Рішення

від 13.12.2022 по справі 640/21008/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Київ № 640/21008/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтмен" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фронтмен" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206.

В обґрунтування позовної заяви з урахуванням відповіді на відзив зазначено, що згідно податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206 до ТОВ "Фронтмен" протиправно застосовано штраф у сумі 11 515,5 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) з огляду на висновок акту камеральної перевірки від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125 про порушення ТОВ "Фронтмен", передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 31.12.2017 №№3, 4, 2, 6, 1, від 31.12.2018 №№ 69, 68, 67, 61, 63, 64, 62, 60, 66, 65, 59, 70.

Позивач вказав, що контролюючим органом порушено вимоги пункту 76.3 статті 76 ПК України, адже проведено камеральну перевірку вказаних розрахунків коригування після 30 днів після дня їх фактичного подання. Також відповідач не направив позивачу акт камеральної перевірки від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125.

Крім того, позивач наголосив, що вказаними розрахунками коригування від 31.12.2017 №№3, 4, 2, 6, 1, від 31.12.2018 №№ 69, 68, 67, 61, 63, 64, 62, 60, 66, 65, 59, 70 зменшувались податкові зобов`язання ТОВ "Фронтмен", які вже були нараховані та сплачені до бюджету, тобто база нарахування штрафу відсутня, оскільки вказані розрахунки містять від`ємні значення сум ПДВ. Вказані розрахунки коригування до податкових накладних не надаються покупцю. Наведене унеможливлює застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію таких розрахунків коригування до податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву ТОВ "Фронтмен" у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125 про порушення ТОВ "Фронтмен", передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 31.12.2017 №№3, 4, 2, 6, 1, від 31.12.2018 №№ 69, 68, 67, 61, 63, 64, 62, 60, 66, 65, 59, 70.

Також зазначив, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: 1. податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, 2. повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

14.06.2019 ГУ ДПС у місті Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Фронтмен"з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Фронтмен" за 2017-2019 роки.

За результатом перевірки складено від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125 в якому зафіксовано порушення ТОВ "Фронтмен" вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України шляхом несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних від 31.12.2017 №№3, 4, 2, 6, 1, від 31.12.2018 №№ 69, 68, 67, 61, 63, 64, 62, 60, 66, 65, 59, 70.

На підставі висновків акту від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206, яким за вказане порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України до ТОВ "Фронтмен" застосовано штраф у сумі 11 515,5 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

ТОВ "Фронтмен" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 10.10.2019 №5024/6/99-00-08-05-05 скаргу ТОВ "Фронтмен" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206 - без змін.

Не погодившись із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206 та вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, проводиться камеральна перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку.

У той час як перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється суцільним порядком.

Тому, суд вважає правомірним проведення 14.06.2019 перевірка своєчасності реєстрації ТОВ "Фронтмен" податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється суцільним порядком за 2017-2019 роки.

Згідно пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 відповідач подав до суду копію акту від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0410712638900 на якому представником ТОВ "Фронтмен" проставлено відмітку про отримання 29.06.2019.

Таким чином, суд вважає, позивач отримав копію акту від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: 1. податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, 2. повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Визначальним при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України є зміст операції.

Такі висновки відповідають сталій позиції Верховного Суду висловленій, зокрема, у постановах від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 02.06.2022 у справі №640/21274/19.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач зазначає, що розрахунки коригування до податкових накладних від 31.12.2017 №№3, 4, 2, 6, 1, від 31.12.2018 №№ 69, 68, 67, 61, 63, 64, 62, 60, 66, 65, 59, 70 не повинні надаватись покупцю та складені на зменшення податкових зобов`язання ТОВ "Фронтмен" з ПДВ, які вже були нараховані та сплачені до бюджету.

Отже, вказані розрахунки коригування не складені за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Щодо посилань позивача на те, що за вказаними розрахунками коригування база нарахування штрафу відсутня, оскільки вказані розрахунки містять від`ємні значення сум ПДВ, суд зазначає, що базою нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 120 - 1.1 статті 120 - 1 ПК України є сума ПДВ, зазначена в податкових накладних/розрахунках коригування, яка для цілей цього пункту є абсолютним дійсним числом, яке відображає відповідну суму податку, тобто не залежить від від`ємного чи позитивного значення такої суми податку.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 25.02.2021 у справі №640/100/19.

У постанові від 19.10.2022 у справі №600/2658/20-а Верховний Суд зауважив, що за не реєстрацію податкових накладних, складених за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), платник податків не звільняється від відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган правомірно застосував до ТОВ "Фронтмен" штраф у сумі 11 515,5 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України з огляду на висновок акту камеральної перевірки від 14.06.2019 №6106/26-15-12-06/39603125 про порушення, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 31.12.2017 №№3, 4, 2, 6, 1, від 31.12.2018 №№ 69, 68, 67, 61, 63, 64, 62, 60, 66, 65, 59, 70.

Водночас суд зауважує, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (Закон №466-ІХ), який набрав чинності 23.05.2020, викладено пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України у такій редакції: "Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу…".

Також, Законом №466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення", в редакції Закону №466-ІХ, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Пізніше Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року №786-IX (Закон №786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова " 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами " 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова " 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами " 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема від 17.07.2020 у справі №640/5138/19, від 11.01.2021 у справі №480/3000/19, від 17.11.2021 у справі №160/15095/20, вказував, що законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 120-1.2 статті 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

Законом №466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" за наведених у цій же нормі умов. У такий спосіб законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, звільнив від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

У постанові від 19.10.2022 у справі №600/2658/20-а Верховний Суд зауважив, що наведеними приписами Закону №466-ІХ платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов. Тобто, застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України можливе для перерахунку вже застосованих станом на 23.05.2020 штрафних санкцій.

Таким чином, наявні підстави для застосування до правовідносин щодо застосування до позивача штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206 наведених положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Разом з цим, відповідач не зазначає, а матеріали справи не містять доказів відкликання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206 та прийняття ним нового рішення на виконання пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Водночас, як зауважив Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №640/11274/19, ухваленої за аналогічних обставин у цій частині, право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до позиції Європейського суду у справі «Yvonne van Duyn v. Home Office» (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. На думку Суду, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Згідно підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на принципі презумпції правомірності рішень платника податку згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Наведене свідчить про необхідність для належного та ефективного захисту прав позивача в межах спірних правовідносин визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтмен" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0611001206.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фронтмен" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 (одна тисячя дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фронтмен" (місцезнаходження юридичної особи: 04071, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 15, квартира (офіс) 307; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39603125).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак