Рішення

від 12.12.2022 по справі 640/8816/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року м. Київ № 640/8816/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019"

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними постанов та припису

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить: визнати протиправними й скасувати повністю постанову №24/21/073-2262 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 березня 2021 року та постанову №24/21/073-2263 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 березня 2021 року; визнати протиправним й скасувати повністю Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем фактично перевірялось лише наявність чи відсутність у позивача акту приймання-передачі проектної документації з розробником документації. Проте, відповідачем не вказано будь-якої норми законодавства, на підставі якої передбачено обов`язок замовника надавати такий акт . Також позивач наголошує, що відсутність акту приймання-передачі не свідчать про відсутність графічної частини проектної документації.

Позивач зазначає, що роботи з капітального ремонту нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м. було проведено без виведення такого приміщення з експлуатації, для проведення капітального ремонту в приміщенні не потрібно будь-якого дозволу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідач вказує, що позивачем було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), у зв`язку з чим проведено позапланову перевірку відомостей, зазначених у вказаному вище повідомлені. За результатом проведеної перевірки встановлено, що проектною організацією ПНВП «Спектр» за договором, укладеним з позивачем, проведено роботи з розробки проектно-кошторисної документації, що є частиною всієї проектної документації. Також відповідач зазначає, що позивачем приміщення за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м експлуатуються без прийняття в експлуатацію. У зв`язку з викладеним відповідачем прийнято оскаржувані постанови та припис.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019" було подано для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкті «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.».

На підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року №257 та направлення від 18 лютого 2021 року проведено позапланову перевірку на об`єкті «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.» щодо дотримання суб`єктом містобудування: товариством з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019", приватним науково-виробничим підприємством «Спектр», особою відповідальною за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 (серія та номер кваліфікаційного сертифікату АР №013687), особою відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифікату АТ №007545), товариством з обмеженою відповідальністю «Оператив Буд», товариством з обмеженою відповідальністю «Проексп», експертом Малишевою Антониною Вадимівною (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АЕ №004438) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

З матеріалів справи вбачається, що вказане вище направлення отримано представником позивача 03 березня 2021 року, про що свідчить розписка останнього.

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено акт від 04 березня 2021 року (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем частини 8 статті 39, частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 березня 2021 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року, яким з 04 березня 2021 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанови від 16 березня 2021 року:

-№24/21/073-2262, якою за порушення частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 81 720,0 грн.

-№24/21/073-2263, якою за порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 81 720,0 грн.

Незгода позивача із вказаними вище приписом та постановами зумовила звернення до суду з даним позовом.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

Відповідно до статті 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

При цьому згідно пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував подане замовником будівництва, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019", повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкті «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.».

Згідно з частинами 1-3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Так, позивачем повідомлення подано

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як зазначено вище, за результатом перевірки відповідачем складений акт від 04 березня 2021 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року, яким з 04 березня 2021 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.

Щодо виявлених відповідачем порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2, 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Так, відповідно до пункту 3.7 частини 3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно пункту 3.17 частини 3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Підпунктом 4.6.1 пункту 4.6 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється:

1) в одну стадію - робочий проект (РП);

2) у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - ескізний проект

(ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженернотранспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для

обох - робочий проект (РП).

При цьому, пунктом 4.6.3 пункту 4.6 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» при капітальному ремонті об`єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію - РП.

Судом встановлено, що приватне науково-виробниче підприємство «Спектр» листом від 23 лютого 2021 року повідомило відповідача, що відповідно договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУ-2019» на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації приватним науково-виробничим підприємством «Спектр» розроблено кошторис по об`єкту «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.», графічну частину проекту не розроблено, оскільки вказаним кошторисом не передбачається втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі.

Суд зауважує, що наявність графічної частини проекту в разі відсутності втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі нормами ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» не передбачено.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо порушення позивачем частини 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що в свою чергу вказує на протиправність постанови від 16 березня 2021 року №24/21/073-2262.

Відповідно до частин 1, 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Факт відсутності прийняття об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м. в експлуатацію позивачем не заперечується, а щодо доводів позивача, що проведення капітального ремонту не потребує прийняття об`єкту в експлуатацію суд зазначає таке.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 3.7 частини 3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, пунктом 1 якої визначено роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

З огляду на те, що кошторисом не передбачається втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі, отже відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, такий об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

З урахуванням наведеного, висновок відповідача про порушення позивачем частини 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованим, що вказує на протиправність оскаржуваних припису від 04 березня 2021 року та постанови від 16 березня 2021 року -№24/21/073-2263 та є підставою для їх скасування.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади ж органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваних рішень з урахуванням вимог статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивач вказує, що він очікує понести судові витрати на надання правової допомоги у орієнтованій сумі 60 000 грн, та вказує, що детальний розрахунок буде надано під час розгляду справи.

З огляду на те, що станом на час вирішення справи позивачем не надано детальний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, отже судом вказане питання не розглядається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019" задовольнити. Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 березня 2021 року №24/21/073-2262 та №24/21/073-2263 та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року.

Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32, код ЄДРПОУ 40224921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУ-2019" (код ЄДРПОУ 42849645) судовий збір в сумі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко