Постанова

від 13.04.2023 по справі 640/8816/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8816/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУ 2019» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування постанов та припису, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУ 2019» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати повністю постанову №24/21/073-2262 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 березня 2021 року та постанову №24/21/073-2263 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 березня 2021 року;

- визнати протиправним й скасувати повністю припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем фактично перевірялось лише наявність чи відсутність у позивача акту приймання-передачі проектної документації з розробником документації. Проте, відповідачем не вказано будь-якої норми законодавства, на підставі якої передбачено обов`язок замовника надавати такий акт . На думку позивача, роботи з капітального ремонту нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м. було проведено без виведення такого приміщення з експлуатації, для проведення капітального ремонту в приміщенні не потрібно будь-якого дозволу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 березня 2021 року №24/21/073-2262 та №24/21/073-2263 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року.

Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що проектною організацією ПНВП «Спектр» за договором, укладеним з позивачем, проведено роботи з розробки проектно-кошторисної документації, що є частиною всієї проектної документації, відтак позивачем наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт в частині належно затвердженого проєкту, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, оскільки приміщення за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м позивачем експлуатуються без прийняття в експлуатацію, тому підстави для скасування спірного припису та постанов - відсутні.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУ-2019» було подано для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкті «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.».

Разом з тим, на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року №257 та направлення від 18 лютого 2021 року проведено позапланову перевірку на об`єкті «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.» щодо дотримання суб`єктом містобудування: товариством з обмеженою відповідальністю «ДУ-2019», приватним науково-виробничим підприємством «Спектр», особою відповідальною за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 (серія та номер кваліфікаційного сертифікату АР №013687), особою відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифікату АТ №007545), Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператив Буд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Проексп», експертом Малишевою Антониною Вадимівною (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АЕ №004438) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено акт від 04 березня 2021 року, згідно якого встановлено порушення позивачем частини восьмої статті 39, частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як наслідок, контролюючим органом складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 березня 2021 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року, яким з 04 березня 2021 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м., та прийнято постанови від 16 березня 2021 року:

- №24/21/073-2262, якою за порушення частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 81 720 грн.

- №24/21/073-2263, якою за порушення частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 81 720 грн.

Вважаючи протиправними припис та постанови такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наявність графічної частини проекту в разі відсутності втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі нормами ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» не передбачено, тому вказане свідчить про протиправність постанови від 16 березня 2021 року №24/21/073-2262.

Крім того, оскільки кошторисом не передбачається втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі, тому відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406, такий об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, що свідчить про протиправність оскаржуваних припису від 04 березня 2021 року та постанови від 16 березня 2021 року №24/21/073-2263.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої вказаної статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото- , аудіо- та відеотехніки.

Згідно з частиною першою Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 (далі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктами 1, 7 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.10.2015 №978 (далі також - Положення №978) встановлено, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.

Департамент, у межах делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі - Держархбудінспекція).

Департамент під час виконання покладених на нього завдань у своїй діяльності взаємодіє в установленому порядку з підприємствами, установами, організаціями, громадськими об`єднаннями, органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Згідно з пунктом 3 Положення №978 основним завданням Департаменту є: здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

У відповідності до підпунктів 4, 6-8 пункту 4 Положення №978 Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень; виявляє, реагує та запобігає фактам самочинного будівництва об`єктів на території міста Києва.

Таким чином, зазначеними положеннями визначено повноваження Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У силу вимог пункту 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що зазначений у пункті 7 Порядку №553 перелік підстав для проведення позапланової перевірки є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вказана перевірка повинна бути проведена протягом п`яти робочих днів, та у разі потреби може бути продовжена не більше як на два робочі дні.

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У силу вимог пункту 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Отже, у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадові особи органу держаного архітектурно - будівельного контролю складають акт, у якому фіксуються такі порушення. На підставі акту складається обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також складаються відповідні протоколи та приписи, які у встановлений Порядком №533 строк подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 826/4/16.

Як свідчать матеріали справи, за результатом перевірки відповідачем складений акт від 04 березня 2021 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04 березня 2021 року, яким з 04 березня 2021 року заборонено експлуатацію нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.

Видаючи оскаржуваний припис від 04.06.2021, відповідач виходив з того, що позивачем порушено вимоги частини восьмої статті 36 та частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до частин першої, другої та восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

У свою чергу, відповідно до пункту 3.7 частини 3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно пункту 3.17 частини 3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Підпунктом 4.6.1 пункту 4.6 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: 1) в одну стадію - робочий проект (РП); 2) у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженернотранспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

При цьому, пунктом 4.6.3 пункту 4.6 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» закріплено, що при капітальному ремонті об`єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію - РП.

З огляду на вищевикладені норми вбачається, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, у той же час, виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Як свідчать матеріали справи, Приватне науково-виробниче підприємство «Спектр» листом від 23 лютого 2021 року повідомило відповідача, що відповідно договору укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУ-2019» на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації Приватним науково-виробничим підприємством «Спектр» розроблено кошторис по об`єкту «Капітальний ремонт нежитлових приміщень корпусу №24 (2-й поверх), що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м.», графічну частину проекту не розроблено, оскільки вказаним кошторисом не передбачається втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі.

У свою чергу, наявність графічної частини проекту в разі відсутності втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі нормами ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та змість проектної документації на будівництво» також не передбачено.

Вказане свідчить про безпідставність доводів відповідача щодо порушення позивачем частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та як наслідок протиправність постанови від 16 березня 2021 року №24/21/073-2262.

Крім того, у відповідності до частин першої та восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Як свідчать матеріали справи, факт відсутності прийняття об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Німецька, 1 (літ А) загальною площею 1166 кв.м. в експлуатацію позивачем не заперечується, у той же час, відповідач вказує, що проведення капітального ремонту потребує прийняття об`єкту в експлуатацію.

Так, відповідно до пункту 3.7 частини 3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

У свою чергу, перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406, пунктом 1 якої визначено, що роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Враховуючи, що кошторисом не передбачається втручання в несучі та огороджувальні конструкції будівлі, отже відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406, тому такий об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про порушення позивачем частини другої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що свідчить про протиправність оскаржуваного припису від 04 березня 2021 року та постанови від 16 березня 2021 року -№24/21/073-2263.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук