Рішення

від 12.12.2022 по справі 640/13193/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року м. Київ № 640/13193/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛІНГ ІНК.» доГоловного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПСпро визнання протиправним та скасування рішення від 17.05.2019р. №0009064208 та податкову вимогу №17.05.2019р. №Ю-158., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЮЛІНГ ІНК.» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 травня 2019 року № Ю-158, якою донараховано єдиний соціальний внесок у розмірі 50 100, 33 грн. та визнання протиправним та скасування рішення від 17 травня 2019 року № 0009064208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 25 050, 17 грн.

Ухвалою суду від 19 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року замінено відповідача на правонаступника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на яких ґрунтуються оскаржувані рішення є протиправними, оскільки відносини між позивачем та ФОП в рамках договору про надання послуг не мають жодних ознак трудових відносин.

07 серпня 2019 року відповідачем подано відзив, згідно з яким проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав зазначених у ньому.

12 серпня 2019 року позивачем надано до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підстав підпункту 75.1.2 п.75.1 ст.75 ст. 77 Податкового кодексу України, наказу №3119 від 13.03.2019 року, направлень від 28.02.2019 року №328/26-15-14-02-03, №239/26-15-14-02-03, №529/26-15-14-06-03 від 28.02.2019 року № 2147/26-15-14-09-01, від 04.03.2019 року №529/26-15-14-06-03 виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві, податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БЮЛІНГ ІНК.» (код ЄДРПОУ 38513539) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 рік, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 рік, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 04.12.2012 року по 30.09.2019 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки, податковим органом складено акт від 28.03.2019 року №225/26-15-14-02-03/38513539.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000р. за №515/4736; п.44.2 ст.42, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.20,6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 357 589 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 113 709 грн., за 2017 рік у сумі 143 726 грн., та за три квартали 2018 року на суму 100 155грн;

п.185.1 ст.185, 189.1, ст. 189, п.198.5, ст.198 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, всього на суму 22 777 грн., травень 2017 року на суму 37 094 грн., вересень 2017 року на суму 21 239 грн., січень 2018 року на суму 14 779 грн.

пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням п.171.2 «а» ст. 171 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, на загальну суму 41 784, 80 грн, у тому числі 2016 на суму 28 013, 36 грн. та за 2017 на суму 13 771, 44 грн.;

пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, з урахуванням пп.168.4.4 п.168.4. ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету, на загальну суму 3 482, 07 грн., у тому числі 2016 на суму 2 334, 45 грн. та за 2017 на суму 1 147,62 грн.;

п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст17 та п.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 50 100,33 грн. у тому числі 2016 року на суму 33 268, 57 грн. та за 2017 на суму 16 831, 76 грн.

пп.4.2.6 п.4.2 ст.6 розділу ІІ Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено подання з порушенням встановлених строків звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень 2015 року, червень 2016 року, вересень 2017 року;

п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використання спеціальних платіжних засобів».

На підставі встановлених порушень, відповідачем 17 травня 2019 року в тому числі прийнято:

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 травня 2019 року № Ю-158, якою донараховано єдиний соціальний внесок в розмірі 50 100, 33 грн.;

Рішення від 17.05.2019 року № 0009064208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником несвоєчасно не нарахованого внеску, яким нараховано штрафних санкцій в розмір 25 050, 17 грн.

03 червня 2019 року позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 10 липня 2019 року №31914/6/99-99-11-05-0225 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Вважаючи дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон 2464-VI) врегульовано умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону №2464-VI, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).

Статтею 9 Закону №2464-VI врегульовано порядок обчислення єдиного внеску.

Так, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п`ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом №2464-VI, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону №2464-VI, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як вбачається з акту перевірки встановлено, що «із суми доходу ФОП ОСОБА_1 - працівника ТОВ «БЮЛІНГ ІНК.) наказ від 06 квітня 2016 року № 4, посада - менеджер з продажу ТОВ «БЮЛІНГ ІНК.» за основним місцем роботи з посадовим окладом відповідно до штатного розпису) за технічне обслуговування електричного обладнання на загальну суму 232 137, 75 грн., згідно з актів виконаних робіт - не нараховано єдиного внеску на загальну суму 50 100, 33 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 33 268, 57 грн. та за 2017 рік на суму 16 831, 76 грн.

На думку податкового органу, враховуюче те, що ФОП ОСОБА_1 одночасно є працівником підприємства, а виконані роботи (надані послуги) за договорами про надання послуг по монтажу і технічному обслуговуванню електронного обладнання виконанні в рамках трудової діяльності, то суми виплачені в рамках виконання договору підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, як заробітна плата, а сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця в розумінні пп.14.1.195 та 14.1.122 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та фактично є трудовими.

