агро-Оіл-Трейд» укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №301.

Згідно предмету вказаного договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію товару вказуються у специфікаціях до цього договору та видаткових накладних на відпуск продукції, які є підтвердженням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості зазначеної партії товару.

Пунктом 2.1 договору визначалось, що ціна на товар вказується у специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до умов постачання та передачі товару поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях до договору: склад покупця за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 135 «В»). Строки отримання товару покупцем від продавця визначаються сторонами за попередньою домовленістю. Продавець відпускає товар на підставі довіреності та надає покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, товаро-транспортну накладну, договір. Датою поставки продукції вважається дата підписання покупцем накладних на складі продавця (пункти 4.1-4.2, 4.4 договору).

В акті перевірки вказано, що до перевірки надано специфікацію №3 від 01 березня 2019 року на придбання 3 550,000 тон товару (насіння соняшника) загальною вартістю 36 210 000,00 грн. +-10 %, а також специфікацію №4 від 01 квітня 2019 року на придбання 4 100,00 грн. товару на загальну суму 41 820 000,00 грн.

Позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, які підписані невідомою особою як від ТОВ «Апсель Капітал», так і невідомою особою від ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд».

Податковим органом в акті перевірки вказано, що розрахунковий рахунок №26006052705082 відкрито 04 січня 2019 року, а договір купівлі-продажу №301 підписано 03 січня 2019 року.

В акті перевірки наявне посилання на справу №752/20369/16-к по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101010000225 від 09 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 190, частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, в межах якої встановлено, що транзитно-конвертаційна група ТОВ «Апсель Капітал» (код ЄДРПОУ 42422029) забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державною обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до не надходження податків до бюджету держави та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом…».

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 04 квітня 2019 року між позивачем та ТОВ «АЕ-Віда Груп» (код ЄДРПОУ 42170826) укладено договір №04-04-1, згідно умов якого за цим договором постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити: шрот соняшниковий, олію соняшникова (надалі - товар) в кількості і на умовах, передбачених цим договором, кількість яких складається з суми всіх видаткових накладних за цим договором.

Якість товару повинна відповідати діючим стандартам, технічним умовам або іншим характеристикам, додатково узгодженим сторонами в специфікаціях до цього договору. Якість продукції засвідчується сертифікатом про якість, виданим виробником даного товару, який є обов`язковим супровідним документом на кожну партію товару (пункт 2.1 договору).

Суд враховує, що специфікації до договору від 04 квітня 2019 року №04-04-1 не надано, про що складено акт від 23 вересня 2019 року №82/26-15-05-04-05.

Водночас, представником позивача надано податкові накладні, видаткові накладні, які підписані директором ТОВ «АЕ-Віда Груп» Рагуліною О.О. та невідомою особою від позивача на постачання олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку на загальну суму 5 785 753,00 грн., в т.ч. ПДВ - 964 292,00 грн.; шрот соняшниковий на загальну суму 1 398 705,00 грн., в т.ч. ПДВ 233 118,00 грн.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» до податкового кредиту за травень 2019 року в сумі 1 197 410,00 грн.

Також, 11 червня 2019 року між ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» та ТОВ «Монреаль Капітал» в особі Клименка Ю.О. укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №611, згідно умов якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію товару вказуються у специфікаціях до цього договору та видаткових накладних на відпуск продукції, які є підтвердженням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості зазначеної партії товару.

Пунктом 2.1 договору визначалось, що ціна на товар вказується у специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до умов постачання та передачі товару поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях до договору: склад покупця за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 135 «В»). Строки отримання товару покупцем від продавця визначаються сторонами за попередньою домовленістю. Продавець відпускає товар на підставі довіреності та надає покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, товаро-транспортну накладну, договір. Датою поставки продукції вважається дата підписання покупцем накладних на складі продавця (пункти 4.1-4.2, 4.4 договору).

Контролюючим органом вказано, що до перевірки надано специфікацію №1 від 17 червня 2019 року на придбання 3 455,000 тон товару на загальну суму 35 241 000,00 грн. +- 10 %.

На підтвердження виконання умов вказаного договору виписані податкові накладні, видаткові накладні, які підписані невідомою особою з боку ТОВ «Монреаль Капітал» та невідомою особою з боку позивача, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції на загальну суму 35 239 470,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 873 245,00 грн., які включені позивачем до податкового кредиту за червень 2019 року та відображені у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Також в акті перевірки вказано, що розрахунковий рахунок №26003052726310 відкрито 12 червня 2019 року, а той час як договір купівлі-продажу №611 підписано 11 червня 2019 року з даним рахунком.