Однак, з даними висновками контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціального суду», відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки були також прийнятті податкові повідомлення - рішення № 00006981402 від 20.05.2019 яким позивачу донараховано податку на додану вартість в розмірі 111313,00 грн, та нараховано штрафних санкцій в розмірі 27 828,00 грн., № 00006991402 від 20.05.2019 яким позивачу донараховано податку на додану вартість в розмірі 122 797,00 грн. та нараховано штрафних санкцій в розмірі 30699,00 грн.; № 0009044208 від 17.05.2019 яким позивачу донараховано військового збору в розмірі 3482,07 грн. та нараховано штрафних санкцій в розмірі 2 185,88 грн, № 0009034208 від 17.05.2019 яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 41 784,80 грн. та нараховано штрафних санкцій в розмірі 26 230,56 грн. Не погодившись з вказаними податковими повідомлення - рішеннями, ТОВ «БЮЛІНГ ІНК.» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022р у справі №640/15239/19 позов задоволено повністю.

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 00010271402 від 07.08.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» донараховано податку на додану вартість в розмірі 111 313,00 грн, та нараховано штрафних санкцій в розмірі 27 828,00 грн.

визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 00006991402 від 20.05.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» донараховано податку на додану вартість в розмірі 122 797,00 грн. та нараховано штрафних санкцій в розмірі 30699,00 грн.

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0009034208 від 17.05.2019 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» донараховано військового збору в розмірі 3 482,07 грн. та нараховано штрафних санкцій в розмірі 2 185,88 грн.

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0009044208 від 17.05.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 41 784,80 грн. та нараховано штрафних санкцій в розмірі 26 230,56 грн.

У вказаному рішенні суду, суд встановив, що податкові повідомлення-рішення № 0009034208 від 17.05.2019р., № 0009044208 від 17.05.2019р. винесені відповідачем, з урахуванням того, що із суми доходу ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) - працівника ТОВ "БЮЛІНГ ІНК" (наказ від 06 квітня 2016 року № 4, посада - менеджер з продаж ТОВ «БЮЛІНГ ІНК.» за основним місцем роботи з посадовим окладом відповідно до штатного розпису) за технічне обслуговування електричного обладнання на загальну суму 232173,75 гривні, згідно актів виконаних робіт: не утримано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 41784,80 грн. у тому числі за 2016 рік на суму 28013,36 грн. та за 2017 на суму 13771,44 грн.; не утримано військового збору на загальну суму 3482,07 грн. у тому числі за 2016 рік на суму 2334,45 грн. та за 2017 на суму 1147,62 грн.

Згідно норм п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до даних з ЄДР, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований приватним підприємцем 15.03.2010р. з наступними видами діяльності: код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 62.01 Комп`ютерне програмування; код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування. Згідно з даними з Реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником єдиного податку 3 групи.

Для здійснення своєї господарської діяльності і, зокрема, виконання зобов`язану перед покупцями по договорам поставки щодо гарантійного ремонту обладнання, позивачем 01.04.2016р. було укладено з ФОП ОСОБА_1 договір на надання послуг № БК 52/010416. Так, за зазначеним договором, ФОП ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання надавати ТОВ «БЮЛІНГ ІНК.» послуги з монтажу і технічному обслуговуванню товару замовника. Факт надання послуг (виконання робіт) підтверджувався відповідними актами надання послуг, які наявні в матеріалах справи, та які містять всі необхідні реквізити та є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Водночас, штатним працівником у позивача ОСОБА_1 був прийнятий згідно наказу від 06 квітня 2016 року № 4 на посаду «менеджер з продажу».

Відповідно до посадової інструкції менеджера з продажу, до основного обов`язку працівника на посаді менеджер з продажу є: «розробка і забезпечення реалізації заходів щодо організації і створення мережі збуту товарів (розробка і побудова каналів руху товарів до споживачів; побудова відносин з оптовими і роздрібними торговими підприємствами, іншими посередниками; розвиток дилерських відносин, тощо)».

Отже, в межах трудової діяльності у позивача, ОСОБА_1 виконував роботу, взагалі не пов`язану з його підприємницькою діяльністю, а надання послуг за договором № БК 52/010416 від 01.04.2016р., здійснювалося не в рамках трудової діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2022р. у справі №640/15239/19 набрало законної сили 31 жовтня 2022 року та доказуванню не підлягає.

Абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Аналіз наведеного правового врегулювання дає підстави для висновку, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску є, наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою - підприємцем відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

За таких обставин в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, встановлення дійсної сутності правовідносин між суб`єктом господарювання та фізичною особою - підприємцем мають визначальне значення для вирішення спору.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо відмінностей між трудовими та цивільними правовідносинами.

Так, зокрема у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 Верховним Судом зазначено, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено судом, послуги ФОП ОСОБА_1 надавалися за цивільно-правовим договором, а тому вартість цих послуг не підпадає під визначення заробітної плати, не відноситься до фонду оплати праці, та не підпадає під визначення бази нарахування єдиного соціального внеску, а тому не може бути підставою застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене суд доходить висновку про те, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17 травня 2019 року № Ю-158 та рішення від 17 травня 2019 року № 0009064208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛІНГ ІНК.» З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛІНГ ІНК.» (03067, вул. Виборзька 99, місто Київ, код ЄДРПОУ 38513539) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 травня 2019 року № Ю-158, якою донараховано єдиний соціальний внесок у розмірі 50 100, 33 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 17 травня 2019 року № 0009064208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 25 050, 17 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛІНГ ІНК.» (03067, вул. Виборзька 99, місто Київ, код ЄДРПОУ 38513539) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, вул. Шолуденка 33/19, місто Київ).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Амельохін