Крім того, в акті перевірки міститься посилання на витяг з ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року в справі №755/11871/17 по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002035 від 04 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, в межах якої встановлено «підприємства, які здійснили «пересорт» товару, а саме: … ТОВ «Монреаль Капітал» (код ЄДРПОУ 42847721). Встановлено, що за час діяльності у вказаних суб`єктів господарювання відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди та кваліфікований персонал. Підтвердженням цьому є факт відсутності рахунків вказаних підприємств, відкритих в українських банках, окрім обов`язкового казначейського рахунку по оплаті ПДВ, відкритому у Державній казначейській службі України. Функціонування вказаних підприємств спрямоване лише на формування незаконного схемного податкового кредиту та надання послуг підприємствам - реального сектору економіки по мінімізації податкових платежів та незаконного переведення безготівкових коштів у готівку…».

З матеріалів справи також вбачається, що 31 травня 2019 року між ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» та ТОВ «Македон Інвест» (код ЄДРПОУ 42847627) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №531, умови якого є однотипними з вищевказаними договорами.

Так, пунктом 2.1 договору визначалось, що ціна на товар вказується у специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до умов постачання та передачі товару поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях до договору: склад покупця за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 135 «В»). Строки отримання товару покупцем від продавця визначаються сторонами за попередньою домовленістю. Продавець відпускає товар на підставі довіреності та надає покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, товаро-транспортну накладну, договір. Датою поставки продукції вважається дата підписання покупцем накладних на складі продавця (пункти 4.1-4.2, 4.4 договору).

Позивачем до перевірки надано специфікацію №1 від 01 червня 2019 року на придбання 2 960,000 тон товару на загальну вартість 30 192 000,00 грн. +- 10 %.

На підтвердження виконання умов вказаного договору виписані податкові накладні, видаткові накладні, які підписані невідомою особою з боку ТОВ «Македон Інвест» та невідомою особою з боку позивача, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції на загальну суму 30 162 420,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 027 070,00 грн., які включені позивачем до податкового кредиту за червень 2019 року та відображені у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Також в акті перевірки вказано, що розрахунковий рахунок №26003000734601 відкрито 19 червня 2019 року, а той час як договір купівлі-продажу №531 підписано 31 травня 2019 року з даним рахунком.

Стосовно контрагентів позивача позиція відповідача зводиться також до неможливості підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної діяльності, економічної діяльності; згідно аналізу ЄРПН не встановлено декларування ними будь-яких витрат на оренду приміщення, водо-, тепло-, постачання, зв`язок, придбання канцелярських засобів, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності; неможливість перевезення ТМЦ власними та залученими силами; не підтвердження поставки ТМЦ по ланцюгу постачання.

Так, статтею 44 Податкового кодексу України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2, 8 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Однак, всі надані позивачем під час проведення перевірки та під час судового розгляду даної справи первинні документи, а саме податкові накладні та видаткові накладні підписані як зі сторони позивача, так і зі сторони більшості контрагентів підписані невстановленими особами, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, підписані від імені ТОВ «Аделіт Пром» документи в особі директора Рижика Є.В. підписані особою, яка директором призначена пізніше у часі. Станом на дату здійснення операцій з ТОВ «Аделіт Пром» директором, головним бухгалтером та засновником останнього значився ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який згідно отриманого від оперативного управління Головного управління ДФС у місті Києві протоколу допиту свідка в рамках кримінального провадження від 17 лютого 2015 року №12015000000000088, ОСОБА_1 повідомив, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аделіт Пром» (код ЄДРПОУ 41897958) не має.

Представник позивача подав до суду копію нотаріально посвідченої заяви гр. ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року, відповідно до якої «під час передачі корпоративних прав ТОВ «Аделіт Пром» (код ЄДРПОУ 41897958) печатки, первинної документації та статутних документів, у зв`язку із господарською необхідністю, ним було надано повноваження Рижику Є.В. на укладання 01 травня 2019 року договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №15 з ТОВ «ТД «Агро-Оіл-Трейд» (код ЄДРПОУ 39354703).

Згідно частини 1 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України.

У частині 1 статті 23 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, процес оцінки фактичних даних, які є в показаннях свідка включає визначення їх допустимості для прийняття достовірних висновків у справі. Крім того, показання свідків повинні оцінюватися в сукупності з іншими доказами у справі.

Суд звертає увагу, що такого порядку надання показань свідків адміністративно-процесуальним законодавством України не передбачено.

При цьому, статті 212-213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи.

Отже, надана позивачем нотаріально посвідчена копія заяви директора ТОВ «Аделіт Пром» від 16 березня 2020 року суд до уваги не бере.

Крім того, надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 травня 2020 року в справі №200/17947/16-ц, відповідно до якої надання показів свідків, шляхом посвідчення їх показань нотаріусом, не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи на задання питань свідкам стосовно обставин справи.

Так, Верховним Судом України неодноразово, з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані таким контрагентом, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

У постановах Верховного Суду України від 5 березня 2012 року № 21-421а11, від 1 грудня 2015 року № 21-1661а15, від 2 грудня 2015 року № 21-3849а15 викладено висновок про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, підписані від імені осіб, які не брали участі у створенні та діяльності контрагентів платника податків-покупця, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року №826/18407/16.

Також суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних трудових, матеріальних, технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Доводи позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за своїх контрагентів не враховуються судом, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними підприємствами.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому, свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит чи сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 816/1422/17 від 26 червня 2018 року.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року у справі № 21-3687а15, від 18 грудня 2015 року у справі 2а-11797/11/1370.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 803/1923/13-а від 25.06.2018.

Також, згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 квітня 2018 року в справі №808/2459/17, первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, надані на їх підтвердження, підписані посадовими особами контрагентів щодо яких встановлено факт здійснення фіктивної підприємницької діяльності у той самий період, свідчать про нереальність господарських операцій.

Отже, платник податків взяв на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту та валових витрат.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2019 року в справі №804/6171/13-а.

Додатково суд враховує, що товарно-транспортні накладні є обов`язковими документами при укладенні договорів перевезення, а не договорів купівлі-продажу, адже згідно позиції Верховного Суду, висловленої, зокрема, у постанові від 13 листопада 2018 року в справі № 822/6312/15, товарно-транспортні накладні є обов`язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення.

Також паспорта якості на товар, сертифікати відповідності товару, документи, що підтверджують його якість не є первинними документами в розмінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому посилання відповідача на їх відсутність, як підстави для висновку про нереальність господарської операції, є безпідставними.

Крім того, на думку суду, відсутність придбання товарів по ланцюгу постачання також не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки самі по собі не є достатнім та належним доказом для твердження про безтоварність спірних господарських операції. Суд наголошує, що під час надання правової оцінки правомірності формування платником податку даних податкового обліку у зв`язку з придбанням товарів/послуг мають враховуватись відомості про безпосереднє здійснення господарської операції між постачальником та покупцем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року в справі №520/399/19.

Однак, у своїй сукупності висновок щодо виключно документального оформлення досліджуваних господарських операцій підтверджується й тим, що, за даними податкового органу, у контрагентів позивача в межах перевіряємого періоду відсутні трудові і виробничі потужності для виконання господарських зобов`язань перед ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд».

За таких обставин, на переконання суду відповідачем обґрунтована юридична дефектність первинних документів, що свідчить про безтоварний та фіктивний характер укладеного між контрагентами правочину.

При цьому, судом враховується, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вже було підкреслено вище, в силу положень пункту 44.1 статті 44 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не дають право на формування даних податкового обліку операції, не підтверджені належним чином оформленими документами.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року в справі № 814/32/15. Крім того, указана вище позиція щодо недопустимості доказів сформульована Верховним Судом у постанові від 22 червня 2020 року в справі № 520/4539/19.

Суд враховує позицію позивача про те, що встановлення факту його взаємовідносин з фіктивним суб`єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності, однак, відсутність ознак реальності господарських операцій, встановлена вище дефектність первинних документів та їх підписання невідомими особами або від імені особи, яка не була причетна до вчинення господарських операцій, не може бути підставою для формування даних податкового обліку.

Враховуючи, що позивачем не було доведено реальності здійснення господарської операції та факту отримання від контрагентів товарів з огляду на ненадання до матеріалів справи жодних первинних документів, які у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України вважалися б належними і допустимими доказами, суд приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Торговий Дім «Агро-Оіл-Трейд» правових підстав для формування податкового кредиту та декларування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за наслідками відносин з ТОВ «Аделіт Пром», ТОВ «Байкал Сервіс», ТОВ «Местар ЛТД», ТОВ «Апсель Капітал», ТОВ «АЕ-Віда Груп», ТОВ «Монреаль Капітал», ТОВ «Македон Інвест», що свідчить про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Стосовно посилання представника позивача на судове рішення в адміністративній справі №640/16335/19, суд враховує, що даним рішенням суду, яке набрало законної сили, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення регіональної комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві №1235101/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235102/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235103/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235107/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235109/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235108/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235104/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235106/39354703 від 25 липня 2019 року; №1235105/39354703 від 25 липня 2019 року; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 65 від 26 червня 2019 року; №66 від 28 червня 2019 року; №67 від 29 червня 2019 року; №1 від 01 липня 2019 року; №2 від 01 липня 2019 року; №3 від 02 липня 2019 року; №4 від 02 липня 2019 року; №5 від 05 липня 2019 року; №6 від 06 липня 2019 року.

В частині твердження позивача, що вказаним судовим рішенням підтверджене фактичне здійснення операцій з постачання позивачем насіння соняшника на адресу контрагентів за період, що перевірявся, суд дані доводи відхиляє, адже рішенням суду підтверджено факт надання позивачем контролюючим органом всіх наявних у нього первинних документів, однак вказані документи судом не перевірялися в межах справи №640/16335/19 на предмет підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень виконано обов`язок доказування правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліот Оіл Груп» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук